Відповідальність суб’єктів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування та надавачів медичних послуг

Стаття 32.

Відповідальність Фонду медичного страхування України за порушення законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування

Фонд медичного страхування України, його виконавчі органи, їх посадові та службові особи за порушення цього Закону, інших нормативно-правових актів у сфері загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування несуть відповідальність згідно з законом.

 

Стаття 33. Відповідальність застрахованої особи

Застрахована особа несе відповідальність за невиконання своїх обов’язків щодо загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування відповідно до закону.

Стаття 34. Відповідальність страхувальника

 

1. Страхувальник несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

За порушення строку реєстрації страхувальника як платника страхових внесків або несвоєчасність сплати страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися.

За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

2. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

 3. Суми коштів, безпідставно стягнені із страхувальника, підлягають поверненню у триденний строк з дня винесення рішення про безпідставність стягнення цих виплат з відшкодуванням судових витрат.

4. Право застосовування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.

Стаття 35. Відповідальність надавача медичних послуг

 

Надавач медичних послуг, його посадові та службові особи за порушення цього Закону, інших нормативно-правових актів у сфері загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування несуть відповідальність згідно з законом.

Стаття 36. Вирішення спорів

 

Спори, що виникають у зв’язку з реалізацією чи застосуванням положень цього Закону, вирішуються судом у встановленому законом порядку.

 

Розділ V.

Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 01.01.2010 року.

2. До приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін з дня опублікування цього Закону:

внести до Верховної Ради України пропозиції щодо розміру страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

4. Кабінету Міністрів України, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям у місячний термін після набрання чинності цим Законом вирішити питання про надання Фонду медичного страхування України та його органам відповідних службових приміщень, транспорту та інших матеріально-технічних ресурсів для забезпечення їх діяльності.

5. Внести зміни до таких законодавчих актів:

1) в проекті Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №4, ст.. 19):

а) частину першу статті 3 доповнити абзацами такого змісту:

"медична послуга – послуга, що надається надавачами медичних послуг з використанням професійних знань, навичок відповідно до вимог відповідних державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я, спрямована на виявлення хвороб, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я людини, і є елементом медичної (лікувально-профілактичної) допомоги;

медична (лікувально-профілактична) допомога – медична послуга чи комплекс медичних послуг, що надаються надавачами медичних послуг з використанням професійних знань, навичок вимог відповідних державних соціальних стандартів, спрямовані на забезпечення профілактики захворювань, травм, отруєнь, обстеження стану здоров’я людини, діагностики, лікування, догляду і реабілітації у зв’язку із захворюваннями, іншими розладами здоров’я, вагітністю та пологами;

невідкладна медична допомога - комплекс медичних послуг, що надаються з використанням професійних знань, навичок відповідно до вимог державних соціальних стандартів в сфері охорони здоров’я у випадках гострих порушень фізичного чи психічного здоров’я з метою усунення загрози життю хворого чи здоров’ю оточуючих;

медичне втручання – дії, що виконуються медичними працівниками і включають профілактичні, діагностичні, лікувальні процедури, призначення лікарських засобів, консультування, реабілітацію тощо;

надавачі медичних послуг – заклади охорони здоров’я та медичні працівники – суб’єкти господарської діяльності, які мають ліцензію на надання медичних послуг;

медичні працівники – особи, які у встановленому законодавством порядку отримали медичну освіту та кваліфікацію, що дають їм право на зайняття медичною практикою (включаючи профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію) за відповідною медичною спеціальністю;

пацієнт – будь-яка особа, яка звернулась за наданням послуг до закладу охорони здоров’я чи медичного працівника, незалежно від стану здоров’я цієї особи.

б) пункт "в " статті 7 викласти в такій редакції:

"в) подання безоплатно всім громадянам гарантованого обсягу безоплатної медичної (лікувально-профілактичної) допомоги, видатки на фінансування якого покриваються за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та коштів фондів соціального страхування відповідно до державних соціальних нормативів в сфері охорони здоров’я";

в) у частині третій статті 13 слова "і регіонального" виключити;

г) частину шосту статті 14 викласти в такій редакції:

"Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування реалізують державну політику охорони здоров’я в межах своїх повноважень, встановлених законом";

д) у статті 15:

у частині першій слова "Кабінетом Міністрів України" замінити словами "Президентом України";

у частині другій слова "відділ охорони здоров’я Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевої державної адміністрації" замінити словами "Міністерство охорони здоров’я Автономної Республіки Крим та відповідні органи місцевих державних адміністрацій";

е) статтю 18 викласти в такій редакції: