Розвиток ет в Укр в рад і пострадянський періоди.

Варіант А:

ЕТ в Радян Укр. Політек-мія як самост дисципліна була введ в Укр у 1803 році, однак теор-ні дослідження укр-х вчених з’явилися - у 40-х рр ХІХ ст. і розвивались на університ-х кафедрах в Києві, Харкові і Одесі. Дослідження укр-х вчених формувалися під впливом клас шк, Зх-Єв-х та рос-х соціал-х ідей, нім-ї іст-ї шк., марксизму, маржиналізму. І.Ек-ні погляди лібер-х народників (П.Червінський, М.Левитський, Т.Осадчий). Виникн ліберал-го народництва відноситься до 70-х рр ХІХ ст. і хар-ся ознаками: 1.дотрим принципу мирного, еволют-го шляху переходу від несправед-го суп-го устрою; 2.негативне сприйн ринк-го госп-ва, через відсутність в Укр бази для розвитку капіт-му; 3.визнач суп-ва дрібного копер-го селянсько-реміс-го госп-ва, як альтернативи ринк-му. Червінський П.(1849-1931) – економіст, статистик-практик. 1.синтез теорій марксизму та нім іст-ї шк у пол-й ек-ї; 2.виділ 4-х типів госп-ва у розвитку людства: патріарх-го, рабського, кріпосного (усі 3 становлять особисте натур госп-во) і товарного (якому властива протилежність інтересів); 3.визнач перспектив ек-го розвитку Укр у поєднанні натур госп-ва з товарним, тобто зі „здоровою основою європ-ї цивілізації”. Левитський Микола(1859-1936) – економіст-статистик, виразник ідей кооперат-го руху. 1.запереч прогресивної ролі капіт-му та його розвитку в Укр; 2.протистав капіт-му дрібного натур-го госп-ва селян і ремісників та різні форми коопер-го госп-ва; 3.визначення коопер-го госп-ва як найдоцільнішого устрою („кооперація – найкраще виявлення людського генія в межах соціально-ек-го будівництва”); 4.визнач базисних засад хліб-кої коопер-ї артілі: а) передача землі, рух та нерух майна у спільне і неподільне володіння та корист-я артілі; б) дотрим принципу індивід-го життя кожної окремої сім’ї та ведення нею дом госп-ва; в) централізов-й збір та розміщення врожаю в один двір; г) поділ прод. праці (врожаю), після сплати податків та боргів, між усіма учасниками в розрахунку на кожну од-цю роб сили, без статевої різниці (юнаки 14-17 років та дівчата 13-16 років – отримують половину продукту); д) пов’язання успішної діяльності артілі з дотриманням христ-х норм моралі та взаємовідносин. 5. ігнорування „індивідуалізму” укр-ї ментальності у розробках ідей коопер-го руху. Осадчий Тихон(1866-1945) – економіст-статистик, громад діяч. 1. визнач необх-ті розвитку прав-х відносин в розв’язанні як соц-х, так і ек-х питань; 2.відстоював ідеї розвитку дріб сел-х госп-в під керівництвом і захис Д; 3.визнач місії капіт-му ХХ ст., як ствердження істини про те, що „не л. існує для в-ва і культури, а в-во і культ для л.”; 4.протистав ринк-м формам госп-ня дрібного в-ва. ІІ. Слуцький (1880-1948) представник ек-матем шк. „До теорії збалансованого бюдж-у споживача”, грунт-я на теорії гранич корисності. Розробив принципи, на яких побуд теор бюдж спож-ча: ф-ія корисності і її похідні неперервні; ф-ія незмінна протягом розгляд-го часу; зміна корисності при переході від одного поєдн-я благ до ін-го не залеж від способу переходу. Розгляд блага двоякого роду: гран корисн яких ↓-я із ↑-м к-ті(насичуючі блага)і блага гран корисн яких ↑ із ↑-м к-ті(ненасичуючі). Вивів з-н d: „ d на благо, відносно необхідне(те, яке збільш-я із ↑ дох), завжди нормальний, тобто: ↓ якщо Ц↑ і ↑ якщо Ц↓; Попит на благо відносно не необх,(те, яке зменш ↑дох), може бути аномальним, тобто: збільш-сь із ↑Ц і ↓ із ↓Ц ”. Корисність поєднання якихось благ явл собою величину, що має такі властив: вона є ↑-ю для поєднання, якому індивід надає перевагу і її зміна бепосер відчув суб’єктом. Сучасні теоретики ЕТ в Укр.: Гальчинський, Базилевич, Радіонова...

