Загальні показники. Площа території 372 тис. кв. км., чисельність населення – 127 млн. осіб., столиця – Токіо (рис.12.1). Державний устрій – конституційна монархія. Главою держави є імператор, але виконавча влада в країні зосереджена в руках прем'єр-міністра. Законодавча влада належить Парламенту, який є одним із найстарійших демократичних інституцій Азії. В адміністративному відношенні поділяється на 47 префектур. Склад території: острови Хоккайдо, Хонсю, Кюсю, Сіккоку архіпелаг Рюкю.
Населення і релігія. Середня густота населення становить 332 осіб / кв. км. Більшість населення сконцентрована в прибережних зонах та рівнинах (90 %). На рівнинах в середньому проживає 1500 осіб / кв. км. У містах проживає близько 80 % населення країни. В Японії найбільший мегаполіс світу Токайдо, який простягнувся на 600 км між Токіо й Осакою (70 млн. жителів). В етнічному плані Японія – країна одного етносу – японців, крім них проживають корейці, китайці.
У сучасній Японії в основному поширено дві основні релігії: синтоїзм і буддизм. Також певною популярністю користується християнство і різноманітні секти. Синтоїзм – це найдавніша японська релігія. Її назва походить від слова «синто» – «шлях богів». В основі її лежить поклоніння всіляким Камі - надприродним істотам. Основні види Камі – це: Духи природи (Камі гір, річок, вітру); Неординарні особи, оголошені Камі; Сили і здібності, ув’язнені в людях, і природі; Духи померлих.
На відміну від синтоїзму, японський буддизм розбивається на безліч учень і шкіл. Основою японського буддизму вважається вчення Махаони («Великої колісниці») або північний буддизм, який протистояв ученню Хинаяни («Малої колісниці») або південному буддизму. У Махаяні вважається, що Порятунок людини може досягатися не тільки його власними зусиллями, але і з допомогою істот, що вже досягли Прояснення будд. Відповідно, розділ між буддійськими школами відбувається через різні погляди на те, які саме будди краще за все можуть допомогти людині. Даосизм сам по собі в Японії ніколи особливою популярністю не користувався. Проте вплив китайських даоських легенд на японську культуру і літературу вельми значний.
Християнство прийшло до Японії в середині XVI століття, разом із католицьким місіонером Франсисько Хав’єра. Знаменитий японський воєначальник і князь Ода Нобунага підтримав християн і сам прийняв цю віру, оскільки знайшов у них матеріальну опору (постачання вогнепальної зброї) для боротьби зі своїми ворогами. Після приходу до влади клану Токугава із християнами стали безжально боротися. Християнство було заборонене до 1867 році, коли була оголошена свобода совісті. У даний час біля одного відсотка населення Японії вважають себе християнами.
Природно-ресурсний потенціал. Острови Японського архіпелагу, геологічною основою яких є підводні гірські хребти, простягаються дугами вздовж східного узбережжя Азії. 3 / 4 території островів займають гори та місцевості з дуже пересіченим рельєфом. На островах – понад 200 вулканів, серед них – 40 діючих, у тому числі і Фудзі, що є символом країни.
У надрах Японських островів трапляються хімічні елементи майже всієї таблиці Менделєєва, але родовищ промислового значення вкрай мало. Достатньо для внутрішніх потреб видобувається тільки вапняків і сірки, дуже мало – вугілля, свинцево-цинкової і мідної руди, золота. В Японії чимало коротких багатоводних річок і повноводних озер.
Японія – зелена країна, її гори на півдні вкриті субтропічними, у центральній частині – мішаними, на півночі – хвойними лісами. Проте більшість лісів країни – штучні насадження, а ландшафти дуже змінені діяльністю людини.
Економіка країни та принципи її розвитку. Фундаментальними принципами післявоєнної японської економіки були: тісна співпраця підприємств, поставників, дистриб'юторів, банків і великих фінансових груп кейрецу (Міцубісі, Сумітомо, Фуйо, Міцуї та інші); кооперація роботодавців і профспілок; усестороння підтримка починань підприємців державними службовцями («господарчий патріотизм»); система життєвого найму на великих підприємствах.
