Гарантії та захист прав місцевого самоврядування

Здійснення місцевого самоврядування в Україні забезпечується системою гарантій, під якими розуміють економічні, політичні та правові умови і засоби повної та ефективної реалізації терито­ріальними громадами, органами місцевого самоврядування зав­дань і функцій місцевого самоврядування.

Гарантії місцевого самоврядування поділяють на загальні та спеціальні¹.

До загальних гарантій місцевого самоврядування відносять до­сягнутий рівень розвитку країни, тобто ті економічні, політичні, соціальні, духовні відносини, які склалися в суспільстві. Відповід­но, можна говорити про економічні, політичні, соціальні та духов­ні гарантії.

Так, до економічних гарантій належить економічна система, засади якої отримали закріплення в Конституції України. Політич­ні гарантії пов'язані з демократичним державним режимом Украї­ни, відносно децентралізованою системою територіальної органі­зації влади. До духовних гарантій слід віднести наявну в Україні систему культурних та ідеологічних цінностей, загальний рівень суспільної свідомості, стан усвідомлення широкими верствами на­селення природи та

¹Див., наприклад: Ковешников Е. М. Муниципальное право.- М.: НОРМА, 2000. С. 228.

призначення місцевого самоврядування.

Спеціальні або правові гарантії - правові засоби, які забезпе­чують нормальну організацію та функціонування місцевого само­врядування. Вони встановлені в Конституції та законах України і спрямовані на забезпечення й захист прав місцевого самоврядування, його самостійність та ефективність.

Найважливіші правові гарантії місцевого самоврядування ді­стали закріплення в Конституції України та Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Гарантіями організаційної самостійності місцевого самовря­дування є:

- положення Конституції України про те, що органи місцевого
самоврядування не входять до єдиної системи органів державної
влади (ст. 5), а служба в органах місцевого самоврядування висту­пає самостійним видом публічної служби (ст. 38);

- віднесення питань обрання органів місцевого самоврядуван­ня, обрання чи призначення посадових осіб місцевого самовряду­вання до повноважень місцевого самоврядування;

- встановлена Законом України «Про місцеве самоврядування
в Україні» (ст. 71) заборона органам виконавчої влади та їхнім по­садовим особам втручатися в законну діяльність органів і посадо­вих осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання,
віднесені Конституцією та законами України до повноважень ор­ганів і посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випад­ках, передбачених законом;

- встановлена Законом України «Про місцеве самоврядування
в Україні» (ст. 21) заборона обмежувати права територіальних
громад на місцеве самоврядування за винятком умов воєнного чи
надзвичайного стану.

Гарантіями фінансово-економічної самостійності місцевого
самоврядування є:

- встановлення Конституцією України (ст. 142) матеріальної та
фінансової основи місцевого самоврядування;

- положення Конституції України щодо захисту законом права
комунальної власності на рівних умовах із правами власності ін­ших суб'єктів (ст. 13);

- закріплення обов'язків держави фінансувати здійснення
окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих органам
місцевого самоврядування (ст. 143 Конституції України), та ком­пенсувати витрати органів місцевого самоврядування, що виникли
внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забез­печені відповідними фінансовими ресурсами (ст. 67 Закону Украї­ни «Про місцеве самоврядування в Україні»);

- передбачена Законом України «Про місцеве самоврядування

в Україні» (ст. 61) заборона втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів, за винят­ком випадків, передбачених законом;

- передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в
Україні» (ст. 62) обов'язок держави фінансово підтримувати місцеве
самоврядування, брати участь у формуванні доходів місцевих бюдже­тів, здійснювати контроль за законним, доцільним, економним, ефек­тивним витрачанням коштів і належним їх обліком, гарантувати орга­нам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпе­чення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб;

- передбачене Законом України «Про місцеве самоврядування
в Україні» (статті 68-70) право органів місцевого самоврядування
мати позабюджетні кошти, встановлювати місцеві податки і збори,
випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери тощо.

