1. Схематично зобразити потенціал дії пейсмекерних клітин сино-атріального вузла серця. Пояснити механізм розвитку.
2. Схематично зобразити потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків серця. Пояснити механізм розвитку.
3. Намалювати схему позачергового скорочення екстрасистоли серцевого м’яза. Пояснити механізм виникнення екстрасистоли.
4. Дослідження ступеня автоматії (дослід Станіуса).
5. Намалювати ЕКГ у ІІ стандартному відведенні, пояснити генез елементів.
6. Намалювати нормальну ЕКГ, позначити інтервали та сегменти.
7. Зобразити і проаналізувати нормальну ФКГ.
8. Зобразити і проаналізувати нормальну СФГ центрального і периферичного пульсу.
9. Зобразити і проаналізувати нормальну флебограму.
10. Аналіз фазової структури серцевого циклу.
11. Вказати показники, що характеризують ефективність нагнітальної функції серця.
12. Визначити положення електричної осі серця людини на основі таких даних ЕКГ:
амплітуда QRS
– у І стандартному відведенні (QRSІ) - +7
– у ІІІ стандартному відведенні (QRSІІІ)- +3
Охарактеризувати отримане положення електричної осі серця, пояснити значення цього показника.
13. Аускультація. Проекція точок аускультації клапанів серця. Генез тонів серця. Їх звукова і часова характеристика.
14. Серцевий цикл. Визначити його тривалість у себе. Визначення тривалості карідоциклу за ЕКГ. Фазова структура та часові характеристики серцевого циклу при ЧСС – 75 ск./хв
15. Описати і схематично зобразити зміни тиску та об’єму крові у лівому шлуночку під час фаз систоли і діастоли.
16. Особливості та регулювання легеневого регіонального кровообігу.
17. Особливості та регулювання коронарного регіонального кровообігу.
18. Особливості та регулювання мозкового регіонального кровообігу.
19. Особливості та регулювання черевного регіонального кровообігу.
20. Описати інтракардіальні механізми регулювання серцевої діяльності (гетерометричний механізм).
21. Описати інтракардіальні механізми регулювання серцевої діяльності (гомеометричні механізми). Схематично зобразити хроноінотропний ефект (драбина Боудіча).
22. Описати вплив парасимпатичного відділу АНС на серцеву діяльність.
23. Описати вплив симпатичного відділу АНС на діяльність серця.
24. Схематично зобразити та пояснити механізми рефлекторного регулювання системного кровообігу при збільшенні АТ від 120/80мм.рт.ст. до 160/90 мм.рт.ст. (рефлекс з барорецепторів).
25. Намалювати схему та пояснити механізми гуморального регулювання АТ при його збільшенні.
26. Намалювати схему та пояснити механізми гуморального регулювання АТ при його зменшенні.
27. Описати та пояснити механізм рефлексів Даніні-Ашнера та Гольца.
28. Описати та пояснити механізм рефлексів Бейнбріджа та Генрі-Гауера
29. Пояснити методики вимірювання артеріального тиску у людини за методами Ріва-Роччі та Короткова.
30. Розрахувати пульсовий тиск, середній тиск, загальний периферичний опір судин, якщо виміряний АТ становить 110/70 мм.рт.ст., ЧСС – 70 ск/хв, СО – 60 мл. Оцінити та охарактеризувати ці показники.
31. У обстежуваного у стані спокою ЧСС становить 70 ск/хв, АТ – 120/180 мм рт.ст. Після навантаження на велотренажері ЧСС – 140 ск./хв, АТ – 135/90 мм рт.ст. Використовуючи ці дані, оцініть зміни наступних показників, зумовлені фізичним навантаженням:
-
-
-
- систолічний об’єм (СО)
- хвилинний об’єм крові (ХОК)
- загальний периферичний опір судин (ЗПОС).
32. Інтерпретація функціональних проб для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи.
33. Розрахувати вегетативний індекс Кердо на основі таких даних:
- ЧСС – 80 ск./хв, АТ – 130/70 мм.рт.ст.
- ЧСС – 90 ск./хв, АТ – 125/80 мм.рт.ст.
Охарактеризувати отримані величини та пояснити значення цього індексу.
