Контекстне мовлення- зв'язне мовлення, зміст якого зрозумілий співрозмовнику на основі мовних засобів і не вимагає знання конкретної ситуації.

2. Соціальна ситуація розвитку дошкільника:

- Потреба в спілкуванні з дорослими та однолітками визначає становлення особистості дитини.

- Молодші дошкільники задають «тисячі» запитань. Вислуховуючи відповіді, дитина вимагає, щоб дорослий серйозно ставився до неї, як до партнера, товариша. Таке співробітництво дитини з дорослим отримало назву пізнавального спілкування.

- У дошкільному віці виникає й інша форма спілкування — особистісна, яка характеризується тим, що дитина намагається обговорювати з дорослими поведінку і вчинки інших людей і своїх власних з погляду моральних норм.

- Важливу роль у формуванні особистості дитини має потреба у спілкуванні з однолітками, в оточенні яких він знахо­диться з перших днів життя. Діти старшого дошкільного віку в сумісній діяльності вже засвоюють такі форми співробітництва: чергують і узгоджують дії; сумісно виконують одну операцію; контролюють дії партнера тощо.

- Дитина-дошкільник має велике бажання включитися в доросле життя, активно в ньому брати участь.

- На рубежі раннього і дошкільного віку виникають перші види дитячих ігор.

3. Гра — провідна діяльність в дошкільному віці, вона має значний вплив на психічний розвиток дитини.

4. Центральним компонентом в сюжетно-рольовій грі є роль, яку бере на себе дитина.

Б

5. –

6. Мислення розвивається від наочно-дійового до образного. Далі на основі образного мислення починає розвиватися образно-схематичне, яке є проміжним між образним і логічним мисленням. Образно-схематичне мислення дає можливість встановлювати зв'язки і співвідношення між предметами та їх властивостями.

Розвиток мислення дитини тісно пов'язаний з мовою.

7. У дошкільному віці в діяльності дитини з'являються елементи праці. В праці формуються моральні якості дитини, почуття обов'язку, поваги до людей.

8. –

9. –

10. В дошкільному дитинстві в основному завершується довгий і складний процес оволодіння мовою. До 7 років мова стає засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого вивчення, оскільки при підготовці до школи починається навчання читанню і письму. Як вважають психологи, мова для дитини стає рідною.

3)

1. –

2. б

3. в

4. а

5. б

6. –

7. б

8. –

9.г

10.-

11. б

12. а

13. б

14. –

15. в

16. в

Модульний контроль знань №2

1. Основним мотивом ігрової діяльності є найкраще виконання ролі, діяти "як дорослий". Цей мотив підпорядковує собі безпосередні стосунки дитини і є провідним. З цієї точки зору, дошкільний вік – період інтенсивного засвоєння людських взаємин – норм і правил поведінки, які існують у світі дорослих.

2. В

3. –

4. Гра – це провідна діяльність дитини дошкільного віку.

5. А

6. Дитина в ігровій діяльності формує моделі поведінки, які визначатимуть її майбутню діяльність у всіх сферах дорослого життя.

7. А

8. Б

9. В

10. В

11. Б

12. А

13. Б

14. А

15. В

16. Гра весь час змінюється і на кінець дошкільного віку досягає високого рівня розвитку. Для першої стадії (3—5 років) характерно відтворення логіки реальних дій людей; змістом гри є предметні дії. На другій стадії (5—7 років) моделюються реальні взаємини між людьми, і змістом гри стають соціальні взаємини, суспільна суть діяльності дорослої людини.

17. Ігри дітей 5-7 років моделюються з реальних взаємин між людьми, і змістом гри стають соціальні взаємини, суспільна суть діяльності дорослої людини. Їх ігри також відрізняються довготривалістю і наявністю сюжету.

18. Б

 

Модуль 3

2)

1. Вікова криза — нетривалий за часом (до 1 року) період розвитку людини, що характеризується бурхливими психологічними змінами.
Кризи проявляються в негативних симптомах поведінки, фактах важкої виховуваності, тимчасового зниження навчальної працездатності, маючи не тільки негативне, а й позитивне значення у розвитку особистості. Психологічна готовність до шкільного навчання — це складне утворення, до структури якого входить особистісна, інтелекту­альна і соціально-психологічна готовність. Психологічна готов­ність включає здатність дитини до прийняття нової «соціальної позиції» — положення школяра, здатність управляти своєю поведінкою, своєю розумовою діяльністю, певний світогляд, готовність до оволодіння, провідною й молодшому шкільному віці діяльністю — учбовою.

2. –

3. У багатьох дітей навчальна активність спонукається інтересом до самого процесу навчання та його результатів, виступаючи для них як самоціль.

4. –

5. –

6. –

7. –

8. –

9. –

10. –

3)

1. г

2. б

3. г

4. б

5. б

6. а

7. б

8. г

9. –

10. –