Гарантіями захисту прав місцевого самоврядування є:

- передбачена Конституцією України обов'язковість до вико­нання на відповідній території актів органів місцевого самовряду­вання (ст. 144) та актів, прийнятих шляхом місцевого референдуму;

- судовий порядок захисту права місцевого самоврядування
(ст. 145 Конституції України);

- встановлена Законом України «Про місцеве самоврядування
в Україні» (ст. 72) підзвітність і підконтрольність місцевих дер­жавних адміністрацій районним, обласним радам;

- передбачена Законом України «Про місцеве самоврядування
в Україні» відповідальність органів і посадових осіб місцевого са­моврядування перед територіальними громадами (ст. 75), перед
юридичними і фізичними особами (ст. 77);

- встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 71) заборона для органів виконавчої влади, їхніх посадових осіб втручатися в законну діяльність органів і посадо­вих осіб місцевого самоврядування та обов'язок місцевих держав­них адміністрацій повідомляти відповідні органи місцевого са­моврядування про розгляд ними питань, що зачіпають інтереси місцевого самоврядування;

- право органів і посадових осіб місцевого самоврядування
звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих ор­ганів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ та організацій, які обмежують права територі­альних громад, органів і посадових осіб місцевого самоврядування
(ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Аналіз наведених положень чинного законодавства свідчить про те, що правові гарантії спрямовані на:

по-перше, створення умов, які унеможливлювали би будь-які порушення прав і законних інтересів місцевого самоврядування з боку органів державної влади, підприємств, організацій тощо, а також органів і посадових осіб місцевого самоврядування (в останньому випадку мова йде про захист прав територіальної громади, її окремих членів на участь у здійсненні місцевого само­врядування);

по-друге, припинення порушень прав і законних інтересів міс­цевого самоврядування;

по-третє, поновлення порушених прав і законних інтересів місцевого самоврядування.

Охорона, захист, припинення порушень і поновлення поруше­них прав місцевого самоврядування може здійснюватися за допо­могою багатьох засобів правового захисту, проте центральне місце в системі правових гарантій захисту прав місцевого самовряду­вання посідає судовий захист. «Місцеві власті,- йдеться в ст. 11 Європейської хартії місцевого самоврядування,- мають право ви­користовувати засоби правового захисту для забезпечення вільно­го здійснення своїх повноважень і поважання принципів місцевого самоврядування, які втілені в конституції чи національному зако­нодавстві».

Характеризуючи роль судів у механізмі захисту прав місцевого самоврядування, передовсім, слід зазначити, що судовий захист прав місцевого самоврядування є конституційним принципом (ст. 145 Конституції України).

Відповідно до положень Конституції України та Європейської хартії місцевого самоврядування Закон України «Про місцеве са­моврядування в Україні» (ст. 71) передбачає право органів і поса­дових осіб місцевого самоврядування звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повно­важення органів і посадових осіб місцевого самоврядування. Про­цедура звернення до суду посадових осіб та органів місцевого са­моврядування, окремих громадян установлюється у відповідних процесуальних кодексах.

 

 

          РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

                      І. Нормативна література

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради
України 2-го скликання // ВВР.- 1996.-№ 30.-Ст. 141.

2. Закон України «Про прийняття Конституції України і введення її в
дію» // ВВР.- 1996.- № 30.- Ст. 142.

3. Закон України «Про правонаступництво України» // ВВР.- 1991.-
№45.-Ст. 617.

4. Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» //
ВВР.- 1991.-№ 33-Ст. 443.

5. Закон України «Про Центральну виборчу комісію» // Урядовий
кур'єр від 10.07.2004.- № 128.

6. Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної
Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» //
Офіційний вісник України.- 2004.- № 14.- Ст. 965.

7. Закон України «Про вибори Президента України» // ВВР.- 2004.-
№ 20-21.-Ст. 291.

8. Закон України «Про вибори народних депутатів України» // Офіцій­ний вісник України.- 2004.- № 14.- Ст. 964.

9. Закон У країни «Про громадянство України»//ВВР.-2001.-№ 13.-Ст.65.

10.Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадян­ства» // ВВР.- 1994.- № 23.- Ст. 161.

11.Закон України «Про імміграцію»//2001.-№ 41,-Ст. 197.

12.Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» // ВВР.-
1991.-№25.-Ст. 283.

13.Закон України «Про об'єднання громадян» // ВВР.- 1992.- № 34.-
Ст. 504.

14.Закон України «Про звернення громадян»//ВВР- 1996.-№47-Ст. 256.

