Завдання Пенсійного фонду України

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

1)забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законів України;

2)збір і акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги;

3)розширене відновлення засобів Пенсійного фонду України на основі принципів самофінансування;

4)участь у фінансуванні програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення й у страхуванні здоров'я пенсіонерів через страхові компанії;

5)організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення;

6)контроль за своєчасним надходженням страхових внесків у даний фонд;

7)контроль за правильним використанням засобів фонду;

8)участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку;

участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на вдосконалення системи пенсійного забезпечення і порядку підвищення розміру пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін та ін. Персоніфікований облік — організація (збір, обробка, збереження передбачених законодавством про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зведень) та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у відповідності до ЗаконУ даний час відбувся перехід від однорівневої солідарної моделі пенсійного забезпечення до змішаного трирівневої системи пенсійного забезпечення, про що свідчить Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1V від 9 липня 2003 р.

Перший рівень — солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, заснована на принципах солідарної взаємодопомоги і відповідальності працюючих за власний стан пенсійного забезпечення, тобто держава ставить за обов'язок працюючому населенню або його роботодавцям і деяким іншим категоріям фізичних і юридичних осіб виплачувати регулярні пенсійні внески, що зараховуються в загальнодержавний Пенсійний фонд і використовуються державою для виплати пенсіонерам поточних пенсій, існуючих у країні. Виплати з такого загальнодержавного Пенсійного фонду є головним джерелом пенсійних доходів пенсіонерів на основі заробітної плати протягом трудового періоду.

Другий рівень — накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб з фіксованим розміром відрахувань із заробітної плати, що зараховуються в накопичувальні пенсійні фонди, враховуються на персоніфікованих пенсійних рахунках працюючих і використовуються для виплати пенсій після досягнення ними пенсійного віку.

Третій рівень — система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбаченому законодавством про недержавне пенсійне забезпечення. Розповсюдженим типом заощаджень третього рівня системи пенсійного забезпечення є корпоративні (професійні) пенсійні фонди, що пропонуються роботодавцями для своїх працівників, і особисті пенсійні заощадження у формах, установлених законодавством країни.

Передбачається поступове поглиблення диференціації розмірів пенсій залежно від трудового внеску та страхового стажу кожної застрахованої особи, збільшення їх середнього розміру до рівня межі малозабезпеченості, впровадження накопичувальних персональних рахунків у системі обов'язкового пенсійного страхування.