Органи правосуддя в Україні

юрисдикції увійшли й інші, нові повноваження, які перетворили суд у засіб контролю суспільства за діяльністю, по суті, всього юридично­го механізму, включаючи законотворчість і правозастосування (конституційний суд, адміністративні суди тощо).

Реформи, спрямовані на вдосконалення судоустрою в Україні, а також підвищення статусу суддів, мають сприяти подоланню багатьох негативних явищ, притаманних цій системі, зокрема подоланню відчуження, що склалося між особою та державно-правовими струк­турами різних ланок і рівнів. Реорганізація на основі чинної Консти­туції так званої третьої влади — влади суду в нашій державі може ство­рити передумови подоланню цього відчуження, перетворити суд у справжній гарант індивідуальної свободи від посягань на неї різних суб'єктів. За Конституцією України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Слід зазначити, що для громадян не існує обмежень стосовно їх права звернення до суду із заявами з оскарженнями неправомірних дій і рішень державних ор­ганів, їх посадових осіб або з вимогою розв'язати спір з іншим членом суспільства чи юридичною особою. В Основному Законі зазначено, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утверджен­ня і забезпечення її прав і свобод є головним обов'язком держави. Визначення міри такої відповідальності держави перед людиною має здійснювати саме суд. Конституція гарантує громадянам право звернення до суду за захистом своїх прав і свобод. Слід зазначити, що перехід до ринкових відносин, який відбувається в Україні, повинен супроводжуватися реформуванням як майнових прав учасників гос­подарських відносин у державі, так і процедури судового захисту цих прав.

Формування повноцінної, повноправної судової влади в дер­жаві — вельми непростий, багатоплановий і тривалий процес. Він ба­гато в чому залежить від загальних напрямів розвитку держави і суспільства загалом. Суд — це не просто одна зі складових механізму, що регулює складний комплекс соціальних відносин у суспільстві із законодавчою і виконавчою владою. Справжнє підпорядкування правотворчості і правозастосування нагальним потребам людини можливе лише шляхом реформування судоустрою і судочинства, включаючи і вже існуючі галузі судочинства і судову юрисдикцію в нових сферах суспільного життя. Саме судова влада спроможна ефек­тивно гарантувати законні інтереси і права громадян та забезпечити діяльність держави необхідною легітимністю, надати їй відповідну

правову основу, без якої вона рано чи пізно вироджується в політич­не свавілля і насильство надлюдиною та суспільством¹.

Соціально-економічні й політичні перетворення, що відбуваються в Україні, основоположні норми, що містяться в Конституції України, вимагають вдосконалення діючих судово-правових струк­тур, а також введення нових судових інститутів для того, щоб заклас­ти юридичні передумови утворення справді громадянського суспільства і правової держави. Правосуддя покликано виконувати в суспільстві глибоко інтегруючу, стабілізуючу функцію. До того ж по­ряд з правом і разом з ним правосуддя — це обов'язковий, найваж­ливіший гарант прав учасників правовідносин, фундаментальних прав і свобод людини.

А щоб правосуддя могло виконувати свою благодатну місію, воно має бути незалежною і сильною владою, спроможною захищати пра­ва суб'єктів правовідносин і протистояти свавіллю і беззаконності в суспільстві. Незалежність суду — важлива і необхідна не лише суддям, а передусім громадянам, державним органам усіх гілок державної вла­ди, фомадським організаціям, господарюючим суб'єктам, посадовим особам. Забезпечення незалежності судової системи — об'єктивна необхідність встановлення рівноваги між державною владою і права­ми фомадян.

Підвищення ролі суду, а також ефективності роботи органів, що охороняють законність і правопорядок, є важливою передумовою успішних перетворень, які відбуваються в економічній і політичній системі України. Чим вищі роль і авторитет суду і правосуддя загалом, чим більшою самостійністю і незалежністю користується суд щодо органів влади і управління, тим вищим у державі є рівень законності й демократії. Тільки у правовій державі всі владні гілки самостійні і незалежні. Ці властивості й забезпечують їм механізм взаємного кон-фолю і сфимання, адже поділ влади здійснюється для кращого її функціонування і здійснення належного конфолю за діями відпо­відних органів та посадових осіб, щоб не допустити неприпустимої її конценфації.

Особливе місце судової влади у системі розподілу повноважень між владними сфуктурами, її незалежність і самостійність не слід розглядати як протиставлення влад одна одній, функціонування ме-

¹ Скитович В. В. Судебная власть и принцип распределения властей // Вестник Мос-ковского университета. Серия 11. Право. — 1994. — № 3. — С. 20-25.

494

495

Розділ 22