Ринок досконалої конкуренції

Ринок досконалої конкуренції — це ринок, який відповідає умовам досконалої конкуренції, а саме:

1. Ринок складається з великої кількості продавців, кожний з яких продає стандартизовану продукцію великій кількості покупців.

2. Кожна фірма має дуже незначну частку у загальному випуску продукції, що надходить на ринок, і ця частка не перевищує 1 % загального продажу.

3. Фірма не цікавиться рішеннями своїх конкурентів, оскільки не розглядає їх як загрозу для своєї частки на ринку.

4. Інформація про ціни, технології та ймовірний прибуток легко доступна, що дозволяє гнучко реагувати на зміну ринкових умов.

5. Входження на ринок та вихід з нього не обумовлений ніякими перешкодами для продавців, що забезпечує їм повну мобільність у використанні ресурсів.

Фірма, яка продає свою продукцію на ринку досконалої конкуренції, називається конкурентною фірмою і метою діяльності такої фірми є максимізація прибутку.

В умовах досконалої конкуренції жодна з фірм не може впливати на ринкову ціну товару, тому що кожна з них згідно з умовами формування ринку досконалої конкуренції має дуже незначну ринкову частку продажу. Тому крива попиту досконало конкурентної фірми — це крива, яка відображає попит на продукцію окремої фірми, обсяг продажу якої ніяк не впливає на зміну ринкової ціну. Графічно попит такої фірми зображається у вигляді горизонтальної лінії і є досконало еластичним.

Якщо фірма може продати стільки, скільки забажає, за ринковою ціною Р ₁, то граничний дохід конкурентної фірми, тобто приріст валового доходу від продажу кожної додаткової одиниці продукції, буде дорівнювати ціні:

Крива пропозиції конкурентної фірми показує, який обсяг випуску продукції буде виробляти та пропонувати фірма, щоб максимізувати прибуток (виходячи з мети діяльності даної фірми).

Якщо поєднати пропозицію фірми з її кривою попиту, стає можливим визначення рівноважного обсягу виробництва товару, який виробляє фірма.

У процесі свого функціонування фірма має прийняти рішення: здійснювати виробничу діяльність чи ні; якщо здійснювати, то скільки продукції виробляти і продавати.

Варіанти рівноваги конкурентної фірми у короткостроковому періоді:

1. Конкурентна фірма, що отримує прибуток.

Для такої фірми ринкова ціна (Р^*) на продукцію фірми більша, ніж середні витрати на її виробництво (АС) при тому його обсязі (Q^*), який максимізує прибуток. Фірма отримує економічний прибуток:

ПРИБУТОК = (Р^* — АС) Q^*ю

2. Конкурентна фірма на рівні самоокупності.

Для такої фірми ринкова ціна (Р^*) на продукцію фірми дорівнює мінімальним середнім витратам (АС) при обсязі випуску Q^*. Це дозволяє їй лише покрити витрати. Фірма отримує нульовий економічний прибуток:

3. Конкурентна фірма, що несе збитки.

Для такої фірмиринкова ціна (Р^*) нижча за мінімально можливі середні витрати (АС) при обсязі випуску продукції Q^* (АС > Р). Фірма не покриває свої витрати і несе збитки:

ЗБИТКИ = (АС — Р^*) Q^*.

4. Конкурентна фірма, що мінімізує збитки.

Для такої фірмиринкова ціна (Р^*) нижча за мінімально можливі середні витрати (АС) при обсязі випуску продукції (Q^*) (Р< АС), але перевищує мінімум середніх змінних витрат (Р > АVC). Мінімізуючи збитки, фірма коригує обсяг випуску продукції таким чином, щоб він був встановлений відповідно до точки (Р = МС), що забезпечить їй покриття змінних витрат (VC) і частково постійних витрат (РС).

Довгостроковий період — це період, достатній для входу певних фірм у галузь або виходу з галузі. Всі витрати розглядаються як змінні витрати, і фірми можуть як збільшувати, так і зменшувати масштаби виробництва. Це відбувається, коли всі фірми мають середні витрати (АС), що дорівнюють ціні (Р), тобто коли фірма повністю покриває свої витрати. В цьому випадку економічний прибуток фірми дорівнює нулю, а це означає, що відсутні мотиви, які б спонукали фірми виходити з галузі чи входити до неї.