Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ризов≥ €вища у культур≥ 70-их Ц 80-их рок≥в ƒисидентський рух в ”крањн≥ та його вплив на культурний розвиток




 

ѕер≥од загравань з ≥нтел≥генц≥Їю зак≥нчивс€ 1968 р. ” кв≥тн≥ цього року до Ћ.ЅрежнЇва (генсека ÷   ѕ–—), ќ. осиг≥на (√олови –ади ћ≥н≥стр≥в —–—–) ≥ ћ.ѕ≥дгорного (голови презид≥њ ¬ерховноњ –ади —–—–) над≥йшов лист-петиц≥€ з ”крањни, спр€мований проти порушенн€ Унорм соц≥ал≥стичноњ демократ≥њФ (йшлос€ про арешти ≥накодумц≥в в ”крањн≥ та ћоскв≥). Ћиста п≥дписали 139 ос≥б, серед них члени-кореспонденти јЌ ”–—–, доктори ≥ кандидати наук, в≥дом≥ митц≥, л≥тератори. ’оча лист мав ц≥лком прорад€нський зм≥ст та спр€мован≥сть, його автор≥в почали пересл≥дувати: њх зв≥льн€ли з роботи, виключали з парт≥њ, Упроробл€лиФ на зборах колектив≥в тощо. –еакц≥€ влади була неадекватно жорстокою.  оли вл≥тку 1968 р. в≥йська крањн ¬аршавського договору на чол≥ з —–—– вторглис€ у „ехословаччину, щоб придушити там процес демократизац≥њ, стало зрозум≥лим: рад€нське кер≥вництво остаточно перейшло на рейки неостал≥н≥зму.

” березн≥ 1969 р. ÷   ѕ” ухвалив постанову Уѕро п≥двищенн€ в≥дпов≥дальност≥ кер≥вник≥в орган≥в преси, рад≥о, телебаченн€, к≥нематограф≥њ, установ культури ≥ мистецтва за ≥дейно-пол≥тичний р≥вень матер≥ал≥в, що друкуютьс€, та репертуарФ. ¬она встановлювала персональну в≥дпов≥дальн≥сть кер≥вник≥в ус≥х структур ≥деолог≥чного циклу за ≥дейно-пол≥тичний зм≥ст д≥€льност≥, зобовТ€зувала њх виступати у першу чергу проти будь-€ких про€в≥в Убуржуазноњ ≥деолог≥њФ й, зрозум≥ло, Унац≥онал≥змуФ. “од≥ ж була ухвалена под≥бна постанова, що стосувалас€ к≥нематографу. « цього часу ≥деолог≥чний контроль за д≥€льн≥стю ≥нтел≥генц≥њ став майже тотальним. ѕисьменник≥в, митц≥в, учених картали в прес≥ та на зборах творчих сп≥лок за Уапол≥тичн≥стьФ, У≥дейну незр≥л≥стьФ, Уформал≥змФ, Унац≥онал≥змФ тощо.

ќсобливо неостал≥н≥стськ≥ процеси посилилис€, коли кер≥вником республ≥ки став ¬.ўербицький (1972 Ц 1989 рр.). Ѕули прийн€т≥ спец≥альн≥ постанови ур€ду —–—– (1978 ≥ 1983 рр.), де вчител€м рос≥йськоњ мови в ”крањн≥ встановлювалось 15% надбавки до ставок; класи, у €ких було понад 25 д≥тей, на уроках рос≥йськоњ мови под≥л€лис€ на групи. ¬ивченн€ рос≥йськоњ мови стало обовТ€зковим, а украњнська вивчалас€ за бажанн€м. –≥зко зменшилас€ к≥льк≥сть л≥тератури, що видавалас€ украњнською мовою. ” 1970 р. за назвами к≥льк≥сть книжок, брошур, виданих украњнською мовою, становила лише 38,2 %. –епертуар к≥нотеатр≥в на 99% був рос≥йськомовний. Ќесправедлив≥й жорстк≥й критиц≥ був п≥дданий ≥ класик украњнськоњ л≥тератури ќ.√ончар за роман У—оборФ (1968), €кий присв€чувавс€ тем≥ збереженн€ нац≥ональноњ духовноњ спадщини та до початку перебудовних процес≥в був вилучений з л≥тературного процесу (ƒодаток 61). ѕ≥дставою дл€ цього була правдива картина культурного зубож≥нн€ й деформац≥й духовного житт€ за рад€нськоњ доби. јвтор викрив порочну практику варварського ставленн€ до культури ≥ природного середовища в сучасн≥й йому ”крањн≥. ¬≥дверто змальовано причини й насл≥дки масового вињзду молод≥ з с≥л, еколог≥чн≥ насл≥дки утворенн€ штучних Умор≥вФ, засилл€ бездумного карТЇризму та волюнтаризму.

ѕередова частина украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ продовжувала чинити оп≥р пануюч≥й рад€нськ≥й ≥деолог≥њ. ” самвидав≥ циркулювали дес€тки невеликих пол≥тико-публ≥цистичних розв≥док, лист≥в протесту, л≥тературно-художн≥х твор≥в.

—амвидав виконував функц≥ю не т≥льки паралельного духовного простору, над €ким були невладн≥ оф≥ц≥йн≥ структури. ¬≥н одночасно став орган≥зац≥йною ≥нфраструктурою й найголовн≥шим про€вом дисидентського руху. “ерм≥н УдисидентФ був занесений ≥з «аходу та вживавс€ дл€ визначенн€ ≥накодумц≥в, €к≥ в т≥й чи ≥нш≥й форм≥ в≥дкрито висловлювали своњ погл€ди, що не зб≥галис€ з оф≥ц≥йною пол≥тикою. √оловними центрами дисидентства були  ињв ≥ Ћьв≥в. ¬≥дкрит≥ про€ви ≥накомисленн€ спостер≥галис€ також у ƒн≥пропетровську, Ћуцьку, ≤вано-‘ранк≥вську, ќдес≥, “ернопол≥ й ≥нших м≥стах. 1970 р. у Ћьвов≥ почав виходити самвидавчий журнал У”крањнський в≥сникФ, котрий друкував заборонен≥ оф≥ц≥озом твори, подавав ≥нформац≥ю про под≥њ сусп≥льно-пол≥тичного житт€, що замовчувалис€ оф≥ц≥йною пресою, наводив хрон≥ку репрес≥й проти дисидент≥в. √оловним редактором виданн€ був ¬.„орнов≥л, йому допомагали я. ендзьор, ћ. ос≥в, ќ.јнтон≥в та ≥нш≥. ” 1970 Ц 1972 рр. вийшли ш≥сть номер≥в У”крањнського в≥сникаФ. ѕо€ва журналу була важливою под≥Їю дл€ дисидентського руху, оск≥льки спри€ла його орган≥зац≥йн≥й консол≥дац≥њ. ” с≥чн≥ 1972 р. в  иЇв≥, Ћьвов≥ та де€ких ≥нших м≥стах ”крањни було заарештовано близько двох дес€тк≥в чолов≥к, найактивн≥ших дисидент≥в ¬.„орновола, ≤.—в≥тличного, ™.—верстюка, ≤.√ел€ й ≥нших (58). Ќавесн≥ 1972 р. була проведена нова сер≥€ арешт≥в серед дисидент≥в. ” сл≥дчих ≥зол€торах, за р≥зними п≥драхунками, на цей час перебувало в≥д 70 до 122 чолов≥к, €ких звинувачували за пол≥тичними статт€ми. јрешти супроводжувалис€ повальними обшуками, допитами сотень св≥дк≥в, пересл≥дуванн€м родин ≥накодумц≥в ≥ њх друз≥в. ƒекого з арештованих примусили прилюдно пока€тис€ в Уантирад€нщин≥Ф та створити таким чином украй негативний образ ≥накодумц≥в. ” результат≥ цього погрому майже повн≥стю був парал≥зований самвидав. ѕрипинилос€ виданн€ У”крањнського в≥сникаФ. Ѕ≥льш≥сть активних дисидент≥в опинилась у таборах дл€ пол≥тичних вТ€зн≥в.

ѕаралельно розгорнулас€ шалена ≥деолог≥чна боротьба з Уукрањнським буржуазним нац≥онал≥змомФ, €ку очолив новий секретар ÷   ѕ” з питань ≥деолог≥њ ¬.ћаланчук. «а звичним сценар≥Їм почалис€ пересл≥дуванн€ ≥нтел≥генц≥њ, винноњ у названих Угр≥хахФ. «вертатис€ до нац≥ональноњ проблематики у творчост≥ й науц≥ стало просто небезпечно, в≥талос€ т≥льки розробленн€ тем, присв€чених дружб≥ народ≥в ≥ благотворному впливу рос≥йського народу на ≥нш≥ нац≥њ —–—–. « тематичних план≥в видавництв початку 70-их рок≥в було зн€то 157 назв книжок, де ≥деолог≥чн≥ куратори знайшли хоча б нат€к на Унац≥онал≥змФ та ≥нш≥ в≥дхиленн€ в≥д парт≥йноњ л≥н≥њ.

