Пенсійна система, що існує в Україні, на думку авторів, є не досконалою і не гарантує матеріального забезпечення у старості. Використання польського досвіду може значно полегшити проведення пенсійної реформи в Україні.
Головне завдання Пенсійної реформи — підвищення ефективності пенсійної системи на основі персоніфікації страхових внесків і посилення залежності пенсії від виробничого стажу, величини заробітної плати, величини і тривалості виплати страхових внесків: підвищення мотивації праці, поліпшення контролю за правильністю нарахування пенсій.
Для реалізації завдань реформування пенсійного забезпечення Указом Президента України від 4 травня 1998 року передбачено поетапне впровадження персоніфікованого обліку збору (внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування шляхом відкриття персональних рахунків у банківських установах на всіх застрахованих осіб і пенсіонерів, запровадження системи пенсійного страхування, посилення контролю за сплатою збору (внесків).
Отже, зрівняльний підхід було відмінено. Мінімальний розмір пенсії за віком — 481,3 грн з 01.04.2008 року.
Середній розмір пенсії станом на 01.04.2008 р. становить 928,81 грн.
У повному обсязі були профінансовані видатки на виплату пенсій громадянам, які достроково вийшли на пенсію, що здійснюються за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття та компенсаційні виплати, що проводяться за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
До основних проблем пенсійної системи України належать:
- висока питома вага пенсій, що призначаються на пільгових умовах стосовно стажу та розміру;
- фінансування пенсій за інвалідністю внаслідок загального захворювання, забезпечення контролю за процесом їхнього призначення та перегляду;
- невирішеність питання щодо сплати внесків пенсійного страхування особами, які оподатковуються в особливому порядку: суб'єктами малого підприємництва, платниками єдиного сільськогосподарського податку.
Остаточне формування програми пенсійної реформи в Україні вимагає вирішення низки проблем, зокрема:
- більш чіткого визначення гарантії щодо мінімального розміру пенсії, враховуючи соціальну функцію системи пенсійного забезпечення;
- встановлення гарантій перегляду розміру пенсій у зв'язку зі зростанням цін та заробітної плати;
- встановлення надійних механізмів забезпечення захисту майнових прав і законних інтересів застрахованих осіб при формуванні і використанні накопичувального сектора пенсійного забезпечення.
План семінарського заняття
1. Сутність та характеристика системи пенсійного страхування.
2. Порядок обчислення пенсій.
3. Оцінка рівня пенсійного забезпечення.
4. Персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
5. Завдання Пенсійного фонду України
6. Реформування системи пенсійного забезпечення.
7. Відповідальність у сфері загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування.
Перелік питань до самостійної роботи
1. Пенсійний фонд України, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом.
2. Основні завдання та функції ПФУ.
3. Джерела формування Пенсійного фонду.
4. Бюджет ПФУ.
Індивідуальні завдання
1. Надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду.
2. Накопичувальний фонд як цільовий позабюджетний фонд.
3. Джерела формування коштів Накопичувального фонду та їх використання.
Рекомендована література:
[ 1], [ 5 ], [ 6 ], [ 11 ], [ 14], [ 15 ], [ 19 ], [ 23 ], [ 24 ] [ 27 ], [ 28 ], [ 29], [ 30 ], [ 39 ], [ 44], [ 47 ], [ 49 ], [ 54 ]. [ 62 ], [ 63 ], [ 67 ], [ 68 ], [ 69 ]. [ 70], [ 72 ], [ 73 ], [ 74 ], [ 78 ].
.
Тема 9. Недержавне пенсійне страхування
План лекційного заняття
9.1.Недержавне пенсійне страхування.
9.2.Недержавні пенсійні фонди та їх види.
9.3.Стан розвитку недержавного пенсійного забезпечення.
9.4.Взаємодія учасників недержавного пенсійного забезпечення.
9.5.Зарубіжний досвід недержавного пенсійного страхування.
