Мала енциклопедія конституційного права 4 страница

Суверенітет (від фр. souverainete - верховна влада) - верховенство і незалежність влади, тобто її право на власний розсуд розв'язувати свої внутрішні й зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої влади. У конституційному праві розрізняють кілька видів (форм) С: державний, національний та народний.

Судова влада - одна з трьох гілок державної влади, основними функ­ціями якої є: забезпечення та захист від порушень прав, свобод і закон­них інтересів фізичних і юридичних осіб; здійснення правосуддя; судо­вий контроль (нагляд) за законністю та обґрунтованістю застосування засобів процесуального примусу; тлумачення правових норм; офіційне посвідчення фактів, що мають юридичне значення; обмеження конститу­ційної та іншої галузевої правосуб'єктності громадян.

Судова система - певним чином структурована сукупність судів відпо­відної держави, які виконують функції судової влади. С. с. України станов­лять Конституційний Суд України (вирішує питання про відповідність зако­нів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України) та суди загальної юрисдикції (роз­глядають і вирішують у судових засіданнях цивільні, господарські, адмініст­ративні, кримінальні та інші справи, передбачені законом). У свою чергу, система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації та включає такі види судів: Верховний Суд України - найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції України, який забезпечує однакове застосування законодавства цими суда­ми в порядку, встановлюваному законодавством України; вищі спеціалізо­вані суди - діють як суди касаційної інстанції щодо рішень місцевих та апе­ляційних судів, а у випадках, передбачених законом,- як суди апеляційної інстанції щодо рішень апеляційних судів, ухвалених у першій інстанції, а також переглядають справи за нововиявленими обставинами; апеляційні суди - діють як суди апеляційної інстанції щодо рішень місцевих судів, як суди першої інстанції в адміністративних, кримінальних і цивільних спра­вах, що віднесені до їх підсудності законом, а також переглядають справи з огляду на нововиявлені обставини; місцеві суди - розглядають як суди пер­шої інстанції, а також з огляду на нововиявлені обставини цивільні, госпо­дарські, адміністративні, кримінальні, справи про адміністративні правопо­рушення та інші справи у передбачених законом випадках, за винятком справ, віднесених законом до підсудності інших судів.

Територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-тери­торіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України - створюються Верховною Радою України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, за умови, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради Украї­ни. Висновки і пропозиції таких спеціальних слідчих комісій згідно з Кон­ституцією України (ч. 5 ст. 89) не є вирішальними для слідства і суду.

Тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України - створю­ються (обираються з народних депутатів України, які дали на це згоду) Верховною Радою України для підготування і попереднього розгляду відповідних питань, наприклад, для доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради України, для вивчення чи дослідження пи­тань, віднесених до її компетенції. Мінімальний кількісний склад комісії повинен забезпечувати представництво не менш як одного депутата від кожної зареєстрованої депутатської групи або фракції.

Унітарна держава (від лат. unitas - єдність) - держава, всі або пере­важна більшість вищих територіальних одиниць якої не мають державо-подібного статусу. Територія У. д. складається з адміністративно-те­риторіальних або політико-територіальних одиниць, які, за окремим ви­нятком, не наділяються власним правовим статусом, а статус органів дер­жавної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють управління в межах цих одиниць, визначається актами чинного законо­давства центральної влади.

Указ - власна назва правового акта глави держави, який видається з найбільш важливих питань, віднесених до його компетенції. Право Президента України видавати У. передбачене ст. 106 Конституції Ук­раїни. У. Президента України можуть мати як нормативний, так і ненор­мативний характер. Нормативні У. належать до невизначеного кола фізичних та юридичних осіб і мають довгострокову дію. Ненормативні У. мають індивідуальне значення. У Положенні про порядок підготовки і внесення проектів указів і розпоряджень Президента України, що затверджене Указом Президента України від 10 вересня 1994 р. № 512/94, встановлюється, що У. Президента України оформляються: нормативні акти Президента України, тобто акти, які розраховані на постійну чи багаторазову дію; рішення Президента України щодо призначення та звільнення з посад керівників відповідних державних органів, установ та організацій; скасування актів Кабінету Міністрів України, мініс­терств, інших центральних органів державної виконавчої влади, органів державної виконавчої влади Республіки Крим; нагородження держав­ними нагородами, присвоєння почесних звань України; присвоєння вищих військових звань, дипломатичних рангів, інших спеціальних звань і класних чинів; заснування президентських відзнак і нагоро­дження ними; прийняття до громадянства України та вихід із грома­дянства України, надання політичного притулку; помилування; тлума­чення прийнятих Президентом України актів.

