Міністерство освіти і науки
України
Донецький національний
Університет
Економіко-правовий
Факультет
КРИМІНАЛІСТИКА:
ТЕЗИ ЛЕКЦІЙ
Донецьк-2013
Упорядник О.А. Самойленко, доц.
О.О. Волобуєва, ст. викладач
Рецензент: О.В. Одерій, канд. юрид. наук, доц., начальник кафедри криміналістики Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ
ПЕРЕДМОВА
Теоретичні знання і практичні вміння з криміналістики – нормативної, фундаментальної, професійно-орієнтованої навчальної дисципліни – є складовою частиною професійних знань і вмінь фахівця спеціальності “Правознавство” всіх освітньо–кваліфікаційних рівнів. Криміналістичні знання та вміння найбільшою мірою застосовують співробітники державних органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю: внутрішніх справ, податкової міліції, Служби безпеки, митної служби, прокуратури – оперативні уповноважені, дізнавачі, слідчі, експерти-криміналісти, прокурори. Вони також використовуються суддями, адвокатами, а за певних умов нотаріусами, працівниками юридичної служби тощо.
Важливе значення для опанування студентами криміналістичних знань і умінь має навчальна література, адаптована до програми криміналістики, призначеної для підготовки фахівців спеціальності “Правознавство” і діючої на економіко-правовому факультеті Доне- цького національного університету. Наведене зумовило видання тез лекцій.
Конспект лекцій підготований з урахуванням положень Конституції України, норм КК 2001 р., КПК із останніми змінами і доповненнями. Зміст відбиває сучасний стан розвитку науки криміналістики, базується як на усталених її положеннях, так і на результатах новітніх криміналістичних досліджень.
Посібник стане в пригоді під час засвоєння питань теоретичного характеру, вирішення з цією метою тестів, опанування практичних умінь із застосовування криміналістичних засобів, прийомів методів, виконання з цією метою практичних завдань, зосереджених у згадуваних Навчально–методичних матеріалах. Допоможе посібник у виконанні індивідуальних завдань (обов’язкового реферату на денному відділенні, курсових і дипломних робіт), контрольних робіт студентами заочної форми навчання.
РОЗДІЛ І
Вступ до криміналістики (теоретичні засади науки)
Тема 1. Предмет, система, завдання, методи криміналістики
План лекції
1. Предмет і завдання криміналістики.
2. Методи криміналістики.
3. Система криміналістики.
4. Зв'язок криміналістики з іншими науками та її значення у професіональній підготовці фахівців для правоохоронних органів.
Предмет і завдання криміналістики
Криміналістика виникла і розвивається як наука спрямована на розробку теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо розслідування злочинів. Використання терміну «криміналістика» пов’язується з працею австрійського вченого Ганса Гросса, який у 1898 р. видав книгу «Керівництво для судових слідчих як система криміналістики».
Сучасна криміналістика розглядається як наука, яка має об’єктом вивчення два взаємопов’язаних види людської діяльності:
1) злочинну діяльність (підготовка, вчинення і приховування злочинів);
2) діяльність з виявлення і розслідування злочинів.
Злочинна діяльність вивчається криміналістикою з функціональної точки зору як певна динамічна система дій, які об’єднуються поняттям механізму злочину. Механізм злочину включає в себе особистість злочинця, предмет посягання, місце і обстановку злочину, особистість потерпілого, способи злочину і характерні сліди, що залишаються в навколишньому середовищі. При формуванні механізму злочину проявляються певні закономірності – суттєві, повторювані і відносно стійкі зв’язки і залежності між окремими його елементами.
Діяльність з виявлення і розслідування злочинів вивчається криміналістикою з точки зору використання певних способів (слідчих дій), прийомів та засобів виявлення, фіксації, вилучення і використання слідів злочину як джерел доказів. У цій діяльності також виявляються певні закономірності у формуванні слідчих ситуацій і використання певних способів дій та окремих прийомів збирання доказів.
