Методи зниження ризику в умовах невизначеності

 

Зниження ризиків має свою систему евристичних правил і прийомів для ухвалення рішення в умовах ризику:

— Не можна ризикувати більше, ніж це може дозволити власний капітал.

— Завжди треба думати про наслідки ризику.

— Позитивне рішення приймається лише при відсутності сумніву.

— Не можна ризикувати великим заради малого.

— При наявності сумніву приймаються негативні рішення.

— Не можна думати, що завжди існує тільки одне рішення, можливо, що є й інші варіанти.

Стратегія зниження ризиків — це мистецтво управління ризиком у невизначеній господарській ситуації, засноване на прогнозуванні ризику і прийомів його зниження. Ця стратегія включає правила, на основі яких приймаються ризикові рішення, і способи вибору їх варіанта.

У стратегії зменшення ризиків застосовуються такі правила:

— максимум виграшу;

— оптимальна імовірність результату;

— оптимальне коливання результату;

— оптимальне сполучення виграшу і величини ризику.

Центральне місце в оцінці підприємницького ризику займають аналіз і прогнозування можливих втрат ресурсів при здійсненні підприємницької діяльності. Маються на увазі випадкові, непередбачені, але потенційно можливі втрати, що виникають внаслідок відхилення реального ходу підприємництва від задуманого сценарію.

Придбання додаткової інформації про вибір і результати. Більш повна інформація дозволяє зробити точний прогноз і знизити ризик, що робить її дуже коштовною. Далі ми графічно проілюструємо, яким чином додаткова інформація дозволяє знизити рівень ризику.

 

На рис. 1 наведені можливі результати діяльності фірми в залежності від прийнятих рішень в умовах невизначеності.

 

 

 

Рис. 1. Прибутки та збитки фірми в умовах невизначеності

 

Крива, зображена на рисунку, показує результати діяльності фірми (одержання прибутків чи збитків) у залежності від того, яке буде обране рішення. Головною проблемою дії фірми в умовах відсутності інформації є те, що вона не знає напевно, які рішення забезпечать їй одержання прибутку, а які потягнуть за собою збитки. У такий спосіб можемо сказати, що задача отримання додаткової інформації для досягнення ринкового успіху фірми полягає в тому, що на підставі додаткової інформації фірма повинна чітко визначити границі діапазонів тих рішень, що забезпечать одержання прибутків і границі діапазонів тих рішень, що спричинять собою збитки.

Одним з найбільш розповсюджених методів управління ризиками — перетворення випадкових збитків у відносно невеликі постійні витрати, який реалізується шляхом передачі ризиків страховій компанії, тобто страхування ризиків.

5 4. Ризик і методи його мінімізації в умовах ринкової економіки

Ризик є невід'ємною складовою в будь-якій сфері економічної діяльності. На вербальному рівні ризик можна трактувати як міру можливого несприятливого відхилення від сподіваного чи бажаного результату того чи іншого управлінського рішення, яке може призвести до втрати підприємством частини прибутків, до збитків, шкоди іміджу фірми, а в екстремальних випадках становить загрозу його існуванню.

Підприємницькі ризики можна поділити на 2 групи:

· ризики активних операцій;

· ризики пасивних операцій.

Операційний ризик —можливість збитків від здійснення різних видів активних операцій внаслідок неуважності, халатності або шахрайства службовців, які відповідають за проведення цих операцій. Операційний ризик відноситься у тій чи іншій мірі до всіх активних операцій.

Валютний ризик — можливість грошових втрат у результаті коливання валютних курсів. Він структурується таким чином:

· конверсійний (наявний) — можливість валютних збитків за конкретними операціями,

· трансляційний (бухгалтерський) — можливість валютних збитків при переоцінці валютних активів і пасивів у національну валюту.

Валютний ризик всіх операцій з іноземною валютою.

Відсотковий ризик —можливість збитків або недоотримання доходу внаслідок несподіваної зміни відсоткових ставок. Відсотковий ризик має відношення до кредитування і послуг кредитного характеру, фінансових відсоткових інструментів, а також операцій з цінними паперами.

Ризик ліквідності —можливість збитків через неможливість реалізації на ринку певного виду активів. Він має відношення до операцій з цінними паперами, а також до предмета застави як способу забезпечення повернення позики.

Форс-мажорний ризик — можливість виникнення стихійних лих, катастроф, страйків, які призведуть до фінансових втрат.

Кредитний ризик — це сукупність імовірних небажаних подій при здійсненні фінансових угод, сутність яких полягає в тому, що контрагент банку не зможе виконати взятих на себе за угодою зобов¢язень, і при цьому не вдається скористатися наявними засобами захисту. Йдеться про невпевненість банку в тому, що позичальник буде спроможним і збереже намір виконати свої зобов’язання згідно з умовами угоди, інакше кажучи — про імовірність збитків у результаті кредитної діяльності.

Кредитний ризик має відношення до всіх фінансових угод, для яких характерним є виникнення пари «кредиторська вимога — боргове зобов¢язання». Це стосується:

— кореспондентських рахунків даного комерційного банку в інших банках;

— ринкових фінансових інструментів (свопи, форварди, ф¢ючерси, опціони);

— операцій з цінними паперами;

— лізингових і факторингових операцій.

Кредитний ризик щодо позичальника — це об’єктивно-суб’єктивна категорія, яка пов’язана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації вибору й відображає міру (ступені) того, що позичальник може не виконати своїх зобов’язань перед банком щодо повернення боргу.

Кредитний ризик щодо способу забезпечення позики — це об’єктивно-суб’єктивна категорія, яка пов’язана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації неминучого вибору й відображає міру (ступені) того, що банку не вдається вчасно та в повному обсязі скористатися забезпеченням позики для покриття можливих втрат від неї.

Кредитний ризик щодо кредитної угоди — це об’єктивно-суб’єктивна категорія, яка пов’язана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації неминучого вибору й відображає міру (ступені) того, що позичальник може не виконати своїх зобов’язань перед банком, щодо повернення боргу згідно з умовами кредитного договору.