Ќайнаочн≥ше реакц≥йн≥сть внутр≥шньопол≥тичного курсу про€вилась у пересл≥дуванн≥ ≥накомисленн€. ” 1975 р. на Ќарад≥ з питань безпеки ≥ сп≥впрац≥ в ™вроп≥, що в≥дбулас€ у √ельсинк≥, —–—– зобовТ€завс€ дотримуватис€ гуман≥тарних статей п≥дсумкового акта Ќаради, €к≥, зокрема, передбачали неприпустим≥сть пересл≥дуванн€ громад€н за њх переконанн€. ” листопад≥ 1976 р. в ”крањн≥ утворилас€ громадська група спри€нн€ виконанню гельсинських угод. ƒо нењ вв≥йшли в≥домий письменник ћ.–уденко (кер≥вник групи), письменник-фантаст ќ.Ѕердник, правозахисники та колишн≥ пол≥тичн≥ вТ€зн≥ ќ.ћешко, Ћ.ЋукТ€ненко, ≤. андиба та ≥нших Ц всього 10 чолов≥к (ƒодаток 61). ÷е була перша в республ≥ц≥ позаоф≥ц≥йна група, €ка прагнула д≥€ти т≥льки легально ≥ п≥дкреслювала, що не становить пол≥тичних ц≥лей. —воњм завданн€м члени групи вважали ≥нформуванн€ ур€д≥в крањн Ц учасниць √ельсинськоњ наради про дотриманн€ ур€дом —–—– ≥ в≥дпов≥дними республ≥канськими структурами об≥ц€нок у галуз≥ прав людини. ”√√, €ка д≥€ла ц≥лком у рамках рад€нськоњ конституц≥њ та п≥дписаних —–—– м≥жнародних угод, стала обТЇктом жахливих пересл≥дувань ≥ репрес≥й. « тридц€ти семи член≥в групи прот€гом 1977 Ц 1985 рок≥в 23 були засуджен≥ за пол≥тичними й крим≥нальними статт€ми (завжди за сфальсиф≥кованими звинуваченн€ми) та в≥дправлен≥ в табори ≥ на засланн€, шестеро позбавлен≥ рад€нського громад€нства. “ри члени групи Ц ¬.—тус, ќ.“ихий та ё.Ћитвин Ц загинули у таборах (ƒодаток 60).

≤деолог≥зувалис€ вс≥ види мистецтва. ћитц≥в привчали мислити не ст≥льки художн≥ми образами, ск≥льки пол≥тичними категор≥€ми. „ерез несприйн€тт€ догматичного мисленн€ у 1980 р. вдавс€ до самогубства талановитий письменник √ригор≥й “ютюнник, у 1981 р. Ц ¬.Ѕлизнець (ƒодаток 61). ≤з сп≥лки письменник≥в ”крањни п≥д час чистки було виключено ≤.ƒзюбу, Ѕ.„ичибаб≥на, вислано за кордон ¬.Ќекрасова. ѕо-варварськи було знищено шестиметровий в≥траж роботи ј.√орськоњ, Ћ.—емик≥ноњ, ќ.«аливахи у  ињвському ун≥верситет≥. ј.√орська загинула за нев≥домих обставин (ƒодаток 61). ¬ доробку художниц≥-керам≥ста √.—еврук були твори, що належали до У озацького циклуФ, але в пер≥од застою ц€ тема ви€вилас€ забороненою, ≥ талановитого митц€ виключили з≥ —п≥лки художник≥в ”крањни, њњ творч≥сть ц≥лком ≥гнорувалась.

” 1984 р. була зд≥йснена спроба реформувати осв≥ту. ѕосилювалась ≥деолог≥зац≥€ школи, запроваджувалос€ навчанн€ з 6 рок≥в, 8-р≥чн≥ школи реорган≥зувалис€ у 9-р≥чн≥, середн≥ в 11-р≥чн≥. ’арактерними рисами осв≥ти в ”крањн≥ були ун≥ф≥кац≥€, ≥деолог≥зац≥€, жорсткий парт≥йний контроль, заорган≥зован≥сть навчально-виховного процесу, ≥гноруванн€ нац≥онального фактору. Ќа початку 80-их рок≥в стало пом≥тно, що р≥вень п≥дготовки фах≥вц≥в в≥дстаЇ в≥д св≥тового. ” науков≥й сфер≥ про€вл€Їтьс€ заст≥й, мали м≥сце упущен≥ можливост≥, накопичилос€ чимало розвТ€заних проблем, недол≥к≥в, €к≥ призводили до впов≥льненн€ фундаментальних розробок, утрати передових позиц≥й у св≥тов≥й науц≥. ќднак були й певн≥ дос€гненн€. «начний ≥мпульс у своЇму розвитков≥ д≥стала атомна енергетика, науки про «емлю. «усилл€ми вчених у склад≥ јЌ ”–—– створено найб≥льший у св≥т≥ центр наукових досл≥джень у галуз≥ зварюванн€ метал≥в, зварних конструкц≥й ≥ нових металург≥йних метод≥в добуванн€ високо€к≥сних й особливо чистих метал≥в та сплав≥в. ѕом≥тним внеском у розвиток науки стали досл≥дженн€ украњнських учених у галуз≥ ливарного виробництва, матер≥алознавства, ф≥зико-х≥м≥чноњ механ≥ки, матер≥ал≥в ≥ надтвердих матер≥ал≥в. ѕрискоренню технолог≥чного впровадженн€ найперспективн≥ших результат≥в фундаментальних досл≥джень спри€ли науково-техн≥чн≥ комплекси та ≥нженерн≥ центри, створен≥ в јЌ ”–—– у середин≥ 80-их рок≥в. Ќайпотужн≥шими серед комплекс≥в були м≥жгалузев≥ Ќ“  У≤нститут електрозварюванн€ ≥м. ™.ѕатонаФ, У≤нститут проблем матер≥алознавстваФ, У≤нститут к≥бернетики ≥м. ¬.√лушковаФ, У≤нститут надтвердих матер≥ал≥вФ. ѕрот€гом 1970 Ц 1985 рок≥в понад 13 тис. наукових розробок учених јкадем≥њ наук ”–—– було впроваджено у виробництво.

ќдночасно управл≥нн€ наукою все б≥льше монопол≥зувалос€ невеликою групою вчених-адм≥н≥стратор≥в ≥з ћоскви та Ћен≥нграда, €к≥, з≥мкнувшись ≥з владними структурами, мали вир≥шальний вплив в јкадем≥њ наук —–—–. ” руках останньоњ зосереджувалась основна науково-виробнича та видавнича база, ≥нформац≥йн≥ канали та формуванн€ наукових напр€м≥в. «а таких умов нав≥ть незначн≥ про€ви опозиц≥йност≥ в середовищ≥ науковц≥в жорстоко каралис€. “ак, у 70-≥ роки в результат≥ черговоњ ≥деолог≥чноњ чистки за невчинен≥ злочини було позбавлено роботи к≥лькох прац≥вник≥в ≥нститут≥в х≥м≥њ пол≥мер≥в, теоретичноњ ф≥зики, археолог≥њ, ≥стор≥њ, л≥тератури, фольклору та етнограф≥њ, психолог≥њ, нафти ≥ газу й ≥н. Ќемало наукових украњномовних журнал≥в, що почали видаватис€ п≥д час Ув≥длигиФ, вже виходили рос≥йською мовою.

”с≥ ц≥ негативн≥ €вища в сусп≥льному житт≥ камуфлювалис€ п≥д €скравими плакатами з гаслами про Урозум, честь ≥ сов≥стьФ тощо, св€тковими демонстрац≥€ми, в≥йськовими парадами та бутафорними театрал≥зованими виставами на кшалт помпезного св€ткуванн€ н≥бито 1500-р≥чч€  иЇва.

Ќа противагу заст≥йним €вищам ориг≥нальн≥сть, нац≥ональний колорит рельЇфно ви€вились у музично-п≥сенн≥й творчост≥ композитора ¬.≤васюка, ансамблю У—мер≥чкаФ, сп≥вак≥в ¬.«≥нкевича, Ќ.яремчука. ¬еличезну попул€рн≥сть здобула у 70 Ц 80-≥ роки сп≥вачка —оф≥€ –отару.

” 70 Ц 80-≥ роки украњнська л≥тература поповнюЇтьс€ творами одного з натхненник≥в ш≥стдес€тництва, в≥домого письменника ќ.√ончара (У÷иклонФ, У“во€ зор€Ф, УЅерег любов≥Ф, У„орний €рФ), романами ≥ пов≥ст€ми ћ.—тельмаха (У„отири бродиФ, Уƒума про тебеФ), ѕ.«агребельного (У–озг≥нФ, У–оксоланаФ), ¬.ƒрозда (У атастрофаФ), ¬.«емл€ка (УЋебедина згра€Ф). ≤нтерес громадськост≥ викликала творч≥сть роман≥ст≥в ≥сторичного спр€муванн€ –.≤ваничука, ё.ћушкетика, –.‘едор≥ва, –.≤ванченко. ”крањнську поез≥ю збагатили новаторськ≥ твори ≤.ƒрача, ƒ.ѕавличка, ¬.√олобородька, Ћ. остенко, ј.ћалишка.

ѕисьменники ”крањни, попри вс≥ труднощ≥, пересл≥дуванн€ ≥ репрес≥њ, продовжували працювати над ≥сторичною та сучасною тематикою. √.—нЇг≥рьов п≥дготував у 70-≥ роки пов≥сть УЌенько мо€, ненькоФ про процес У—¬”Ф, €ка вийшла за кордоном. —правжн≥м шедевром був видрукуваний 1980 року в≥ршований роман Ћ≥ни  остенко Ућарус€ „урайФ, що в €скравих образах змальовуЇ епоху Ѕ.’мельницького. ¬ центр≥ твору Ц народна поетеса ≥ сп≥вачка полтавка ћарус€ „урай, авторка багатьох п≥сень, що здобули велику попул€рн≥сть серед людей.

јле в ≥снуюч≥й тод≥ систем≥ ц≥нностей њх творч≥сть нерозривно повТ€зувалас€ з≥ Уздобутками рад€нськоњ соц≥ал≥стичноњ культуриФ. ќб≥знан≥сть же з≥ справжн≥м кризовим станом справ у вс≥х сферах житт€ рад€нського сусп≥льства була дл€ б≥льшост≥ людей недос€жною.