Варіант Б:

ЕТ Укр в рад період розвивалась у відриві від світових процесів, у рамках розвитку рад ЕТ. У розвитку рад ЕТ виділяють етапи: 1. період становлення (20–30-ті р.), – період визначення основ принципів побудови нового сусп-ва, форм та методів його дослідж-ня, відпрацювання і апробації різних моделей ф-ціонування радянс економ; 2. період ідеологізації економ поглядів (2 пол. 30-х – 40-ві р.), становлення господарської сис-ми то­талітарного сусп; 3. період формування політекономії соціалізму як науки, що обслуговує ідеологію (50-ті – 60-ті р.); 4. період занепаду (70-ті – 80-ті р.). У 20-х рр. фор­мування економ думки відбувалось в процесі дискусій. Це позитивно по­знач на розвитку ЕТ і сприяло визнанню необхідності існування політекономії навіть у соціал-му сусп, визначили її структуру. Обговор та дослідж: аграр проблеми, зокрема теорія кооперації; проблеми госпрозрахунку промисл підпр-тв, організації ринку; характеру еко­ном законів у соціаліст-му сусп; проблеми відтвор, нагромадж, народногосподарського плану­вання; кредиту і грош обігу. У 2 пол. 30-х pp. активність досліджень ↓. вони стали можл тільки в дозволених владою напрямах і тільки з до­зволеними нею ж висновками. Поч-ся догматизація основних положень марксистсько-ленінського вчення, (заідеологізованість, схоластич­ність, вульгаризація сусп-економ процесів). Зник альтернативність суджень, сама науковість. У 2 пол. 30-х–40-ві рр. основним її за­вд стає всебіч обґрунт-ня тези щодо переваг соц-му над капіт-ом. Багато хто з рад екон-ів зробив помітний внесок у світову економ думки, хоч залиш невизнаним у власній країні. (М. Кондратьєв, О. Чаянов, Л.Юрловський, Є. Слуцький, О. Челінцев, М. Вавилов, В. Вернадський та ін.) Доля багатьох із них склалася трагічно. 50-і – 60-і pp. спостерігаються періоди пожвавл, зумовлені певним послабленням політ цензури, переорієнтацією господар діяльності, наявністю нових соціальних замовлень і тимчасовим розвитком демо­крат процесів. Важливою ос­новою подальшого розвитку ЕТ в СРСР став перший підручник з політекономії (1954). Значний поштовх розвитку ЕТ дали спроби змінити чин­ний господ механізм (господарська реформа 60-х pp.). Розробка відповідних теор, присвяче­них проблемам трансформ-ня директивно-план економ в госпрозрахункову та реалізація їх на практиці могли б стати прикладом теорет та практичного успіху, свідомого інституційного реформ-ня економ, але практичну діяль­н у цьому напр було швидко припинено. Почи­наючи з серед 70-х pp. - за­стій, зумовл погіршенням економ становища. Від науки почали знову вимагати принаймні теорет доведен­ня переваг “реального” і “розвиненого” соціалізму, в той час як реальне життя свідчило про по­чаток глибокої кризи радянс економ. На поч 80-х pp. рад ЕТ, що розвивалася в ізоляції від світової економ думки, також зазнала кризи. Як догматична та схоластична, вона нездатна була пояснити причини спаду та визначити шляхи подолання кризи. Почався новий перегляд підходів до аналізу економ явищ. Багато хто з рад науковців наполягав на необхідності дослідження економ процесів з урахуванням об’єктивних факторів невартісного походження. Відбувалися активні пошуки компромісу між марксистською та іншими економ теор. Наприкін 80-х – поч 90-х pp. в економ літ починають формуватись засади нової концепції господарю­вання, розглядається можливість трансформації соціаліст економ в ринк. 90-і пошук шляхів переходу до ринк екон. Конкрет ЕТ переходу не було розроблено. Намагання перейняти зах досвід – невдале. До власних концепцій влада не прислухається, тому – криза. ЕТ не обгрунтовує Екон пол. Теоретики ЕТ в Укр.: Гальчинський, Базилевич, Радіонова...