Суверенітет (від фр. souverainete - верховна влада) - верховенство і незалежність влади, тобто її право на власний розсуд розв'язувати свої внутрішні й зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої влади. У конституційному праві розрізняють кілька видів (форм) С: державний, національний та народний.
Судова влада - одна з трьох гілок державної влади, основними функціями якої є: забезпечення та захист від порушень прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб; здійснення правосуддя; судовий контроль (нагляд) за законністю та обґрунтованістю застосування засобів процесуального примусу; тлумачення правових норм; офіційне посвідчення фактів, що мають юридичне значення; обмеження конституційної та іншої галузевої правосуб'єктності громадян.
Судова система - певним чином структурована сукупність судів відповідної держави, які виконують функції судової влади. С. с. України становлять Конституційний Суд України (вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України) та суди загальної юрисдикції (розглядають і вирішують у судових засіданнях цивільні, господарські, адміністративні, кримінальні та інші справи, передбачені законом). У свою чергу, система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації та включає такі види судів: Верховний Суд України - найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції України, який забезпечує однакове застосування законодавства цими судами в порядку, встановлюваному законодавством України; вищі спеціалізовані суди - діють як суди касаційної інстанції щодо рішень місцевих та апеляційних судів, а у випадках, передбачених законом,- як суди апеляційної інстанції щодо рішень апеляційних судів, ухвалених у першій інстанції, а також переглядають справи за нововиявленими обставинами; апеляційні суди - діють як суди апеляційної інстанції щодо рішень місцевих судів, як суди першої інстанції в адміністративних, кримінальних і цивільних справах, що віднесені до їх підсудності законом, а також переглядають справи з огляду на нововиявлені обставини; місцеві суди - розглядають як суди першої інстанції, а також з огляду на нововиявлені обставини цивільні, господарські, адміністративні, кримінальні, справи про адміністративні правопорушення та інші справи у передбачених законом випадках, за винятком справ, віднесених законом до підсудності інших судів.
Територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України - створюються Верховною Радою України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, за умови, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України. Висновки і пропозиції таких спеціальних слідчих комісій згідно з Конституцією України (ч. 5 ст. 89) не є вирішальними для слідства і суду.
Тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України - створюються (обираються з народних депутатів України, які дали на це згоду) Верховною Радою України для підготування і попереднього розгляду відповідних питань, наприклад, для доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради України, для вивчення чи дослідження питань, віднесених до її компетенції. Мінімальний кількісний склад комісії повинен забезпечувати представництво не менш як одного депутата від кожної зареєстрованої депутатської групи або фракції.
Унітарна держава (від лат. unitas - єдність) - держава, всі або переважна більшість вищих територіальних одиниць якої не мають державо-подібного статусу. Територія У. д. складається з адміністративно-територіальних або політико-територіальних одиниць, які, за окремим винятком, не наділяються власним правовим статусом, а статус органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють управління в межах цих одиниць, визначається актами чинного законодавства центральної влади.
Указ - власна назва правового акта глави держави, який видається з найбільш важливих питань, віднесених до його компетенції. Право Президента України видавати У. передбачене ст. 106 Конституції України. У. Президента України можуть мати як нормативний, так і ненормативний характер. Нормативні У. належать до невизначеного кола фізичних та юридичних осіб і мають довгострокову дію. Ненормативні У. мають індивідуальне значення. У Положенні про порядок підготовки і внесення проектів указів і розпоряджень Президента України, що затверджене Указом Президента України від 10 вересня 1994 р. № 512/94, встановлюється, що У. Президента України оформляються: нормативні акти Президента України, тобто акти, які розраховані на постійну чи багаторазову дію; рішення Президента України щодо призначення та звільнення з посад керівників відповідних державних органів, установ та організацій; скасування актів Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, органів державної виконавчої влади Республіки Крим; нагородження державними нагородами, присвоєння почесних звань України; присвоєння вищих військових звань, дипломатичних рангів, інших спеціальних звань і класних чинів; заснування президентських відзнак і нагородження ними; прийняття до громадянства України та вихід із громадянства України, надання політичного притулку; помилування; тлумачення прийнятих Президентом України актів.