 

7.  ультура ”–—– у 1985 Ц 1991 роки

 

ѕеребудова рад€нського сусп≥льства в останн≥ роки функц≥онуванн€ —–—– не стала прикладом до зм≥н в ”крањн≥. “ут продовжувалас€ пол≥тика попередн≥х рок≥в правл≥нн€ за моделлю Ћ.ЅрежнЇва ≥ ћ.—услова, €ка передбачала денац≥онал≥зац≥ю й духовне спустошенн€. ÷ю пол≥тику п≥дтримував перший секретар ÷   ѕ” ¬.ўербицький. ¬ ”крањн≥ активно поширювалас€ русиф≥кац≥€, катастроф≥чно зменшувалас€ к≥льк≥сть шк≥л з украњнською мовою навчанн€, у вишах украњнською мовою читалос€ близько 5% лекц≥й. Ќа 1988/89 навчальний р≥к не залишилос€ жодноњ украњнськоњ школи в ƒонецьку, „ерн≥гов≥, ’арков≥, Ћуганську, ќдес≥, ћиколаЇв≥. ”крањнськ≥ театри перейшли на так званий двомовний режим. „астка украњнц≥в зменшилас€ з 76,8% у 1959 р. до 72,6% у 1989 р., тод≥ €к частка рос≥€н зб≥льшилас€ з 16,9 до 22%. ”крањнська мова вит≥сн€лас€ з ус≥х сфер сусп≥льного житт€, духовне житт€ занепадало.

–озбудив ”крањну „орнобиль. ”се, що робилос€ в дн≥ п≥сл€ авар≥њ на „ј≈— кер≥вництвом центральних орган≥в —–—– ≥ ”крањни, було злочином перед людством та зокрема перед украњнським народом.

ѕершими, хто подав голос на захист збереженн€ украњнськоњ культури, навколишнього середовища, в≥дродженн€ правдивоњ ≥стор≥њ ”крањни, були письменники. Ўирокий резонанс у сусп≥льств≥ мали виступи ќ.√ончара, ≤.ƒзюби, ≤.ƒрача, ¬.ƒрозда, ¬.явор≥вського, ё.ўербака, Ѕ.ќл≥йника ≥ багатьох ≥нших. •рунтовний анал≥з занепаду украњнськоњ культури зробив ќ.√ончар на ¬сесоюзн≥й творч≥й конференц≥њ у Ћен≥нград≥ 1 жовтн€ 1987 р. Ќа всесоюзну трибуну було винесено проблему засилл€ атомних станц≥й в ”крањн≥, висловлено протест проти планового буд≥вництва ј≈— поблизу „игирина та в  риму, вказано на загрозу еколог≥њ в≥д реал≥зац≥њ проекту каналу ƒунай Ц ƒн≥про, €кий мав перегородити весь ƒн≥провсько-Ѕузький лиман, в≥д чого гирло ƒн≥пра перетворилос€ б на величезне смердюче болото. ќ.√ончар висловив думку, що л≥тература й наука повинн≥ сп≥льно з гуман≥стичних позиц≥й трудитис€ в ≥мТ€ людини.

«начною под≥Їю цього пер≥оду було проведенн€ у вересн≥ 1986 р. у Ћьвов≥ ћ≥жнародного симпоз≥уму У≤.‘ранко ≥ св≥това культураФ, присв€ченого 130-њ р≥чниц≥ в≥д дн€ народженн€ письменника та виходу в св≥т 50-го виданн€ його твор≥в. ” ньому вз€ли участь пров≥дн≥ слав≥сти, письменники ≥ перекладач≥ з крањн «ах≥дноњ ™вропи й —Ўј. ¬ грудн≥ цього ж року на Ћьв≥вщин≥ в≥дзначалис€ 175-р≥чч€ в≥д дн€ народженн€ ћарк≥€на Ўашкевича ≥ 150-р≥чч€ виходу в св≥т альманаху У–усалка ƒн≥строваФ. ” 1987 роц≥ за ≥н≥ц≥ативою ёЌ≈— ќ в усьому св≥т≥ св€ткувавс€ стор≥чний юв≥лей в≥д дн€ народженн€ одного з визначних украњнських актор≥в ≥ режисер≥в Ћес€  урбаса. ƒо ц≥Їњ дати в с.—кала на “ерноп≥льщин≥, де  урбас пров≥в дит€ч≥ роки, було в≥дкрито музей, орган≥зовано науков≥ конференц≥њ у Ћьвов≥, “ернопол≥, ’арков≥, ќдес≥, в≥дкрито мемор≥альн≥ дошки у Ћьвов≥ та  иЇв≥. —аме в цей час на пленум≥ —п≥лки письменник≥в ”крањни вперше було оприлюднено ≥нформац≥ю про голодомор 1932 Ц 1933 рр., €ка замовчувалас€ впродовж дес€тк≥в рок≥в.

” червн≥ 1989 р. п≥д Ќеаполем за участю пров≥дних украњнських учених з д≥аспори та ”крањни, в≥домих слав≥ст≥в ™вропи було засновано м≥жнародну асоц≥ац≥ю украњн≥ст≥в (ћј”), президентом €коњ став в≥домий л≥тературний критик ≤.ƒзюба. ј через к≥лька дн≥в у Ћьвов≥ в≥дновило свою д≥€льн≥сть Ќаукове товариство ≥мен≥ “.Ўевченка.

«наменною под≥Їю загальнокультурного значенн€ стало виданн€ украњнською мовою з весни 1990 р. журналу У урТЇр ёЌ≈— ќФ.

—уттЇв≥ зрушенн€ в≥дбулис€ в ≥сторичн≥й науц≥. ѕо-новому було розгл€нуто ≥ досл≥джено под≥њ ¬извольноњ в≥йни украњнського народу середини ’V≤≤ ст., д≥€льн≥сть ≤.ћазепи, ћ.√рушевського, ¬.¬инниченка, —.ѕетлюри та ≥нших видатних громадсько-пол≥тичних д≥€ч≥в ”крањни.

” наступн≥ роки було багато зроблено дл€ в≥дродженн€ ≥сторичноњ памТ€т≥, поверненн€ народов≥ культурноњ спадщини попередн≥х покол≥нь. ” 1990 Ц 1991 роках окремими виданн€ми побачили св≥т прац≥ ћ. остомарова, ƒ.яворницького, Ћ.™фименко, ћ.√рушевського, ≤. рипТ€кевича, ƒ.ƒорошенка, ƒ.ƒонцова та ≥нших. ¬ийшов зб≥рник п≥сень украњнських с≥чових стр≥льц≥в, матер≥али до ≥стор≥њ визвольних змагань 20 Ц 50-их рок≥в ’’ ст. ¬идано багато мемуарноњ л≥тератури. Ќа екранах зТ€вл€ютьс€ ф≥льми —.ѕараджанова, ё.≤ллЇнка,  .ћуратовоњ.

” 1989 роц≥ ¬ерховна –ада прийн€ла У«акон про мови в ”крањнськ≥й –—–Ф, €ким украњнська мова оголошувалас€ державною. ѕри цьому реал≥зац≥€ «акону наштовхнулас€ на ускладненн€, повТ€зан≥ з небажанн€м зм≥нювати мову д≥лового сп≥лкуванн€ б≥льш≥стю установ. ”крањнська мова за ≥нерц≥Їю сприймалас€ ще €к пров≥нц≥йна та сел€нська, слабко розвинена ≥ взагал≥ непрестижна.

–оль авангарду в розвитку украњнськоњ культури, л≥кв≥дац≥њ Уб≥лих пл€м ≥стор≥њФ в≥д≥грала —п≥лка письменник≥в ”крањни та њњ центральний орган Ц газета УЋ≥тературна ”крањнаФ. ѕубл≥цистика зайн€ла пров≥дн≥ позиц≥њ. ѕочали друкуватис€ заборонен≥ ран≥ше твори ¬.¬инниченка, ћ.√рушевського, ћ.«ерова, ћ.’вильового, ќ.ќльжича, ≥нших репресованих поет≥в ≥ письменник≥в, представник≥в украњнськоњ д≥аспори.

ѕоступово зм≥нились акценти в питанн€х в≥ровизнанн€, проголошено забезпеченн€ права свободи сов≥ст≥. ѕочалас€ в≥дбудова багатьох запуст≥лих, використовуваних €к господарськ≥ споруди ≥ просто недоруйнованих прот€гом 20 Ц 80-их рок≥в церковних прим≥щень, легал≥зували свою д≥€льн≥сть украњнськ≥ греко-католики, в≥дновивс€ рух серед православних щодо в≥дновленн€ незалежност≥ украњнськоњ православноњ церкви в≥д ћосковського патр≥архату.

” галуз≥ осв≥ти було вз€то курс на њњ гуман≥зац≥ю, засвоЇнн€ учн€ми й студентами загальнолюдських ц≥нностей. ѕроте ф≥нансуванн€ ц≥Їњ сфери було недостатн≥м. ѕродовжувала зростати к≥льк≥сть науковц≥в. ѓх число дос€гло у 1989 р. 220 тис. ос≥б (з них 6,8 тис. доктори наук ≥ 73,7 тис. Ц кандидати наук). ѕеревага надавалась прикладним досл≥дженн€м за рахунок фундаментальних. ѕри цьому 90% технолог≥чних розробок не впроваджувались у виробництво.

«начною под≥Їю в культурному житт≥ ”крањни стало проведенн€ ѕершого фестивалю У„ервона рутаФ („ерн≥вц≥, 1989 р.), €кий в≥дбив зац≥кавлен≥сть значноњ частини украњнськоњ молод≥ в процесах в≥дродженн€ ≥ самобутнього розвитку украњнськоњ попул€рноњ музики.

