Український ринок кави ще не був сформований, про що свідчили постійні зміни в структурі й складі учасників ринку. Скорочення асортименту продукції, зменшення обсягів продажів, збільшення частки вітчизняних виробників і дешевих фальсифікатів - основні тенденції, які були наслідком підвищення світових цін на каву, фінансової кризи в Україні, а також податкової і митної політики держави. Імпорт кави в Україну обкладається митними зборами, які для сировини нижчі, ніж для готової продукції.
Як зазначають експерти, основним джерелом надходження кави на український ринок сьогодні залишаються «чорний» та «сірий» імпорт. Цьому насамперед сприяє акцизна політика держави. З підняттям акцизних ставок автоматично збільшилось і ввезення нелегальної продукції, особливо польського походження. За оцінками операторів ринку, воно, залежно від сезону, становило 100-300 тонн за місяць, тоді як легальним шляхом до України потрапляє лише 50-100 тонн. Найбільший постачальник сировини - Бразилія - через засуху 2001 року скоротила виробництво зерен. Українську ситуацію ускладнило набуття чинності Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)», згідно з яким кава стала підакцизним товаром. Ставка акцизного збору відчутна і становить 0,2 ЕКЮ за 1 кг натуральної кави. Даються взнаки і 0,1 ЕКЮ ввізного мита. Ставка акцизного збору на розчинну каву -0,8 ЕКЮ за 1 кг і З ЕКЮ ввізного мита. Оподаткування позначилося не лише на ввезенні кави, але й на оптовій та роздрібній торгівлі (після запровадження названих ставок ціни піднялися приблизно вдвічі, хоча згодом дещо впали, але, звісно, не до попереднього рівня)».
Згідно з Єдиним митним тарифом України каву декларують за кодом ТН ЗЕД 09,01 - смажена або не смажена або 2101,10.110 - розчинна кава (КТ 5 к. ДГ 3).
За даними статистики, імпорт кави в 2002 році становив 30,45 млн. доларів, експорт 2,72 млн. доларів. Структура ринку кави виглядала таким чином: 67,91%- контрабанда, 21,82%- виробництво, 9,36% - імпорт, 0,91% - експорт. Найбільший сегмент ринку (90%) належав розчинній каві при обсягу продажів 19,8 тис. т, кава в зернах і мелена кава - по 5% за обсягу продажу 1,1 тис. т (КТ 5 к. ДГ 3).
Динаміці попиту на каву властива не так сезонність, як «місячність». Улітку попит зменшується, що зумовлено сезоном відпусток, особливо це помітно наприкінці літа та на початку осені, коли у розпалі «оксамитовий сезон». Зростає попит перед Новим роком і Різдвом. Приміром, якщо один магазин у середньому продає 2-3 ящики (по 30-40 банок) кави за день, то у свята ця кількість зростає до 5-6 ящиків Наприкінці зими спостерігається здебільшого спад попиту а навесні - знову піднесення.
