Переговори як метод вирішення конфліктів це набір тактичних прийомів, спрямованих на пошук взаємоприйнятних рішень для сторін конфлікту.
Застосування переговорів для вирішення конфлікту можливе за певних умов:
•існування взаємозалежності сторін, що беруть участь в конфлікті;
•відсутність значного розходження в силі суб`єктів конфлікту;
•відповідності стадії розвитку конфлікту можливостям переговорів;
•участь в переговорах сторін, які реально можуть приймати рішення в ситуації, що склалася.
Кожен конфлікт у своєму розвитку проходить кілька стадій, на яких переговори можуть бути не сприйняті, тому що ще рано чи пізно, і можливі тільки відповідні агресивні дії.
Вважається, що переговори доцільно вести тільки з тими силами, які мають владу в сформованій ситуації і можуть вплинути на результат події.
Переговорний процес буде більш дієвим і конструктивним методом вирішення конфліктної ситуації, якщо в ньому будуть присутні такі способи як співробітництво, компроміс, пристосування. Переговори необхідні для прийняття спільних рішень, співпраці чи з'ясування стосунків даними шляхом. Переговори проходять кілька етапів, мають свою структуру і динаміку розвитку. Для вивчення переговорного процесу важливо вивчення і технології переговорного процесу, так як саме від розвитку переговорного процесу і залежить підсумок самих переговорів.
Правильно організовані переговори проходять послідовно у кілька етапів:
•підготовка до початку переговорів (до відкриття переговорів);
•попередній вибір позиції (первісні заяви учасників про їх позиції у даних переговорах);
•пошук взаємоприйнятного рішення (психологічна боротьба, встановлення реальної позиції опонентів);
•завершення (вихід з наявної кризи або переговорної безвиході).
Охарактеризуйте міжнародний тероризм і загрозу безпеці сучасного світу.
Сучасний тероризм характеризується такими рисами:
- кількісним зростанням терористичних актів, цинічністю і жорстокістю їх виконання;
- масштабністю наслідків акцій, великою кількістю жертв;
- збільшенням спроб оволодіння зброєю масового ураження з метою можливого використання;
- включенням до своїх арсеналів нових засобів впливу - інформаційних, екологічних та психічних;
- високим рівнем підготовки терористів внаслідок їх участі в різних конфліктах;
- сучасною технічною оснащеністю терористичних угруповань;
- високим рівнем фінансового забезпечення;
- використанням різними державами окремих терористичних угруповань для розширення сфер геополітичного впливу;
- поширенням впливу міжнародних терористичних організацій на інші регіони, активними спробами встановити контроль над територіями з багатими запасами енергоносіїв, корисних копалин;
- інтернаціональним характером терористичних угруповань;
- встановленням стійких зв’язків між терористичними організаціями та транснаціональною організованою злочинністю, в першу чергу наркобізнесом;
- зв’язком з найманцями.
Останнім часом помітна трансформація цільових настанов терористів. Часто вони, здійснюючи терористичні акти, не висувають ніяких вимог і не беруть на себе відповідальність за скоєні злочини.
Тероризм стає міжнародним коли: як терорист, так і його жертви є громадянами однієї держави чи різних держав, але злочин вчинений за межами цих держав; терористичний акт спрямований проти осіб, захищених міжнародним правом; підготовка до терористичного акту провадиться в одній державі, а здійснюється в іншій; вчинивши терористичний акт в одній державі, терорист переховується в іншій, відтак постає питання про його екстрадицію.
