Сутність, напрямки та методи управлінської діагностики

 

Ефективність діяльності підприємства в значній мірі визначається наявністю дієвої системи менеджменту та її відповідністю вимогам зовнішнього середовища. Тому управлінська діагностика, як один із напрямків діагностики, має велике значення. В той же час саме цей напрямок є найбільш складним та неоднозначним.

Управлінська діагностика -це дослідницько-аналітична діяльність, що спрямована на встановлення, аналіз та оцінку проблем підвищення ефективності і розвитку системи менеджменту підприємства, а також виявлення головних напрямків їх рішень.

Таким чином, управлінська діагностика полягає в оцінці якості (дієвості) системи та результатів управління підприємством.

Основні напрямки такої діагностики передбачають:

· аналіз системи цілей підприємства та стратегій їх досягнення;

· аналіз організаційної структури управління підприємством;

· оцінку якості управління персоналом;

· аналіз системи процесів управління та інформації, що циркулює по цим процесам;

· діагностику організаційної культури.

· оцінку загальних результатів діяльності підприємства (рис.7.1).

У процесі аналізу системи цілей підприємства та стратегій їх досягнення, в першу чергу, оцінюється наявність всіх необхідних цільових установок підприємства: місії, генеральної цілі, стратегічних цілей підприємства (ринкових та фінансових). Наступним кроком є аналіз відповідності системи сформованих цілей і кожної з них основним вимогам до їх якості: конкретності, вимірюваності, обґрунтованості (досяжності), гнучкості, а також взаємопов’язаності та несуперечності.

Аналіз організаційної структури управління (ОСУ) підприємством проводиться на основі вивчення як формальної структури, так і неформальних зв’язків у ній. Для оцінки формальної структури у статиці встановлюється її тип, діючий розподіл прав і обов’язків.

Аналіз системи цілей

Управлінська діагностика

Аналіз ОСУ

Оцінка якості управління персоналом

Аналіз системи процесів управління та інформації

Діагностика організаційної культури

Результати

 

Рис. 7.1 Елементи управлінської діагностики підприємства

 

Велику роль в оцінці оргструктури відіграє вивчення формальних каналів комунікацій. Неформальні зв’язки встановлюються в результаті проведення спостережень за груповими міжособистими відносинами та їх змінами, вивчення морально-психологічного клімату.

Таким чином, в процесі оцінки організаційної структури управління підприємством передбачається розгляд наступних характеристик:

· тип ОСУ - лінійна, функціональна, комбінована, матрична, проектна і т.ін.;

· відповідність ОСУ цілям підприємства;

· раціональність ОСУ;

· стиль і методи управління;

· гнучкість та адаптаційні можливості ОСУ і підприємств в цілому.

Ключовою задачею оцінки якості управління персоналом є визначення ступеня відповідності кадрової політики і практики управління персоналом сьогоднішнім і перспективним цілям підприємства. Передбачається проводити оцінку в таких напрямах:

· кадрова політика (комплектування штатів, навчання персоналу, система стимулювання роботи персоналу і контроль за реалізацією планів);

· регламентація процесу управління персоналом (нормативне забезпечення виконання посадових обов’язків, правила внутрішнього трудового розпорядку, положення щодо стимулювання праці, положення про діяльність окремих підрозділів підприємства);

· формальні правила і процедури процесу управління (набір персоналу, атестація, підвищення кваліфікації, звільнення працівників, соціальна і виробнича адаптація, моральне заохочення, система підтримки виконавця і трудової дисципліни);

· вплив елементів організаційної культури на поведінку персоналу (порядки і традиції у сфері неформального спілкування співробітників, правила і процедури взаємовідносин персоналу і адміністрації).

Аналіз системи процесів управління повинен включати: а) визначення наявності у формалізованому вигляді необхідних управлінських бізнес-процесів; б) аналіз їх значущості, трудомісткості, тривалості, вартості; в) аналіз достатності та коректності інформації, що циркулює по цим процесам; г) оцінку якості кінцевих результатів управлінських бізнес-процесів.

Діагностика організаційної культури передбачає дослідження символів, взаємовідношень, цінностей та традицій, ритуалів, переважного стилю керівництва, ступеня участі працівників в управління і т.ін.

Окремою складовою управлінської діагностики можна вважати оцінку загальних результатів діяльності підприємства. Безумовно, загальні результати (обсяги реалізації продукції, прибуток, рентабельність, продуктивність праці і т.ін.) визначаються ефективністю всіх внутрішніх бізнес-процесів та впливом зовнішнього середовища. Але раціональне використання можливостей зовнішнього середовища та ефективне використання внутрішніх ресурсів і реалізації бізнес-процесів суттєво залежать від ефективності управління. Тому саме оцінка загальних результатів діяльності підприємства є завершальним напрямком управлінської діагностики.

Враховуючи те, що система управління підприємством є складною системою і включає ряд окремих підсистем, в процесі управлінської діагностики необхідно аналізувати якість управління в кожній з них, зокрема, в підсистемах:

· управління виробництвом;

· управління маркетингом;

· управління фінансами;

· управління інноваційною діяльністю;

· управління персоналом;

· управління міжнародною та зовнішньоекономічною діяльністю.

Для отримання вірного діагнозу якості управління підприємством необхідно провести його дослідження системно, тобто виявити і оцінити комплекс взаємопов’язаних питань, який допоможе виявити об’єктивний стан системи управління та напрями її реорганізації (удосконалення).

При управлінській діагностиці підприємства використовуються такі методи: спостереження, опитування виконавців, вивчення документів, анкетування, фотографія робочого дня.

Джерелами вихідних даних для управлінської діагностики підприємства є:

· паспорт підприємства;

· виробнича структура;

· штатний розклад;

· організаційна структура управління;

· стратегічні, тактичні, оперативні плани та звіти про виробничо-господарську діяльність підприємства та його структурних підрозділів;

· накази, розпорядження, листи міністерств (відомств);

· нормативно-технічні, методичні документи та правові акти, що регламентують стосунки працівників апарату управління в процесі виконання функцій, положення про підрозділи, посадові інструкції спеціалістів та технічних виконавців, процедури управління, норми і нормативи, обіг документів, інформаційні потоки, карти організації праці службовців;

· матеріали документальних ревізій та опитування працівників як внутрішніми консультантами, так і зовнішніми аудиторськими, консалтинговими фірмами.

Управлінська діагностика передбачає реалізацію наступних етапів.

1. Сбір та первинна обробка необхідної інформації.

2. Виявлення та аналіз системи цілей організації та стратегії їх досягнення.

3. Моделювання та аналіз існуючої організаційної структури управління.

4. Моделювання та аналіз процесів управління.

5. Розробка інформаційної моделі.

6. Аналіз діючої технології управління, виявлення проблемних зон та вузьких місць, оцінка організаційно - управлінського потенціалу фірми.

7. Визначення основних підходів, методів та засобів організаційного проектування, виходячи з поставлених цілей та результатів аналізу.

В процесі проведення управлінської діагности особливу увагу необхідно приділити аналізу: цілей підприємства, організаційної структури управління та якості управління персоналом.