Ø База дослідження – де проводилося дослідження і опис вибірки ( хто був охоплений дослідженням і скільки респондентів брало участь).
Наприклад, тема: «Розвиток взаємостосунків у подружній підсистемі залежно від типу прив’язаності»
База дослідження: дослідження проводилося на базі МНУ імені В.О. Сухомлинського та 2-х приватних фірм м. Миколаєва. У дослідженні взяли участь 30 подружніх пар віком від 20 до 50 років: 50% досліджуваних - від 20 до 30 років, 40% - від 31 до 40 років та 10% - від 41 до 50 років. З них 10 подружжів - студенти заочної форми навчання МНУ імені В. О. Сухомлинського та 20 пар з приватних фірм м. Миколаєва (15 з однієї та 5 з іншої).
Наприклад, тема «Гендерні особливості взаємозв’язку проявів почуття заздрості та рівня гармонійності розвитку особистості у юнацькому віці»
База дослідження: дослідження проводилося на базі коледжу та Інституту психології та соціального забезпечення Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Серед них: 32 хлопці та 31 дівчина віком від 15 до 18 років.
Тема «Тренінг особистісного зростання у роботі психологічної служби вищого навчального закладу»
База дослідження: дослідження проводилось на базі МНУ імені В.О. Сухомлинського. У дослідженні взяли участь 60 осіб – студентів психологічного факультету у віці від 18 до 25 років.
Ø Наукова новизна повинна містити результати самостійного аналітичного та експериментального характеру. Наукова новизна дослідження може полягати в:
- уточненні, поглибленні, подальшому розвитку наукових уявлень щодо певних психічних фактів, механізмів та закономірностей;
- комплексному вивченні певних психічних феноменів;
- виявленні нових фактів щодо функціонування окремих психічних явищ тощо.
Наприклад, тема: «Розвиток взаємостосунків у подружній підсистемі залежно від типу прив’язаності»
Наукова новизна: вперше надано системну характеристику впливу типів прив’язаності на розвиток подружніх взаємин; доведено, що особи з надійним типом прив’язаності вибудовують довготривалі, міцні стосунки, побудовані на довірі та емоційній близькості партнерів; описано особливості партнерських стосунків з надійним та тривожно-амбівалентним типами прив’язаності; розкрито напрями психокорекційної програми з партнерами, у яких встановлено ненадійний тип прив’язаності, запропоновано програму психокорекції емоційно віддалених стосунків у подружній підсистемі; встановлено, що проведення психокорекційної програми у подружніх стосунках сприяє покращенню взаєморозуміння, взаємопідтримки та емоційної близькості між подружжям.
Тема «Гендерні особливості взаємозв’язку проявів почуття заздрості та рівня гармонійності розвитку особистості у юнацькому віці»
Наукова новизна: вперше надано системну характеристику взаємозв’язку гендерних проявів молодими людьми почуття заздрості та гармонійності розвитку їх особистості; доведено, що існують гендерні особливості у проявах почуття заздрості; доведено, що молоді люди з негармонійно розвиненою особистістю більш схильні до переживання та проявів почуття заздрості, ніж молодь із гармонійно розвиненою особистістю; встановлено, що люди юнацького віку з гармонійно розвиненою особистістю розуміють почуття заздрості як конструктивне або нейтральне почуття. У свою чергу, люди юнацького віку з негармонійно розвиненою особистістю характеризуються негативним оцінюванням почуття заздрості; сформульовано характерне для розуміння людей юнацького віку поняття «заздрість»; встановлено, що проведення програми у напрямках гармонізації розвитку особистості людей юнацького віку та зниження рівня прояву ними почуття заздрості у різних сферах життєдіяльності сприяє покращенню якості взаємодії юнаків та дівчат з оточуючими, особистісному зростанню, контролю та конструктивному направленню негативних почуттів та емоцій, набуттю навичок ефективного керування власним часом та постановки цілей.
Тема «Тренінг особистісного зростання у роботі психологічної служби вищого навчального закладу»
Наукова новизна: досліджено особливості структури психологічної служби МНУ імені В.О.Сухомлинського та її основні завдання; розроблено, експериментально апробовано та впроваджено структурно-функціональну модель психологічного тренінгу особистісного зростання для забезпечення розвивальної функції психологічної служби ВНЗ.
