Згідно з Конституцією України (стаття 41) громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватись об'єктами права державної та комунальної власності. Якщо у 1990 р. у власності держави знаходилось 100% власності промисловості, будівництва, транспорту, торгівлі, охорони здоров'я, науки, культури і містецтва і 60% власності сільського господарства, то станом на 1 січня 2005 р. у державної власності залишилось всього 4,2% об'єктів, з них у промисловості 2%, у будівництві - 2,7%, торгівлі - 0,5%, транспорті і зв'язку - 7,2% (табл.6.4). Навіть у освіті і охороні здоров'я частка підприємств з державною власністю становить відповідно 11,0 і 10,2%.
У результаті приватизації, скріпленої Конституцією України, станом на 1 січня 2005 року в приватній власності виявилось 88,2% промислових підприємств, 95,8% будівельних, 98,4% - оптової і роздрібної торгівлі, 91,1% - транспорту і зв'язку.
"744S
Таблиця 6.4. Розподіл об'єктів за формами власності станом на і січня 2005 року
| Всього підприємств, тис. | в% | ||||
| Всього | Приватні | Державні | Комунальні | ||
| Всього | 1023,4 | 88,2 | 4,2 | 7,6 | |
| Промисловість з них: | 112,5 | 92,5 | 2,0 | 5,5 | |
| добувна промисловість | 2,7 | 73,8 | 24,7 | 1,5 | |
| обробна промисловість | 104,8 | 96,1 | 1,8 | 2,1 | |
| легка промисловість | 4,8 | 97,9 | 0,9 | 1,2 | |
| харчова промисловість | 8,8 | 97,2 | 2,1 | 0,7 | |
| виробництво коксу і нафтопереробка | 0,2 | 95,3 | 4,2 | 0,5 | |
| хімічна промисловість | 3,4 | 98,2 | 1,6 | 0,2 | |
| машинобудування | 5,3 | 97,3 | 2,4 | 0,3 | |
| розподіл та виробництво електроенергії | 2,6 | 28,2 | 2,2 | 69,6 | |
| Будівництво | 64,4 | 95,4 | 2,7 | 1,5 | |
| Оптова і роздрібна торгівля | 268,3 | 98,4 | 0,5 | 1,1 | |
| Транспорт і зв'язок | 30,5 | 91,1 | 7,2 | 1,7 | |
| Освіта | 36,6 | 15,8 | 11,0 | 73,1 | |
| Охорона здоров'я | 24,1 | 64,5 | 10,2 | 25,3 | |
| Послуги | 122,4 | 92,8 | 1,1 | 6,1 |
Таким чином, приватизація в країні майже завершена, не приватизованими залишились близько 10% підприємств, більшість з яких не підлягають приватизазії.
Особливої уваги заслуговує приватизація в сільському господарстві. На період встановлення незалежності сільське господарство було представлено 7,7 тис. колгоспів, 2,1 тис. міжгоспів і 2,5 тис. радгоспів. У власності колгоспів і міжгоспів було сконцентровано 70% вартості виробничих основних фондів та матеріальних оборотних засобів. Це була колективна форма власності. Державна форма власності була представлена 2,5 тис. радгоспів та 30% вартості виробничих основних фондів і матеріальних оборотних засобів.
В перші роки незалежності держава була неспроможна забезпечити радгоспи необходними матеріальними ресурсами та фондом оплати праці для персоналу радгоспів і вимушина була перетворити їх на колгоспи, залишивши у своій власності 200 радгоспів Академії аграрних наук і 200 радгоспів Міністерства оборони України.
Щ о стосується землі, то після революції 1917 р. вся земля стала державною власністю. На землі, на яких були створені колгоспи, був виданий Державний акт на право довічного і безоплатного користування нею.
Після встановлення незалежності у січні 1992 року Верховною Радою України був прийнятий Закон " Про форми власності на землю", яким поряд з державною земельною власністю була визнана і колективна та приватна власність. Цей Закон, по суті, поклав початок процесу роздержавлення і приватизації землі в Україні. Механізм реалізації даного Закону знайшов відображення і в інших законодавчих актах, прийнятих Верховною Радою України, а саме: в Концепції роздержавлення і приватизації підприємств, землі та житлового фонду; Законі про Земельну реформу; Земельному кодексу України; Законі про селянське (фермерське) господарство.
Згідно з цими законами всі землі були розділені між тими людьми, які на неї працювали. В основному власники земельних паїв уже отримали державні акти на них і використовують її за своїм бажанням.
Між членами колгоспів (працюючими і тими, що працювали раніше) було розділено і майно колективних господарств. У різних господарствах люди поступили з ним по різному. В одних господарствах майно розібрали і як результат у сільськогосподарських підприємствах залишились менше половини вартості виробничих основних засобів від тієї кількості, яка була на кінець 1990 р. Але є колективи, які зберегли свою власність і працюють так, як працювали до реформування. Господарства, створені на приватній власності на майно і землю, ефективно працюють, розвиваються, раціонально використовуються їх трудові ресурси, але таких господарств мало. В ефективно працюючих господарствах зайнято лише 1,0 млн чоловік, або 20% від тієї кількості, що була у сільському господарстві в 1990 р. Це свідчить про те, що більшість сільськогосподарських підприємств (колишніх колгоспів і радгоспів) розпалося. На їх землях створюються фермерські господарства, яких уже понад 40 тис. Багато людей, які отримали земельний пай, господарюють особисто на своїй землі, а більшість здають свою землю в оренду.
В деяких колишніх господарствах люди зрозуміли свою помилку і відроджують свої господарства, але зробити це надто важко.
У перспективі в країні будуть успішно функціонувати різні форми господарств, але всі вони уже будуть створені на приватній власності на землю і майно. Майбутнє сільського господарства України за крупними господарствами.
Згідно з чинним законодавством використання власності не може завдавати шкоди правом, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природну якість землі. В майбутньому держава зуміє на законодавчому рівні забезпечити раціональне використання земельних ресурсів країни.
Контрольні запитання
1. Поняття народногосподарського комплексу.
2. Стан розвитку народногосподарського комплексу України.
3. Показники, які характеризують рівень економічного розвитку країни.
4. Місце України за рівнем економічного розвитку.
5. Форми власності в Україні.
6. Поділ галузей народного господарства за формами власності.
Рекомендована література
1. Закон України "Про власність"від 7 липня 1992 року.
2. Закон України "Про форми власності на землю" від ЗО січня 1992 року.
3. Закон України "Про приватизацію майна державних
підприємств" від 7 липня 1992 р.
4. Конституція України.
5. Конституція СРСР.
6. Конов О. Моделі розвитку державної власності: історич-ниї досвід XX ст.//Економіка України. - 2004. - № 4.
7. Статистичний щорічник України. - К.: Консультант, 2005. - 588 с.
7. Паливно-енергетичний комплекс України
Розглядаються наступні питання:
7.1. Роль та склад паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві України
7.2. Розвиток основних галузей паливно-енергетичного комплексу
7.1. Роль та склад паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві України
Прискорений соціально-економічний розвиток країни нерозривно пов'язаний з рівнем розвитку всіх галузей паливно-енергетичного комплексу. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби та економічні показники зростання виробництва, створює необхідні умови для подальшого покращення умов праці і підвищення рівня життя людей.
Паливно-енергетичний комплекс - це сукупність галузей промислового виробництва палива, його переробки, використання та виробництва електроенергії.