З урахуванням цього криміналістика може бути визначена як наука, що вивчає закономірності механізму вчинення злочинів, закономірності збирання доказів і на їх основі та використання досягнень різних наукових галузей формує теоретичні положення і практичні рекомендації щодо методів, прийомів і засобів розслідування злочинів.
Завданням криміналістики є формування науково обґрунтованих знань - теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо збирання і дослідження доказів при розслідуванні злочинів. Криміналістика покликана своїми науковими розробками на підставі використання досягнень сучасної науки і техніки зробити діяльність органів дізнання, досудового слідства і суду спроможною вирішити стратегічне завдання кримінального судочинства - швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (ст. 2 КПК України).
Методи криміналістики
Криміналістика, як й інші самостійні науки характеризується не тільки специфічним предметом, але й особливими методами його пізнання, сукупність яких утворює методологічні основи даної науки. Але потрібно враховувати, що в криміналістиці тісно поєднуються, з одного боку, методи наукового пізнання свого предмету, а з іншого - методи практичної діяльності з розслідування злочинів. Обидва види пізнавальної діяльності ґрунтуються на використанні одних і тих же філософських, загальнонаукових та окремонаукових методів.
Філософські методи – це найбільш загальні підходи до процесу пізнання, в основі яких знаходиться діалектичний метод, в межах якого знаходять своє відображення закони: а) про загальний взаємозв’язок явищ природи і суспільства; б) про безперервний розвиток і змінення предметів пізнання; в) про первинність матерії по відношенню до свідомості та її здатність до віддзеркалення; г) про перехід кількісних змін у якісні зміни; д) про єдність і боротьбу протилежностей. Філософський рівень методології проявляється у використанні її категорій: загального, особливого та одиничного; частини і цілого; форми і змісту ті ін. До цього ж рівня відносять і формально-логічні методи пізнання (аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія, гіпотеза тощо).
Загальнонаукові методи – це ті, що застосовуються в усіх або більшості наук. До них можуть бути віднесені: спостереження, опис, порівняння, вимірювання, експеримент, моделювання, математичні методи (вимірювання і рахування, геометричного і графічного аналізу тощо).
Окремонаукові методи – це ті, які використовуються в окремих науках, але оскільки криміналістика досліджує найрізноманітніші об’єкти вони використовуються і в криміналістичних дослідженнях. Це методи фізики, хімії, антропології, психології, соціології та ін.
У той же час потрібно розрізняти методи пізнання, які застосовуються криміналістом - науковцем і криміналістом - слідчим. У кожному з названих видів пізнавальної діяльності окрім загальних використовуються і специфічні методи, обумовлені взаємно пов’язаними, але ж все таки різними завданнями. У зв’язку з цим доцільним є розмежування методів криміналістики на: 1) методи наукового (теоретичного) пізнання; 2) методи практичного пізнання при розслідуванні злочинів.
Методи наукового (теоретичного) пізнання – це ті методи, які використовуються для вивчення предмету криміналістики і накопичення знань про нього. До таких методів можуть бути віднесені:
1. вивчення кримінальних справ (вивчення документів);
2. опитування осіб, які були учасниками слідчих дій;
3. вивчення опублікованої слідчої;
4. вивчення статистичних даних та аналітичних матеріалів щодо стану злочинності, виявлення і розкриття злочинів за певний період.