Ø Теоретичне значення є центральною характеристикою наукового дослідження у ракурсі перспективності, доказовості, концептуальності отриманих результатів. Теоретичне значення роботи може полягати у:
- розширенні, поглибленні знань із певного питання;
- розкритті певних фактів, механізмів, закономірностей психічних явищ;
- розробці певних наукових понять;
- обґрунтуванні певних теоретичних підходів до розгляду окремих психічних феноменів, їх концептуальних моделей тощо.
Наприклад, тема: «Розвиток взаємостосунків у подружній підсистемі залежно від типу прив’язаності»
Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні знань щодо особливостей феномену прив’язаності у подружніх взаємостосунках; уточненні поняття психологічної прив’язаності; у з’ясуванні психологічних особливостей типів прив’язаності у сучасних подружніх парах.
Наприклад, тема «Гендерні особливості взаємозв’язку проявів почуття заздрості та рівня гармонійності розвитку особистості у юнацькому віці»
Теоретичне значення роботи полягає в узагальненні уявлень науковців щодо поняття заздрості, визначенні особливостей переживання заздрості залежно від гармонійності розвитку особистості; з’ясуванні гендерних відмінностей переживання почуття заздрості залежно від гармонійності розвитку особистості людини у юнацькому віці.
Наприклад, тема «Тренінг особистісного зростання у роботі психологічної служби вищого навчального закладу»
Теоретичне значення роботи полягає уформуванні теоретичних уявлень щодо моделювання тренінгів особистісного зростання студентів з психологічними проблемами та потребою у саморозвитку.
Ø Практична значущість повинна містити результати власних досліджень, що можуть бути впроваджені у практику. Практичне значення роботи розкриває перспективи впровадження отриманих у роботі результатів у практику, характеризує коло осіб, які можуть використати результати дослідження у своїй діяльності. Практичне значення роботи може полягати в:
- обґрунтуванні комплексної системи психодіагностики певних психічних феноменів;
- розробці програм та методик психологічної роботи (профілактики, корекції, розвитку тощо);
- розробці рекомендацій щодо оптимізації функціонування певних психічних явищ тощо.
Наприклад, тема: «Розвиток взаємостосунків у подружній підсистемі залежно від типу прив’язаності»
Практичне значення роботи: результати роботи можуть бути використані у системі діяльності соціальних служб зі справ сім’ї, дітей та молоді, а також при викладанні навчальних дисциплін «Психологія сім’ї» та «Загальна психологія», та у психологічній службі РАГСу для проведення інформаційно-просвітницької роботи у формі семінарів, круглих столів з метою покращення взаємостосунків у подружній підсистемі та розуміння особливостей індивідуальних проявів партнера.
Наприклад, тема «Гендерні особливості взаємозв’язку проявів почуття заздрості та рівня гармонійності розвитку особистості у юнацькому віці»
Практичне значення роботи: результати роботи можуть бути використані у школах для сприяння гармонійному розвитку особистості учнів та поважливого ставлення до досягнень оточуючих і вміння досягати власної мети. Також результати роботи можуть бути використані при викладанні навчальних дисциплін: «Загальна психологія», «Вікова психологія», «Гендерна психологія», «Соціальна психологія».
Наприклад, тема «Тренінг особистісного зростання у роботі психологічної служби вищого навчального закладу»
Практичне значення роботи полягає у тому, що: розроблено та впроваджено програму тренінгу особистісного зростання у діяльність психологічної служби вищого навчального закладу як форму психологічного супроводу студентів, а також як засіб для отримання студентом практичних знань та навиків у сфері психологічного консультування та корекції. Результати дослідження можуть бути використані у лекційно-семінарських заняттях зі студентами спеціальностей «Психологія» та «Соціальна робота» з навчальних дисциплін: «Психологія тренінгової роботи», «Психологічна служба», «Основи психологічної практики», «Психологічний практикум по спеціалізації», а також у роботі приватних практичних психологів, психологів системи освіти (у школах – лише для роботи зі старшокласниками, у ВНЗ – зі студентами та викладачами).
Ø Апробація результатів дослідження повинна містити назви статей, тез доповідей, підготовлених за матеріалами роботи, виступи на науково-практичних конференціях, інших наукових заходах.
