Мікроекономічна модель підприємства

Підприємство — це самостійний господарюючий суб’єкт, що має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Основні ознаки підприємства:

Ø Першою ознакою підприємства є самостійність його у системі господарювання. Підприємство має самостійний баланс, поточний рахунок в банку, печатку з назвою підприємства, товарний знак.

Ø Підприємство має закінчений цикл відтворення, тобто його продукція може в умовах поділу праці набувати форму товару.

Ø Підприємство виробляє основну масу продукції не для власного споживання, а для покупців, і тому реалізації споживної вартості товару передує реалізація його вартості.

Ø У своєму складі підприємство не має інших юридичних осіб. Але воно може мати складну внутрішню структуру, яка містить бригади, ділянки, відділення, цехи тощо. Але всі ці підрозділи не є юридичними особами, тобто не мають права самостійно виступати суб’єктами ринкових відносин.

Ø Підприємство має свій трудовий колектив з його специфічними інтересами.

До характерних особливостей підприємства можливо віднести такі:

1) Економічна відокремленість. Вона проявляється, по-перше, в майновій відокремленості. По-друге, підприємство має закінчений цикл відтворення: воно мобілізує ресурси, використовує їх і отримує готовий продукт, реалізує його та отриману виручку використовує знову для придбання ресурсів. По-третє, підприємство має самостійні економічні інтереси.

2) Технологічна відокремленість. Підприємство має повний технологічний цикл виробництва. Його результатом може бути кінцева продукція чи проміжний продукт, призначений для виробничого споживання.

3) Юридичне оформлення відокремленості. Воно знаходить своє відображення в наявності статуту підприємства, рахунку в комерційному банку, веденні бухгалтерського балансу, наявності права договірних відносин та найму робітників, визначеної майнової відповідальності у взаємовідносинах з іншими підприємствами та окремими громадянами.

4. Участь у суспільному поділі праці. Становище підприємства характеризується наявністю тісних господарських зв’язків з іншими економічними структурами.

Підприємства повинні вирішити три фундаментальні задачі: що, тобто які товари та послуги і в якій кількості виробляти? Як виробляти, тобто за допомогою яких обмежених ресурсів та технологічних способів виробляти потрібні людям блага? Для кого виробляти ці життєві блага?

Ці питання розв’язуються за допомогою ринків факторів виробництва, які виконують такі функції:

1) визначають, яким чином виробляються товари, тому що однакову кількість продукції можна виробляти, використовуючи велику кількість техніки і незначну кількість живої праці або навпаки, вибір методів виробництва залежить від цін на фактори виробництва;

2) визначають, для кого виробляються товари, тому що ціни на виробничі фактори визначають рівень доходів економічних суб’єктів, від їх продажу зі встановленням цін на ринку факторів виробництва встановлюється відповідно і частка сукупного продукту, яка припадає на продавців праці, капіталу та інших ресурсів. Таким чином, ринок факторів виробництва є невід’ємною часкою обігу товарів, послуг, інформації між суб’єктами ринкової економіки.

Умови діяльності підприємств в ринковому середовищі: самостійне здійснення відтворювального процесу; повна економічна відповідальність за результати своєї діяльності; прибуток, який є основним джерелом засобів для розвитку підприємства; конкурує з іншими підприємствами; економічна допомога держави носить вибірковий характер; підприємство реалізує свою продукцію переважно за вільними цінами.