Описати і графічно зобразити схему контура нервової регуляції (використати конкретний приклад). Пояснити роль зворотного зв’язку в забезпеченні пристосувальних реакцій.
Намалювати, вказати ланки рефлекторних дуг та охарактеризувати основні фізіологічні характеристики рухового спінального, колінного та Ахіллового рефлексів. На їх прикладі охарактеризувати значення контура нервової регуляції.
Намалювати, вказати ланки рефлекторних дуг та охарактеризувати основні фізіологічні характеристики наступних рефлексів: Ахіллового, ліктьового рефлексу згинання та розгинання. На їх прикладі охарактеризувати значення контура нервової регуляції.
Намалювати, вказати ланки рефлекторних дуг та охарактеризувати основні фізіологічні характеристики наступних рефлексів: міотатичного, рефлексу згинання на різних рівнях ЦНС. На їх прикладі охарактеризувати значення контура нервової регуляції.
Намалювати, вказати ланки рефлекторних дуг та охарактеризувати основні фізіологічні характеристики рефлексів згинання та розгинання на різних рівнях ЦНС. На їх прикладі охарактеризувати значення контура нервової регуляції.
Схематично зобразити і пояснити механізм збудження і гальмування а-мотонейронів спинного мозку під час скорочення та розслаблення скелетних м’язів.
Представити схеми та пояснити механізми передачі збудження і гальмування через центральні синапси. Охарактеризувати роль медіаторів та нейромодуляторів у цьому процесі.
Cхематично зобразити та пояснити механізм постсинаптичного та пресинаптичного гальмування. Охарактеризувати його фізіологічну роль у передачі збудження через центральні синапси. Навести приклади.
Схематично зобразити та пояснити механізми реципрокного, зворотного та латерального гальмування. Навести приклади.
Схематично зобразити та пояснити будову та функції γ-петлі.
Представити схеми і пояснити суть явищ просторової та часової сумації збудження. Навести приклади.
Представити схеми розвитку явищ конвергенції, дивергенції, полегшення та оклюзії. Навести приклади.
Представити схеми висхідних та низхідних провідних шляхів спинного мозку. Їх роль у забезпеченні сенсорних та рухових функцій.
На основі схеми висхідних та низхідних провідних шляхів пояснити наслідки половинного ушкодження спинного мозку (синдром Броун-Секара).
Представити схему розташування рухових центрів у стовбурі мозку і пояснити їх значення у регуляції м’язoвої активності.
Схематично представити роль структур стовбура мозку у забезпеченні статичних та статокінетичних рефлексів.
Схематично зобразити та пояснити механізм розвитку децеребраційної ригідності.
Використавши схеми аферентних та еферентних зв’язків мозочка, пояснити участь стародавнього та давнього мозочка у регуляції рухових реакцій різного ступеня складності. Охарактеризувати основні симптоми, властиві для дисфункції цих відділів мозочка, їх фізіологічні механізми.
Використавши схеми аферентних та еферентних зв’язків мозочка, пояснити участь давнього та нового мозочка у регуляції рухових реакцій. Охарактеризувати основні симптоми, властиві для дисфункції цих відділів мозочка, їх фізіологічні механізми.
Схематично представити функціональну роль окремих ядер таламуса у сприйнятті сенсорної інформації та забезпеченні рухової активності.
Схематично представити функціональну організацію і охарактеризувати взаємозв’язки між базальними гангліями та іншими структурами мозку, їх значення у забезпеченні рухової активності. Клінічні прояви при ушкодженні базальних гангліїв, їх фізіологічні механізми.
Схематично представити роль нейромедіаторів у системі базальних гангліїв. Пояснити фізіологічні механізми клінічних проявів ушкодження базальних гангліїв.
Представити схему різних рівнів нервової регуляції рухових функцій та охарактеризувати їх значення у пристосувальних реакціях організму.
Представити загальну схему кортико-спінального шляху та пояснити роль його у регуляції рухових функцій.
Використавши схеми, охарактеризувати значення асоціативних та моторних зон кори мозку у забезпеченні рухової активності.
Схематично представити еферентну ланку симпатичного та парасимпатичного регулювання: зіничного рефлексу. Пояснити механізм впливу атропіну на зміну діаметру зіниці.
Схематично представити еферентний симпатичний та парасимпатичний шляхи до слинних залоз. Відобразити особливості механізмів передачі збудження у гангліонарних і нервово-органних синапсах симпатичної та парасимпатичної нервової систем.
Схематично представити симпатичний шлях від спинного мозку до серця. Відобразити механізми передачі збудження у гангліонарних і нервово-органних синапсах симпатичної нервової систем.
Охарактеризувати механізм впливу симпатичного та парасимпатичного відділів на функції серця. Пояснити механізм зміни функцій серця після блокади М-холінорецепторів, адренорецепторів.
Використавши схеми контурів нервової регуляції, охарактеризувати роль інтегративних центрів у регуляції вісцеральних функцій. Функції гіпоталамуса у регуляції вісцеральних функцій.