Наприклад, тема: «Розвиток взаємостосунків у подружній підсистемі залежно від типу прив’язаності»
Апробація: результати дослідження представлено на ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наука. Студентство. Сучасність» (м. Миколаїв, 2013 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток просоціальної стратегії як основи морального становлення особистості» (м. Рівне, 2013 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Професійна успішність випускника університету у сучасному суспільстві: довід, перспективи» (м. Миколаїв, 2013 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проектування і розвиток професійної успішності в освітньо-виховному середовищі університету» (м. Миколаїв, 2013 р.)
Наприклад, тема «Гендерні особливості взаємозв’язку проявів почуття заздрості та рівня гармонійності розвитку особистості у юнацькому віці»
Апробація: результати дослідження представлені на ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наука. Студентство. Сучасність» (м. Миколаїв, 2013 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Професійна успішність випускника університету у сучасному суспільстві: досвід, перспективи» (м. Миколаїв, 2013 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проектування і розвиток професійної успішності в освітньо-виховному середовищі університету» (м. Миколаїв, 2013 р.).
Наприклад, тема «Тренінг особистісного зростання у роботі психологічної служби вищого навчального закладу»
Апробація: о сновні положення дослідження апробовано на: Обласному тренінгу-семінарі «Використання тренінгових технологій у діяльності психологічної служби системи освіти» (м. Миколаїв, 17.02.2012); II Міжнародній науково-практичній конференції «Генеза буття особистості» (м. Київ, 2011 р.); III Міжнародній виставці «Сучасний навчальний заклад – 2012» (м. Київ, 2012 р.).
Ø Структура й обсяг магістерської роботи -з яких елементів складається робота і обсяг роботи (кількість сторінок, таблиць, схем, використаних джерел, додатків).
Наприклад, тема: «Розвиток взаємостосунків у подружній підсистемі залежно від типу прив’язаності»
Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 12 таблиць, 7 діаграм та 5 малюнків. Список літератури містить 90 наукових джерел. Обсяг роботи 90 сторінок.
Наприклад, тема «Гендерні особливості взаємозв’язку проявів почуття заздрості та рівня гармонійності розвитку особистості у юнацькому віці»
Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 23 таблиці та 12 рисунків. Список літератури містить 100 наукових джерел, з них 9 – англомовні. Обсяг роботи 90 сторінок.
1.4.4. Характеристика теоретичного розділу магістерської роботи
У теоретичному розділі роботи важливо розглянути проблеми, пов’язані з темою роботи. Для визначення основного кола проблем можна скористатися такими рекомендаціями. У назві роботи - визначити основні змістовні поняття. Зміст кожного з них розкрити у пунктах теоретичного розділу. Послідовність розгляду змісту понять залежить від того, які з них входять в об’єкт, а які - у предмет дослідження. Традиційно огляд літератури починається з більш широких понять (тобто об’єкта дослідження), а потім переходить до більш конкретних (тобто предмета дослідження) відповідно до завдань роботи.
Наприклад, тема: «Розвиток взаємостосунків у подружній підсистемі залежно від типу прив’язаності»
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ
1.1. Феномен психологічної прив’язаності у сучасній психологічній науці
1.2. Чинники формування прив’язаності
1.3. Типи прив’язаності
1.4. Тип прив’язаності та особливості близьких стосунків
Наприклад, тема «Гендерні особливості взаємозв’язку проявів почуття заздрості та рівня гармонійності розвитку особистості у юнацькому віці»
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗУМІННЯ ПОЧУТТЯ ЗАЗДРОСТІ ТА ГАРМОНІЙНОСТІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ
1.1 Основні теорії розуміння почуття заздрості та його трактування філософами та представниками оригінальних психологічних концепцій
1.2 Теоретичне дослідження особливостей почуття заздрості
1.3 Поняття особистості у психології
1.4 Теоретичні основи становлення гармонійно розвиненої особистості
Наприклад, тема «Тренінг особистісного зростання у роботі психологічної служби вищого навчального закладу»
РОЗДІЛ 1. ТРЕНІНГ ОСОБИСТІСНОГО ЗРОСТАННЯ ЯК ФОРМА РОБОТИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
1.1 Психологічна служба вищого навчального закладу
1.2 Тренінгові технології у роботі психологічної служби ВНЗ
1.3 Тренінг особистісного зростання як форма роботи психологічної служби вищого навчального закладу
Розділ роботи та його складові (підрозділи) мають бути подані за такою схемою:
· Назва розділу.
· Назва підрозділу.