15.Закон України «Про національні меншини в Україні» // ВВР, 1992-
№ 36.- Ст. 529.

16.Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» // ВВР.-
2000.-№23.-Ст. 176.

17.Закон України «Про правовий режим воєнного стану» // ВВР, 2000.-
№28.-Ст. 224.

18.Закон України «Про уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини» // ВВР.- 1998.- № 20.- Ст. 99.

19.Закон України «Про біженців» // ВВР.- 2001.- № 47- Ст. 250.

20.Закон України «Про політичні партії» // ВВР.- 2001.- № 23.- Ст. 118.

21.Закон України «Про статус народного депутата України» // ВВР.-
1993.-№3.-Ст. 17.

22.Закон України «Про комітети Верховної Ради України» // ВВР.-
1995.-№19.-Ст. 134.

23.Закон України «Про судоустрій України» // ВВР.- 2002.- № 27-28.-
Ст. 180.

24.Закон України «Про Конституційний Суд України» // ВВР.- 1996.-
№ 49.- Ст. 272.

25.Закон України «Про Кабінет Міністрів України» // ВВР.- 2007.-
№ 11.- Ст. 94.

26.Закон України «Про статус суддів» // ВВР.- 1993.- № 8.- Ст. 56.

27.Закон України «Про прокуратуру» // ВВР.- 1991.- № 53.- Ст. 793.

28.Закон України «Про місцеві державні адміністрації» // ВВР.- 1999.-
№ 20-21.-Ст. 190.

29.Закон України «Про державну службу»// ВВР.- 1993-№ 52-Ст. 490.

30.Закон України «Про затвердження Конституції Автономної Респуб­ліки Крим» //ВВР.- 1999.-№ 5-6- Ст. 43.

31.Закон України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» //
1998.-№29.-Ст. 191.

32.Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // ВВР.-
1997.-№24.-Ст. 170.

33.Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» // ВВР.— 2002.-
№ 40.- Ст. 290.

34.Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» //
ВВР.-2001.-№33.-Ст. 175.

35.Закон України «Про органи самоорганізації населення» // ВВР.-
№48.-Ст. 254.

36.Регламент Верховної Ради України. Додаток до Постанови Верховної
Ради України від 16 березня 2006 р. № 3547-ІV // ВВР.- 2006.- № 23, № 24-
25.- Ст. 202.

37.Закон України «Про внесення змін до Конституції України» // Відо­мості Верховної Ради України.- 2005.- № 2.- Ст. 44.

38.Закон України «Про правовий статус закордонних українців» // Ві­домості Верховної Ради України.- 2004.- № 25.- Ст. 343.

39.Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верхов­ної Ради України-2005.-№ 35-36.-Ст. 446.

40.Указ Президента України «Про створення Секретаріату Президента
України» від 14 жовтня № 1445/2005 // Урядовий кур'єр від 18.10.2005.-
№ 197.

41.Указ Президента України «Про систему центральних органів вико­навчої влади» від 15 грудня 1999 року № 1572/99 // Урядовий кур'єр від
17.12.1999.

42.Указ Президента України «Про Загальне положення про міністер­ство, інший центральний орган державної виконавчої влади України» від 12 березня 1996 року № 179/96 // Урядовий кур'єр від 28.03.1996.

43.Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднен­ня нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня
1997 року № 503/97 // Урядовий кур'єр від 14.06.1997.

44.Постанова Кабінету Міністрів України «Питання діяльності урядо­вих комітетів» від 14 жовтня 2005 року №1020 // Офіційний вісник України
від 02.11.2005.- 2005 р.- № 42.- С. 79.- Ст. 2657.

45.Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Тимчасо­вого регламенту Кабінету Міністрів України» від 05.06.2000 р. № 915 // Офі­ційний вісник України від 30.06.2000.- 2000 р- № 24.- С. 51 - Ст. 994.

 

 

                   II. Спеціальна література

1. Авер'янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні.- К., 1997.

2.Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох
томах: Том І. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер'янов (голова).- К.:
Юридична думка, 2004.

3.Адміністративно-територіальний устрій України: Історія та сучасність / За заг. ред. В. Г. Яцуби.- К.: Секретаріат Кабінету Міністрів України, 2002.

