Політичні культура, свідомість, ідеологія.

Політична культура – важлива складова як духовної культури, так і політичної системи. Поняття «політична культура» має три характерні риси:

це не лише політична свідомість, а й політична поведінка;

- це сукупність уявлень про найкращу політичну систему, які обумовлюють політичну діяльність людей;

- це не лише раціональні фактори політичної поведінки, а і її емоційні прояви.

Таким чином, структура політичної культури має два компоненти (політична свідомість та політична поведінка).

Політична свідомість – це опосередковане відображення політичного життя через знання, вірування, психологію, ідеологію та дії. Різновиди політичної свідомості: суспільна, національна, релігійна, класова, групова, особистісна, громадська думка. Виділяють три основні аспекти політичної свідомості

Політико-психологічний (почуття, настрої…)

Політико-ідеологічний (ідеал, доктрина...)

Політико-дійовий (консерватори, радикали)

 

Політична ідеологія – найвпливовіша форма політичної свідомості, яка реалізується в конкретних політико-ідеологічних доктринах, що відображають мотивацію та шляхи певних соціальних груп до влади, впливу на неї чи її політику. Місце політичної ідеології в суспільстві, державі залежить від рівня їх розвиненості, політичного режиму, політичної культури громадян, народу.

На відміну від науки, політична ідеологія – це не лише знання політичного життя, а й оцінка політичних процесів, позицій, інтересів соціальних груп, партій – носіїв цієї ідеології.

Структура політичної ідеології

Політичні теорії

Суспільно-політичні ідеали, цінності

Концепції політичного розвитку, програми

 

Ідеї та погляди різних політичних сил стають ідейно-політичними доктринами (від лат. Dосtгіnа – «учення»), у яких відображаються розуміння політичної системи, шляхів її розвитку, засобів і методів розв`язання політичних проблем і реалізуються в державній політиці, визначаючи той чи інший її тип.

Політологічний словник

Агрегація інтересів — функція політичної системи, що полягає в узгодженні, інтеграції політичними партіями різнорід­них інтересів, вимог, висунутих до політичної системи індивіда­ми та соціальними групами.

Артикуляція інтересів — функція політичної системи, що полягає у виявленні групами ін­тересів, громадськими об`єднаннями за допомогою засобів масової комунікації вимог громадян, спрямованих до політичної системи.

Волюнтаризм — соціально-полі­тична практика, що визначаєть­ся залежністю від суб'єктивних бажань і довільних рішень здій­снюючих її осіб.

Деідеологізація — усунення впливу ідео­логії на масову політичну свідо­мість і суспільні процеси.

Демократизація — політичний процес, що характеризується роз­ширенням політичних прав і сво­бод громадян, плюралізмом, збільшен­ням форм участі населення у політичному житті, децентралі­зацією державної влади, реаліза­цією принципу розподілу влади, розбудовою громадянського су­спільства.

Децентралізація — делегування цент­ральними органами державної влади певних повноважень на місцевий рівень.

Ідеологія — систе­ма політичних поглядів та ідей, що відобража­ють інтереси, світогляд, ідеали людей, соціальних груп, суспільства в цілому.

Імпічмент — пе­редбачений законодавством осо­бливий порядок притягнення до відповідальності за порушення закону вищих посадових осіб, відсторонення їх від влади до закінчення терміну повнова­жень.

Імперативний мандат — законодавчо закріплена можливість дострокового відклику депутатів, що не виправдали довіри виборців або зобов`язань перед партією, за списками якої вони були обрані.

Клептократія —позначення посадовців державної влади, які використовують своє поло­ження для особистого збагачен­ня шляхом розкрадання з дер­жавної скарбниці, привласнення частини доходів від торгівлі зброєю, наркотиками, збору данини з корумпованих чинов­ників.

Самостійна робота № 4

Тема. Відповідність формування і розвитку політичної системи України в умовах самостійності європейським міжнародним стандартам.

1. Досвід модернізації політичних систем країн ЄС.

2. Рекомендації європейських інституцій щодо реформування політичної системи України.

3. Проблеми наближення українських реалій до європейських стандартів та шляхи їх розв`язання.

Питання для самоперевірки

1. Що таке перехідний період і як довго він триватиме в Україні?

2. Чи можна поєднати деякі національні та соціальні концепції державотворення?

3. Чим відрізняються бачення стратегії і тактики подолання системної кризи в Україні у різних політичних сил?

4. Що таке політична реформа? Які моделі її проведення можливі та що заважає успішно втілити їх у життя?

5. У чому зміст, структура політичної культури, політичної свідомості? Які існують їх різновиди? Що таке «політична ідеологія», «політична доктрина»?

Література: [ 22, 24, 30, 32, 33, 44, 45, 46].

Тема 5 Основні політичні течії, партії, еліта, лідерство, виборчі системи,