Розкрийте основні критерії визначення цивілізації та її історичні типи

Під цивілізацією потрібно розуміти, з одного боку, рівень розвитку культури і суспільства в цілому, а з іншого - спосіб засвоєння культурних цінностей, який визначає все соц. життя, його специфіку, що дозволяє судити про нього як про певну цивілізацію. Це дві ознаки, які показують відмінність цивілізації від культури. Класичні представники цивілізаційного напряму в філософії історії - М.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі. За Данилевським цивілізація - період розкриття тих унікальних задатків, що умовлюють своєрідність духовного світу народів і утворюють відповідний культурно-історичний тип, етапи інтенсивної реалізації його духовних потенцій, іншими словами цивілізація - пік розвитку культури. У концепції Шпенглера цивілізація - період не розквіту, а навпаки, омертвіння певної локальної культури. Кожна культура є специфічним організмом, має певну тривалість життя, а вмираючи, перероджується в цивілізацію. Формування цивілізації відбувається як деформація внутрішньої форми культури.

Історичні типи цивілізації За критерієм національної цивілізації(китайська, індійська, єгипетська, грецька, російська, українська, японська.) критерій майбутнього у розвитку сучасного людства(постіндустріальна, інформаційна, комуністична). Критерій історичних умов(західна східна, арабська, латиноамериканська, африканська, європейська) за критерієм розподілу народів за релігією(християнська, мусульманська, буддійська) за критерієм рівня розвитку(до індустріальна, індустріальна, постіндустріальна, технотронна, інформаційна.)

2.назвіть основні типи діяльності людини Діяльність — це активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок прояву у неї певної потреби. Існує різна класифікація типів, видів,та форм діяльності. В теорію тієї чи іншої класифікації покладені різні критерії розрізняють два типи діяльності Практична, Теоретична.В усій різноманітності діяльностей, які освоює людина протягом життя, існує три види, що здійснюють найбільший вплив на розвиток її особистості. Це гра, навчання і праця. Генетично змінюючи одна другу, вони співіснують протягом всього життя людини. Гра – це найпростіший вид діяльності, яким оволодіває дитина в процесі свого розвитку. В ній розпочинається формування людини як особистості, як суб’єкта діяльності. Її метою є сама процесуальна сторона, а не практичні результати, які отримуються. Гра є формою прояву активності дитини, вона виступає як засіб, що дозволяє в доступній формі оволодівати діяльністю дорослих. Заміщуючи реальні об’єкти певними символами чи іншими предметами, дитина імітує діяльність, що дозволяє їй самій стати суб’єктом діяльності. Навчання – це активний процес спрямування діяльності і поведінки дитини на засвоєння нею суспільно-історичного досвіду людства. Його виділення в самостійний вид діяльності відбулося в результаті постійного ускладнення людської праці, застосування більш досконалих засобів виробництва, для використання яких потрібний великий запас знань, навичок і вмінь. Воно є своєрідним підготовчим періодом до трудової діяльності і в той же час основним, провідним типом діяльності для школярів. Навчання не є простою передачею знань від учителя до учня. Це процес активного оволодіння знаннями, навичками і вміннями під керівництвом учителя. Праця — це цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона впливає на природу і використовує її з метою виробництва матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх потреб. Але праця — це не тільки процес, в якому люди вступають між собою в певні виробничі відносини. Вона проявляється в конкретній історичній формі, має особливий характер і свою організацію