4. Балакірєва Р. С. Конституційне право України: Навч. посібник.- К.:
Центр навч. л-ри, 2003.

5. Батанов О. В. Конституційно-правовий статус територіальних громад
в Україні.- К.: Ін Юре, 2003.

6. Батанов О. В. Територіальна громада - основа місцевого самовряду­вання в Україні.- К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН Украї­ни, 2001.

7.Виборче право України. Навч. посібник / За ред. В. Ф. Погорілка,
М. І. Ставнійчук.- К.: Парламентське вид-во, 2003.

8. Зіллер Жак. Політико-адміністративні системи країн ЄС: Порівняль­ний аналіз.- К.: Основи, 1996.

9. Кислий Павло, Вайз Чарльз. Становлення парламентаризму в Україні:
на тлі світового досвіду.- К.: Абрис, 2000.

10. Когутич І. І. Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для сту­дентів юридичних вищих навчальних закладів.- К.: Атіка, 2004.

11. Колодій А. М., Олійник А. Ю. Державне будівництво і місцеве само­врядування.- К., 2000.

12. Колодій А. М., Олійник А. Ю. Права людини і громадянина в Ук­раїні.- К.: Юрінком Інтер, 2004.

13.Коментар до Конституції України: Науково-популярне видання.- К.:
Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1996.

14.Коментар Закону України «Про вибори народних депутатів Украї­ни» / За заг. ред. А. І. Мартинюка.- К.: Юридична думка, 2006.

15.Коментар Закону України «Про вибори народних депутатів Украї­ни» / За ред. М. І. Ставнійчук, М. І. Мельника.- К.: Атіка, 2002.

16.Конституційне право України / За ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журав-
ського.- К.: Ін Юре, 2002.

17.Конституційне право України / За ред. професора В. Ф. Погорілка.-
К.: Наук, думка, 1999.

18.Конституційно-правові засади становлення української державності /
В. Я. Тацій, Ю. М. Тодика, О. Г. Данильян та ін.- X.: Право, 2003.

19.Конституція України - Основний Закон суспільства, держави, лю­дини: Науково-методичні рекомендації.- К.: УАДУ, 1998.

20. Кравченко В. В. Конституційне право України: Навчальний посіб­ник.- К.: Атіка, 2002.

21. Кравченко В. В. Конституційне право України у визначеннях та схе­мах: Навч. посібник.- К.: Атіка, 2002.

22. Кравченко В. В., Пітцик М. В. Муніципальне право України: Навч.
посібник.- К.: Атіка, 2003.

23. Кравченко В. В., Пухтинський М. О. Науково-практичний коментар
Закону України «Про вибори народних депутатів України».- К., 1997.

24. Лінецький С. В., Мельник М. /., Ришелюк А. М. Конституційне зако­нодавство України (законодавчі акти, коментар, офіційне тлумачення). Збір­ник нормативних актів: У 2 кн.- К.: Атіка, 2004.

25. Марцеляк О. В. Інститут омбудсмана: теорія і практика.- X.: НУВС,
2004.

26. Мелащенко В. Ф. Основи конституційного права України.- К.: Вен-
турі, 1995.

27.Органи самоорганізації населення: створення, легалізація, організа­ція діяльності: Нормативні акти, навчально-методичні матеріали.- К.: Атіка, 2004.

28. Панейко Юрій. Теоретичні основи самоврядування.- Л.: Літопис,
2002.

29.Політичні партії в Україні: Інформ.-довід. вид. (друге, доповнене) / Ред кол.: Я. В. Давидович (голова ред. кол.), В. О. Завалевська, О. С. Вишневська та ін.-К.: Атіка, 2005.

30. Рабинович П. М., Хавронюк М. І. Права людини і громадянина.- К.:
Атіка, 2004.

31. Стецюк П. Б. Основи теорії конституції та конституціоналізму. Ч. 1:
Посіб. для студентів.- Л.: Астролябія, 2003.

32. Тод ы ка Ю. Н. Основы общественного строя Украины.- X.: Факт,
1999.

33. Тодыка Ю. Н., Супрунюк Е. В. Конституционное право Украины:
отрасль права и наука: Учеб. пособие.- Симф.: Таврида, 1997.

34.Федераліст: коментар до Конституції Сполучених Штатів / А. Га-
мільтон, Д. Медісон, Д. Джей.- К.: Сфера, 2002.

