Звук являє собою коливальні рухи пружних тіл, які поширюються у різних середовищах у вигляді хвиль. Для сприйняття звукових сигналів існує складний, рецептивний орган, що формувався разом із вестибулярним апаратом, тому в їх будові є багато спільного. Обидва органи (слуху і рівноваги) в людини об'єднані між собою у складну систему, морфологічно поділену на три відділи: зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо.
Зовнішнє вухо складається з вушної раковини і зовнішнього слухового ходу. Вушна раковина - це еластичний хрящ складної форми, покритий шкірою. Нижня її частина - вушна часточка (мочка) позбавлена хряща і заповнена жиром. Вільний загнутий край вушної раковини - завиток -обмежує вушну раковину позаду і зверху. На ввігнутій поверхні паралельно до завитка розташований протизавиток, спереду від нього заглиблення -раковина вуха, на дні якої знаходиться зовнішній слуховий отвір, обмежений попереду козелком.
Зовнішній слуховий хід складається з хрящового і кісткового відділів, його довжина близько 33-35 мм. Упродовж каналу є S-подібний вигин у горизонтальній і вертикальній площині. Вистилає зовнішній слуховий хід багатошаровий плоский епітелій, у якому міститься велика кількість сальних залоз і, зокрема, особливі трубчасті залози, що виробляють в'язкий жовтуватий секрет - вушну сірку.
Барабанна перетинка товщиною близько 0,1 мм, овальної форми, відокремлює зовнішнє вухо від середнього. Вона складається з двох шарів колагенових волокон, розташованих радіальне (зовнішній шар) і циркулярно (внутрішній шар). У центрі барабанної перетинки є впадина у глибину середнього вуха - пупок - місце прикріплення ручки молоточка. Завдяки тому, що коливання барабанної перетинки швидко загасають, вона майже не спотворює форму звукової хвилі.
Середнє вухо представлене барабанною порожниною об'ємом близько 1 мл3, розташованою в основі піраміди скроневої кістки. У цій порожнині знаходяться три слухові кісточки - молоточок, коваделко і стремінце, названі так через свою форму. Вони складають ланцюг, що послідовно передає звукові коливання від барабанної перетинки до овального вікна. Ручка молоточка з'єднується з барабанною перетинкою. Головка молоточка і тіло коваделка сполучені між собою суглобом та укріплені зв'язками. Довгий відросток коваделка з'єднаний з головкою стремінця, основа якого сполучається зі стінкою овального вікна кільцевою зв'язкою.
У барабанній порожнині локалізовані два малі скелетні м'язи – м'яз-натягувач барабанної перетинки (прикріплюється до ручки молоточка) і стремінцевий м'яз (прикріплюється до стремінця біля його головки). Крім того, барабанна порожнина через отвір у передній стінці за допомогою слухової труби сполучається з порожниною глотки. Під час ковтання отвір труби в глотку відкривається, що зумовлює вирівнювання тиску в середньому вусі з атмосферним, за відсутності цього в разі значного збільшення тиску з одного боку барабанної перетинки вона могла б розірватися (наприклад, у разі дії сильного звуку, під час швидкого піднімання на висоту тощо)
Внутрішнє вухо (лабіринт) розташоване в піраміді скроневої кістки і включає кістковий лабіринт, усередині якого міститься перетинчастий лабіринт, який повторює форму кісткового. Між обома лабіринтами є щілина, заповнена перилімфою. Перетинчастий лабіринт - це замкнута система порожнин і каналів, заповнених ендолімфою Кістковий лабіринт складається з присінка, трьох півколових каналів і завитки. Присінок займає центральне положення. Це овальна порожнина, сполучена з півколовими каналами ззаду і завиткою - спереду. На зовнішній стінці присінка, зверненій до барабанної порожнини, розташоване овальне вікно. Біля початку завитки знаходиться кругле вікно, яке затягнуте еластичною вторинною барабанною перетинкою. Перетинчастий лабіринт у ділянці присінка поділяється на маточку і мішечок, де містяться рецептори рівноваги - плямки.
Три кісткові півколові канали лежать у трьох взаємноперпендикулярних площинах - сагітальній, горизонтальній і фронтальній. Кожен півколовий канал має по дві ніжки, одна з яких перед впаданням у присінок розширюється й утворює ампулу, де розташовані рецепторні клітини - ампульні гребінці.
Кісткова завитка обвиває 2,5 разу горизонтальний стержень - веретено, навколо якого гвинтоподібно закручена кісткова спіральна пластинка, де проходять волокна завиткової частини VIII пари черепних нервів. В основі пластинки розташований спіральний канал, у якому лежить спіральний вузол. Перетинчастий канал завитки відокремлений від кісткового двома мембранами: тоншою - присінковою (Рейснера) і щільнішою - базилярною. Вони поділяють кістковий канал на три вузькі ходи - верхній, середній і нижній.
Верхній хід називається присінковими сходами, які починаються від овального вікна і продовжуються до вершини завитки, де через отвір (гелікотрему) сполучаються з нижнім ходом - барабанними сходами, що починаються від круглого вікна. Обидва ці ходи заповнені перилімфою.
Між верхнім і нижнім каналами розташований середній канал - середні сходи (завиткова протока), порожнина якого не сполучається з іншими каналами і заповнена ендолімфою. На поперечному зрізі він має трикутну форму. Зовнішня стінка протоки зростається з окістям зовнішньої стінки кісткової завитки. На нижній стінці завиткової протоки, утвореної базилярною мембраною, розташований спіральний орган (орган Корті) - апарат, який сприймає звук.
