Стаття 6. Особи, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному медичному страхуванню

1. Загальнообов’язковому державному соціальному медичному страхуванню підлягають:

1) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, в їхніх філіях, представництвах та інших відокремлених підрозділах, в об’єднаннях громадян, у громадян-підприємців чи у фізичних осіб, які на договірних засадах або інших умовах відповідно до законодавства за винагороду використовують працю найманих працівників, у тому числі тих, хто виконує роботу на умовах трудового договору (контракту), за договорами цивільно-правового характеру чи на інших умовах, передбачених законодавством;

2) члени колективних чи орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств;

3) особи, які згідно з законодавством України працюють на іноземних підприємствах, в установах та організаціях (у тому числі міжнародних), філіях, представництвах чи інших відокремлених підрозділах, які провадять діяльність на території України;

4) громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах, розташованих на території України;

5) особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, які отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді;

6) особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищують кваліфікацію з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ чи організацій без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії відповідно до законодавства;

7) особи, які навчаються в інтернатурі, клінічній ординатурі, магістратурі, аспірантурі, докторантурі за денною (очною) формою навчання;

8) особи, зареєстровані як безробітні;

9) особи, які відповідно до законів України одержують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

10) непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом першої групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду;

11) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, а також особи, які провадять підприємницьку діяльність, і члени їхніх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

12) непрацюючі пенсіонери, крім осіб, зазначених у пункті 14 цієї статті;

13) непрацюючі діти віком до 18 років;

14) непрацюючі інваліди;

15) непрацюючі багатодітні матері, які мають трьох або більше дітей віком до 18 років;

16) особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;

17) працівники воєнізованих формувань, утворених відповідно до законів України, особи рядового і начальницького складу фельд’єгерської служби центрального органу виконавчої влади в галузі зв’язку, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкованості, а також працівники спеціалізованих воєнізованих аварійно-рятувальних служб центрального органу виконавчої влади у сфері надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

18) особи, які навчаються у вищих або професійно-технічних навчальних закладах за денною (очною) формою навчання.

2. Інші особи, які не увійшли до переліку осіб, визначених частиною першою цієї статті, та перебувають в Україні на законних підставах, можуть одержувати в Україні медичні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним медичним страхуванням за договорами про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, укладеними із Фондом медичного страхування України за умови сплати страхових внесків.

3. Громадяни України, які працюють за межами території України та не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення медичними послугами за загальнообов’язковим державним соціальним медичним страхуванням в Україні за договорами про добровільну участь в системі загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, укладеними із Фондом медичного страхування України за умови сплати страхових внесків.

4. Особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних Сил України, Служби Безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державного департаменту України з питань виконання покарань, а також особи, які проходять строкову службу у Збройних Силах України, Службі Безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, та органах Міністерства внутрішніх справ України, особи, які навчаються в ад’юнктурі, отримують медичні послуги відповідно до інших законів України.

5. Порядок персоніфікованого обліку застрахованих у системі загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 7.

Страхувальники за загальнообов’язковим державним             соціальним страхуванням

Страхувальники за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням є:

а) роботодавці - для осіб, зазначених у пунктах 1-5, 16 та 17 частини першої статті 6 цього Закону;

б) держава через спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади – для осіб, зазначених у пунктах 6, 7, 9, 10, 13, 14 (крім осіб, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання), 15 та 18 частини першої статті 6 цього Закону;

в) особи, зазначені у пункті 11 частини першої статті 6 та у частинах другій і третій статті 6 цього Закону;

г) відповідні фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування України (Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття) – для осіб, зазначених у пунктах 8, 12, та 14 (за осіб, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) частини першої статті 6 цього Закону.