Уряд - вищий колегіальний орган загальної компетенції в системі органів виконавчої влади, який здійснює керівництво виконавчою і розпорядчою діяльністю в державі. В Україні У. має власну назву - Кабінет Міністрів України (ст. 113 Конституції України).
Федерація (від лат. foederatio - об'єднання) - держава, всі вищі територіальні одиниці якої мають державоподібний статус. Ф.- союзна держава, складне об'єднання кількох державоподібних політико-територіальних утворень - суб'єктів Ф.
Філіація (франц. filiation, від лат. filia - донька, filius - син) - набуття громадянства за народженням. Закон України «Про громадянство України» (ст. 7) встановлює, що громадянство України за народженням набуває особа: батьки або один із батьків якої на момент її народження були громадянами України; яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України; яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави; яка народилася на території України від іноземців, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків; яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем; новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України.
Форма правління (від лат. forma - зовнішність, устрій) - певний спосіб організації верховної влади в державі, який характеризується структурою, порядком формування, компетенцією вищих органів державної влади, встановленим порядком взаємовідносин між ними, ступенем участі населення в їх формуванні. Основними Ф. п. є республіка та монархія. Відповідно до ст. 5 Конституції України Україна є республікою.
Функції конституції - (від лат. functio - виконання, звершення) основні напрямки її впливу на суспільні відносини, обумовлені соціальним призначенням конституції. Основними з них є: юридична, політична та ідеологічна Ф.
Цензи (виборчі) (від лат. census - перепис, опис) - встановлені Конституцією та виборчим законодавством України певні критерії (умови), з якими пов'язується реалізація громадянином активного і пасивного виборчого права. Конституція України (ст. 70) та виборче законодавство України передбачають такі Ц. для активного виборчого права: віковий -виборчого права набувають громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років; дієздатності - не мають права голосу громадяни, визнані судом недієздатними; Ц. осілості (передбачено, що право голосу на місцевих виборах мають лише громадяни України, які проживають на території відповідних адміністративних одиниць). У місцевих виборах також не беруть участі військовослужбовці строкової служби та громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі. Крім того, Конституція України (статті 76, 103) та виборче законодавство України встановлюють додаткові, порівняно з активним виборчим правом, умови щодо реалізації пасивного виборчого права громадян: 1) підвищується віковий Ц. (із 18 до 21 року на виборах народних депутатів України і до 35 років на виборах Президента України); 2) встановлюється Ц. осілості на виборах Президента України і народних депутатів України, який передбачає, що за громадянином України визнається право бути обраним Президентом України лише після десяти останніх перед днем виборів років проживання в Україні, а народним депутатом - після п'яти років; 3) обмежується пасивне виборче право для осіб, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо цю судимість не погашено і не знято в установленому законом порядку.
Центральний орган виконавчої влади України - орган, який забезпечує проведення в життя державної політики у відповідній галузі чи сфері на всій території України, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за стан її розвитку та безпосередньо підвідомчий Кабінету Міністрів України або за рішенням Президента України - іншому центральному органу виконавчої влади. Відповідно до Указу Президента України «Про систему центральних органів» від 15 грудня 1999 р. № 1572/99 до системи Ц. о. в. в. У. входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом -має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження, щодо нього може встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань.
Юридична конституція (від лат. juridicus - правовий) - система правових норм, які закріплюють засади конституційного (державного) ладу, встановлюють найвищі правові гарантії прав і свобод людини і громадянина, визначають систему, принципи організації та функціонування органів публічної влади (органів державної влади і органів місцевого самоврядування), встановлюють територіальний устрій держави.
Юридичні факти - конкретні життєві обставини, з якими конституційно-правові норми пов'язують виникнення, зміну або припинення конституційно-правових відносин. Ю. ф. формулюються в гіпотезах конституційно-правових норм і залежно від їх зв'язку з індивідуальною волею суб'єкта поділяються на дві групи: події та дії.
Зміст
Вступ……...…………………………………………………………. 3
Розділ I
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗІ
КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ.
