Перелік семінарських занять та

ЗМІСТ

Вступ…..…………………………………………. ……..........................................4 1 Перелік тем семінарських занять та поради щодо підготовки до них............6

1.1 Змістовний модуль № 1 Політична теорія загального та середнього рівнів.

Тема 1Політологія як наука. Історія політичних учень часів античності,

Середньовіччя та епохи Відродження……………………………………......6

Тема 2 Еволюція політичних ідей світу, на російських та українських

землях в новий та новітній час (ХVIІ – ХХІ століття). …………………….12

Тема 3 Влада, політична система, держава, форми її організації,

громадянське суспільство та демократія……………………………………..17

1.2 Змістовний модуль № 2 Теорія середнього рівня та практична політологія.

Тема 4 Політична система сучасної України. Політичні культура,

свідомість, ідеологія……………………………………………………….…..25

Тема 5 Основні політичні течії, партії, еліта, лідерство, виборчі системи,

політичні маркетинг та менеджмент…………………………………………32

Тема 6 Трансформація політичних систем пострадянських та

посттоталітарних країн Східної Європи, теорія і практика міжнаціональних

відносин та національна політика різних держав.............................................40

Тема 7 Соціальна політика. Геополітичні парадигми та міжнародні

відносини в сучасному світі………………………………………………….49 2 Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи

студентів………………………………………………………………………….543 Тестовий контроль оцінки знань…................................................................ 56 4 Рекомендації для студентів заочної форми навчання щодо тематики, написання контрольних робіт та підготовки до семінарських занять………..62 5 Питання до заліку та іспиту ………………………..………...........................80 6 Критерії оцінювання та форми контролю рівня знань студентів..................83 Список літератури.………………………………………………………………85

Додаток А Зразок оформлення титульної сторінки контрольної роботи

ВСТУП

Складні соціально-політичні процеси, що супроводжують становлення України як суверенної та незалежної демократичної держави, посилюють потребу ґрунтовного вивчення науки про політику – політології. Це дасть можливість скласти уявлення про основні етапи розвитку світової та вітчизняної політичної думки, зрозуміти сутність та зміст політичних інтересів різних соціальних груп, об'єктивно оцінити діяльність політичних інститутів. Особливістю вивчення політології є те, що вона – надзвичайно динамічна дисципліна, тому її зміст має постійно оновлюватись та доповнюватись.

Політологія – це інтегральна наука про політику, яка має як концептуальне (теоретичне), так і прикладне (практичне) значення. Тому цілком доречним був наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 05. 08. 2011 р. № 939, яким, ураховуючи пропозиції вищих навчальних закладів, громадських об'єднань викладачів і науковців та з метою вдосконалення якості соціально-гуманітарної підготовки, політологія як навчальна дисципліна знову стала обов`язковим предметом для навчання усіх напрямів (спеціальностей) у вищих навчальних закладах країни.

Головним завданням сучасної політології в нашій країні має бути підготовка громадян до участі у суспільно-політичному житті, формування нової політичної свідомості та політичної культури, зокрема молодого покоління. Особливе значення у розумінні політичних учень, минулих та сучасних політичних процесів відіграє порівняльна політологія, що має особливе значення для молодої української держави. Порівняння в політичній науці – не лише один з методів дослідження, а й дослідницька стратегія, орієнтація на яку дала змогу політології здобути визнання. До того ж, за допомогою таблиць та логічних схем стає більш зрозумілим порівняння політичних поглядів мислителів, громадських діячів різних часів, моделей державного розвитку, шляхів формування правової, демократичної держави, громадянського суспільства.

У результаті вивчення політології студенти повинні знати:

– теоретико-методологічні її засади та принципи, історію політичних учень;

– категорійно - понятійний апарат науки, його специфіку та закономірності функціонування в сфері політичних відносин;

– сутнісні риси політичних систем, політичних процесів у світі й Україні, ознак держави та форм організації влади, їх особливостей у сучасному світі;

– теорію і практику формування правової, демократичної держави, громадянського суспільства, проблем, які цьому заважають;

– різновиди політичної культури, свідомості, ідеології, основних політичних течій сучасності, політичних партій, партійних систем та їх ролі в політиці;

– концепції та реалії політичних еліт, лідерства та різновиди виборчих систем;

– особливості трансформації політичних систем посттоталітарних країн світу;

– особливості міжнаціональних відносин та сутність національної політики;

– різновиди соціальних моделей та шляхи розв`язання соціальних проблем;

– закони геополітики, геополітичні парадигми міжнародних відносин та зовнішньої політики України.

Навички та і уміння студентів:

– самостійно складати таблиці, логічні схеми політичних ідей та подій;

– аналізувати документи, порівнювати різні політичні позиції та події;
– орієнтуватися в сучасній політичній ситуації;

– формувати власні політичні переконання та відстоювати їх;

– толерантно ставитись до інших поглядів, позицій та брати участь у політичних дебатах, тематичних круглих столах, прес-конференціях (формувати запитання, аналізувати відповіді, робити висновки).

Міждисциплінарні зв’язки

Особливо ґрунтовні ці зв'язки навчального курсу «Політологія» із предметами гуманітарного циклу: історичними, філософськими, юридичними, психологічними, економічними прикладними політичними науками, соціологією. Синтез проблематики та методів політології з іншими науками призводить до більш ус­пішного розв`язання актуальних пізнавальних проблем.

ПЕРЕЛІК СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА