Плазма крові

Плазма крові складається з води (90-91%) та сухих речовин: 7-8% білків, 0,9-1% мінеральних речовин, 0,12%—глюкози, 0,7-0,8%—жирів. Крім білків, у плазмі є азотисті сполуки небілкового характеру (сечови­на, сечова кислота, амінокислоти, креатинін, аміак), гормони, фермен­ти, вітаміни, антитіла, розчинні гази.

Білки поділяються на групи: альбуміни —4,5% (підтримують вод­но-сольову рівновагу в організмі); глобуліни — 2-3,5% (беруть участь в утворенні захисних імунних тіл, зв'язують і знешкоджують отруйні речовини, що проникають в організм—це в основному гамма-глобулі-ни), фібриноген —0,4%, який має важливе значення при зсіданні крові, інтерферони, які знешкоджують мікроорганізми та отруйні речовини, забезпечують гуморальний імунітет. Глюкоза плазми є основним дже­релом енергії для клітин. До мінеральних речовин відносяться катіони натрію, калію, кальцію, магнію, заліза, а також аніони хлору, йоду, суль­фату, карбонату, фосфату.

Сумарна концентрація солей, білків, глюкози, сечовини та інших речовин, розчинених у плазмі, створює осмотичний тиск, який приблизно дорівнює — 6 атм. Сольовий розчин, який відповідає концентрації мінеральних солей у плазмі крові, називається ізотонічним (від грец. йол — рівний, однаковий, від лат. Іопш — напруження). Для людини ізотонічним є 0,9% розчин хлористого натрію. Сольовий розчин, осмо­тичний тиск якого вищий за осмотичний тиск крові, називається гіпер­тонічним (від грец. пурег — над, підвищення, від лат. Іопш — напру­ження), а нижчий — гіпотонічним (від грец. Ігуро — під, пониження, від лат. (опиз — напруження). У гіпотонічному розчині еритроцити крові руйнуються. Це явище називається гемолізом (від грец. Наіта — кров, Іузіз — розчинення). У людини гемоліз настає при осмотичному тиску 0,44-0,48% і може спричинитися дією отрути деяких змій (гюрза, ефа), грибів (бліда поганка). У гіпертонічних розчинах еритроцити віддають воду, зморщуються і втрачають свої властивості.

Розчини, які за своїм якісним складом і концентрацією солей відпо­відають складу плазми, називаються фізіологічними розчинами. Вони ізотонічні. Такі рідини використовують як замінники крові при кро­вотечах.

Осмотичний тиск крові підтримується на постійному рівні діяль­ністю нирок, потових залоз, через які з організму видаляються вода, солі та інші продукти обміну.

Плазма крові має не тільки сталий осмотичний тиск і визначений якісний склад солей, у ній підтримується сталість реакції. Реакція сере­довища визначається концентрацією водневих іонів. Для характеристи­ки реакції середовища користуються водневим покажчиком—рН. Кров людини при температурі 37°С має рН — 7,36. Активна реакція крові слаболужна.