Методи практичного пізнання при розслідуванні злочинів – це ті методи, які використовуються слідчим та органом дізнання (а також прокурором і судом) для виявлення, фіксації, вилучення, дослідження і використання доказів. Названі методи називають спеціальними методами криміналістики, оскільки вони були сформовані безпосередньо у науці криміналістики (власно криміналістичні методи), або були запозичені з інших наук і пристосовані для вирішення завдань розслідування злочинів. Спеціальні методи криміналістики можна розділити на:
1) методи пізнання, які застосовуються безпосередньо слідчим та органом дізнання: криміналістична діагностика, ідентифікація та встановлення групової належності; криміналістичні версії і прогнозування; методи, які використовуються при застосуванні криміналістичної техніки (фотографування, звуко і відеозапису); методи, які використовуються при збиранні слідів - відображень (трасологія); методи криміналістичного дослідження документів; методи криміналістичного дослідження зброї та боєприпасів; методи використання ознак зовнішності людини та інші;
2) методи пізнання, які застосовуються шляхом залучення спеціаліста або призначення експертизи (використання спеціальних знань): біологічні методи, які використовуються для дослідження об’єктів біологічного походження (крові та інших виділень організму людини або тварин, частинок шкіри, волосся, частинок рослин тощо); антропологічні методи, використання яких є потрібними при встановленні невідомого злочинця (опис зовнішності), встановленні особистості загиблої людини за кістками тощо; фізичні і хімічні методи, які використовуються при аналізі фізичних і хімічних властивостей матеріалів і речовин (речових доказів); психологічні методи, що використовуються при розробленні тактичних прийомів допиту та інших слідчих дій.
Система криміналістики
Система криміналістики уявляє собою сукупність взаємно пов’язаних теоретичних положень і практичних рекомендацій з розслідування злочинів структурованих на чотири розділи, які при формуванні навчального курсу можуть утворювати змістовні модулі.
1. Загальна теорія криміналістики (загальнотеоретичні положення) – це сукупність теоретичних положень найбільш загального характеру, які є базовими для інших розділів. По-перше, до неї віднесені положення наукознавчого характеру: вчення про предмет та історію розвитку криміналістики; методи і систему криміналістики; її зв’язки з іншими науками та деякі інші знання про криміналістику як науку. По-друге, до загальнотеоретичних віднесені вчення про загальні криміналістичні методи, які використовуються при розслідуванні злочинів: діагностику, ідентифікацію і встановлення групової належності; версії і прогнозування; використання спеціальних знань (спеціальних методів інших наук) та деякі інші.
2. Криміналістична техніка – це сукупність теоретичних положень про механізм утворення окремих видів слідів злочину і розроблюваних на їх основі технічних засобах (інструментах і матеріалах), прийомах їх використання для виявлення, фіксації, вилучення і дослідження доказів. В основі криміналістичної техніки знаходяться знання закономірностей утворення інформації про злочин і використання досягнень природничих і технічних наук у практиці боротьби зі злочинністю. Криміналістична техніка включає в себе такі елементи: криміналістичну фотографію, звуко і відеозапис; трасологію; судову балістику і вибухо-техніку; криміналістичне дослідження документів; криміналістичне ототожнення людини за ознаками зовнішності та деякі інші.
3. Криміналістична тактика є розділом, який включає теоретичні положення і практичні рекомендації щодо визначення і вирішення окремих (тактичних) завдань розслідування на шляху реалізації стратегічного завдання кримінального судочинства, визначеного у ст. 2 КПК України. В основі криміналістичної тактики знаходяться знання закономірностей формування слідчих ситуацій, визначення завдань розслідування і вибору засобів їх вирішення, якими виступають окремі слідчі дії, тактичні прийоми та їх комплекси (комбінації, операції). Криміналістична тактика включає в себе положення щодо підготовки і проведення слідчих дій: огляду; обшуку і виїмки; допиту; пред’явлення для впізнання; відтворення обстановки і обставин події.
4. Криміналістична методика є особливим розділом (частиною), який уявляє собою сукупність теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо планування та організації розслідуванню окремих видів злочинів. У методиці реалізуються положення криміналістичної техніки і тактики з урахуванням особливостей завдань, що вирішуються при розслідуванні різних злочинів. В основі криміналістичної методики знаходяться знання закономірностей механізму вчинення злочинів окремих видів, а також закономірностей їх розслідування, пов'язаних з формуванням слідчих ситуацій та їх впливом на проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Криміналістична методика включає в себе методики розслідування злочинів окремих видів (вбивств, зґвалтувань, крадіжок, грабежів, розбоїв, шахрайств та інших).