Уряд - вищий колегіальний орган загальної компетенції в системі органів виконавчої влади, який здійснює керівництво виконавчою і роз­порядчою діяльністю в державі. В Україні У. має власну назву - Кабінет Міністрів України (ст. 113 Конституції України).

Федерація (від лат. foederatio - об'єднання) - держава, всі вищі тери­торіальні одиниці якої мають державоподібний статус. Ф.- союзна дер­жава, складне об'єднання кількох державоподібних політико-терито­ріальних утворень - суб'єктів Ф.

Філіація (франц. filiation, від лат. filia - донька, filius - син) - набуття громадянства за народженням. Закон України «Про громадянство України» (ст. 7) встановлює, що громадянство України за народженням набу­ває особа: батьки або один із батьків якої на момент її народження були громадянами України; яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території Украї­ни; яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які по­стійно на законних підставах проживають на території України, і не на­була за народженням громадянства іншої держави; яка народилася на території України від іноземців, які постійно на законних підставах про­живають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків; яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за наро­дженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадян­ства того з батьків, який є іноземцем; новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадяни­ном України.

Форма правління (від лат. forma - зовнішність, устрій) - певний спосіб організації верховної влади в державі, який характеризується структурою, порядком формування, компетенцією вищих органів держав­ної влади, встановленим порядком взаємовідносин між ними, ступенем участі населення в їх формуванні. Основними Ф. п. є республіка та мо­нархія. Відповідно до ст. 5 Конституції України Україна є республікою.

Функції конституції - (від лат. functio - виконання, звершення) основні напрямки її впливу на суспільні відносини, обумовлені соціаль­ним призначенням конституції. Основними з них є: юридична, політична та ідеологічна Ф.

Цензи (виборчі) (від лат. census - перепис, опис) - встановлені Кон­ституцією та виборчим законодавством України певні критерії (умови), з якими пов'язується реалізація громадянином активного і пасивного виборчого права. Конституція України (ст. 70) та виборче законодавство України передбачають такі Ц. для активного виборчого права: віковий -виборчого права набувають громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років; дієздатності - не мають права голосу громадяни, визнані судом недієздатними; Ц. осілості (передбачено, що право голосу на місцевих виборах мають лише громадяни України, які проживають на території відповідних адміністративних одиниць). У місцевих виборах також не беруть участі військовослужбовці строкової служби та грома­дяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі. Крім того, Конституція України (статті 76, 103) та виборче законо­давство України встановлюють додаткові, порівняно з активним вибор­чим правом, умови щодо реалізації пасивного виборчого права громадян: 1) підвищується віковий Ц. (із 18 до 21 року на виборах народних депу­татів України і до 35 років на виборах Президента України); 2) встанов­люється Ц. осілості на виборах Президента України і народних депутатів України, який передбачає, що за громадянином України визнається право бути обраним Президентом України лише після десяти останніх перед днем виборів років проживання в Україні, а народним депутатом - після п'яти років; 3) обмежується пасивне виборче право для осіб, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо цю судимість не погаше­но і не знято в установленому законом порядку.

Центральний орган виконавчої влади України - орган, який за­безпечує проведення в життя державної політики у відповідній галузі чи сфері на всій території України, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за стан її розвитку та безпосе­редньо підвідомчий Кабінету Міністрів України або за рішенням Прези­дента України - іншому центральному органу виконавчої влади. Відповід­но до Указу Президента України «Про систему центральних органів» від 15 грудня 1999 р. № 1572/99 до системи Ц. о. в. в. У. входять міністерст­ва, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконав­чої влади зі спеціальним статусом.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом -має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження, щодо нього може встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань.

Юридична конституція (від лат. juridicus - правовий) - система правових норм, які закріплюють засади конституційного (державного) ладу, встановлюють найвищі правові гарантії прав і свобод людини і громадянина, визначають систему, принципи організації та функціо­нування органів публічної влади (органів державної влади і органів місцевого самоврядування), встановлюють територіальний устрій дер­жави.

Юридичні факти - конкретні життєві обставини, з якими конститу­ційно-правові норми пов'язують виникнення, зміну або припинення кон­ституційно-правових відносин. Ю. ф. формулюються в гіпотезах консти­туційно-правових норм і залежно від їх зв'язку з індивідуальною волею суб'єкта поділяються на дві групи: події та дії.

 

 

                                    Зміст

Вступ……...…………………………………………………………. 3

 

                                   Розділ I

           ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗІ

           КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ.

