Оцінка «задовільно» (D) виставляється, коли: роботу виконано загалом самостійно, зміст відповідає темі, визначеній меті та завданням; у роботі частково розв’язано пошукові завдання, що позначилося на повноті досягнення мети; деякі складники наукового апарату дослідження визначено й оформлено некоректно; аналіз інформаційних джерел не повною мірою відбиває сучасний стан наукової розробки досліджуваної проблеми; змістовно підготовлено практичні рекомендації; авторські висновки зроблено не відповідно до завдань дослідження, на неглибокому рівні узагальнення; текст роботи загалом оформлено з дотриманням усіх вимог, проте є граматичні та орфографічні помилки; роботу подано на розгляд кафедри невчасно; студент невчасно і на задовільному рівні звітувався про хід написання магістерської роботи і здійснив передзахист; за темою магістерської роботи не підготовлено і не видано друком статтю; магістрант не брав участі у наукових конференціях, семінарах; науковий керівник надав рекомендацію, і рецензент оцінив роботу на «задовільно» (D); захист роботи відбувся на «задовільно» (D).
Оцінка «задовільно» (Е) виставляється, коли: роботу виконано загалом самостійно, зміст не повною мірою відповідає темі, визначеній меті та завданням; у роботі не розв’язано більшість наукових завдань, що позначилося на повноті досягнення мети; деякі складники наукового апарату дослідження визначено й оформлено некоректно; аналіз інформаційних джерел не повною мірою відбиває сучасний стан наукової розробки досліджуваної проблеми; змістовно підготовлено практичні рекомендації; в оформленні тексту роботи є недоліки, граматичні та орфографічні помилки; роботу подано на розгляд кафедри невчасно; студент невчасно і на задовільному рівні звітувався про хід написання магістерської роботи і здійснив передзахист; за темою магістерської роботи не підготовлено і не видано друком статтю; магістрант не брав участі у наукових конференціях, семінарах; науковий керівник надав рекомендацію, і рецензент оцінив роботу на «задовільно» (Е); захист роботи відбувся на «задовільно» (Е).
Оцінка «незадовільно» (FХ) виставляється, коли: роботу виконано не самостійно (з запозиченням тексту інших авторів), зміст не розкрито; у роботі не розв’язано наукові завдання, не досягнуто мети; складники наукового апарату дослідження визначено й оформлено некоректно; аналіз інформаційних джерел не відбиває сучасного стану наукової розробки досліджуваної проблеми; не підготовлено практичні рекомендації; авторські висновки зроблено не відповідно до завдань дослідження, на поверховому рівні узагальнення; текст роботи оформлено з порушенням вимог, є численні граматичні та орфографічні помилки; роботу подано невчасно на розгляд кафедри; студент невчасно і на незадовільному рівні звітувався про хід написання магістерської роботи і не здійснив передзахист; за темою магістерської роботи не підготовлено і не видано друком статтю; магістрант не брав участі у наукових конференціях, семінарах; науковий керівник надав рекомендацію, і рецензент оцінив роботу на «незадовільно» (FХ); захист роботи відбувся на «незадовільно» (FХ); роботу не виконано.
За результатами захисту кваліфікаційної роботи ЕК ухвалює рішення щодо оцінки роботи та її захисту, про присвоєння відповідної кваліфікації (магістра) зі спеціальності і видачу диплома державного зразка.
ТИПОВІ ПОМИЛКИ У НАПИСАННІ ТА ОФОРМЛЕННІ НАУКОВИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ
1. Зміст роботи не відповідає плану наукової роботи або не розкриває тему повністю чи в її основній частині.
2. Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну ситуацію, стан об’єкта.
3. Мета дослідження не пов’язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об’єкта і предмета дослідження.
4. Автор не виявив самостійності, робота являє собою компіляцію чи плагіат.
5. Не зроблено глибокого і всебічного аналізу сучасних офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 5-10 років) з теми дослідження.
6. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відбиває рівня досліджуваності проблеми.
7. Не розкрито зміст та організацію особистого експериментального дослідження (його суть, тривалість, місце проведення, кількість обстежуваних, їх характеристики), поверхово висвітлено стан практики.
8. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням.
9. У роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал.
10. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без додержання вимог державного стандарту.
11. Обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.
1.4.11. Автореферат дипломної роботи магістра
Магістерська робота супроводжується окремим авторефератом. Автореферат магістерської роботи друкується з обов’язковим зазначенням вихідних відомостей про роботу і надається рецензенту та екзаменаційній комісії.
Написання автореферату - заключний етап виконання дипломної роботи магістра. Призначення автореферату - широке ознайомлення наукових працівників з методикою дослідження, фактичними результатами й основними висновками кваліфікаційної роботи. Автореферат друкують державною мовою.
Автореферат має досить ґрунтовно розкривати зміст магістерської роботи, у ньому не повинно бути надмірних подробиць, а також інформації, яка відсутня у дослідженні.
Структура автореферату. Структурно автореферат складається з загальної характеристики роботи, основного змісту, висновків, списку опублікованих автором праць
Загальна характеристика роботи, що подається в авторефераті, має відповідати наведеним у вступі до магістерської роботи її кваліфікаційним ознакам. Крім того, вказують структуру кваліфікаційної роботи, наявність вступу, певної кількості розділів, додатків, повний обсяг у сторінках, а також обсяг, що займають ілюстрації, таблиці, додатки (з зазначенням їх кількості), список використаних літературних джерел (із зазначенням кількості найменувань).
В основному змісті стисло викладається сутність дипломної роботи магістра за розділами, він має дати повне і переконливе уявлення про виконане дослідження.