Господарство має сучасну технічну оснащеність, використовує сучасне встаткування і сучасні технології виробництва. Проблема нестачі місцевих природних ресурсів розв'язується шляхом впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій у поєднанні із гнучкою політикою на зарубіжних ринках сировини. Як основні внутрішні ресурси розвитку використовуються ті можливості, які надає науково-технічний прогрес. Становим хребтом японської промисловості стали потужні корпорації. Але водночас важливу роль відіграє діяльність і численних малих та середніх підприємств. Японія – один із лідерів світової чорної металургії, володар великих міжгалузевих комплексів-комбінатів. У хімічній промисловості основу галузі становлять 16 нафтохімічних комплексів.
У світовому виробництві машин і устаткування частка Японії становить понад 10 %. Машинобудівні фірми освоїли всю номенклатуру продукції галузі. Провідні машинобудівні концерни є основою експортної бази Японії, адже за межі Японії вивозиться 1 / 4 продукції машинобудування. Провідними галузями японського машинобудування є електромашинобудування, де половину продукції дає радіоелектроніка; транспортне машинобудування (автомобілебудування, суднобудування).
У Японії створений потужний науково-виробничий комплекс. Це дає змогу розглядати виробництво наукоємної та технічно складної продукції як основний напрям спеціалізації країни в міжнародному поділі праці.
В агропромисловому комплексі Японії зайнято майже 1 / 4 економічно активного населення, з них тільки 5,8 % – у сільському, лісовому господарстві та рибальстві. АПК країни забезпечує близько 56 % потреб у продовольстві (від рослинництва та тваринництва), але якщо до цього додати продукцію морських промислів, то рівень самозабезпечення країни продовольством можна оцінити на 70 %. Земель, придатних для землеробства, у Японії вкрай мало. Виділяються три галузі спеціалізації: вирощування рису, плодоовочівництво, тваринництво. У Японії склалися зони приміської і зональної спеціалізації сільського господарства. Важливою зоною приміської спеціалізації (м'ясо, молоко, овочі, фрукти, квіти) є територія мегаполісу.
Транспорт Японії виконує великий обсяг роботи як у внутрішніх, так і міжнародних перевезеннях. Практично всі внутрішні перевезення забезпечуються трьома видами транспорту: автомобільним, залізничним та морським каботажним; зовнішні вантажні – винятково морським, а пасажирські – повітряним.
Культурні цінності країни.
Токіо1. Токійський вокзал, Імператорський Палац, Гінза – цей район є культурним, діловим і політичним центром міста із часів періоду Едо.
Імператорський Палац2 розташований у самому центрі міста, недалеко від центрального Токійського вокзалу. Палац був резиденцією сегунів у період Едо. Відвідини території палацу можливі 2 рази в рік: 2 січня й у день народження імператора 23 грудня. Палац був побудований у 1888 році, але під час Другої світової війни був зруйнований, і в сучасному вигляді комплекс існує з 1968 року.
Гінза3 – найпрестижніший торговий район Токіо. Можна виділити 3 цікавих місця для відвідин цього району. Театр Кабукі4, Будівля корпорації «Соні»5, у якій є show room, де представлена вся новітня продукція; найбільший рибний ринок у Японії – Цукідзі6.
Район Касумігасекі7 є політичним центром Токіо і всієї Японії. Тут зосереджена більшість міністерств і знаходиться будівля Парламенту8. У декількох хвилинах від Касумігасекі – Акасака. Акасака9 – це один із найпрестижніших районів Токіо. Тут розташовані першокласні готелі і ресторани для VIP персон.