             НАУКА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА

 

1. Поняття, предмет і метод галузі конституційного права.............. 5

2. Система галузі конституційного права України. Конституцій-

но-правові норми і конституційно-правові інститути……………  14

3. Конституційно-правові відносини та їхні особливості……………  20

4. Відповідальність у конституційному праві……………………….  26

5. Джерела галузі конституційного права…………………………… 33

6. Наука конституційного права……………………………………..  37

7. Конституційне право України як навчальна дисципліна…………. 41

 

                                  Розділ II

          ОСНОВИ ВЧЕННЯ ПРО КОНСТИТУЦІЮ

 

1. Поняття та функції конституції.............................................. 43

2. Види консттуцій.................................................................. 56

3. Зародження та розвиток конституціоналізму в Україні............... 60

4. Властивості Конституції України. Охорона Конституції України   68

 

                                  Розділ III

                         ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

           КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ

 

1. Поняття конституційного ладу та його засад...........................  72

2. Гуманістичні засади конституційного ладу України.................  77

3. Республіканська форма правління.........................................  81

4. Унітарний державний устрій................................................  85

5. Характеристики України як конституційної держави................  87

6. Економічні, політичні, соціальні та духовно-культурні засади

конституційного ладу........................................................   95

7. Захист конституційного ладу України...................................        101

 

                                 Розділ IV

       ОСНОВИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЛЮДИНИ

                          І ГРОМАДЯНИНА

 

1. Сучасна концепція прав людини та її відображення в Консти-

туції України..................................................................   104

2. Громадянство України......................................................   115

3. Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина....   135

4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина.......................    145

5. Правовий статус іноземців в Україні...................................   152

 

                                     Розділ V

НАРОДНЕ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ (ВИБОРИ, РЕФЕРЕНДУМ)

 

1. Вибори, виборче право, принципи виборчого права України....   169

2. Виборча система України..................................................   184

3. Виборчий процес в Україні................................................   189

4. Референдум....................................................................    220

 

                                     Розділ VI

                     КОНСТИТУЦІЙНА СИСТЕМА

           ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ

 

1. Поняття та ознаки органу державної влади...........................   227

2. Система органів державної влади України............................   232

3. Принципи організації та діяльності органів державної влади...   236

 

                                    Розділ VII

            КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС

                     ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

 

1. Місце Верховної Ради України в системі органів державної

влади............................................................................   239

2. Чисельний склад і структура Верховної Ради України............   245

3. Статус народного депутата України....................................     247

4. Компетенція Верховної Ради України..................................   257

5. Акти Верховної Ради України............................................   262

6. Організація Верховної Ради України...................................   266

7. Порядок роботи Верховної Ради України.............................   279

8. Законодавчий процес та його стадії....................................   291

 

                                   Розділ VIII

            КОНСТИТУЦІЙГО-ПРАВОВИЙ СТАТУС

                        ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

 

1. Місце та роль Президента України в конституційній системі

органів державної влади..................................................  301

1. Порядок обрання Президента України та строк його повнова-

жень............................................................................  304

3. Функції та компетенція Президента України.......................  312

4. Акти Президента України................................................  318

5. Секретаріат Президента України.......................................  320

 

                                    Розділ IX

            КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС

                  ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

   

1. Місце та роль Кабінету Міністрів України в системі органів

державної влади............................................................  326

2. Центральні органи виконавчої влади.................................  346

3. Місцеві органи виконавчої влади......................................  354

 

                                     Розділ Х

              КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ

     СУДОВОЇ СИСТЕМИ ТА ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ

 

1. Конституційні засади правосуддя в Україні........................  359

2. Конституційний Суд України...........................................  369

3. Конституційно-правовий статус прокуратури......................  373

 

                                    Розділ XI

             ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ

 

1. Поняття територіального устрою України. Система адмініст-

ративно-територіального устрою України...........................  382

2. Конституційний статус Автономної Республіки Крим...........  389

 

                                    Розділ XII

             КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ

                 МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

 

1. Політико-правова природа та історико-теоретичні основи міс-

цевого самоврядування.................................................... 394

2. Сучасна законодавча концепція місцевого самоврядування..... 401

3. Принципи, завдання та функції місцевого самоврядування..... 416

4. Історія становлення місцевого самоврядування в Україні....... 418

5. Основи місцевого самоврядування в Україні........................ 433

 

6. Система місцевого самоврядування....................................  439

7. Сфера компетенції та повноваження місцевого самоврядування 459

8. Гарантії та захист прав місцевого самоврядування................. 472

 

Рекомендована література ................................................... 476

 

Програма навчальної дисципліни «КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО

УКРАЇНИ»....................................................................................................    481

 

                                                  ДОДАТОК

 

МАЛА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА (слов-

ник основних понять і термінів, використаних в посібнику).......  488

                           

 

 

              

 

 

        Навчальне видання