 

8. —учасна культура ”крањни

 

ѕроголошенн€ незалежност≥ ”крањни (24 серпн€ 1991 р.) ≥ розбудова самост≥йноњ держави ”крањна створили принципово нов≥, формально ц≥лком спри€тлив≥ умови дл€ розвитку культури. 19 лютого 1992 р. ¬ерховна –ада ”крањни ухвалила Уќснови законодавства про культуруФ, €ким передбачено заходи щодо подальшого розвитку украњнськоњ нац≥ональноњ культури. “ого ж року була розроблена ƒержавна нац≥ональна програма У”крањнська осв≥та в ’’≤ ст.Ф, а ¬ерховною –адою прийн€то У«акон про осв≥туФ. ¬ цих документах передбачено демократизац≥ю осв≥тньоњ сфери, посиленн€ техн≥чного забезпеченн€ шк≥л, виданн€ п≥дручник≥в, створенн€ ун≥верситетських комплекс≥в, мереж≥ л≥цењв. ѕевних усп≥х≥в дос€гнуто у поступовому переведенн≥ на украњномовний режим середньоњ та вищоњ школи. «а перш≥ три роки незалежност≥ к≥льк≥сть першокласник≥в, €к≥ навчались украњнською мовою, зросла з 43,5% до 67,7%. ¬≥дкрито значну к≥льк≥сть приватних г≥мназ≥й, л≥цењв, нав≥ть ¬Ќ«.

Ќа початку третього тис€чол≥тт€ украњнська вища школа знаходитьс€ на хвил≥ глибинних осв≥тн≥х реформ тепер≥шнього часу. ћережа вищих навчальних заклад≥в ”крањни нал≥чуЇ 904 заклади ус≥х р≥вн≥в акредитац≥њ та форм власност≥, зокрема 373 ¬Ќ« III − IV р≥вн≥в акредитац≥њ (192 ун≥верситети, 57 академ≥й, 123 ≥нститути, 1 консерватор≥€) та 531 заклад ≤ − ≤≤ р≥вн≥в акредитац≥њ (205 коледж≥в, 188 техн≥кум≥в та 138 училища). ƒо держаноњ ≥ комунальноњ форми власност≥ належить 236 навчальних заклади III − IV р≥вн≥в акредитац≥њ та 466 навчальних заклад≥в ≤ Ц ≤≤ р≥вн≥в акредитац≥њ; приватноњ форми власност≥ Ц 115 навчальних заклад≥в III − IV р≥вн≥в акредитац≥њ та 87 Ц ≤ − ѕ р≥вн≥в акредитац≥њ. ” 2007 − 2008 навчальному роц≥ студентами перших курс≥в ¬Ќ« ≤≤≤ − IV р≥вн≥в акредитац≥њ стали 633,7 тис. ос≥б.

ѕриЇднанн€ ”крањни до Ѕолонських угод (у 2005 роц≥ м≥н≥стр осв≥ти —тан≥слав Ќ≥колаЇнко в Ѕерген≥ п≥дписав Ѕолонську декларац≥ю в≥д ≥мен≥ ”крањни) висуваЇ низку вимог до розвитку осв≥ти, найсуттЇв≥шими серед €ких постають: збагаченн€ нац≥ональноњ системи осв≥ти передовим досв≥дом ≥нших крањн у контекст≥ загальноЇвропейських, св≥тових осв≥тн≥х процес≥в; визначенн€ стратег≥њ ≥ пр≥оритет≥в у п≥дготовц≥ фах≥вц≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ в≥дпов≥дно до глобальних ≥ рег≥ональних соц≥ально-економ≥чних та демограф≥чних процес≥в; упровадженн€ ≥нновац≥йних, прогресивних форм орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу з урахуванн€м нов≥тн≥х ≥нформац≥йних та осв≥тн≥х технолог≥й та ≥нш≥.

ќднак важко судити про те, наск≥льки в ц≥лому пол≥пшилас€ €к≥сть отримуваноњ в ”крањн≥ осв≥ти, а €к≥сн≥ показники значно важлив≥ш≥ в≥д к≥льк≥сних. –еальна переоц≥нка застар≥лих ц≥нностей рад€нськоњ доби в широких колах украњнського сусп≥льства безпосередньо залежить в≥д €к≥сноњ переор≥Їнтац≥њ осв≥тн≥х процес≥в, упровадженн€ в≥дпов≥дних сучасним потребам методик ≥ технолог≥й. ” цьому напр€м≥ в загальнонац≥ональних масштабах уже зроблено чимало, однак ще б≥льше належить зробити в найближчому майбутньому. ўе у 1992 р. було в≥дновлено д≥€льн≥сть  иЇво-ћогил€нськоњ академ≥њ Ц навчального закладу нового типу, де викладанн€ й навчанн€ ведетьс€ украњнською та англ≥йською мовами. «д≥йснюЇтьс€ перех≥д на триступеневу п≥дготовку: бакалавр, спец≥ал≥ст, маг≥стр. ¬Ќ« стають б≥льш автономними. ” систем≥ Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни створено дек≥лька нових наукових ≥нститут≥в: ≤нститут украњнськоњ археограф≥њ, ≤нститут украњнськоњ мови, ≤нститут народознавства. ќднак низький р≥вень ф≥нансуванн€ призв≥в до того, що науков≥ установи втратили до 50% свого складу. ѕрот€гом 1990-их рок≥в спостер≥гавс€ значний Ув≥дпливФ частини ≥нтелектуальноњ ел≥ти у крањни з б≥льш спри€тливими умовами житт€.

”загал≥ ф≥нансово-матер≥альн≥ ускладненн€ в ус≥х сферах сучасного житт€ досить негативно впливають на сусп≥льн≥ настроњ широких к≥л громадськост≥ та кожного конкретного громад€нина, часто породжуючи соц≥альний песим≥зм, знев≥ру в можлив≥сть принципового пол≥пшенн€ стану справ у близькому майбутньому, а в≥дтак Ц ≥ соц≥альну апат≥ю, €ка нер≥дко виливаЇтьс€ у протиправну повед≥нку. Ќа жаль, дос≥ б≥льш≥сть громад€н ще почувають себе УспоживачамиФ тих чи ≥нших благ, не даючи соб≥ н≥€кого зв≥ту в питанн≥ про њх створенн€, що Ї одним з рудимент≥в Урад€нськогоФ способу мисленн€. ∆ивучи за рахунок продажу природних ресурс≥в за кордон, що було на€вне за час≥в УзастоюФ, ми звикли оч≥кувати зв≥дкись певних матер≥альних благ. Ќеможлив≥сть пост≥йно ≥снувати в такому Урежим≥Ф призвела до розвалу –ад€нського —оюзу. —ьогодн≥ н≥хто не допоможе украњнц€м вийти з кризи, кр≥м нас самих. ƒл€ цього необх≥дн≥ усв≥домленн€ сп≥льност≥ нашоњ б≥ди й обТЇднанн€ зусиль дл€ њњ подоланн€. Ќамаганн€ багатьох наших сучасник≥в розвТ€зати своњ проблеми виключно самотужки реального розвТ€занн€ цих проблем не принесуть, ус≥ ми повТ€зан≥ сп≥льн≥стю ≥сторичноњ дол≥. ѕриродна законом≥рн≥сть кризових пер≥од≥в в ≥стор≥њ р≥зноман≥тних сусп≥льств пол€гаЇ в тому, що ≥стотне пол≥пшенн€ ситуац≥њ в≥дбуваЇтьс€ тод≥, коли це сусп≥льство усв≥домлюЇ сп≥льн≥сть поставленоњ часом проблеми ≥ поЇднуЇ доти розр≥знен≥ зусилл€ в одному напр€м≥. “ак було в ус≥ часи, в ус≥х народ≥в. —учасне украњнське сусп≥льство не Ї вин€тком з цього правила. “ому кризовий стан обТЇктивно в≥дбиваЇ триванн€ процес≥в утворенн€ в ”крањн≥ повнокровноњ пол≥тичноњ нац≥њ п≥сл€ довгого пер≥оду бездержавного ≥снуванн€.

ќбТЇднати населенн€ ”крањни у життЇспроможну нац≥ю може патр≥отично налаштована ел≥та, здатна на самопожертву ≥ безкорисливе служ≥нн€ сусп≥льним ≥деалам. ” звТ€зку з цим до ≥стотних культурно-пол≥тичних зрушень у незалежн≥й ”крањн≥ сл≥д в≥днести запровадженн€ системи президентських нагород 1995 р. €к форму консол≥дац≥њ новоњ, справд≥ нац≥ональноњ ел≥ти. ќкр≥м ѕочесноњ в≥дзнаки ѕрезидента, затверджено в≥дзнаку У«а мужн≥стьФ, У«а заслугиФ, Д√ерой ”крањниФ, орден Д«олота «≥ркаФ, орден Ѕогдана ’мельницького, орден кн€з€ ярослава ћудрого, орден кн€гин≥ ќльги, медаль Д«а в≥йськову службу ”крањн≥Ф, медаль Д«а бездоганну службуФ. ¬ерховна –ада ”крањни п≥сл€ прийн€тт€ «акону встановила дек≥лька нових державних нагород, в тому числ≥ ордени —вободи, ƒанила √алицького, Д«а доблесну шахтарську працюФ, √ероњв Ќебесноњ —отн≥, медаль Д«а вр€товане житт€Ф, ƒержавн≥ прем≥њ ”крањни ≥мен≥ ќлександра ƒовженка та в галуз≥ осв≥ти та ≥нш≥.

