Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’вороби дихальноњ системи та заходи запоб≥ганн€ њм




—причинити запаленн€ дихальноњ системи можуть в≥руси ≥ бактер≥њ, що пост≥йно там перебувають, не ви€вл€ючи до певного часу хворо≠ботворних властивостей. ¬они стають агресивними внасл≥док знижен≠н€ оп≥рност≥ орган≥зму через погане харчуванн€, г≥подинам≥ю, кур≥нн€, переохолодженн€ орган≥зму, р≥зн≥ хрон≥чн≥ ≥нфекц≥њ.

 ожну ≥нфекц≥йну хворобу спричин€Ї певний збудник. Ќайрозпов-сюджен≥ший спос≥б передач≥ б≥льшост≥ ≥нфекц≥йних хвороб Ч це кра≠пельна ≥нфекц≥€. ѕроникнувши в орган≥зм, м≥кроорган≥зми розмножу≠ютьс€ ≥ вид≥л€ють особлив≥ отруйн≥ речовини Ч токсини, €к≥ потрапл€≠ють у кров ≥ рознос€тьс€ по всьому орган≥зму, порушуючи нормальний х≥д важливих дл€ житт€ й здоров'€ процес≥в (табл. 9).

Ќеобх≥дно дотримувати стандартних г≥г≥Їн≥чних прийом≥в дл€ за≠хисту в≥д крапельноњ ≥нфекц≥њ: дихати треба через н≥с; правильне корис≠туванн€ носовими хусточками; прибиранн€ прим≥щенн€ вологим спосо≠бом; пров≥трюванн€ прим≥щенн€; при зносинах з хворими на грип сл≥д над€гати марлеву пов'€зку.

ѕроф≥лактика ≥нфекц≥йних захворювань пол€гаЇ у дотримуванн≥ способ≥в здорового способу житт€, загартовуванн≥ орган≥зму, зан€тт€х ф≥зкультурою та спортом, повноц≥нному харчуванн≥, частому перебу≠ванн≥ на св≥жому пов≥тр≥, униканн≥ шк≥дливих звичок.;

’вороби дихальноњ системи та запоб≥ганн€ њм

“€жкою хрон≥чною хворобою орган≥в диханн€ Ї бронх≥альна аст≠ма (в≥д грец. аз≥та Ч €духа), що ви€вл€Їтьс€ нападами €духи. «алеж≠но в≥д причин, €к≥ призвод€ть до ц≥Їњ хвороби, виокремлюють дв≥ форми бронх≥альноњ астми: алерг≥чну та ≥нфекц≥йно-алерг≥чну. јлерг≥€ (в≥д грец. а≥≥оз Ч ≥нший, егІоп Ч д≥€) Ч стан п≥двищеноњ чутливост≥ орган≥зму у в≥дпов≥дь на д≥ю алерген≥в. јлерг≥чна форма бронх≥альноњ астми вини≠каЇ €к алерг≥чний процес, €кий переб≥гаЇ без участ≥ м≥кроорган≥зм≥в, тобто не≥нфекц≥йним шл€хом. јлергенами можуть бути лупа, шерсть або п≥р'€ домашн≥х тварин, сухий корм дл€ аквар≥умних риб, пил р≥зного поход≠женн€, пилок багатьох рослин, тополиний пух, препарати побутовоњ х≥м≥њ, л≥ки, косметичн≥ засоби, де€к≥ харчов≥ продукти (шоколад, цитрусов≥, суниц≥, полуниц≥, кур€ч≥ €йц€, молоко). ≤нфекц≥йно-алерг≥чна бронх≥аль≠на астма виникаЇ €к алерг≥чна реакц≥€ на ≥нфекц≥йн≥ чинники. ” рол≥ алерген≥в виступають р≥зн≥ м≥кроорган≥зми та продукти њхньоњ життЇд≥≠€льност≥, зокрема токсини ≥ спори цв≥левих гриб≥в, м≥кроскоп≥чн≥ грибки. «а ц≥Їњ форми хвороби виникаЇ автоалерг≥чнареакц≥€, коли зруйнован≥ м≥кроорган≥змами власн≥ тканини орган≥зм сприймаЇ €к чужор≥дн≥. Ќай≠част≥ше вона виникаЇ в орган≥зм≥ людини, що маЇ хрон≥чн≥ вогнища за≠паленн€: хрон≥чн≥ бронх≥т, кар≥озн≥ зуби, хрон≥чне запаленн€ мигдалик≥в (тонзил≥т), додаткових порожнин носа (гайморит), жовчного м≥хура (хо≠лецистит). ѕричиною ташњ форми астми, особливо в д≥тей, можуть бути глисти.

¬ обох випадках бронх≥альна астма -^-алог≥чний, тоб^ќ≤мунний процес. ќсоблив≥стю його Ї те, що антиген з антит≥лом взаЇмод≥ють у слизов≥й оболонц≥ б≥льшост≥ бронх≥в. –ечовини, що при цьому утворю≠ютьс€, спричинюють спазм бронх≥в, набр€к њхньоњ слизовоњ оболонки ≥ вид≥ленн€ в'€зкого секрету, €кий заповнюЇ просв≥т дихальних шл€х≥в. „ерез ц≥ порушенн€ звужуЇтьс€ просв≥т дихальних шл€х≥в. ” леген≥ потрапл€Ї дуже мало кисню. ¬ орган≥зм≥ накопичуЇтьс€ вуглекислий газ, через що хвор≥ в≥дчувають т€жку €духу, €ка завдаЇ 'ш сильних страждань.

«гадан≥ вище речовини стимулюють парасимпатичну нервову сис≠тему (њњ збудженн€ призводить до спазму бронх≥в), тому напади бронх≥альноњ астми виникають найчаст≥ше у н≥чн≥ години, коли зростаЇ то≠нус парасимпатичноњ нервовоњ системи.

якщо з'€сувати причину бронх≥альноњ астми, њњ часто вдаЇтьс€ вил≥≠кувати. ” л≥куванн≥ бронх≥альноњ астми застосовують спец≥альн≥ л≥карськ≥ препарати, санаторно-курортн≥ методи (у сол€них шахтах), л≥кувальну ф≥зкультуру. «агартовуванн€ орган≥зму Ї важливим чинником проф≥лак≠тики цього захворюванн€. ƒол≥карська допомога людин≥, у €коњ ставс€ напад бронх≥альноњ астми, пол€гаЇ в тому, щоб в≥дкрити в≥кно або ква≠тирку дл€ посиленн€ вентил€ц≥њ в прим≥щенн≥, зн€ти ≥з хворого тиснучий од€г, поставити г≥рчичники на литки або зробити ванну дл€ н≥г. ќбо≠в'€зково сл≥д викликати швидку допомогу.

ѕри захворюванн€х ≥ пошкодженн€х (при розтин≥ грудноњ кл≥тки) у щ≥лину плеври легень може потрапл€ти пов≥тр€ (у норм≥ пов≥тр€ в щ≥лин≥ плеври немаЇ), скупчуватись в н≥й р≥дина (ексудат), €к≥ розсувають ли≠стки плеври й утворюють порожнину плеври. якщо в порожнину прони≠каЇ ≥нфекц≥€, розвиваютьс€ запальн≥ процеси (наприклад, плеврит -запаленн€ плеври). Ќа€вн≥сть у щ≥лин≥ плеври пов≥тр€ зумовлюЇ стис≠канн€ леген≥ ≥ розвиток пневмотораксу (в≥д грец. рпеита Ч диханн€, (Ќогах Ч грудна кл≥тка), кров≥ Ч розвиток гемотораксу (в≥д грец. ѕа≥та Ч кров), гною Ч п≥отораксу (в≥д грец.руоз Ч гн≥йний). ÷е супровод≠жуЇтьс€ важкими ускладненн€ми, €к≥ часто призвод€ть до смерт≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 904 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

1272 - | 1191 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.