Резиденція Кронпринца і Принцеси Японії – Палац Тогу10 – теж знаходиться в Акасаці. Будівлю споруджено в 1974 році. Архітектурний ансамбль нагадує Букингемський Палац у Лондоні, а оформлення інтер'єру японські дизайнери «підглянули» у Версальському Палаці. Сьогодні резиденція служить для прийому особливо важливих державних гостей. До району Акасака примикає район Роппонги11 – посольський район. Тут посольства багатьох країн світу. Уночі Роппонга перетворюється на найпопулярніший серед іноземців район розваг із барами, ресторанами і дискотеками.
Візитною карткою району Сиба є Токійська телевізійна вежа12. Прообразом Токійської телевізійної вежі стала Ейфелева вежа. Будівництво було завершено в 1954 році. Висота вежі 333 метри (на 10 метрів вище, ніж Ейфелева вежа) і на сьогодні це найвища будівля в Японії. На висоті 150 метрів розташований основний оглядовий майданчик, а ще на 100 метрів вище – спеціальний оглядовий майданчик, звідки в суху ясну погоду можна побачити р. Фудзі. Біля підніжжя телевізійної вежі знаходиться акваріум і музей воскових фігур, де представлені воскові копії 100 світових знаменитостей.
Буддійський храм Дзодзедзі13, розташований у районі Сиба, був збудований у 1393 році за наказом одного із сегунів клану Токугава. На території храму поховані 6 сегунів Токугава.
Токійський Національний Музей14. У цьому музеї зібрана краща колекція японського мистецтва. Експозиція представлена 90000 предметами. Основна будівля пропонує ознайомитися з якнайдавнішим японським мистецтвом.
Сибуя Марк Сіті15 дуже популярний у молодих японців торговий комплекс відкрився в 2000 році і включає 55 магазинів модного одягу і недорогих ресторанів.
Токійський Діснейленд16 було відкрито в 1983 р. за зразком розважального парку, створеного Уолтом Діснеєм у США. Його популярність величезна. Розташований в 10 км від центру Токіо і розкинутий на території близько 48 га, парк складається з 7 тематичних зон.
Синтоїстський храм Мейдзі17. Найвідоміший храм Токіо був побудований на честь Імператора Мейдзі. Храм оточений парком Єєги, площа якого 700 000 кв. км., що робить його одним з найбільших парків у Японії.
В Ікебукуро18 знаходяться 2 найбільших універмаги у світі, одна з найбільших автомобільних show-room, один із найшвидших ліфтів у світі, а також 2-а за висотою будівля Токіо. Умовно район можна розділити на Західний і Східний Ікебукуро. Східний Ікебукуро – це одне з найжвавіших місць Токіо, що не затихає ні вдень ні вночі. Удень життя тут вирує у величезних універмагах, численних кафе і бутіках молодіжної моди, а до вечора потік плавно перетікає в паби, ресторани, караоке-клуби. Атмосфера в західному Ікебукуро, незважаючи на наявність також безлічі торговорозважальних закладів, інша. Тут знаходиться токійській художній театр, букіністичні магазини і декілька університетів, найвідоміший з яких – Християнський Університет.
Комплекс Сайншайн сіті (SUNSHINE CITY)20 – візитна картка східного Ікебукуро. Він складається з 4-х будівель. 240-метрова будівля, що посідає друге місце в списку найвищих хмарочосів Токіо, – хмарочос «Sunshine 60» – займає почесне центральне місце в комплексі. Будівля була споруджена в 1978 році на місці в'язниці Сугамо. На останньому, 60-му поверсі, знаходиться оглядовий майданчик. Особливою гордістю будівлі є найшвидший ліфт у світі, що піднімає пасажирів на і поверх усього за 35 секунд! На 4-му поверсі будівлі, що стоїть окремо, з назвою Bunka Kaikan, знаходиться театр, а на 7-му – музей Стародавнього Сходу. Найвищий акваріум займає 10-й поверх будівлі World Import Mart, там же знаходиться планетарій. А на 2-му поверсі розташований дитячий тематичний парк Namja Town. 4-ою будівлею в комплексі є тризірковий готель Sunshine City Prince.