· Вступне речення.
• Виклад основного змісту підрозділу.
• Абзац (чи кілька) висновку (-ів) до підрозділу.
Наприкінці огляду літератури з певного питання студент має підбити підсумки: коротко охарактеризувати виконаний обсяг роботи (проаналізовано..., узагальнено...., порівняно.... тощо) та в найбільш загальному вигляді розкрити зміст основного питання пункту чи розділу (визначено, що..., виявлено, що....тощо).
• Речення-перехід до наступного підрозділу.
• Назва наступного підрозділу та його виклад за наведеною схемою.
• Висновки до розділу згідно з завданнями роботи, що розв’язувалися у цьому розділі.
• Речення-перехід до наступного розділу.
Для збагачення лексики наукової роботи, подаючи посилання на ідеї інших авторів, а також виражаючи власне ставлення до їх думок, використовуйте такі дієслова: аналізує, заперечує, висловлює думку, додає, доводить, припускає, ставить питання, викладає, констатує, сподівається, знаходить, починає, не поділяє точку зору, не погоджується, виявляє, обговорює, пояснює, схвалює, відповідає, відзначає, відстоює, визначає, переказує, пише, повторює, підтримує, підтверджує, дозволяє, розуміє, пропонує, представляє, визнає, приймає точку зору, доходить висновку, розглядає питання, поділяє, розмірковує, роз’яснює, рекомендує, вирішує проблему, погоджується, сумнівається, повідомляє, запитує, посилається, вважає, вказує, стверджує, уточнює.
1.4.5. Характеристика емпіричного розділу магістерської роботи (констатувальний експеримент)
Емпірична частина складається з декількох параграфів, у яких міститься:
– обґрунтування гіпотези дослідження;
– загальна характеристика об’єкта, методів дослідження, структура дослідження;
– характеристика вибірки (неспецифічна вибірка складає 50 осіб);
– послідовність проведення емпіричного дослідження;
– загальна характеристика методів статистичного аналізу, що використані у роботі;
– результати емпіричного дослідження у вигляді таблиць, рисунків;
– аналіз отриманих у результаті емпіричного дослідження даних;
– співставлення їх з даними, отриманими в інших дослідженнях.
Емпіричне дослідження, спрямоване на збір та аналіз даних із проблеми, є важливою складовою магістерської роботи. Воно обов’язково повинно мати певну новизну порівняно з існуючими дослідженнями.
Підбір методів та методик збору емпіричних даних
Для збору первинних емпіричних даних можуть бути використані такі методи наукового психологічного дослідження, як: тестування, опитування, експеримент, спостереження, метод аналізу продуктів діяльності тощо. Кожен із них має свої переваги та недоліки, хоча зазвичай студентами використовується саме метод тестування.
Обираючи методи дослідження, студент повинен прагнути отримати найбільш об'єктивні дані. Обираючи конкретні методики емпіричного дослідження, необхідно враховувати їх валідність та надійність.
Доцільно використовувати відомі, апробовані методики, чия ефективність доведена у багаторазових дослідженнях на вітчизняній популяції досліджуваних. Використовуючи авторські методики, подані у статтях, дисертаціях, монографіях, необхідно знати та враховувати умови їх розробки і попередньої апробації.
Кількість методик емпіричного дослідження залежить від:
• мети та завдань дослідження (чим більше завдань, тим більше методик);
• змісту методик та їх трудомісткості (чим складніші методики, тим їх менше);
• обсягу вибірки дослідження (чим більша вибірка, тим менше методик);
• точності (надійності) виміру певного явища (чим більше взаємоперевірних методик, тим вища точність).
Тобто, по-перше, методик повинно бути стільки, скільки необхідно для дослідження всіх аспектів досліджуваного явища, відображених у меті та завданнях дослідження.
По-друге, слід враховувати зміст та трудомісткість методик.
По-третє, невеликий обсяг вибірки досліджуваних (до 30 осіб) потребує збільшення кількості методик дослідження для забезпечення достовірності результатів.
Схема опису методик психологічного дослідження
Опис конкретних тестових методик у пунктах методичного розділу можна здійснити за схемою, запропонованою В.Ф. Моргуном:
• автори методики та історія її розробки;
• призначення методики;
• принцип побудови методики;
• одиниця вимірювання і надійність результатів;
• обґрунтованість методики;
• бланк методики;
• процедура опитування;
• обробка і якісний аналіз результатів;
• труднощі та обмеження у використанні методики;
• висновки і рекомендації;
• бібліографія;
• додатки.