НАУКА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА
1. Поняття, предмет і метод галузі конституційного права.............. 5
2. Система галузі конституційного права України. Конституцій-
но-правові норми і конституційно-правові інститути…………… 14
3. Конституційно-правові відносини та їхні особливості…………… 20
4. Відповідальність у конституційному праві………………………. 26
5. Джерела галузі конституційного права…………………………… 33
6. Наука конституційного права…………………………………….. 37
7. Конституційне право України як навчальна дисципліна…………. 41
Розділ II
ОСНОВИ ВЧЕННЯ ПРО КОНСТИТУЦІЮ
1. Поняття та функції конституції.............................................. 43
2. Види консттуцій.................................................................. 56
3. Зародження та розвиток конституціоналізму в Україні............... 60
4. Властивості Конституції України. Охорона Конституції України 68
Розділ III
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ
КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ
1. Поняття конституційного ладу та його засад........................... 72
2. Гуманістичні засади конституційного ладу України................. 77
3. Республіканська форма правління......................................... 81
4. Унітарний державний устрій................................................ 85
5. Характеристики України як конституційної держави................ 87
6. Економічні, політичні, соціальні та духовно-культурні засади
конституційного ладу........................................................ 95
7. Захист конституційного ладу України................................... 101
Розділ IV
ОСНОВИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЛЮДИНИ
І ГРОМАДЯНИНА
1. Сучасна концепція прав людини та її відображення в Консти-
туції України.................................................................. 104
2. Громадянство України...................................................... 115
3. Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина.... 135
4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина....................... 145
5. Правовий статус іноземців в Україні................................... 152
Розділ V
НАРОДНЕ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ (ВИБОРИ, РЕФЕРЕНДУМ)
1. Вибори, виборче право, принципи виборчого права України.... 169
2. Виборча система України.................................................. 184
3. Виборчий процес в Україні................................................ 189
4. Референдум.................................................................... 220
Розділ VI
КОНСТИТУЦІЙНА СИСТЕМА
ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ
1. Поняття та ознаки органу державної влади........................... 227
2. Система органів державної влади України............................ 232
3. Принципи організації та діяльності органів державної влади... 236
Розділ VII
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
- Місце Верховної Ради України в системі органів державної
влади............................................................................ 239
2. Чисельний склад і структура Верховної Ради України............ 245
3. Статус народного депутата України.................................... 247
4. Компетенція Верховної Ради України.................................. 257
5. Акти Верховної Ради України............................................ 262
6. Організація Верховної Ради України................................... 266
7. Порядок роботи Верховної Ради України............................. 279
8. Законодавчий процес та його стадії.................................... 291
Розділ VIII
КОНСТИТУЦІЙГО-ПРАВОВИЙ СТАТУС
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
- Місце та роль Президента України в конституційній системі
органів державної влади.................................................. 301
- Порядок обрання Президента України та строк його повнова-
жень............................................................................ 304
3. Функції та компетенція Президента України....................... 312
4. Акти Президента України................................................ 318
5. Секретаріат Президента України....................................... 320
Розділ IX
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС
ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
- Місце та роль Кабінету Міністрів України в системі органів
державної влади............................................................ 326
2. Центральні органи виконавчої влади................................. 346
3. Місцеві органи виконавчої влади...................................... 354
Розділ Х
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ
СУДОВОЇ СИСТЕМИ ТА ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ
1. Конституційні засади правосуддя в Україні........................ 359
2. Конституційний Суд України........................................... 369
3. Конституційно-правовий статус прокуратури...................... 373
Розділ XI
ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ
- Поняття територіального устрою України. Система адмініст-
ративно-територіального устрою України........................... 382
2. Конституційний статус Автономної Республіки Крим........... 389
Розділ XII
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ
МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
- Політико-правова природа та історико-теоретичні основи міс-
цевого самоврядування.................................................... 394
2. Сучасна законодавча концепція місцевого самоврядування..... 401
3. Принципи, завдання та функції місцевого самоврядування..... 416
4. Історія становлення місцевого самоврядування в Україні....... 418
5. Основи місцевого самоврядування в Україні........................ 433
6. Система місцевого самоврядування.................................... 439
7. Сфера компетенції та повноваження місцевого самоврядування 459
8. Гарантії та захист прав місцевого самоврядування................. 472
Рекомендована література ................................................... 476
Програма навчальної дисципліни «КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО
УКРАЇНИ».................................................................................................... 481
ДОДАТОК
МАЛА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА (слов-
ник основних понять і термінів, використаних в посібнику)....... 488
Навчальне видання