Термін «криміналістична техніка» має декілька значень – це і назва другого розділу криміналістики, і сукупність техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів, використовуваних для збирання і дослідження речових доказів у справі.
У літературі юридичного спрямування криміналістичну техніку іноді ототожнюють з техніко-криміналістичним забезпеченням розкриття та розслідування злочинів (О.Ф. Волинський, О.С. Шаталов), але доцільно зазначити, що це діяльність щодо сприяння ефективності досудового розслідування техніко-криміналістичними засобами, прийомами і методами збирання й дослідження речових доказів, а отже йдеться при техніко-криміналістичне забезпечення як об’єкт вивчення криміналістичної техніки.
Як розділ науки криміналістична техніка – це система наукових положень і розроблених на їх підставі техніко-криміналістичних засобів, прийомів, методів, призначених для збирання, дослідження і використання доказів з метою розслідування, розкриття, попередження злочинів та встановлення істини в кримінальних справах.
Система криміналістичної техніки містить загальні положення й галузі. До загальних положень віднесено основні поняття, завдання розділу, загальну характеристику техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів, призначених для збирання і дослідження доказів, правової регламентації їх застосування в кримінальному судочинстві, значення отриманих результатів для розслідування та попередження злочинів, установлення істини в кримінальних справах.
Галузі криміналістичної техніки складаються з теоретичних положень і відповідних конкретних техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів роботи з певною групою доказів (слідів злочинів, речових доказів). Тобто галузі виділені переважно за предметним принципом. До основних віднесено: криміналістичну фотографію та відеозапис, криміналістичну трасологію, криміналістичне зброєзнавство, криміналістичне документознавство, криміналістичну габітологію, криміналістичний облік. Означені галузі доцільно вважати традиційними, але рівень розвитку науково-технічного прогресу зумовив появу та розвиток «нових» галузей. До таких належать, зокрема, фоноскопія, вибухотехніка, одорологія та ін.
Завдання криміналістичної техніки як розділу науки випливають із завдань криміналістики.
Загальне (головне) полягає в науковому забезпеченні практики, сприянні розробленими в цьому розділі техніко-криміналістичними засобами, прийомами й методами правоохоронним органам у їх роботі з доказами з метою швидкого і повного розкриття, якісного розслідування й попередження злочинів, встановлення істини в кримінальних справах.
Спеціальними (окремими) завданнями слід вважати:
– подальше дослідження об’єктивних закономірностей, що становлять предмет криміналістики і стосуються криміналістичної техніки, а отже створення теоретичної бази для прикладних розробок;
– удосконалення наявних і розроблення нових техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів збирання, дослідження, оцінки і використання доказів під час розслідування злочинів, судового слідства;
– узагальнення та запозичення досвіду зарубіжної криміналістичної техніки;
– узагальнення судово-слідчої практики в контексті застосування криміналістичної техніки з метою оптимізації процесу збирання, дослідження та використання доказів у справі.
Загальне та спеціальні (окремі) завдання реалізуються через конкретні завдання криміналістичної техніки, що відбувається з урахуванням досягнень загальної теорії криміналістики й інших розділів, природничих і технічних наук, під впливом науково-технічного прогресу. При цьому вдосконалення насамперед техніко-криміналістичних засобів полягає в застосуванні нових і поліпшенні властивостей традиційних матеріалів; використанні нових джерел енергії, процесів, форм руху матерії; поліпшені параметрів роботи; ускладненні конструкції тощо (Є.П. Іщенко). Розширюються функції криміналістичної техніки. За допомогою нових технічних систем, зокрема створених на базі електронно-обчислювальної техніки, підлягають розв’язанню розумові завдання, спрямовані на оптимізацію розслідування злочинів.
