Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–егул€ц≥€ дихлнн€




–ос≥йський ф≥з≥олог ћ'.<3. ћисливський у ѓ9≤9 роц≥ встановив!, -що у* довгастому мозку Ї група кл≥тин, зруйнуванн€ €ких приводить до зупиненн€ диханн€. “ак був покладений початок вивченню дихального цен≠тра, €кий маЇ складну структуру. ¬ажлива роль у регул€ц≥њ диханн€ на≠лежить кор≥ головного мозку. ƒихальний центр координуЇ ритм≥чну д≥€льн≥сть дихальних м'€з≥в (скороченн€ ≥ розслабленн€), викликаючи почергово видих ≥ вдих, та узгоджуЇ диханн€ з функц≥ональним станом орган≥зму.

јвтомат≥€ дихального центру зумовлюЇтьс€ нервовими ≥мпульса≠ми, €к≥ надход€ть ≥з нервових зак≥нчень легень, судин, м'€з≥в, а також тих, €к≥ виникають у вищих в≥дд≥лах центральноњ нервовоњ системи.

”с€ке збудженн€ дихального центра зм≥нюЇ нервов≥ ≥мпульси, €к≥ в≥д нього надход€ть до дихальних м'€з≥в, а це приводить до зм≥ни ди≠ханн€Ч збшьшенн€ частоти ≥ глибини його або, навпаки, послабленн€ ≥ спов≥льненн€.

ќсобливо велике значенн€ в регул€ц≥њ диханн€ мають доцентров≥ нервов≥ волокна, зак≥нченн€ €ких лежать у леген€х. ѕри спаданн≥ ле≠гень п≥д час видиху в≥дбуваЇтьс€ механ≥чне подразненн€ чутливих зак≠≥нчень блукаючого нерва, €к≥ м≥ст€тьс€ в ст≥нках альвеол. Ќервове збуд≠женн€, що вийикаЇ при цьому, надходить у дихальний центр ≥ збуджуЇ йог& ¬≥д дихалийнхї центра надход€ть ≥мпульси до дихальних м'€з≥в, €к≥ у в≥дпов≥дь скорочуютьс€ ≥ в≥дбуваЇтьс€ вдих. ѕ≥д час вдиху леген≥ розт€гуютьс€, а це спричин€Ї механ≥чне подразненн€ ≥нших зак≥нчень блукаючого нерва в леген€х. «будженн€, що в них виникаЇ, дос€гаЇ ди≠хального центра ≥ ¬икликаЇ гальмуванн€ його. ¬насл≥док цього з ди≠хального центра перестають надходити ≥мпульси до дихальних м'€з≥р, останн≥ розслаблюютьс€ ≥ в≥дбуваЇтьс€ видих. ¬еликий вплив на стан дихального центра справл€Ї х≥м≥чний стан кров≥, зокрема њњ газовий склад. ” ст≥нках кровоносних судин Ї спец≥альн≥ нервов≥ зак≥нченн€ Ч хемо≠рецептори, що сприймають зм≥ну х≥м≥чного складу кров≥. ќсобливо чутлив≥ ц≥ рецептори до концентрац≥њ вуглекислого газужкров≥ Ќакопи≠ченн€ вуглекислого газу в кров≥ веде до подразненн€ рецептор≥в у≥кро-вонос€ял судинах, €к≥ несуть кров до голови, ≥ рефлект^нс* збуджують дихальний,#отр. ѕод≥бним чином ^ттгуЎж^ хедею* у кров, наприклад, молочна кислота, вм≥ст €коњ зб≥льшуЇтьс€ п≥д час м'€зовоњ роботи.

ѕ≥д час внутр≥шньоутробного розвитку пл≥д одержуЇ кисень ≥ в≥ддаЇ вуглекислий газ через плаценту орган≥змов≥ матер≥. ѕроте пл≥д зд≥йснюЇ дихальн≥ рухи у вигл€д≥ незначного розширенн€ грудноњ кл≥тки. Ћеген≥ при цьому не розправл€ютьс€, виникаЇ т≥льки невеликий негативний тиск у плевральн≥й щ≥лин≥. “ак≥ дихальн≥ рухи плода спри€ють кращому ру≠хов≥ ≥ пол≥пшенню кровопостачанн€ плода, а також своЇр≥дним трену≠ванн€м функц≥њ легень. ѕ≥д час полог≥в, п≥сл€ перев'€зуванн€ пупкового канатика, орган≥зм дитини в≥дд≥л€Їтьс€ в≥д орган≥зму матер≥. ѕри цьо≠му в кров≥ новонародженого накопичуЇтьс€ вуглекислий газ ≥ знижуЇть≠с€ вм≥ст кисню. «м≥на газового складу кров≥ приводить до п≥двищенн€ збудливост≥ дихального центра €к гуморальне так ≥ рефлекторно через подразненн€ рецептор≥в у ст≥нках кровоносних судин.  л≥тини дихаль≠ного ўяй^а подразнюютьс€ Ч ≥ у в≥дпов≥дь виникаЇ перший вдих. ј дал≥ вдаж: рефлекторно викликаЇ видих. ћехан≥чн≥ подразненн€ шк≥ри при дотиков≥ рук акушера до т≥ла дитини, нижча температура навко≠лишнього середовища пор≥вн€но з внутр≥шньоутробною, п≥дсиханн€ т≥ла новонародженого на пов≥тр≥Чвсе це також спри€Ї рефлекторному збуд≠женню дихального центра ≥ виникненн€ першого вдиху.

ƒо моменту народженн€ дитини њњ дихальний центр здатний забез≠печувати ритм≥чну зм≥ну фаз дихального циклу Ч вдих ≥ видих, але це не так досконало, €к у д≥тей старшого в≥ку. ÷е пов'€зано з тим, що до моменту народженн€ функц≥ональне формуванн€ дихального центра ще не зак≥нчилос€. ѕро це св≥дчить велика м≥нлив≥сть частоти, глибини, ритму диханн€ у д≥тей раннього в≥ку. ƒ≥ти перших рок≥в житт€ в≥др≥ ш€-ютьс€ вищою ст≥йк≥стю до нестач≥ кисню (г≥поксў^ л≥ж д≥ти старшого ¬≥ку. Ѕлизько II рок≥в уже добре виражена можлив≥сть пристосуванн€ диханн€ до р≥зних умов життЇд≥€льност≥.

ѕро функц≥ональний стан дихального апарата св≥дчить ≥ можлив≥стїдадй^ї^≤≤≤≥нЂ≥I»ярХњ≤Iї¬ƒ≥ш≥ (пригн≥чувати дихальн≥ рухи, або робитїмшшиматну Ђаддашњ≥ю)^^ диханн€ бере участ≥ кора головного мозку, центри, пов'€зан≥ ≥з сприйн€тт€м мовних подраз≠ник≥в ≥ з в≥дпов≥ддю на ц≥ подразники. ƒов≥льна регул€ц≥€ пов'€зана з другою сигнальною системою ≥ виникаЇ лише з розвитком мовленн€.

¬елике значенн€ мають захисн≥ рефлекси слизових оболонок ди≠хальних шл€х≥в. ÷≥ рефлекси перешкоджають попаданню в дихальн≥ шл€хи шк≥дливих речовин або спри€ють видаленню подразнюючих ре≠човин, €к≥ вже попали туди. “ак, при подразненн≥ чутливих рецептор≥в у гортан≥ ≥ трахењ пилом або слизом пов≥тр€ судорожне виштовхуЇтьс€ з легень при широко розкрит≥й голосов≥й щ≥лин≥ (кашель). ѕри подраз≠ненн≥ слизовоњ оболонки носа виникаЇ чханн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 407 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

1269 - | 1117 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.