Якщо вступна частина автореферату дає змогу скласти лише загальне враження про дипломну роботу, то основна, яка і є власне реферативною, дає більш повне уявлення про її зміст і побудову. У цій частині автореферату важливо показати, як були отримані результати, продемонструвати хід дослідження, викласти сутність використаних методів, навести дані щодо їх точності та трудомісткості, описати умови й основні етапи експериментів. Проте у всіх випадках до автореферату доцільно вводити насамперед висновки та кінцеві результати.
Висновки складає стисла інформація про підсумки виконаної роботи, яка повинна відповідати загальним висновкам дослідження.
Кожен науковий і прикладний висновок роботи треба формулювати чітко, конкретно (однозначно). Формулювання віддзеркалює суть і новизну зробленого.
Прикладні (практичні) висновки повинні містити принцип або основу використання того чи іншого результату.
Суть автореферату полягає у точній відповідності змістові магістерської роботи, а його зміст дає повне уявлення про наукову цінність і практичну значущість дослідження.
Список опублікованих праць подають відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць і прізвищ співавторів.
Оформлення автореферату. За обсягом автореферат має бути 8-11 сторінок.
На лицьовій стороні обкладинки автореферату подаються: назва відповідного міністерства; назва вищого навчального закладу, у якому виконувалася дипломна робота; індекс УДК; прізвище, ім’я, по-батькові магістранта; назва дипломної роботи; підзаголовок «Автореферат дипломної роботи магістра»; місто, рік.
На другій сторінці автореферату вказується: науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника і (або) консультанта, його місце роботи і посада; наукові ступені, вчені звання, місце роботи та посади, прізвища та ініціали рецензентів; дата і час проведення захисту.
Номери сторінок проставляються у центрі верхнього берега сторінки. Нумерація починається з цифри 1 на першій сторінці, де міститься загальна характеристика роботи. Структурні частини автореферату не нумерують, їх назви друкують великими літерами симетрично тексту.
Автореферат дипломної роботи магістра виготовляють друкарським способом і видають у вигляді брошури тиражем 20 примірників.
Формат видання 145x210 мм (формат паперу і частка аркуша 60x90/16) з друкуванням тексту на обох боках аркуша.
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВИХ РОБІТ
2.1 Загальні вимоги щодо оформлення кваліфікаційних робіт
Наукові роботи студентів мають бути виконані з урахуванням державних та галузевих стандартів. Робота оформлюється за такими вимогами: Шрифт – Times New Roman 14 пт. Стиль – «Звичайний»; інтервал – 1,5; абзацний відступ – 1,25 см.; вирівнювання – по ширині. Розміри полів: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20, нижнє – 20 мм.
Нумерація починається з 2 сторінки. Цифри вказуються у правому верхньому куті.
Зразки оформлення титульних сторінок подано у додатках.
Зразок оформлення змісту роботи:
тема: «Особливості психологічного стану хворих при психосоматичних розладах» (кваліфікаційна робота бакалавра)
ЗМІСТ
ВСТУП | |
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОСОМАТИЧНОГО ПІДХОДУ | |
1.1. Передумови психосоматичних розладів | |
1.2. Неспецифічні психічні реакції на захворювання системи травлення | |
1.3. Виразкова хвороба як психосоматичний розлад | |
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПСИХОСОМАТИЧНИХ ХВОРИХ | |
2.1. Матеріали і методи дослідження | |
2.2. Кількісний та якісний аналіз отриманих даних | |
ВИСНОВКИ | |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ | |
ДОДАТКИ |
Зразок оформлення фрагмента тексту курсової (кваліфікаційної, дипломної) роботи:
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ЕМОЦІЙНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ СПІВРОБІТНИКІВ ДАІ В КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЯХ
2.1. Роль емоцій у професійній діяльності працівників ДАІ
Кардинальні зміни, які відбуваються в українському суспільстві, реформування правоохоронної сфери вимагають нових підходів до управління правоохоронцями. Один із таких підходів полягає у вивченні впливу емоцій на здійснення професійної діяльності правоохоронцем, зокрема працівником ДАІ.
Розкриваючи різноманітні аспекти професійної діяльності працівників ОВС, науковці (В.Г. Андросюк, О.М. Бандурка, С.П. Безносов, І.В. Ващенко, Ю.Б. Ірхін, Я.Ю. Кондрат’єв, В.С. Медведєв, А.В. Ромашко, О.М. Столяренко, О.В. Тимченко та ін.) сходяться на тому, що вона, як «специфічний вид соціальної діяльності працівників органів держави, призначеної для її захисту і безпеки, що діє від її імені й організує певною мірою функціонування громадянського суспільства, стоїть на охороні прав і свобод його громадян та окремих особистостей», характеризується низкою особливостей, порівняно з іншими видами професійної діяльності [1-3; 6; 10-11.
Зразок оформлення малюнків
Рис. 2.1.1. Система стосунків у мотивації професійного самовдосконалення особистості
Зразок оформлення таблиць
Таблиця 2.1.1
Методика оцінки відношення до професії
Чи подобається Вам Ваша професія | Хотіли б Ви зараз перейти на іншу посаду, не пов’язану з вашою професією? | ||||||||
Ні | Не знаю | Так | |||||||
Вибрали б Ви знову свою професію? | |||||||||
Так | Не знаю | Ні | Так | Не знаю | Ні | Так | Не знаю | Ні | |
Так, дуже подобається | |||||||||
Швидше подобає-ться, ніж не подобається | |||||||||
До професії відношуся байдуже | |||||||||
Професія швидше не подобається |