—еред нагороджених д≥€ч≥в культури ≥ осв≥ти багато достойних цих почесних в≥дзнак неперес≥чних особистостей, наших сучасник≥в Ц чемп≥он св≥ту з к≥кбоксингу ¬олодимир ƒемчук, багаторазова параол≥мп≥йська чемп≥онка ќлена ёрковська, сп≥вачка –услана, майстер декоративного розпису, художник центру народного мистецтва Дѕетрик≥вкаФ ¬алентина ћ≥ленко, в≥це-президент Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни, головний науковий сп≥вроб≥тник ≤нституту ф≥зики ЌјЌ ”крањни јнтон Ќаумовець, л≥дер кримськотатарського нац≥онального руху в ”крањн≥ ћустафа ƒжем≥лЇв, командир добровольчого батальйону ДƒонбасФ —емен —еменченко, волонтерка “ет€на –ичкова та ≥нш≥ (ƒодаток 62).

¬одночас, численн≥ факти св≥дчать, що далеко не вс≥ нагороджен≥ особи в ”крањн≥ отримали законно почесн≥ в≥дзнаки, ордени ≥ нагороди. ѕодеколи присвоЇнн€ ступен≥в ≥ звань в≥дбуваЇтьс€ повн≥стю в Дручному режим≥Ф. “ак, науков≥ ступен≥ та вчен≥ званн€ в ”крањн≥ мають практично вс≥ чиновники та висок≥ посадовц≥. Ќайб≥льше зловживань щодо цього ви€влен≥ а час≥в головуванн€ ѕрезидента ¬≥ктора януковича (2014). “≥льки прот€гом тижн€ серпн≥ 2013 року ¬.янукович присвоњв званн€ √ерой ”крањни 11 украњнц€м, роздав 271 орден, 89 медалей, а також понад п≥втори сотн≥ звань. „имало з цих нагород отримали чиновники, депутати в≥д ѕарт≥њ рег≥он≥в та родич≥ високопосадовц≥в (Ѕ.ƒейч, ¬.∆уравський, ¬.«ахарченко, ј.ѕшонка, ќ.ќмельченко, ƒ.“абачник, ¬.Ћитвин та ≥н.).

Ќезважаючи на економ≥чну кризу та ≥нш≥ негаразди, значних усп≥х≥в за роки незалежност≥ дос€гли украњнськ≥ спортсмени. ”крањна Ч держава ≥з добре розвинутими спортивними традиц≥€ми €к у любительському, так ≥ в профес≥йному спорт≥ високих дос€гнень. ” цьому можна бачити продовженн€ кращих традиц≥й попереднього часу (з 639 ол≥мп≥йських медалей, завойованих рад€нськими спортсменами, на рахунку украњнських Ц 444, в тому числ≥ 196 золотих).

1994 року на XVII зимових ќл≥мп≥йських ≥грах в Ћ≥ллехаммер≥ украњнськ≥ спортсмени виступали вже самост≥йною командою. ѕершу золоту ол≥мп≥йську медаль дл€ незалежноњ ”крањни здобула ф≥гуристка ќксана Ѕаюл − ср≥бний призер чемп≥онату ™вропи 1993 року, чемп≥онка св≥ту 1994 року, чемп≥онка ќл≥мп≥йських ≥гор 1994 року.

¬иступ украњнських спортсмен≥в на XXVI л≥тн≥х ќл≥мп≥йських ≥грах в јтлант≥ (—Ўј, 1996 р.) заслужено вив≥в ”крањну в дес€тку пров≥дних спортивних держав св≥ту. ƒевТ€ть раз≥в представники украњнського спорту п≥дн≥малис€ на найвищу сходинку ќл≥мп≥йського п'Їдесталу. ≤мена цих спортсмен≥в стали в≥дом≥ в ц≥лому св≥т≥: борець греко-римського стилю ¬€чеслав ќлейник, спортивна г≥мнастка Ћ≥л≥€ ѕодкопаЇва, штанг≥ст “имур “аймазов, художн€ г≥мнастка  атерина —еребр€нська, боксер ¬олодимир  личко, легкоатлетка ≤неса  равець, спортивний г≥мнаст –устам Ўар≥пов, €хтсмени ™вген Ѕраславець та ≤гор ћатв≥Їнко, а також багато ≥нших спортсмен≥в (ƒодаток 62).

”крањнськ≥ спортсмени Ї нин≥ одними з найв≥дом≥ших у св≥т≥ украњнц≥в. Ќападник јндр≥й Ўевченко став справжн≥м символом ”крањни на футбольному пол≥, граючи за ≥тал≥йський Дћ≥ланФ. ‘ехтувальниц€ ќльга ’арлан Ц це диво сучасного украњнського та й св≥тового спорту. ” своњ 23 роки вона вже ол≥мп≥йська чемп≥онка, бронзова призерка ќл≥мп≥йських ≥гор 2012 року, чотириразова чемп≥онка св≥ту та семиразова чемп≥онка ™вропи. Ќа нещодавн≥й св≥тов≥й першост≥ в  азан≥ (–ос≥€, 2014 р.) украњнська шабл≥стка вкотре стала найкращою. Д«олотою рибкоюФ називають яну  лочкову − одинадц€тиразову чемп≥онку ™вропи, триразову чемп≥онку св≥ту, чотириразову ол≥мп≥йську чемп≥онку (—≥дней-2000, јф≥ни-2004) у плаванн≥ на 200, 400 та 800 метр≥в, володарку  убк≥в св≥ту. ян≥ належить св≥товий та ол≥мп≥йський рекорд на дистанц≥њ 400 метр≥в комплексом (4 хв. 33,59 сек.).

”крањнський шах≥ст –услан ѕономарьов у своњ 14 рок≥в став наймолодшим у св≥т≥ гросмейстером, чемп≥оном св≥ту серед юнак≥в до 18 рок≥в. ўе одн≥Їю горд≥стю украњнських шах≥в Ї  атерина Ћагно, €ка в 12 рок≥в стала наймолодшим гросмейстером св≥ту серед ж≥нок. Ќин≥ вона в ч≥льн≥й дес€тц≥ ж≥ночого рейтинг-листа ‘≤ƒ≈. ¬ к≥нц≥ 2012 року скарбничка украњнських шах≥в поповнилас€ ще одн≥Їю блискучою перемогою Ч чемп≥онкою св≥ту з шах≥в серед ж≥нок стала харк≥в'€нка √анна ”шен≥на. ќдним з найкращих альп≥н≥ст≥в св≥ту Ї ¬ладислав “ерзиул, €кий з≥йшов без кисню майже на вс≥ 14 восьмитис€чник≥в планети, повторюючи рекорд –ейнхольда ћесснера.

¬сесв≥тньо в≥дом≥ украњнськ≥ боксери ¬олодимир ≥ ¬≥тал≥й  лички. ѕ≥сл€ перемоги над ќлександром ѕовЇтк≥ним у жовтн≥ 2013 року в ћоскв≥ ¬олодимир  личко ув≥йшов до тр≥йки найкращих боксер≥в планети незалежно в≥д ваговоњ категор≥њ (Pound-for-pound). —л≥д в≥дзначити б≥атлон≥сток ќлену ѕ≥дгрушну, сестер ¬≥ту ≥ ¬алю —емеренко, ёл≥ю ƒжиму, €к≥ дл€ ”крањни завоювали на „емп≥онат≥ св≥ту, етапах  убка св≥ту безл≥ч нагород, включаючи ≥ медал≥ вищоњ проби. Ќа чемп≥онат≥ св≥ту з легкоњ атлетики украњнець Ѕогдан Ѕондаренко виборов золоту медаль у стрибках у висоту. “урн≥р проходив серпн≥ у ћоскв≥. Ћегкоатлета Ѕогдана Ѕондаренка визнали кращим легкоатлетом ™вропи в 2013 роц≥. ”крањнець також ув≥йшов до тр≥йки найкращих легкоатлет≥в св≥ту. Ѕондаренко вз€в висоту 2,41 метра, оновивши рекорд чемп≥онат≥в св≥ту. ¬арто згадати й художн≥х г≥мнасток √анну Ѕезсонову, √анну –≥затд≥нову легкоатлет≥в ≤вана √ешка, ёр≥€ Ќ≥к≥т≥на та ¬алер≥€ √ончарова, фехтувальницю Ќатал≥ю  онрад, стр≥льц€ ћиколу ћ≥льчева, важкоатлетку Ќатал≥ю —какун, параол≥мп≥йську чемп≥онку з лижних гонок Ћюдмилу ѕавленко.

«агалом на к≥нець грудн€ 2011 року спортсмени з ол≥мп≥йських вид≥в спорту вз€ли участь у 971 м≥жнародному змаганн≥. ¬они вибороли 450 нагород: 110 золотих, 137 ср≥бних, 203 бронзових (в ол≥мп≥йських номерах програми − 314 медалей: 78 золотих, 95 ср≥бних та 141 бронзову; в неол≥мп≥йських номерах − 136 медалей: 32 золот≥, 42 ср≥бн≥ та 62 бронзов≥). ÷ього року в ол≥мп≥йських видах спорту на чемп≥онатах св≥ту украњнськ≥ спортсмени здобули 6 золотих нагород. „емп≥онами св≥ту стали легкоатлетка ќльга —аладуха, ¬≥ктор≥€ “ерещук (сучасне п'€тиборство), боксери ¬асиль Ћомаченко, “арас Ўелестюк, ™вген ’итров та ќлександр ”сик. ”крањнськ≥ спортсмени з неол≥мп≥йських вид≥в спорту вибороли на чемп≥онатах св≥ту 94 золотих, 88 ср≥бних та 87 бронзових медалей; на чемп≥онатах ™вропи − 110 золотих, 67 ср≥бних та 73 бронзов≥ медал≥; на кубках св≥ту − 16 золотих, 11 ср≥бних та 10 бронзових медалей. «начних усп≥х≥в дос€гла ”крањна ≥ в ѕарал≥мп≥йських ≥грах. ѕарал≥мп≥ади в —оч≥ 2014 року запамТ€талась 25 медал€ми.

