Визначні пам’ятки культури країни.

Делі. Кутб-мінар¹. До найчудовіших споруд стародавнього періоду історії Делі відноситься п'ятиярусна Кутб-мінар (Башта Перемоги), будівництво якої датується XII століттям н.е. У 1199 р. Кутб-ад-дін спорудив мінарет Кутб-мінар, що служив пам'ятником перемоги. Конусоподібна п'ятиярусна башта, заввишки 72,5 метра, побудована із червоно-жовтого пісковику. Башта прикрашена орнаментом і вигравійованими висловами з Корану.

На території комплексу Кутб-мінар знаходиться одна з найзагадковіших у світі споруд: знаменита Залізна колона, відлита в IV столітті н. е. Існує старовинне повір'я: у того, хто стане спиною до колони, і зведе за нею руки, здійсниться найзаповітніше бажання. Індійці не випадково наділяють цю колону чудодійною силою: вона дійсно володіє унікальною властивістю – залізо, відлите майже 16 століть тому, не іржавіє. Як зуміли стародавні майстри створити хімічно чисте залізо, яке важко отримати навіть у сучасних електролітичних печах? Пояснення цьому диву наука не знає.

Храм Лакшмі-нарайан². Однією з визначних пам'яток Нового Делі є Лакшмі-нарайан – храм із біло-рожевого мармуру, присвячений богам Крішна (Нарайане) і його дружині Лакшмі, побудований сім'єю відомих промисловців Бірла. Грішна й Лакшмі – покровителі любові й сімейного щастя – найпопулярніші божества релігії індуїста. І хоча знавці традиційної індійської архітектури схильні бачити в ошатних баштах, арках, галереях і мармурових скульптурних статуях змішення стилів різних епох, пронизаний сонячними променями, храм виблискує яскравими фарбами і позолотою, створює у відвідувачів відчуття справжнього свята. Храм був побудований на початку XX століття на пожертвування багатих людей країни й освячений у присутності самого Махатми Ганді.

Червоний Форт³ або Лал-кила, зобов'язаний своїм ім'ям червоному пісковику, з якого збудовані його стіни. Довжина стіни в периметрі 2,4 км., а її висота варіює від 18 метрів з боку річки до 33 метрів з боку міста. Форт був споруджений між 1639 і 1648 роками при монгольському правителі Шахджахане й знаменитий своїм багатством: мармуром, сріблом і золотом, а також дорогоцінною обробкою. Для різноманітних палаців і приймальних залів використовувалися благородні матеріали. З роками багато скарбів зникли, а деякі оригінальні споруди були зруйновані. Червоний форт – власне імператорське місто. Форт мав два зали для аудієнцій: Дівані-ам і Дівані-кхас. Знаменитий «Павиний трон» – це предмет, з надзвичайною пишнотою прикрашений коштовним камінням. На виготовлення його знадобилося сім років. Колись у Червоному форті було шість королівських палаців (махав). У Мумтаз-махале сьогодні знаходиться музей. Інший називається Ранг-махал (Розписний палац), але тільки розпис давно зник. Кхас-махал складається із трьох частин. Приміщення служили, відповідно, для сну або молитви, а довгий зал зі стінним розписом використовували для прийому їди. Син і наступник Шах-джахана, Аурангзеб, побудував усередині форту незвичайну Моті-масджид (Перлова мечеть). Мечеть і її двори відносно невеликі, але їхнє просторове рішення володіє особливою чарівністю. Неймовірно ефектні інтарсії із чорного мармуру на основі білого мармуру. Аркада з магазинчиками доступна для відвідин, як і імператорські купальні. Після повстання 1857 року значну частину форту знесли, щоб звільнити місце для казарм.

Агра⁴. Пам'ятник любові (Тадж-махал). Тадж-махал⁵ стоїть серед кипарисових парків на березі Ямуни, і його величава й довершена зовнішність відбивається у водній гладі ставків. Мармурові фасади виблискують сріблом під місяцем, сяють рожевим світлом на зорі і переливаються вогненними відблисками сонця, що заходить. Цей казковий по красі мавзолей був споруджений за часів при шаха Джахане в пам'ять про його кохану дружину. У 1629 році, народивши 14-у дитину, жінка померла. Султан Шах-джахан втратив не тільки улюблену дружину, але й мудрого політичного радника. Відомо, що він два роки носив по дружині жалобу, і дав клятву збудувати надгробний пам'ятник, гідний пам'яті дружини, абсолютно надзвичайний, з яким ніщо у світі не зможе порівнятися. Арджуманд Бану, відома також, як Мумтаз-махал (Вибрана палацом), покоїться саме в такій надзвичайній гробниці, названій її ім'ям у скороченні: Тадж-махал.