Акіхабара – це всесвітньо відоме «Електронне місто». Сотні магазинів пропонують різноманітну електроніку і побутову техніку. Тут є магазини taxfree, і магазини з російськомовним персоналом. Для іноземних туристів Акіхабара приваблива перш за все можливістю придбати новинки японської техніки не так дорого, як у країні мешкання.
Храм Сенгакудзі – маленький, але відомий у всій Японії своєю сумною історією. 14 грудня 1702 року в цьому храмі зробили харакірі 47 самураїв.
RAINBOW BRIDGE. Цей міст – візитна картка Токіо. Він сполучає Токіо й Одайбу. Крім автомобільної дороги, хайвея і монорельсової дороги на мосту є безкоштовна пішохідна доріжка завдовжки 918 метрів, по якій можна зробити прогулянку з Токіо на Одайбу або назад. Це займе близько 30 хвилин в один бік.
Одне з найвищих коліс огляду у світі знаходиться на Одайбі, у парку атракціонів. Колесо Giant Sky Wheel має діаметр 115 метрів і особливо вражає ввечері, коли воно підсвічується різнокольоровими вогнями. Повний круг колесо здійснює за 16 хвилин. На території парку є боулінг, караоке, безліч ресторанів і кафе. Прямо біля підніжжя колеса огляду розташований один із найбільших у світі концертних майданчиків – Zepp Tokyo.
Місто Йокогама лежить у 30 кілометрах на південь від Токіо. Завдяки близькості до столиці і зручного виходу до моря, це місто стало першим портом, що відкрив свої води для іноземних судів у 1859 році. Сьогодні, будучи 2-м за величиною містом Японії з населенням 3,5 мільйонів осіб, тут нарівні з японською культурою співіснують абсолютно несхожі культури різних країн світу. Місто цікаве, як з історичної, культурної точки зору, так і з погляду сучасної архітектури, науки і техніки.
Парк Ямасита – найстаріший портовий парк Японії – протягнувся від міжнародного пасажирського терміналу вздовж берегової лінії майже на кілометр. Звідси відкривається приголомшливий вигляд на затоку і міст Yokohama Bay Bridge. На території парку знаходиться декілька монументів, що є символами культурного обміну і співпраці Японії і зарубіжних країн. Наприклад, статуя «Дівчина в червоних черевиках», «Фонтан Індії» або «Водний вартовий».
Пірс Осамбасі, побудований у 1896 році, – є найстарішим пірсом. До олімпіади, яка проходила в 1964 році в Японії, пірс було повністю перебудовано. У результаті з'явився пасажирський термінал, який став приймати іноземні пасажирські судна. Сьогодні він відіграє роль головних морських воріт Йокогами і приймає величезні круїзні лайнери.
Маяк (106 м) – найвищий маяк у світі, що стоїть не в морі, а на землі. На 100-метровій висоті знаходиться дворівневий оглядовий майданчик, звідки відкривається прекрасний панорамний вигляд.
Музей шовку. Один із найрідкісніших музеїв у світі. Тут представлена багата експозиція шовкових тканин, а також готових виробів, зшитих із шовку.
Музей іграшок Йокогами Колекція цього музею на сьогодні налічує 9900 іграшок зі 139 країн світу. Тут є іграшки з дерева, воску, пап'є-маше, пластики, целулоїду, фарфору, тканини й інших матеріалів.
Парк Мотоматі було відкрито в 1930 році. Територія парку – 20000 кв.м. Є басейн. Особливо рекомендується відвідати парк на початку квітня, щоб помилуватися цвітінням японської вишні. Тут росте близько 100 різних видів сакури.
Кладовище Мотоматі, на якому поховано близько 4500 осіб з 40 країн світу, граничить із парком Мотоматі. Першим європейцем, похованим тут, став Роберт Вільямс – моряк з американського судна Адмірала Перрі. При кладовищі є музей-архів, у якому зібрані досягнення іноземців, що внесли найбільший вклад у розвиток міста Йокогама.
