1. Функціональна організація системи виділення. Органи виділення (нирки, шкіра, легені, травний тракт), їх участь у підтриманні гомеостазу організму.
2. Нирки як основні органи видільної системи, невидільні функції нирок. Нефрон як структурно-функціональна одиниця нирки.
3. Механізми клубочкової фільтрації, склад первинної сечі. Регуляція швидкості фільтрації. Представити схематично.
4. Реабсорбція в канальцях нефрона, її механізми. Представити схематично. Яка кількість первинної сечі реабсорбується в канальцях нирок за 1 хв., якщо кліренс інуліну дорівнює 130 мл / хв, а хвилинний діурез – 2мл?
5. Секреторні процеси у проксимальних та дистальних канальцях нефрона і збиральних трубочках. Представити схематично.
6. Поворотно-протиплинно-помножувальна система, її роль. Описати і представити на схемі.
7. Схематично зобразити і пояснити механізми регуляції сталості осмотичного тиску внутрішнього середовища, роль вазопресину. Механізми спраги.
8. Регуляція сталості концентрації іонів натрію, калію, об'ємів води та циркулюючої крові в організмі за участю нирок: роль ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, передсердного натрійуретичного гормону.
9. Фізіологічні основи методів дослідження функції нирок. Коефіцієнт очищення (кліренс) та визначення швидкості фільтрації, реабсорбції, секреції, величини ниркового плазмообігу і кровообігу.
10. Пояснити і представити на схемі механізми клубочкової фільтрації. Що таке фільтраційна фракція? Розрахувати об'єм клубочкової фільтрації, якщо відомо, що концентрація інуліну в сечі – 0,2 мг/л, у плазмі – 0,002мг/л, діурез – 1,0 мл/хв.
11. Чому дорівнює нирковий плазмоплин та нирковий кровоплин, якщо кліренс парааміногіпурової кислоти становить 650 мл / хв, а гематокрит становить 50%?
12. Охарактеризувати ефективний фільтраційний тиск плазми крові в капілярах клубочка нирки людини. Вказати, як відобразиться на фільтраційному тиску підвищення і зниження загального артеріального тиску, онкотичного тиску плазми крові, тиску в капсулі.
13. При нецукровому діабеті людина за добу виділяє 15 і більше літрів гіпотонічної сечі і випиває таку ж кількість води. Чому виникають ці зміни сечовиділення? Пояснити і представити на схемі.
14. Вказати, які з перерахованих речовин (глюкоза, білок, амінокислоти, Na+, К+, Са2+, вода, креатинін, сульфати, сечовина, сечова кислота, аміак, парааміногіпурова кислота, інулін, Н+) фільтруються, реабсорбуються, секретуються, в яких відділах нефрона? Які з цих речовин синтезуються в нирках, які з них є порогових, низькопороговими, безпороговим?
15. Пояснити і представити на схемі механізми осмотичного концентрування сечі в різних відділах нефрона. Регуляція факультативної реабсорбції води.
16. Роль нирок у регуляції кислотно-основного стану внутрішнього середовища. Участь нирок у підтриманні азотистого балансу.
17. Пояснити механізм збільшення діурезу при гіперглікемії. Як зміняться дані процеси за умов гіпоергозу?
18. Роль альдостерону у механізмах сечоутворення. Як зміниться утворення сечі при гіпо- та гіперальдостеронізмі?
Перелік практичних навичок до Модуля 3 на 2012-2013 н.р.
Перелік практичних навичок з фізіології сенсорних систем .
- Представити схему тракту для поверхневих видів чутливості.
- Схематично зобразити провідний шлях зорового аналізатора.
- Схематично зобразити провідний шлях слухового аналізатора.
- Схематично представити тракт від рецепторів вестибулярного аналізатора до кори головного мозку.
- Представити схему тракту смакового аналізатора.
- Зобразити схему тракту пропріорецептивного аналізатора.
- Методика визначення поля зору.
- Методика визначення гостроти зору.
- Проби Рінне, Вебера, їх клініко-фізіологічне значення.
- Представити схематично формування зображення на сітківці у випадку еметропії, міопії та гіперметропії.
- Пояснити суть латерального гальмування. Навести приклади ефектів гальмування у трьох сенсорних системах.
- Представити схему акомодаційного апарату ока, пояснити суть акомодації та механізм регулювання цього процесу.
- Пояснити взаємозв’язок між нюховою та смаковою сенсорними системами, представити їхню відмінність та схожість.
- Пояснити, як вестибулярний апарат забезпечує інформацію про положення тіла у просторі.
- Порівняти сенсорну рецепторну адаптацію в нюхових (фазичних) та больових (тонічних) рецепторах.
- Схематично зобразити смакові зони язика. Пояснити, як ушкодження лицевого нерва змінюватиме смакову чутливість.
- Навести схематичне представлення механізму регулювання зміни просвіту зіниці за умов нормального, яскравого та тьмяного освітлення.
18.Обстежуваний з відстані 5м бачить перший рядок таблиці Сівцева. Яка у нього гострота зору? Принципи визначення гостроти зору у людини.
19 На схемі зорового аналізатора проведіть перерізку зорових нервів у місці їх перехресту. Як зміниться передача інформації від сітківки в кіркові центри? Як змінюватиметься поле зору?
20.На схемі зорового аналізатора проводять руйнування лівого зорового тракту. Які зміни функції зорового аналізатора спостерігатимуться? Які функції зберігаються.