Будівництво велося в декілька етапів, з 1631 до1653 року. Над спорудою будівлі працювало більше 20 000 осіб, набраних не тільки по всій Індії, але навіть і в Центральній Азії. Головним архітектором був Іса Кхан, прибулий з іранського міста Шираза, а відомі європейські майстри чудово прикрасили фасад будівлі. Усипальня збудована з мармуру (його треба було доставляти на місце з каменоломні за 300 кілометрів), але будівля не повністю біла, як це намагаються показати багато фотографій. Поверхня її інкрустована коштовним і напівкоштовним камінням і оздоблена каліграфічно виконаними орнаментами із чорного мармуру. Майстерна ручна робота, філігранно оброблене, мармурове оздоблення відкидає, залежно від падіння світла, тіні, що зачаровують. Колись двері в Тадж-махал були зі срібла. Усередині знаходився парапет із золота, а усипана перлами тканина лежала на гробниці принцеси, установленої на самому місці її спалювання. Злодії викрали ці дорогоцінні предмети і неодноразово намагалися вибити коштовні камені інкрустації. Але навіть за відсутності дорогоцінних предметів мавзолей і сьогодні вражає кожного відвідувача і викликає в нього потрясіння. Будівля розташована в садовому ландшафті, входити в нього потрібно через великі, надзвичайно красиві ворота, які символізують вхід у рай. Його величезна біломармурова тераса й подвійний купол довершеної форми, оточені чотирма мінаретами, стоять на підставі із червоного пісковику. Усередині – усипальня королеви, інкрустована коштовним камінням, а поряд із нею, трохи з боку – пишна труна імператора, що єдина порушує абсолютну симетрію споруди. Від відвідувачів їх захищає восьмикутна ажурна мармурова стіна. Шах планував продовжити будівництво, мріючи звести по іншу сторону річки двійник білосніжного Тадж-махала - Мумтаз Махав із чорного мармуру, який став би його власним надгробним пам'ятником. Але Джахан був повалений своїм сином і залишок життя провів наодинці, ув'язнений у форті Агра, дивлячись у тузі на швидкоплинну річку. Звідти Шах-джахану був видний Тадж-махал.

Безсмертна краса Таджа до цього дня служить джерелом натхнення для поетів і художників, письменників і фотографів.

Форт Агра⁶. Спорудження будівлі форту було розпочате імператором Акбаром в 1565 році і закінчилося тільки при правлінні його онука, шаха Джахана. Форт використовували спочатку тільки у військових цілях, фортеця поступово ставала палацом: за високими кріпосними стінами завдовжки 2,5 км і шириною 10 м ховаються дивовижні за своєю красою сади, тераси, зали й колонади. Стрункі колони арок, фортеці, що знаходяться в дворі, підтримують кам'яний навіс. Це свого роду «місто в місті», у центрі якого розташована прекрасна мармурова мечеть, завдяки своїм ідеальним пропорціям і витонченості названа Моті Масжид (Перлова мусульманка)⁷. У форт можна потрапити через два головні високі портали на заході й на півдні; на сході є «особисті» імператорські ворота. У форті послідовно влаштувалися три Великі Моголи - Акбар, Джахангир і Шах-джахан, і кожний із них вніс свої значні зміни до архітектурного комплексу. До найбільш чудових будівель форту належать: палац Джахангирі-махал⁸; фортеця Мусамман-бурдж⁹, де як полонений свого сина знаходився Шахджахан, який тут і помер. Поєднання мусульманської й індуської культури дає чудовий ефект: палац оточений рзкішними садами, а побічні будови завжди гармонують з основними. Казкова пишність споруд Палацу в Агрі говорить про витончену фантазію, оригінальність та істинно вільне мистецтво.

Усипальня Ітемад-уд-даули¹⁰ стоїть у центрі персидського парку, вражаючи витонченістю ліній ще й ретельністю обробки. Норджахан, блискуча дружина Джахангира, побудувала її для своїх батьків. Невелика за розміром гробниця на підступах до Тадж-махалу чудово відображає смак і розум обдарованої імператриці. Теплі тони жовтого мармуру контрастують із білими й чорними узорами, а ажурні мармурові панелі й багата мозаїка із самоцвітів по-жіночому ніжні й чудові.

Мечеть Джама-масджид¹¹. Недалеко від Червоного форту височіє соборна мечеть Джама Масджід – найграндіозніша храмова споруда Азії. У дні релігійних свят на просторому дворі мечеті збираються до 25 тисяч віруючих.