Музей Івасакі. Мода і мистецтво – основні дві теми експозиції цього музею. Цегляна будівля музею ще зберегла сліди театру європейського типу, у якому вперше в Японії на сцені була поставлена трагедія «Гамлет».
Італійський сад у Ямате, поселення європейців. На горбах Ямате розташувався квартал, у якому жили європейці. Землетрус 1923 р. зруйнував більшість будинків. Ті будівлі, які до цього дня знаходяться в Ямате, були збудовані вже після землетрусу. Сім із них сьогодні перетворені на музеї і відкриті для публіки. Безпосередньо в Італійському саду, де раніше знаходилося Італійське консульство, знаходиться 2 будівлі – «Diplomat's Residence» (Дипломатична резиденція) і «Bluff 18 Ban-kan» (Будівля Блафф № 18).
Контрольні запитання
1. Яке значення мають країни Азії в культурно-релігійному розвитку світу?
2. Які основні можливості розвитку туризму в країнах Азії?
3. Опишіть особливості економіки азіатських країн.
4. Назвіть та коротко охарактеризуйте регіони Азії.
5. Яке значення мають нові індустріальні країни у розвитку світової економіки?
6. Яке значення ОПЕК та АТЕС в економічному розвитку країн регіонів Азії?
7. Чим приваблюють туристів країни Азії?
Лекція 8. КРАЇНИ АМЕРИКИ
План
8.1 Країни Північної Америки
8.2 Нові індустріальні країни Латинської Америки
8.3 Інтеграційні процеси в Америці
8.4 США. Принципові риси розвитку економіки та історико-культурні ресурси країни
Країни Північної Америки
До найважливіших подій, що прискорили соціально-економічний розвиток країн Америки належить промисловий переворот. НТР надала нового імпульсу для економічного розвитку цих країн, особливо США.
До країн Північної Америки належать США й Канада. Мексику часто відносять до регіону «Латинська Америка», з яким вона тісніше пов’язана за мовно-культурними й історичними країнами (табл. 8.1). У Північній Америці збереглися володіння США, Великобританії, Франції, Данії.
Таблиця8.1 – Характеристика країн Північної Америки
| Країна (площа, тис. км2) | Столиця | Населення млн. осіб, рік | Державна мова | Домінуюча релігія | ВНП (ППС) /д. н., дол. США (2008 р.) |
| Бермудські Острови (Брит.) (0,053) | Гамільтон | 0,063 (2000) | англійська | християнство | 33,000 |
| Гренландія (Данія) (2175,6) | Готгоб (Нук) | 0,056 (2000) | грендландська | християнство | 20,000 |
| Канада (9971,0) | Оттава | 32,932 (2005) | англійська, французька | християнство | 39,098 |
| Сен-П’єр і Мікелон (Фр) (0,242) | Сен-П’єр | 0,007 (2000) | французька | християнство | 11,000 |
| США (9663,2) | Вашингтон | 302,0 (2007) | англійська | християнство | 47,440 |
Конкуренцію країнам Північної Америки за показниками розвитку туризму складає лише Європа (1 місце у світі). Частка міжнародного туризму в регіоні становить 18 %. Основними є внутрішньоконтинентальні потоки туристів, крім того, значна кількість туристів прибуває із країн Центральної Америки, особливо з Мексики. Туристів, у першу чергу, у регіоні приваблюють природно-рекреаційні умови (клімат, рельєф), які й виступають головним чинником розвитку всієї туристичної індустрії. За рекреаційнотуристичними зонами країни Північної Америки поділено на 5 зон, у яких удало поєднуються незаймані північні території, національні парки, гірські масиви, ріки з водоспадами та величезні мегаполіси, малі містечка зі своїми знаменитими історико-культурними пам’ятками.
Країни Північної Америки, особливо США й Канада, мають найбільшу у світі готельну й транспортну індустрію. Ці країни щороку відвідують 46 млн. та 15,1 млн. туристів відповідно. США має найбільші у світі прибутки від туризму.