–озвиваютьс€ в ”крањн≥ так≥ нац≥ональн≥ види спорту, €к козацький двоб≥й, бойовий гопак, спас. ¬они Ї вт≥ленн€м украњнських бойових традиц≥й ≥ ц≥кавл€ть здеб≥льшого не байдужу до в≥тчизн€ноњ ≥стор≥њ молодь.

—кромн≥шими Ї усп≥хи сучасного украњнського к≥номистецтва. —учасних украњнських режисер≥в, здеб≥льшого, ц≥кавили патр≥отичн≥, ≥сторичн≥ та соц≥альн≥ теми. Ќер≥дко ц≥ жанри перепл≥талис€. ¬ийшло багато документальних ф≥льм≥в, присв€чених, в основному, ≥сторичному минулому ”крањни. —творено дек≥лька багатосер≥йних ф≥льм≥в, серед них У—ад √етсиманськийФ за мотивами твор≥в ≤.Ѕагр€ного, УѕасткаФ (за ≤.‘ранком), телесер≥ал У–оксоланаФ та ≥н. Ќа 34-ому к≥нофестивал≥ в —ан-–емо украњнському ф≥льму У≤згойФ (за мотивами пов≥ст≥ ј.ƒ≥марова, режисер ¬.—авельЇв, продюсер ј.Ѕраунер, ‘–Ќ) присуджено √ран-пр≥. Ќа жаль, б≥льш≥сть талановитих украњнських к≥ноактор≥в сьогодн≥ зайн€т≥ в ≥нших сферах д≥€льност≥ (театр, реклама, телебаченн€). ƒе€к≥ з них зн≥маютьс€ у ф≥льмах ≥ноземних к≥ностуд≥й. ѕод≥Їю в к≥номистецькому житт≥ не т≥льки ѕольщ≥, а й ”крањни стала ≥сторико-пригодницька картина за мотивами твору √.—енкевича У¬огнем ≥ мечемФ за участю к≥лькох украњнських актор≥в, уключаючи й Ѕ.—тупку. —творюютьс€ украњнсько-рос≥йськ≥, украњнсько-французько-рос≥йськ≥ (У—х≥д Ц «ах≥дФ) та ≥нш≥ к≥нокартини. ѕроводили зйомки украњнсько-китайськоњ к≥новерс≥њ пов≥ст≥ ћ.ќстровського Уяк гартувалас€ стальФ, надзвичайно попул€рноњ в  итањ з його давн≥ми традиц≥€ми подоланн€ р≥зноман≥тних кризових пер≥од≥в ≥ надзвичайно корисноњ нам у наших скрутних умовах. ‘≥льм зн≥мавс€ на украњнськ≥й к≥ностуд≥њ, на наш≥й земл≥ повн≥стю украњнським акторським складом. ” 2000 р. завершилис€ зйомки на к≥ностуд≥њ ≥м. ќ.ƒовженка украњнськоњ масштабноњ к≥ностр≥чки, присв€ченоњ гетьманов≥ ≤.ћазеп≥ (Ућолитва за ”крањну; режисер ≤ллЇнко); в≥дзн€то к≥ноекран≥зац≥ю романа ѕ. ул≥ша У„орна радаФ, готуЇтьс€ украњнська к≥новерс≥€ Уѕригод бравого солдата ЎвейкаФ.

ѕ≥сл€ 2004 р. зн€то к≥лька ф≥льм≥в про Дпомаранчеву революц≥юФ, зокрема: Дѕомаранчеве небоФ (2006, режисер ќлександр  ≥р≥Їнко Ц режисер восьми сучасних к≥ноф≥льм≥в, сценарист, продюсер), Дѕрорвемось!Ф (2006, режисер ≤ван  равчишин), ДќранжлавФ (2006, јлан ЅадоЇв). ‘≥льм ДќранжлавФ отримав приз за кращу режисуру на XV ћ≥жнародному фестивал≥ Д ≥ношокФ в јнап≥ (–ос≥€). ‘≥льм ДЅудинок з башточкоюФ украњнськоњ к≥норежисерки ™ви Ќейман у 2012 роц≥ отримав головний приз конкурсноњ програми Д¬≥д —ходу до «аходуФ на 47-му ћ≥жнародному к≥нофестивал≥ у  арлових ¬арах.

¬≥домою людиною в украњнському к≥нематограф≥, к≥норежисером, сценаристом, актором, орган≥затором фестивалю украњнського к≥но Д¬≥дкрита н≥чФ Ї ћихайло ≤ллЇнко. ¬арто згадати ≥ украњнську режисерку та сценаристку ќксану Ѕайрак, €ка створила близько двох дес€тк≥в к≥ноф≥льм≥в, останн≥ з €ких Ђ„олов≥ча ≥нтуњц≥€ї (2007), Ђ ард≥ограма любов≥ї (2008), Ђ÷е €ї (2009), що стали попул€рними через п≥дн€тт€ актуальноњ життЇвоњ проблематики.

ќднак про украњнське к≥но €к про усп≥шне говорити поки що зарано, оск≥лько воно перебуваЇ на стад≥њ становленн€, поки що тут немаЇ ринку, у першу чергу, дл€ продюсерських ф≥льм≥в. Ќезважаючи на реформи, нашим к≥новиробникам доводитьс€ набагато важче, н≥ж ≥ноземним колегам. Ќе вистачаЇ украњнському к≥нематографу матер≥альноњ п≥дтримки з боку держави чи спонсор≥в, в≥тчизн€н≥ стр≥чки не витримують конкуренц≥њ у прокат≥. √оловний виклик, €кий стоњть перед украњнським к≥но Ц сподобатис€ гл€дачу Ц залишаЇтьс€ актуальним. —клалас€ парадоксальна ситуац≥€, коли украњнськ≥ ф≥льми, €к≥ отримують визнанн€ на м≥жнародних к≥нофестивал€х, на батьк≥вщин≥ практично н≥кому не в≥дом≥. Ќа жаль, б≥льш≥сть талановитих украњнських к≥ноактор≥в сьогодн≥ зайн€т≥ в ≥нших сферах д≥€льност≥ (театр, реклама, телебаченн€). ƒе€к≥ з них зн≥маютьс€ у ф≥льмах ≥ноземних к≥ностуд≥й.

–азом ≥з тим, останн≥м часом в украњнськ≥й к≥но≥ндустр≥њ в≥дбувс€ значний прорив Ц за п≥дтримки держави на екрани вийшла низка в≥тчизн€них стр≥чок р≥зного жанру та смаку. «начно зр≥с ≥нтерес м≥жнародноњ сп≥льноти до украњнського к≥но, що передус≥м повТ€зують ≥з зимовими под≥€ми 2014 року на ћайдан≥, €к≥ оживили зац≥кавлен≥сть в ”крањн≥ загалом. ÷ього року в прокат потрапили с≥м украњнських стр≥чок, що Ї абсолютним рекордом дл€ незалежноњ ”крањни. «-пом≥ж ц≥кавих проект≥в, €к≥ спонукали до житт€ сусп≥льн≥ реал≥њ, став документальний проект Д¬авилон-13Ф Ц 35 коротких ф≥льм≥в-≥стор≥й про житт€ ™вромайдану та революц≥йн≥ под≥њ 2013 Ц 2014 рок≥в.

 р≥м того, на екрани вийшли так≥ знаков≥ стр≥чки, €к Д¬≥чне поверненн€Ф  ≥ри ћуратовоњ, Д’айтармаФ јхтема —ейтаблаЇва, ДѕараджановФ ќлени ‘ет≥совоњ та —ержа јвед≥к€на. —еред останн≥х дос€гнень к≥нематографу сл≥д назвати ф≥льм Д“≥н≥ незабутих предк≥вФ (2013) Ћюбомира  обильчука-Ћевицького. «а три тижн≥ Д“≥н≥Ф з≥брали майже 614,5 тис. долар≥в, а в першому в≥кенд≥ об≥йшли 5 голл≥вудських ф≥льм≥в. ” дес€тц≥ найкращих бокс-оф≥с≥в ф≥льм вийшов на третю позиц≥ю, чого з украњнською стр≥чкою не трапл€лос€ давно. ” 2014 роц≥ к≥ностр≥чка ДѕлемТ€Ф режисера ћирослава —лабошпицького на каннському фестивал≥ у програм≥ У“иждень критикиФ завоювала одразу три з чотирьох нагород. ” тому числ≥, іран-пр≥. ј ф≥льм Дѕоводир, або кв≥ти мають оч≥Ф ќлес€ —ан≥на р≥шенн€м ”крањнського ќскар≥вського ком≥тету буде представл€ти ”крањну на прем≥њ ДќскарФ у ном≥нац≥њ Д‘≥льм ≥ноземною мовоюФ. 11 жовтн€ 2014 р. украњнський документальний ф≥льм УћайданФ к≥норежисера —ерг≥€ Ћозниц≥ здобув √ран-пр≥ м≥жнародного к≥нофестивалю ј—“–ј, €кий проходив у румунському м≥ст≥ —≥б≥у. —ерг≥й Ћозниц€ першим на м≥жнародному р≥вн≥ випустив ф≥льм про под≥њ на ”крањнському майдан≥.