Приклад опису методики психологічного дослідження.
Опис розроблених автором методичних процедур може бути поданий за такою схемою:
• мета методики;
• процедура дослідження;
• способи обробки даних.
Наприклад, методика групової оцінки особистісних якостей молодших школярів (за описом Л.Ф. Бурлачука, у модифікації A.B. Петренка).
Мета: Визначити групову оцінку певних особистісних якостей дитини класом.
Виходячи з аналізу соціальної ситуації розвитку і провідної діяльності молодшого школяра, обрано три групи якостей, пов’язаних з різними характеристиками особистості, і які безпосередньо виявляються у спілкуванні та спільній діяльності. У кожній з груп обрано особистісні якості, зміст і поведінкові прояви яких достатньо усвідомлюються молодшими школярами:
1) моральні якості - доброта, допомога товаришу;
2) емоційно-вольові прояви - веселість;
3) раціонально-ділові характеристики - розум.
Процедура: Кожна якість представлена смужкою з трьома кольорами: жовтий (найвищий прояв якості), червоний (середній прояв), синій (якість майже не проявляється).
Інструкція: «Діти, зараз я вам буду називати прізвище вашого однокласника, а ви вкажіть, якою мірою у нього виражена ця якість. Причому жовтий колір означає найвищий і яскравий прояв, червоний - середній прояв, синій - якість майже не проявляється».
Перед дітьми розкладаються смужки з якостями і вони вказують на відповідний колір.
Обробка даних: Отримані дані заносяться у таблицю, де підраховується сума високих, середніх і низьких оцінок за кожною якістю для конкретної дитини.
Планування вибірки
Обираючи вибірку досліджуваних, необхідно враховувати вік, стать, соціальне положення, рівень освіти, стан здоров’я, індивідуально-психологічні особливості досліджуваних та інші параметри, які можуть вплинути на результати.
Вибірка повинна бути репрезентативною, тобто моделювати генеральну сукупність. Необхідно спеціально добирати вибірку так, щоб вона представляла основні типи досліджуваних, які є у популяції.
Наприклад, тема: «Розвиток взаємостосунків у подружній підсистемі залежно від типу прив’язаності»
У досліджені мають взяти участь подружні пари.
Наприклад, тема «Гендерні особливості взаємозв’язку проявів почуття заздрості та рівня гармонійності розвитку особистості у юнацькому віці»
У досліджені мають взяти участь особи юнацького віку різної статі приблизно у рівній кількості.
Наприклад, тема «Тренінг особистісного зростання у роботі психологічної служби вищого навчального закладу»
У досліджені мають взяти участь студенти вищого навчального закладу.
Чисельність вибірки досліджуваних для емпіричного дослідження повинна забезпечувати доказовість положень, які захищаються у роботі. Виходячи з методів математичної обробки, рекомендується, щоб чисельність досліджуваних була не меншою ніж 30-35 осіб.
Чисельність вибірки, як виняток, може бути меншою за умов проведення лонгітюдного дослідження з застосуванням великої кількості методик або потужного формувального дослідження. Біографічне дослідження припускає довготривале обстеження й одного досліджуваного. Якщо метою дослідження передбачено порівняння результатів двох (чи кількох) груп, наприклад, експериментальної та контрольної, то кожна з них має бути не меншою ніж 30 осіб. Проведення психологічних досліджень, основним методом збору даних у яких є опитування, потребує збільшення кількості вибірки до 100 осіб та більше. Аналіз великих груп у соціальній психології підтверджує ефективність вибірки до 300 осіб.
Ускладнення завдань емпіричного дослідження у магістерській роботі може передбачати збільшення обсягу вибірки.
Підбір методів обробки даних
Для підвищення достовірності висновків доцільно під час обробки даних використовувати методи математичної статистики. При цьому, на рівні магістерської роботи не рекомендується обмежуватися використанням таких показників, як середнє арифметичне та відсотки. Вони не завжди дають достатні підстави для обґрунтованих висновків із емпіричних даних.
Вибір методу математичної обробки отриманих емпіричних даних є важливою частиною дослідження. Ще на етапі планування необхідно продумати, які емпіричні показники будуть реєструватися, з допомогою яких методів оброблятимуться, і які висновки при різних варіантах обробки можна буде зробити. Вибір критерію математичної статистики залежить від дослідницьких завдань (табл. 1).
