Висновки до першого розділу

Аналіз наукових джерел дослідження психологічних особливостей адаптаційного входження студентів-економістів у професійну діяльність показав, що однозначності у визначенні поняття «адаптації» поки що не існує, але представниками різних наукових шкіл запропоновані різні підходи до його визначення. Аналіз загальних теоретичних концепцій адаптації дає змогу співставити періоди процесу адаптації та етапів професіогенезу особистості, визначити механізми та чинники, які зумовлюють процес адаптації, що дало підставу сформулювати поняття адаптаційного входження та в емпіричному дослідженні розкрити його зміст та сутність.

Аналіз теоретико-методологічних проблем адаптаційного входження особистості у професійну діяльність показав, що професійний розвиток особистості більшість авторів розглядають як інтеграцію двох процесів: розвиток особистості в онтогенезі, тобто на всьому життєвому шляху, і професіоналізація особистості з періоду початку професійного самовизначення до завершення активної трудової діяльності.

В узагальненому вигляді професіогенез особистості представлено трьома періодами - передпрофесійний розвиток; розвиток під час вибору професії та розвиток у період професійної підготовки і подальшого становлення професіонала, що включає п'ять стадій, а саме: професійного навчання, професійної адаптації, розвитку професіонала, реалізації професіонала, спаду. Розвиток у період професійної підготовки і подальшого становлення професіонала включає стадії: професійного навчання та професійної адаптації.

Водночас, процес адаптації людини до професійної діяльності поділяється на ряд етапів: первинна адаптація, період стабілізації, можлива дезадаптація, вторинна адаптація, вікові кризи і зниження адаптаційних можливостей. Якщо початком первинної адаптації вважати перший робочий день, то своєрідним прологом до неї є процес адаптаційного входження у професійну діяльності, що включає професійне самовизначення, формування мотивації, комунікативних навичок, оволодіння професійними знаннями, навичками та уміннями, розвиток професійно значимих властивостей, що відповідає стадії професійного навчання етапу професіогенезу особистості.

На підставі аналізу літератури та системи фахової підготовки студентів економічного профілю, можливо стверджувати, що етап процесу адаптаційного входження спостерігається під час оволодіння студентами фахових знань, умінь та навичок під час професійно-освітньої діяльності. Саме тоді вони набувають розвитку професійно важливих якостей, які необхідні майбутньому фахівцю, формуються фахові компетенції, закладається особливе професійне мислення, здатність до розв'язання різноманітних професійних завдань.

Поняття «професіогенезу» ми розглядаємо як безперервний процес становлення фахівця, який починається з моменту вибору майбутньої професії і закінчується, коли фахівець припиняє активну професійну діяльність, тобто результатом професіогенезу є досягнутий рівень професіоналізму. Адаптаційне входження є ключовою ланкою професіонгенезу, тим інтегральним утворенням, яке через регулятивні механізми, індивідуально-психологічну, соціальну, мотиваційну, психофізіологічну і діяльнісну сфери зумовлює успішність підготовки до виконання конкретних професійних функцій.

Процес адаптації, на думку більшості вчених, зумовлюється трьома групами чинників: об'єктивно-організаційних (професійне спрямування вищого навчального закладу, особливості організації навчально-виховного процесу, перелік компетенцій, яких набувають студенти за професійним спрямуванням, система вимог, комплекс цінностей і норм студентського колективу і колективу викладачів); соціально-психологічних, які зумовлюють входження особистості в нове соціальне середовище (мотиваційний компонент, рівень розвитку самосвідомості і навичок, самоорганізації, саморегуляції); психологічних (індивідуально-психологічні особливості, темперамент, характер, рівень розвитку професійно важливих якостей, загальний розвиток інтелекту (здібностей), які необхідні для майбутньої спеціальності).

Отже, адаптаційне входження в структурі психологічних механізмів та чинників професійної адаптації особистості залежить від співвідношення особливостей чинників і механізмів взаємодії особистості із середовищем, індивідуальних особливостей, від характеру і особливостей зовнішніх умов середовища (діяльності) і від етапу професіогенезу та професійної адаптації. При цьому фахівець адаптується як цілісна структура - як організм і як особистість.

РОЗДІЛ 2