ѕродовженн€ розвитку сучасного театрального мистецтва в ”крањн≥ повТ€зане передус≥м з д≥€льн≥стю таких €скравих режисер≥в, €к –.¬≥ктюк, Ѕ.∆олдак, —.ƒанченко, Ѕ.Ўарварко.

ѕозитивним моментом у робот≥ державного телебаченн€ стала трансл€ц≥€ художн≥х ф≥льм≥в ≥ телесер≥ал≥в украњнською мовою, перекомутац≥€ з 1995 р. ”“ на канал, що ран≥ше займало ќ–“, хоча робота ѕершого Ќац≥онального мала б зд≥йснюватис€ на значно кращому, н≥ж дос≥, р≥вн≥. —уттЇво зм≥нило зм≥ст своњх програм ”крањнське рад≥о. ¬они стали профес≥ональними, нац≥онально спр€мованими. ѕроте зростаЇ комерц≥ал≥зац≥€ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ Ц газет, канал≥в телебаченн€, рад≥останц≥й, серед €ких значна частина ор≥ЇнтуЇтьс€ на маловибагливого ≥ дезор≥Їнтованого читача, гл€дача, слухача, поширюючи низькопробну й нер≥дко просто безв≥дпов≥дальну ≥нформац≥ю та сурогатн≥ вироби маскульт≥вського ширвжитку. ¬ крањнах з≥ ст≥йкими культурними традиц≥€ми под≥бн≥ УтвориФ мало впливають на загальну культурну атмосферу в сусп≥льств≥, хоча й там на њх шл€ху вибудовуютьс€ перешкоди. ” нас же, за в≥дсутност≥ кращих зразк≥в, њх нер≥дко деструктивний характер залишаЇ значно глибш≥ рубц≥ на душах людей, передус≥м молодих, €к≥ нер≥дко сприймають розрахован≥ на нев≥глас≥в чи дикун≥в нов≥тн≥ Убр€зкальц€Ф за останн≥ дос€гненн€ сучасноњ св≥товоњ культури. ћасова культура Ї чинником, з €ким необх≥дно рахуватис€ у в≥льному демократичному сусп≥льств≥, однак перетворювати цей р≥зновид розважальноњ субкультури шоу-б≥знесу на зам≥нник або в≥дпов≥дник особистоњ чи колективноњ культури було б неприпустимою помилкою.

–озвиток украњнськоњ попул€рноњ музики незалежноњ ”крањни повТ€заний з ≥менами ≤.Ѕ≥лик, ѕ.«≥брова, “.ѕовал≥й, ќ.ѕономарьова, –услани, јн≥ Ћорак, ¬.ѕавлика, ≤.—каз≥ноњ,  .Ѕужинськоњ, ћ.Ѕурмаки, —.¬акарчука, ™.¬ласовоњ, —. ≥ ¬. Ѕ≥лоножк≥в, ƒжанго, …олки, “≥ни  ароль, √айтани та ≥нших; гуртами Д¬опл≥ ¬≥допл€соваФ, Дќкеан ≈льзиФ, ДЅумбоксФ, Д“артакФ, Д—кайФ, Дƒруга –≥каФ, Д“≥кФ та ≥ншими. ѓх по€ва ≥ творча еволюц≥€ щ≥льно повТ€зана з необх≥дн≥стю задоволенн€ потреби у своњй нац≥ональн≥й попул€рн≥й розважальн≥й музиц≥ €к складов≥й шоу-б≥знесу. ѕрактично кожен ≥з перел≥чених виконавц≥в маЇ свою групу палких прихильник≥в у вс≥х населених пунктах ”крањни. ќднак поки що украњнський шоу-б≥знес програЇ рос≥йськ≥й конкуренц≥њ, що св≥дчить не ст≥льки про нижчий р≥вень виконанн€, ск≥льки про несформован≥сть у€вленн€ про престижн≥сть украњнськоњ попул€рноњ музики. ”крањнськ≥ музиканти продовжують вињздити до ћоскви у пошуках продюсер≥в. √рупа У¬¬Ф здобула в –ос≥њ чималу попул€рн≥сть завд€ки ориг≥нальност≥ свого л≥рично-УрозхристаногоФ стилю, але њњ вплив на рос≥йський музичний ринок пор≥вн€но з≥ зворотним впливом рос≥йських виконавц≥в ≥ колектив≥в Ї незначним. ¬идаютьс€ спец≥альн≥ журнали, присв€чен≥ сучасн≥й украњнськ≥й естрад≥ (напр. У√аласФ).

—кладним Ї розвиток л≥тературного процесу в ”крањн≥. « одного боку, продовжують творити письменники й поети старшого покол≥нн€: ≤.ƒрач, ¬.ƒрозд, –.≤ваничук, ѕ.«агребельний, Ћ. остенко, ё.ћушкетик, Ѕ.ќл≥йник, ƒ.ѕавличко. « ≥ншого боку, л≥тература в≥дчуваЇ на соб≥ тиск ринку, вона змушена йти за читачем (покупцем). ÷€ тенденц≥€ спри€Ї розвитку масовоњ та попул€рноњ л≥тератури, переважно рос≥йськомовноњ. –озкв≥тають так≥ жанри, €к фантастика, детектив, любовно-авантюрний роман. ¬≥домими далеко за межами ”крањни письменниками-фантастами Ї √енр≥ Ћайон ќлд≥ (колективний псевдон≥м ƒ.√ромова й ќ.Ћадиженського), ј.¬алентинов, ћ. ≥ —.ƒ€ченки, майстром любовно-авантюрного жанру вважаЇтьс€ —имона ¬≥лар (Ќ.√авриленко).

ќдним ≥з найв≥дом≥ших ≥ найб≥льш читаних сучасних украњнських письменник≥в вважають ¬асил€ Ўкл€ра. ƒе€к≥ огл€дач≥ називають його Дбатьком украњнського бестселераФ за тв≥р Д«алишенець. „орний ¬оронФ. «начний вплив на переб≥г сьогодн≥шнього л≥тературного процесу в ”крањн≥ маЇ творч≥сть ёр≥€ јндруховича Ц украњнського поета, прозањка, перекладача, есењста, в≥це-президента јсоц≥ац≥њ украњнських письменник≥в. « його ≥менем пов'€зан≥ перш≥ факти неупередженого зац≥кавленн€ сучасною украњнською л≥тературою на «аход≥. “вори јндруховича перекладен≥ польською, англ≥йською, н≥мецькою, французькою, рос≥йською, угорською, ф≥нською, шведською, ≥спанською, чеською, словацькою мовами й есперанто (ДЋисти в ”крањнуФ, Дƒванадц€ть обруч≥вФ, Д Ћексикон ≥нтимних м≥стД та ≥нш≥). ѕрославилас€ своЇю творч≥стю €к в ”крањн≥, так ≥ за њњ межами ћар≥€ ћат≥ос. «а твори Д—олодка ƒарус€Ф (2004), Дћайже н≥коли не навпакиФ (2007), Дћоскалиц€Ф (2008) ћар≥€ неодноразово отримувала л≥тературну нагороду Д нига року ¬¬—Ф, що присуджуЇтьс€ Ѕританською телерад≥омовною корпорац≥Їю (Ѕ≥-Ѕ≥-—≥) украњномовним л≥тературним творам.

—л≥д згадати ≥ постмодерну украњнську письменницю, €ка у своњй творчост≥ прид≥л€Ї багато уваги усв≥домленню украњнськоњ ≥дентичност≥, ќксану «абужко. ¬≥д часу першоњ публ≥кац≥њ роману-лоніселера Дѕольов≥ досл≥дженн€ з украњнського сексуФ (1996) «абужко залишаЇтьс€ найпопул€рн≥шим украњномовним автором у св≥т≥, а њњ твори здобули м≥жнародне визнанн€ та перекладалис€ 16 мовами св≥ту. јвторка була удостоЇна ѕоетичноњ ѕрем≥њ Global Commitment Foundation (‘онду ¬сесв≥тнього «обов'€занн€, —Ўј) (1997), прем≥њ ‘онду ≥м. √елен ўербань-Ћап≥ка (—Ўј, 1996), прем≥њ ‘ундац≥њ  овалевих (1997), прем≥њ ‘онду –окфеллера (1998), прем≥њ ƒепартаменту культури м. ћюнхена (1999), прем≥њ ‘ундац≥њ Ћед≥і-–овольт (2001), прем≥њ ƒепартаменту культури м.•рац (2002) та ≥н. ” серпн≥ 2006 року журнал Д ореспондентФ включив «абужко в число учасник≥в рейтингу “ќѕ-100 ДЌайвпливов≥ших людей в ”крањн≥Ф, а книга письменниц≥ ЂLet my people goї очолила список ЂЌайкраща украњнська книгаї, ставши вибором читач≥в  ореспондента є1.

” сфер≥ попул€ризац≥њ та поширенн€ украњнськоњ книги вагому роль в≥д≥граЇ Д¬идавництво ≤вана ћалковича Дј-Ѕј-Ѕј-√ј-Ћј-ћј-√јУ Ф − украњнське книжкове видавництво, перше приватне дит€че видавництво незалежноњ ”крањни, засноване у  иЇв≥ 1992 року. « 2008 року видавництво друкуЇ книжки дл€ ус≥х в≥кових груп. «асновник, директор та головний редактор видавництва − в≥домий украњнський поет ≤ван ћалкович. —ьогодн≥ Ђј-Ѕј-Ѕј-√ј-Ћј-ћј-√јї − одне з найусп≥шн≥ших видавництв крањни, права на книжки €кого придбали видавництва 19 крањн св≥ту. ” 2002 роц≥ ‘орум видавц≥в у Ћьвов≥ визнав Ђј-Ѕј-Ѕј-√ј-Ћј-ћј-√”ї найкращим видавництвом року в ”крањн≥.  ниги видавництва щороку перемагають у рейтингу Д нижка рокуФ у ном≥нац≥њ Ђƒит€че св€тої. ѕонад половину видань Ђј-Ѕј-Ѕј-√ј-Ћј-ћј-√»ї здобували перемоги на поважних книжкових конкурсах.

