- Охарактеризувати функціональні зв’язки гіпоталамо-гіпофізарної системи. Пояснити роль рилізинг-гормонів у механізмах секреції тропних гормонів гіпофіза.
- Охарактеризувати функціональні зв’язки гіпоталамо-гіпофізарної системи. Дати визначення поняття „нейросекреція”, пояснити механізм.
- Перелічити основні тропні гормони гіпофіза. Зобразити контур регуляції секреції соматотропного гормону. Пояснити наслідки змін його секреції.
- Перелічити основні тропні гормони гіпофіза. Намалювати контур регулювання секреції адренокортикотропного гормону. Пояснити наслідки змін його секреції.
- Зобразити контур регулювання секреції статевих гормонів, вказати їх фізіологічні ефекти.
- На прикладі гормонів клубочкової та сітчастої зон кори надниркових залоз схематично представити механізм дії стероїдів на клітини-мішені. Пояснити роль внутрішньоклітинних рецепторів.
- Вказати основні фізіологічні ефекти статевих гормонів. На прикладі тестостерону схематично зобразити механізм дії стероїдних гормонів на клітини-мішені.
- На прикладі інсуліну пояснити і схематично зобразити механізм дії білкових гормонів на клітини-мішені.
- Роль глюкагону у регуляції сталості концентрації глюкози в крові. На прикладі глюкагону схематично зобразити механізм дії білкових гормонів.
- На прикладі окситоцину пояснити і схематично зобразити механізм дії білкових гормонів на клітини-мішені. Представити основні фізіологічні ефекти гормонів нейрогіпофізу.
- Дати визначення поняття „нейросекреція”. На прикладі вазопресину (через V-2 рецептори) схематично представити механізм дії білкових гормонів на клітини-мішені.
- Охарактеризувати основні фізіологічні ефекти та механізми дії антидіуретичного гормону; пояснити наслідки змін його секреції.
- Схематично зобразити та пояснити механізм регулювання кальцій-фосфорного обміну за умов зниження концентрації Са2+ у крові.
- Пояснити роль кальцитоніну, паратгормону та гормону кальцитріолу у забезпеченні кальцієвого гомеостазу. Представити схему регулювання кальцій-фосфорного обміну за умов гіперкальціємії.
- Схематично зобразити механізм регулювання кальцій-фосфорного обміну за умов гіпокальціємії. Вказати основні фізіологічні ефекти кальцій-регулюючих гормонів.
- Зобразити контур регулювання секреції інсуліну. Вказати основні фізіологічні ефекти його дії та наслідки недостатньої його продукції.
- Пояснити механізм регулювання концентрації глюкози в крові за умов гіперглікемії.
- Роль інсуліну у регуляції сталості концентрації глюкози в крові. Схематично представити механізм дії інсуліну на клітини-мішені.
- Представити механізм дії інсуліну на клітини-мішені. Вказати роль тирозинкіназних рецепторів. Пояснити наслідки недостатньої продукції інсуліну.
- Дати визначення поняттям: „аутокринна”, „нейрокринна”, „паракринна” регуляція. Навести приклади гормонів місцевої дії, вказати їх фізіологічні ефекти.
- Зобразити контур регулювання тиреоїдних гормонів, вказати їх фізіологічні ефекти.
- Схематично представити механізм дії йодвмісних тиреоїдних гормонів. Пояснити наслідки їх недостатньої продукції.
- Схематично представити механізм дії йодвмісних тиреоїдних гормонів. Пояснити наслідки їх гіперпродукції.
- Намалювати контур регулювання секреції гормонів кори надниркових залоз. Охарактеризувати основні фізіологічні ефекти мінералокортикоїдів.
- Намалювати контур регулювання секреції гормонів мозкової речовини надниркових залоз. Роль симпато-адреналової системи у механізмах адаптації до стресу.
- Охарактеризувати основні фізіологічні ефекти глюкокортикоїдів. Намалювати контур регулювання секреції гормонів кори надниркових залоз.
- Навести приклади основних контрінсулярних гормонів. Схема механізму дії адреналіну на клітини-мішені.
- У вигляді схеми представити основні фізіологічні ефекти катехоламінів та їх роль у забезпеченні стрес-реалізуючих реакцій організму
- Охарактеризувати основні фізіологічні ефекти катехоламінів. На прикладі адреналіну пояснити і схематично зобразити механізм дії білкових гормонів на клітини-мішені.
- Пояснити основні механізми регулювання оваріально-менструального циклу. Вказати та співставити циклічні зміни за участі відповідних гормонів у ендометрії та яйниках.
Перелік практичних навичок до Модуля 2 на 2012-2013 н.р.
Практичні навички з фізіології системи крові
1. Загальна характеристика системи крові.
2. Склад і функції крові. Поняття про гомеостаз внутрішнього середовища організму, його значення.
3. Характеристика стану системи крові на підставі параметрів гомеостазу.
4. Осмотичний тиск плазми крові. Значення та механізми підтримання ізоосмії у внутрішньому середовищі.
5. Осмотичний, механічний, хімічний, біологічний гемоліз.
6. Осмотична (мінімальна, максимальна) резистентність еритроцитів, її клінічне значення.
7. Онкотичний тиск плазми крові та його роль в організмі.
8. Кислотно-основний стан крові та механізми, які забезпечують його постійний рівень.
9. Білки плазми крові, їх характеристика і функціональне значення. Роль білків у захисних функціях організму. ШОЕ.
10. Критерії оцінки гомеостазу внутрішнього середовища.
11. Еритроцити, їх функціональна роль в організмі, вікові особливості їх кількості.
12. Поняття про еритрон. Регуляція кількості еритроцитів у крові.
13. Види гемоглобіну і його сполуки, їх фізіологічна роль.
14. Значення кольорового показника та середнього об’єму еритроциту та визначення гемоглобіну для діагностики анемій.
15. Фізіологічна характеристика системи АВО крові. Умови сумісності крові донора і реципієнта. Проби, які проводяться перед переливанням крові.
16. Фізіологічна характеристика резус-належності крові. Значення CDE (резус-наленжості) крові при вагітності та переливанні крові.
17. Лейкоцити та їх роль в організмі. Регуляція кількості лейкоцитів у крові. Фізіологічний лейкоцитоз.
18. Лейкоцитарна формула крові, фізіологічні основи її змін.
19. Система HLA та фізіологічні основи її значення для трансплонтології.
20. Тромбоцити і їх роль в організмі.
21. Поняття про гомеостаз. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його характеристика і фізіологічне значення.
22. Плазмові і тканинні фактори зсідання крові.
23. Коагуляцій ний гемостаз, його характеристика і фізіологічне значення.
24. Коагулянти, антикоагулянти, чинники фібринолізу та їх роль у підтриманні рідкого стану крові.
25. Сучасні методи оцінки імунологічного стану організму, системі гемостазу.