Вплив рекламної діяльності на обсяг продажу та витрати

 

Важливу роль на ринку відіграє реклама та різні способи просування товарів. Якщо диференціація товарів та послуг прилаштовує продукт до особливостей споживчого попиту, тоді реклама дає можливість прилаштувати споживчий попит до продукту. Вона несе інформацію про нові товари, про поліпшення, зроблені в традиційних товарах, сприяє створенню нових потреб. Фірма зацікавлена в рекламі, оскільки реклама розширює попит та сприяє зменшенню еластичності попиту за ціною.

За допомогою графіка можна показати можливий вплив реклами на обсяг виробництва та середні загальні витрати.

Рис. 1. Вплив реклами на збільшення попиту

Наприклад, початкові витрати дорівнюють АС₁, а обсяг продукції, що продається, дорівнює Q ₁. В результаті успішно проведеної реклами обсяг продажу розширюється до Q ₂. При цьому можливе навіть зниження середніх витрат виробництва в результаті значної економії від масштабу виробництва, яка перекриває витрати, пов’язані з рекламою (АС ₂ < АC ₁). Однак, якщо рекламна кампанія виявиться неуспішною і не буде сприяти просуванню товару на ринку, той самий обсяг продукції буде дорівнювати Q ₃ =Q ₁. Фірма буде продавати за більш високою ціною (АС ₃ > AC ₁), котра зросла на величину витрат, пов’язаних з рекламною кампанією.

Щодо реклами існують різні точки зору. Прихильники рекламної діяльності вважають її необхідною, оскільки вона стимулює зміну продукту, посилює конкуренцію, послаблює монопольну владу, допомагає споживачам познайомитись з новою продукцією, а також фінансує національні системи зв’язку: друк, радіо, телебачення.

Противники реклами відмічають негативні сторони: необ’єктивність (скоріше дезінформує), високі витрати, котрі відображаються на ціні, яку сплачують споживачі, тенденцію до нейтралізації; створення фінансових бар’єрів до вступу в галузь; «засмічення» засобів масової інформації.

В цілому можна сказати, що в умовах монополістичної конкуренції цільова функція фірми (максимізація прибутку) досягається шляхом комбінування трьох факторів: ціни, обсягу випуску та зусиль щодо просуванню товарів.

Умови функціонування та припинення діяльності підприємства

Конкурентна фірма — це фірма, яка продає свою продукцію на ринку досконалої конкуренції. Метою цієї фірми є максимізація прибутку.

Особливістю такого ринку є те, що жодна окрема фірма не може відхилитись від рівноважної ціни. Це видно, коли йдеться про спробу підвищити ціну, адже на ринку присутні багато продавців абсолютно ідентичної продукції, яка однаково доступна покупцям, і вони не будуть платити більше за те, що можна купити за нижчою ціною.

Конкурентна фірма будь-який можливий обсяг свого випуску може продати за ціною ринкової рівноваги Р_е, інакше кажучи, ціна попиту на продукції окремої конкурентної фірми є сталою для різних обсягів Q. Тобто попит на продукцію конкурентної фірми є абсолютно еластичним. Фірма на повністю конкурентному ринку зветься ціноодержувачем — тому що, вона зовсім не впливає на ринкову ціну, а одержує її як встановлену ринком.

Фірма в результаті продажу своєї продукції на ринку отримує певну виручку.

Сукупна виручка (TR) — сума грошей, яку отримує фірма після продажу своєї продукції на ринку, вона дорівнює добутку обсягу проданого товару Q на ціну Р, за якою реалізовано товар:

TR = R (Q) = P х Q.

Ціна в цьому виразі є сталою, отже, TR є лінійною функцією R (Q) відносно обсягу Q.

Середня виручка (AR) — це виручка від реалізації одиниці продукції:

AR = TR / Q = P х Q / Q = P.

Гранична виручка (MR) — це зміна загальної виручки (∆TR) внаслідок продажу додаткової одиниці продукції (Q):

MR = ∆TR / ∆Q,

MR = dR (Q) / dQ = P.

Фірма в умовах монополії. Монополія — це тип ринкової структури, коли лише одна фірма пропонує весь ринковий обсяг блага, для якого не існує близьких замінників. Фірма в умовах монополії називається монополістом, а ринок, на якому діє монополіст, монопольним ринком.

Монополіст має абсолютну ринкову владу, його здатність впливати на ціну обмежує лише попит споживачів. Тому фірма-монополіст є ціноутворювачем — тобто встановлює ціну на ринку.

Фірма в умовах олігополії. Фірма-олігополіст розробляє стратегію своїх дій на ринку з урахуванням потенційних зустрічних дій своїх конкурентів.

Моделі поведінки фірм при олігополії досить різноманітні і виходять з різних підходів щодо сценаріїв стратегічної поведінки фірми — способів конкурентної боротьби і взаємодії з суперниками в умовах прагнення до максимальних прибутків у короткостроковому періоді.

45. Бізнес-план підприємницької діяльності

Бізнес-план підприємства є одним з перших узагальнюючих документів обґрунтування інвестицій і містить укрупнені дані про плановану номенклатуру й обсяги випуску продукції, характеристики ринків збуту і сировинної бази, потребу виробництва в земельних, енергетичних і трудових ресурсах, а також містить ряд показників, що дають представлення про комерційну, бюджетну і економічну ефективність розглянутого проекту й у першу чергу учасників-інвесторів, що представляють інтерес для проекту.

Бізнес-плани складають звичайно з таких причин:

1. Для зовнішнього використання. Щоб представити справу в найбільш вигідному світлі людям ззовні, наприклад, інвесторам.

2. Для внутрішнього користування. Тут справа представляється з усіма сильними і слабкими сторонами. Цей бізнес-план використовується постійно як інструмент управління.

Бізнес-план виступає як об'єктивна оцінка власної підприємницької діяльності фірми й у той же час необхідний інструмент проектно-інвестиційних рішень відповідно до потреб ринку. У ньому характеризуються основні аспекти комерційного підприємства, аналізуються проблеми, з якими воно зіткнеться, і визначаються способи їх вирішення. Отже, бізнес-план — одночасно пошукова, науково-дослідницька і проектна робота. Не буде перебільшенням назвати бізнес-план основою управління не тільки комерційним проектом, але і самим підприємством. Завдяки бізнес-плану в керівництва з'являється можливість глянути на власне підприємство ніби з боку. Сам процес розробки бізнес-плану, що включає детальний аналіз економічних і організаційних питань, змушує мобілізуватися. Метою бізнес-плану може бути одержання кредиту чи залучення інвестицій, визначення стратегічних і тактичних орієнтирів фірми й ін.

Бізнес-план передбачає рішення стратегічних і тактичних задач, що стоять перед підприємством, незалежно від його функціональної орієнтації:

— організаційно-управлінська і фінансово-економічна оцінка стану підприємства;

— виявлення потенційних можливостей підприємницької діяльності, аналіз сильних і слабких його сторін;

— формування інвестиційних цілей на планований період.

У бізнес-плані зазначаються:

— загальні і специфічні деталі функціонування підприємства в умовах ринку;

— вибір стратегії і тактики конкуренції;

— оцінка фінансових, матеріальних, трудових ресурсів, необхідних для досягнення цілей підприємства.