План технічного і економічного розвитку є комплексним і розробляється за такими напрямками:
- освоєння нової та поліпшення якості існуючої продукції;
- впровадження прогресивної технології, механізації і автоматизації виробництва;
- удосконалення управління, планування і організації виробництва;
- науково-дослідні і конструкторські роботи;
- охорона природи і раціональне використання природних ресурсів.
Комплексний план, що охоплює усі технічні та організаційні заходи, дозволяє реалізувати стратегію розвитку підприємства, зміцнити його фінансовий стан та конкурентоспроможність, розширити ринок та створити нові ринки і попит. Шляхом уточнення та перегляду норм і нормативів витрат виробничих ресурсів у плані обгрунтовуються якісні показники діяльності підприємства – продуктивність праці, прибуток та рентабельність виробництва. Але кожен підприємець має обмежені власні і кредитні кошти і тому йому необхідно обрати проект, який принесе найбільший прибуток, тобто визначити доцільність капіталовкладень.
Початкові капіталовкладення – це витрати початкового інвестування проекту (купівель ціна обладнання, додаткові витрати, дохід від продажу демонтованого обладнання, суми податків, пільги тощо). Далі розраховують капітальні витрати:
- для створення нового підприємства - це сума витрат на: купівлю земельної ділянки, нового обладнання, монтаж обладнання, сплату відсотків за кредит і суми кредиту, складські, транспортні, на підготовку проектних документів, компенсаційні пільги на встановлення прогресивного обладнання;
- для модернізації підприємства – це сума витрат на монтаж нового обладнання, складські, транспортні, на демонтаж старого обладнання, будівельні роботи та за “мінусом” ліквідаційної вартості вибуваючого обладнання.
Потім розраховується ефективність їх вкладення або в нове будівництво, або в реконструкцію діючого.
Інвестування у проекти пов’язано з ризиками. Методом, який у найбільшій мірі враховує ризики інвестування є метод еквівалента певності, ідея якого полягає у розподілі сподіваних грошових потоків на безпечну і ризиковану частини. Для цього розрахункові грошові потоки переводяться у безпечні за допомогою коефіцієнта ймовірності, а потім дисконтуються за безпечною ставкою (ставкою держбанку).
Послідовність розрахунків економічної ефективності організаційно-технічних і економічних заходів така:
1. Розрахунок капітальних вкладень для кількох варіантів.
2. Вибір оптимального варіанту методом приведених витрат:
Впр. = СВ + КВ х Кеф 
min
де Впр – приведені витрати на одиницю продукції n-го варіанта;
СВ – собівартість продукції відповідного варіанта;
КВ – капіталоємкість одиниці продукції n-го варіанта
Кеф – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень.
Для подальшого аналізу береться варіант, який має найменші приведені витрати.
3. Розрахунок додаткового прибутку від провадження заходів плану за рахунок збільшення обсягів виробництва продукції та за рахунок зниження собівартості продукції.
4. Розрахунок чистого додаткового грошового потоку та його теперішньої вартості.
5. Розрахунок чистої теперішньої вартості додаткового грошового потоку та індексу окупності проекту.
Конкурентоспроможність продукції – це сукупність споживчих властивостей виробу, що характеризують його відмінність від виробу конкурента за ступенем відповідності конкретним суспільним потребам. Визначення конкурентоспроможності виробів відбувається на технічними та економічними показниками. Для підвищення якості виробів визначальний характер має вдосконалення їхнього проектування. До методів обґрунтованого прогнозування належить функціонально-вартісний аналіз.
Література: [4; 5, т. 12, 15; 8; 11, гл. 15; 12, р. 12; 14; 15; 16, т. 3.5]