35.Участь громадян у здійсненні місцевого самоврядування: Навч. по­сібник / За ред. В. В. Кравченка - К.: Атіка, 2004.

36. Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручник- К.: Юрін-
ком Інтер, 2002.

37. Чехович С. Б. Міграційне право України.- К.: Школа, 2003.

38. Чушенко В. І. Основи теорії Конституції України. Проблеми держа­вотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали III регіональної
конференції.-Л., 1997.

39. Селиванов А. О. Права і свободи громадян під захистом Конститу­ційного Суду України: Правові позиції сучасної доктрини конституційного
правосуддя.- К.: Логос, 2005.

40. Святоцький О., Чушенко В. Питання теорії і практики конституціо­
налізму в Україні // Право України.- 1998.- № 2.

41. Чушенко В. Історичні традиції і форма правління сучасної України //
Драгоманівський збірник.-Л., 1996.

42. Куйбіда В., Чушенко В. Система місцевого самоврядування України //
Вісник Української Академії державного управління при Президентові Ук­раїни- 1998-№2.

43. Чушенко В. І. Верховна Рада України в книзі «Основи держави і
права України».- Л., 1994.

44. Чушенко В. І. Місцеві органи влади і самоврядування.- У кн.: Пра­вознавство.-Л.: Світ, 1995.

45. Чушенко В. І. Концепція структури парламенту України. Проблеми
державотворення в Україні // Вісник Львів, ун-ту. Сер. юрид.- Вип. 31.-
1994.

46. Волковецькнй С, Чушенко В. Якою має бути влада? // Голос Украї­ни.- 1995.-2 червня.

47. Чушенко В. І. До питання про форму правління сучасної України.-
У кн.: Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні.- Л.:
Вид-во ЛДУ ім. І. Франка, 1995.

48. Куйбіда В., Чушенко В. Проблеми вдосконалення законодавства про
місцеве самоврядування в Україні (Пшемисль, Польща) // Науковий збір­ник-№ 8-2002.

49. Куйбіда В., Чушенко В. Поняття місцевого самоврядування в Україні // Право України.- 1998.-№ 5.

50. Чушенко В. Зміст понять «людина» і «громадянин» в Конституції
України // Вісник Львів, ун-ту.- Сер. юрид.- Л., 2002.

51. Шаповал В. М. Вищі органи сучасної держави: Порівняльний ана­ліз.- К.: Програма Л, 1995.

52. Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник.-
К.: АртЕк, 1997.

                                            ***

53. Алебастрова И. А. Конституционное (государственное) право зару-
бежных стран: Учеб. пособие.- М.: Юриспруденция, 2000.

54. Арановский К. В. Государственное право зарубежных стран: Учеб.
для вузов.- М.: ФОРУМ - ИНФРА-М, 1998.

55. Баглай М. В., Габричидзе Б. Н. Конституционное право Российской
Федерации: Учеб. для вузов.- М: ИНФРА-М, 1996.

56. Глухарева Л. Й. Права человека в современном мире (социально-
философские основы и государственно-правовое регулирование).- М.: Юрисгь, 2003.

57.Государственное право Германии: В 2 т. Т. 1.- М.: Ин-т государства
и права РАН, 1994.

58. Колюшин Е. И. Конституционное (государственное) право России:
Курс лекций.- М.: Изд-во МГУ, 1999.

59.Конституционное право: Учеб. / Под ред. проф. В. В. Лазарева.- М.:
Юристь, 1999.

60.Конституционное право: Учеб. / Отв. ред. В. В. Лазарев.- М.:
Юристь, 1999.

61.Права человека: итоги века, тенденции, перспективы / Под общ. ред.
чл.-кор. РАН Е. А. Лукашевой.- М.: НОРМА, 2002.

62.Сравнительное конституционное право.- М.: Манускрипт, 1996.

63. Чиркин В. Е. Конституционное право зарубежных стран.- М.:
Юристь, 1997.

64. Чиркин В. Е. Конституционное право: Россия и зарубежный опыт.-
М.: Зерцало, 1998.

65. Эбзеев Б. С. Правовое государство, Конституционный суд.- М.: За­кон и право, 1996.

 

 

 

   ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ 

      «КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»