Громадянське суспільство та демократія

Мета: проаналізувати ключові політологічні поняття теорії середнього рівня, їх різновиди в сучасному світі та проблеми розбудови демократії.

План

1. Поняття влади, політичної системи, їх структури та функції.

2. Держава, її теорії походження, ознаки та функції.

3. Форми організації державної влади, форми правління, державного устрою та

типологія політичних систем у сучасному світі.

4. Правова держава та громадянське суспільство (концепції, реалії).

5. Поняття демократії та різновиди її концепцій.

6. Проблеми формування правової, демократичної держави та громадянського суспільства в сучасній Україні.

Теми рефератів

1. Ресурси влади в сучасному світі. Теорія «зсуву влади» Е. Тоффлера.

2. Теорії політичної системи Д. Істона і Г. Алмонда.

3. Концепція української державності в творах В. Липинського: праця «Листи до братів-хліборобів».

Література: [40, 42, 44, 45, 46].

Основні тези для підготовки до теми № 3

Поняття влади, політичної системи, їх структури та функції.

Поняття «влада» – це здатність і можливість розпоряджатись чим-небудь, ким-небудь за допомогою права, авторитету, волі, примусу, власності на майно, капітал, інформацію. Серед різноманіття форм влади політична – найуніверсальніша, бо здатна впливати на всі інші форми влади.

Основні тенденції розвитку політичної влади

шляхи досягнення влади

перспективи розвитку влади

пріоритет знань, інформації

 

Категорія «політична система суспільства», запроваджена після того, як почали поряд з державними органами з`явились громадські об’єднання, партії.

Існують два основні підходи до аналізу політичних систем

Соціологічний (від участі громадян у формуванні влади до урахування їх інтересів при прийнятті рішень)

Правовий (сукупність державних і недержавних інституцій, які управляють суспільством)

Основні функції політичних систем у трьох напрямах

Легітимізація

Політична соціалізація

Стабілізація

П'ять основних сторін політичної системи

а) інституціональна (організації, установи);

б) регулятивна (норми, принципи);

в) функціональна (політичні функції, політичний процес, політичний режим);

г) ідеологічна (політичні погляди, політична свідомість та культура);

д) комунікативна (зв'язки, що об'єднують вказані елементи політичної системи).

Держава, її теорії походження, ознаки та функції.

Держава — форма політичної самоорганізації суспільства, політико-територіальний спосіб організації публічної влади, покликаний керувати суспільними процесами шляхом надання своїм велінням загальнообов'язкового характеру та можливістю реалізації їх через примус.

Теорії походження держави

Патріархальна (Арістотель); теологічна (Ф. Аквінський); договірна (Т. Гоббс); насильницька (Дюрінг); психологічна (Л. Петражицький); органічна (Г. Спенсер); технократична (Михайловський) та космічна чи урологічна. Ще існує соціальна (Маркс, Енгельс) теорія походження держави, яка основана на твердженні, що держава як апарат панування одного класу над іншим виникла на засадах майнової нерівності, приватної власності та формування класів, тому є апаратом насильства пануючого класу над трудящими класами: робітників та селян.

Держава має чотири обов’язкові ознаки

Постійна територія (в її межах –повноваження державної влади)

Публічна влада, що стоїть над суспільством, видає закони, забезпечує їх виконання, має апарат управління та примусу

Податкова система, яка дозволяє утримувати державні органи

Державний суверенітет (внутрішній та зовнішній) – повновладдя на своїй території

Що стосується державної символіки (герба, гімну, прапора), то ці, безумовно, важливі атрибути держави, є скоріше наслідком її заснування, ніж обов’язковою ознакою. Проте, державний суверенітет, безумовно, передбачає наявність державної символіки та державної мови як її підґрунтя.