Ђј-Ѕј-Ѕј-√ј-Ћј-ћј-√јї друкуЇ видатних автор≥в минулого й сучасност≥, украњнських та ≥ноземних у власному переклад≥. ≤з видавництвом сп≥впрацювали ёр≥й јндрухович, ћикола ¬≥нграновський, Ћ≥на  остенко, —ашко ƒерманський, ћарина та —ерг≥й ƒ€ченки, јндр≥й  окотюха, ¬севолод Ќестайко, ƒмитро ѕавличко, ¬олодимир –утк≥вський, ёр≥й ¬инничукта багато ≥нших в≥домих украњнських письменник≥в. ќдним ≥з найв≥дом≥ших проект≥в видавництва Ї публ≥кац≥€ сер≥њ роман≥в ƒж.  . –ол≥ні про √арр≥ ѕоттера у переклад≥ ¬≥ктора ћорозова. Ќа сьогодн≥шн≥й день видано ус≥ в≥с≥м книг. ѕереклад Ђ√арр≥ ѕоттера та —мертельних рел≥кв≥йї вийшов першим у св≥т≥. ќбкладинки до книг сер≥њ, €к≥ намалював кињвський художник ¬ладислав ™рко, вважаютьс€ найкращими у св≥т≥. «агалом видавництво прид≥л€Ї велику увагу €кост≥ оформленн€ своњх книжок, сп≥впрацюючи з такими визначними художниками та граф≥ками €к  ость Ћавро (головний художник Ђј-Ѕј-Ѕј-√ј-Ћј-ћј-√»ї), ¬ладислав ™рко, ™вген≥€ √апчинська, ¬≥ктор≥€  овальчук,  атерина Ўтанко, јнатол≥й ¬асиленко, ¬олодимир √олозуб≥в, —емерн€ ќлесь (автор малюнк≥в до Ђќй ти, коте ћаркуї, Ђ—в≥чка з≥ сн≥гуї), ¬олодимир ’арченко (автор малюнк≥в до першоњ Ђ”крањнськоњ абеткиї). —аме до художник≥в компан≥њ прикута особлива увага ≥ноземних книговидавц≥в. Д—н≥гова королеваФ √анса  р≥ст≥ана јндерсена, ≥люстрована ¬ладиславом ™рком стала у 2005 роц≥ л≥дером продаж≥в англ≥йського видавництва Templar та ув≥йшла до тр≥йки л≥дер≥в р≥здв€них продаж≥в у ¬елик≥й Ѕритан≥њ.

” сучасному украњнському образотворчому мистецтв≥ також Ї вагом≥ дос€гненн€. “алановитий украњнський граф≥к  ость Ћавро ” своњх роботах зум≥в поЇднати засаднич≥ постулати украњнського авангарду 1920-их рок≥в ≥з найтипов≥шими рисами украњнського народного мал€рства. –оботи  ост€ Ћавра неодноразово входили до каталог≥в виставок дит€чоњ книги у Ѕолоньњ, Ѕратислав≥ тощо. ≤люстрац≥њ до книжки ДЌ≥ч перед –≥здвомФ здобули к≥лька найвищих книжкових нагород, серед €ких Ч титул ДЌайкраща дит€ча книга 2007 рокуї на ¬сеукрањнському конкурс≥ Ђ нига рокуї та диплом ≤ ступен€ за перемогу у конкурс≥ Ђ»скусство книгиї (–ос≥€, 2007). ѕоштовий блок Д”крањнське подв≥рТ€Ф  ост€ Ћавра здобув перемогу в ном≥нац≥њ ДЌайкращий друкФ у 11-ому щор≥чному китайському конкурс≥-опитуванн≥ на найкрасив≥шу ≥ноземну марку.

¬идатним украњнським сучасним живописцем Ї ≤ван ћарчук. 2007 року в≥н потрапив до рейтингу 100 найвизначн≥ших живих ген≥њв сучасност≥, €кий уклала британська газета The Daily Telegraph. —ьогодн≥ його картини вражають мистецтвознавц≥в ™вропи, јмерики, јвстрал≥њ.  артини ≤вана ћарчука збер≥гаютьс€ в багатьох колекц≥€х у р≥зних крањнах св≥ту. ≤.ћарчук став засновником нових стил≥в у мистецтв≥, зокрема Ђпльонтан≥змуї (таку назву митець жартома дав своЇму стилю - в≥д сл≥в Ђплестиї, Ђпльонтатиї: картини н≥би створен≥ з клубочк≥в чудернацьких ниток). ¬≥н винайшов ун≥кальний спос≥б живопису, створюючи незвичайний ефект св≥т≥нн€ своњх картин. ≤ван ћарчук Ї майстром пейзажiв, портрет≥в, нањву, ню. ” його доробку грандiозний цикл абстрактних роб≥т.

“алановитою украњнською художницею Ї ™вген≥€ √апчинська. ¬она маЇ св≥й неповторний стиль. ѓњ роботи продаютьс€ найдорожче серед сучасних украњнських художник≥в. ўороку виставл€Ї своњ твори в ”крањн≥, –ос≥њ, ‘ранц≥њ, Ѕельг≥њ, јнгл≥њ, Ќ≥дерландах та ≥нших крањнах. ћаЇ к≥лька власних галерей в ”крањн≥ та в –ос≥њ. ѓњ роботи збер≥гаютьс€ в Ївропейських музе€х та приватних колекц≥€х поц≥новувач≥в ≥ д≥€ч≥в мистецтва. 2008 року ”крпошта увела в об≥г марки Д«наки «од≥акуФ авторства ™вген≥њ √апчинськоњ. ј 2010 року книга Дѕ≥ратськ≥ ≥стор≥њФ видавництва Д–озумна дитинаФ, €ку про≥люстровала ц€ художниц€, потрапила до каталогу найкращих дит€чих книжок св≥ту ДWhite Ravens 2010Ф, що видаЇ ћ≥жнародна ћюнхенська дит€ча б≥бл≥отека.

ќтже, останн≥ми роками ≥нерц≥йн≥сть мисленн€ ≥ рудименти старого житт€ все дал≥ в≥дход€ть у минуле, а в сучасному культурному житт≥ ”крањни можна в≥дзначити обнад≥йлив≥ позитивн≥ тенденц≥њ, €к≥ в≥ддзеркалюють процес нац≥онального духовного в≥дродженн€ украњнського народу. яким буде його майбутнЇ, багато в чому залежить в≥д ц≥леспр€мованост≥ в дос€гненн≥ мети й згуртованост≥ р≥зних верств та ланок сусп≥льства, передус≥м, звичайно, орган≥в державного управл≥нн€, але щось, хай ≥ невеличке, можливо, непом≥тне в загальному процес≥, залежить в≥д кожного громад€нина ”крањнськоњ держави.

ѕрот€гом ’’ ст. украњнська культура розвивалас€ в складних умовах, њњ поступ мав здеб≥льшого суперечливий характер. Ќезважаючи на це, здобутки украњнських митц≥в у галуз≥ л≥тератури, образотворчого мистецтва, дос€гненн€ вчених Ї вагомими й ориг≥нальними. —кладнощ≥ буд≥вництва нац≥ональноњ держави за сучасних умов не повинн≥ л€кати молоде покол≥нн€ громад€н ”крањни, €ке маЇ стати г≥дним кращих нац≥ональних традиц≥й, повноправно вв≥йшовши у ≤≤≤ тис€чол≥тт≥ новоњ ери в рол≥ зм≥цн≥лого в роки сучасних випробувань, здорового й культурно збагаченого, вповн≥ св≥домого майбутн≥х завдань, нац≥онально згуртованого орган≥зму.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. як≥ дос€гненн€ мав процес розбудови нац≥ональноњ украњнськоњ осв≥ти у добу нац≥онально-визвольних змагань 1917 Ц 1920 рок≥в?

2. « €кою метою у 20-их роках ’’ ст. була запроваджена лен≥нська пол≥тика Укорен≥зац≥њФ та €к≥ реальн≥ насл≥дки вона мала в ”крањн≥?

3. Ќазв≥ть перший пол≥тичний судовий процес, спр€мований проти д≥€ч≥в украњнськоњ культури.

4. —характеризуйте €вище Дрозстр≥л€ного в≥дродженн€Ф в украњнськ≥й культур≥ та назв≥ть представник≥в Урозстр≥л€ного в≥дродженн€Ф.

5. ѕо€сн≥ть терм≥н Дсоц≥ал≥стичний реал≥змФ.

6. який ф≥льм отримав УќскараФ ≥ вважаЇтьс€ найвищим дос€гненн€м украњнського к≥номистецтва 1940-их рок≥в?

7. ’то так≥ Уш≥стдес€тникиФ? який вплив справив рух Уш≥стдес€тник≥вФ на розвиток украњнськоњ рад€нськоњ культури?

8. ѕо€сн≥сть значенн€ терм≥на УдисидентФ. Ќазв≥ть центри дисидентського руху в ”крањн≥.

9.  оли був прийн€тий У«акон про мови в ”крањнськ≥й –—–Ф, €кий його зм≥ст? як зд≥йснювалос€ його запровадженн€?

10. ѕо€сн≥ть сутн≥сть модерн≥зац≥њ у сфер≥ осв≥ти (болонський процес) та проанал≥зуйте сучасний стан розвитку науки.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 491 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1573 - | 1422 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.073 с.