Таблиця 1
Відповідність методів статистичної обробки даних завданням дослідження
|
| Пошук взаємозв’язку психологічних показників у одних і тих же досліджуваних | Коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена |
| Виявлення структури даних, їх взаємозв’язку | Факторний аналіз |
| Оцінка впливу різних факторів на ознаку, що вивчається | U-критерій Манна-Уїтні, критерій Краскела-Уолліса, Т-критерій Вілкоксона, критерій х2 Фрідмана |
| Вияв значущості змін певних психологічних, поведінкових параметрів і проявів за певний проміжок часу, у певних умовах (наприклад, в умовах корекційного впливу) | Критерії знаків, Т-критерій Вілкоксона, t-критерій Стьюдента |
Використання певних статистичних критеріїв висуває додаткові вимоги до обсягу вибірки дослідження.
Підрахунки статистичних критеріїв зручно здійснювати за допомогою програми SPSS for Windows.
Ознайомитись з особливостями використання програми SPSS for Windows можна на офіційному сайті www.learnspss.
Структура емпіричного розділу
Наприклад, тема: «Розвиток взаємостосунків у подружній підсистемі залежно від типу прив’язаності»
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТИПУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ ТА ВЗАЄМОСТОСУНКІВ У ПОДРУЖНІЙ ПІДСИСТЕМІ
2.1. Організація та проведення дослідження
2.2. Обробка результатів та аналіз отриманих даних
Наприклад, тема «Гендерні особливості взаємозв’язку проявів почуття заздрості та рівня гармонійності розвитку особистості у юнацькому віці»
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВЗАЄМОЗ’ВЯЗКУ ПРОЯВІВ ПОЧУТТЯ ЗАЗДРОСТІ ТА РІВНЯ ГАРМОНІЙНОСТІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
2.1 Організація та проведення емпіричного дослідження
2.2 Опис та інтерпретація результатів емпіричного дослідження взаємозв’язку гармонійності розвитку особистості та особливостей прояву нею почуття заздрості
Наприклад, тема «Тренінг особистісного зростання у роботі психологічної служби вищого навчального закладу»
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРЕНІНГІВ ОСОБИСТІСНОГО ЗРОСТАННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ВНЗ
2.1. Базисні засади побудови моделі тренінгу особистісного зростання
2.2 Загальна програма емпіричного дослідження
У підрозділі «Організація емпіричного дослідження» студент має детально розкрити особливості проведення свого емпіричного дослідження:
• зазначити мету та завдання емпіричного дослідження;
• обґрунтувати вибір типу дослідження (експериментальне, кореляційне, квазіекспериментальне тощо);
• обґрунтувати комплектування досліджуваної вибірки, умови її репрезентативності; дати детальну характеристику вибірки (вказати кількість учасників, їх соціально-демографічні характеристики, що мають значення для дослідження тощо);
• детально охарактеризувати основні етапи проведення дослідження (вказати місце та час проведення кожного з етапів, а також інші особливості організації дослідження, що є суттєвими для отримання достовірних результатів).
Розділ роботи та його складові (підрозділи) мають бути подані за такою схемою: назва розділу, назва підрозділу, вступне речення, виклад основного змісту підрозділу, абзац висновку до підрозділу, речення-перехід до наступного підрозділу, назва наступного підрозділу та його виклад за наведеною схемою, висновки до розділу у формі окремого підрозділу у магістерській роботі, речення-перехід до наступного розділу.
1.4.6. Характеристика розділу, що містить результати формувального експерименту
Магістерська робота повинна включати в себе результати формувального експерименту. Формувальний експеримент – метод простежування змін психіки в процесі активного впливу дослідника на випробуваного. Формувальний експеримент ставить за мету не просту констатацію рівня сформованості тієї чи іншої діяльності, розвитку тих чи інших сторін психіки, а їх активне формування або виховання. У цьому випадку створюється спеціальна експериментальна ситуація, яка дозволяє не тільки виявити умови, необхідні для організації необхідного поводження, але й експериментально здійснити цілеспрямований розвиток нових видів діяльності, складних психічних функцій і глибше розкрити їх структуру.
Формувальний експеримент містить ряд етапів.