Мумбай (Бомбей)¹². Історія виникнення Мумбая, динамічного сучасного міста, фінансової столиці Індії й адміністративного центру штату Махараштра, досить незвичайна. У 1534 році султан Гуджарата поступився групою із семи нікому не потрібних островів португальцям, а ті у свою чергу подарували їх Катерині Браганза в день її весілля з королем Англії Карлом II в 1661 році. У 1668 році британський уряд віддав острови в оренду Остіндійській компанії за 10 фунтів золотом у рік. У 1862 році колосальний землевпоряджувальний проект перетворив сім окремих островів на єдине ціле. Сьогодні пам'ять про сім бомбейських островів збереглася тільки в назвах районів, таких як Колаба, Махим, Мазгаон, Парел, Ворлі, Гиргаум і Донгрі. Вважається, що назва Бомбей (Мумбай на мові маратхі) походить від імені місцевої богині Мумбай Деві.

Ворота Індії¹³. Ворота Індії – тріумфальна арка, спроектована Джорджем Уїттетом і побудована в 1924 році на честь візиту короля Георга V і королеви Марії, прибулих в 1911 році на імператорський прийом. Перше, що бачив кожен, хто сходив на берег у бомбейському порту в колишні роки, була саме ця архітектурна споруда. Арка, виконана з базальту кольору міді, повернена до моря, відображаючи відблиски сонця, що заходить, змінює відтінки від золотистого до оранжевого й рожевого.

Собор Св. Хоми відноситься до знаменитих християнських храмів Мумбая, зведений у центрі кріпосної площі в 1796 році Самуїлом Ієзекилем (Самаджі Хасанджі) у подяку за його порятунок від Тіпу-султана після II Майсурськой війни.

Будівля університету¹⁵. Будівництво університету й коледжу Елфінстоун із центральною баштою заввишки 85 метрів і критими балконами фінансував сер Ковасджі Джехангир Редімані. Цей комплекс разом із бібліотекою й годинною баштою (зараз вона називається Раджабай) був завершений у 1878 році.

Фонтан Флори¹⁶ розташований у дуже жвавому місці міста, на площі Хутатма Чоук (площа мучеників), у самому центрі району Форт.

Музей принца Уельського¹⁷. У 1905 році король Георг V (тоді ще принц Уельський) під час свого візиту до Індії заклав камінь у Фундамент Музею. Джордж Уїттет спроектував цю будівлю із центральним мармуровим куполом та іншими атрибутами східної архітектури. Побудовано його в 1921 році із сіро-блакитного базальту й жовтого пісковику Музей вважається одним із найбільш значних в Індії. У ньому зібрані чудові зразки індійської мініатюри могольської й раджастханської шкіл, колекції виробів із нефриту й фарфору.

Острів Ельфанта¹⁸, що знаходиться в годині їзди на моторному човні по водах гавані, буквально рясніє стародавніми пам'ятниками. Тут можна побачити приголомшливі печерні храми з величезними скульптурами всередині. Усі вони були розкопані в VII і VIII ст. Головна визначна пам'ятка – масивний бюст трьохголового Шиви заввишки 5 метрів, який утілює в собі його іпостасі як Творця, Охоронця й Руйнівника. Португальці назвали цей острів Елефанта через величезну скульптуру слона, яка колись стояла в одному з розкопаних внутрішніх палаців.

Калькутта¹⁹ є одним зі старих мегаполісів Індії. Вона була заснована більше трьохсот років тому Джобом Черноком, представником «Брітіш Іст Індіа Компані». Він викупив три села, і на їхньому місці заснував те, що ми сьогодні звемо Калькуттою. Зараз Калькутта – один із центрів світового туризму, що привертає гостей зі всього світу не тільки теплим кліматом, але й численними визначними пам'ятками, що відображають усю багатовікову культуру Індії.

Національна бібліотека²⁰ Калькутти є однією із кращих бібліотек світу, яка має у своїх фондах понад 8 мільйонів книг, 2 тисячі рукописів і близько 700 видів періодичних видань. Усі книги, які друкуються в Індії, в обов'язковому порядку надходять до фондів Національної бібліотеки.

Музей Індії²¹ побудований у кінці 19 століття, є найбільшим музеєм у країні. Музей ділиться на 6 секторів: мистецтва, археології, антропології, геології, зоології й ботаніки. Він складається з 40 основних галерей, де виставлені колекції скульптур, полотен, монет та інших археологічних знахідок.

Меморіал Вікторії²² – це прекрасна архітектурна споруда з білого мармуру, зведена подібно до Тадж Махалу. Він був побудований на початку ХХ століття в пам'ять королеви Вікторії. Атмосферу незабутньої чарівності створюють доглянуті сади, старі гармати й бронзова статуя королеви Вікторії біля входу в комплекс.