Сторони домовилися про наступне:
2.1. Здійснювати організацію нормування і оплати праці на Підприємствах відповідно до Закону України "Про оплату праці",Кодексу законів про працю України, нормативно-правових актів з питань оплати праці, Генеральної, цієї та регіональних угод.
2.2. Підприємства, під час укладення колективних договорів, передбачають окремий розділ з питань нормування праці.
2.3. З метою підвищення ефективності виробництва та посилення соціальної захищеності працівників, забезпечення оптимального співвідношення між мірою праці та її оплатою, Підприємства повинні здійснювати нормування праці в основному за технічно-обґрунтованими нормами та створювати умови для їх виконання.
2.4. Підприємства переглядають норми праці в установленому порядку у зв'язку з впровадженням нової техніки, технології, здійснення організаційно-технічних заходів, що удосконалюють організацію робочих місць та забезпечують зростання продуктивності праці.
Впровадження, заміна і перегляд норм праці (у тому числі помилково встановлених) проводиться за погодженням з профспілковою організацією. Керівник підприємства, організації роз'яснює причини перегляду діючих норм і умови застосування нових та повідомляє працівників про їх застосування не пізніше як за місяць.
Рекомендувати Підприємствам для застосування діючі міжгалузеві та галузеві норми і нормативи праці.
2.5. Здійснювати заходи щодо удосконалення організації оплати праці, посилення її ролі у мотивації продуктивності і якості праці, розширеного відтворення робочої сили, забезпечення зростання реальної заробітної плати, захисту прав найманих працівників на своєчасну виплату заробітної плати.
2.6. Підприємства визначають розмір фонду оплати праці у колективних договорах з урахуванням обсягів виробничої діяльності, продуктивності праці та індексу зростання споживчих цін.
У разі підвищення ефективності виробництва, продуктивності праці, рівня якості робіт та послуг Підприємства збільшують фонд оплати праці.
2.7. Системи оплати праці, тарифні сітки, розцінки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються Підприємствами у колективних договорах (відповідно до затверджених Положень) з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством,Генеральною і цією Угодою.
Керівники Підприємств вживають заходів щодо удосконалення структури заробітної плати, збільшення частки витрат на оплату праці у валових витратах та випереджальне зростання темпів реальної заробітної плати порівняно з темпами зростання обсягів виробництва.
Мінрегіонбуд щорічно передбачає збільшення частки заробітної плати в обсягах робіт.
Вважати оптимальним співвідношення посадового окладу (тарифної ставки) у середній заробітній платі працівників не менше 70 відсотків, не допускаючи зменшення загального розміру заробітної плати працівників, що існує станом на день підписання Угоди та рівні, не меншому досягнутого на 1 січня кожного року.
Підприємства передбачають у колективних договорах збільшення:
- Частки витрат на оплату праці у валових витратах на виробництво в середньому за видами робіт мінімум до 30 відсотків.
- частки працівників, які отримують заробітну плату вищу за розмір двох прожиткових мінімумів.
2.8. Підприємства проводять зміни форм, систем оплати праці, преміювання, встановлення і скасування надбавок та доплат працівникам після консультацій з організацією профспілки шляхом внесення відповідних змін до укладених колективних договорів.
2.9. Встановити мінімальний гарантований розмір тарифної ставки (окладу) працівника, який виконує просту і некваліфіковану роботу, за повністю виконану місячну норму праці на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
2.10. Встановити мінімальні тарифні ставки (оклади), посадові оклади з урахуванням міжгалузевих і міжкваліфікаційних співвідношень в оплаті праці у розмірах згідно додатків 1 і 2 до цієї Угоди.
2.11. Підприємства встановлюють у колективному договорі для працівників виробництв, цехів, дільниць та інших підрозділів, які виконують роботу (надають послуги), не властиву основній діяльності галузі, умови оплати праці, які визначені Угодами цих галузей, до яких ці підрозділи належать за характером виробництва (послуг), що надаються.
2.12. Підприємства встановлюють доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах згідно з додатком 3, а розміри мінімальних тарифних ставок (окладів) для працівників наскрізних професій згідно з додатком 4 до цієї Угоди.
Підвищена оплата праці працівників, зайнятих на роботах з важкими, шкідливими та особливо шкідливими умовами праці встановлюється відповідно до Переліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 576, та до розробки нових, відповідними Переліками, затвердженими постановами колишніх Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС.
2.13. Підприємства, у випадках короткотермінової зупинки виробництва не з вини працівників, час простою оплачують відповідно до умов, передбачених колективним договором, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
У разі непередбачуваного зниження обсягів виробництва і встановлення, за згодою працівників, режиму неповного робочого дня або тижня оплата годин вимушеного вільного від роботи часу здійснюється за рахунок власних коштів Підприємств на умовах, передбачених колективним договором.
2.14. Передбачати у колективних договорах:
- конкретні зобов'язання власників Підприємств (роботодавців) щодо своєчасної виплати найманим працівникам заробітної плати, а також обсягів і строків погашення заборгованості із виплати заробітної плати (у разі виникнення) та здійснювати контроль за складанням графіків погашення заборгованості та їх виконанням.
- створення спільних представницьких комісій з метою усунення причин виникнення боргів із виплати заробітної плати працівникам.
Включати до контрактів з керівниками Підприємств умову про персональну відповідальність щодо забезпечення своєчасної виплати найманим працівникам поточної заробітної плати і, у випадку наявності заборгованості з виплати заробітної плати, безумовне виконання узгоджених графіків її погашення.
Вживати заходів на подання профспілкових організацій відповідно до ст. 45 КЗпП України щодо розірвання контрактів з керівниками Підприємств, які не забезпечують своєчасну виплату працівникам заробітної плати.
2.15. До остаточного погашення заборгованості із виплати заробітної плати Підприємства не використовують кошти на цілі, які не пов'язані з виробничою діяльністю без погодження з профспілковою організацією, крім випадків, передбачених колективним договором.
2.16. Підприємства у колективних договорах передбачають зобов'язання:
- з виплати заробітної плати найманим працівникам не рідше, ніж двічі на місяць.
- з щомісячного надання працівникам, у разі виникнення заборгованості із виплати заробітної плати витяги з розрахункової відомості (особистого рахунку) по заробітній платі з даними про дату утворення, розміри заборгованості та нарахованої відповідно до законодавства компенсації.
- із забезпечення, відповідно до законодавства індексації заробітної плати.
2.17. До колективних договорів Підприємств включати умови остаточних розрахунків з працівниками, які звільняються, згідно із законодавством.
2.18. Профспілкові організації здійснюють контроль за дотриманням законодавчих та нормативно-правових актів з питань оплати і охорони праці, умов колективних договорів та у разі порушення чи невиконання зобов'язань ставлять питання про притягнення до відповідальності винних посадових осіб згідно із законодавством.
Сторони колективних договорів постійно обмінюються інформацією із зазначених зобов'язань.
2.19. Профспілкові організації, спільно з правовими інспекторами праці вищих профспілкових органів та з залученням фахівців спеціально уповноваженого державного органу з нагляду за додержанням законодавства про працю проводять на Підприємствах перевірки з питань дотримання роботодавцем законодавства про оплату праці.
Підприємства не перешкоджають таким перевіркам за умови попереднього попередження про їх проведення.
2.20. Профспілка надає консультації та правову допомогу найманим працівникам у захисті їх прав з питань нормування і оплати праці, представляє їх інтереси у комісіях з трудових спорів та судах.
