Нехай функція – неперервна і невід’ємна на проміжку . Формула (2) з геометричної точки зору означає, що площа криволінійної трапеції = площі прямокутника за такой ж основою, що і у криволінійної трапеції і з висотою .
Властивість 10. Узагальнена формула середнього значення
Нехай виконані умови:
1. Функція f(x), а також функція – інтегровані на проміжку .
2.
3. , тобто на проміжку функція не змінює знак.
Тоді - (1) (якщо покласти , отримаємо формулу з вл. 9).
Доведення:
і будемо вважати, що . З другої умови теореми випливає, що виконується нерівність:
(2)
Якщо помножимо нерівність (2) на функцію , то отримаємо:
(3)
З цього слідує, що:
(4)
Якщо , то
1. Якщо , то . Отже за ми можемо взяти будь-яке число з ;
2. Якщо . Розділивши нерівность (4) на одержимо: (5). Отже, . Покладемо у нерівності (5), що Перший випадок доведено.
2) У всіх інших випадках формула (1) залишається правильною, оскільки зміна знаку функції з «+» на «-», а також зміна меж інтегрування на протилежні з на не змінює формулу (6).
Зауваження:
Якщо умови теореми виконані і функція неперервна на , то формулу (1) можна подати у вигляді:
, де .
ВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ ЗІ ЗМІННОЮ ВЕРХНЬОЮ МЕЖЕЮ
Зауваження:
У визначеному інтегралі змінну інтегрування можна позначати будь-якою літерою або буквою, тобто має місце рівність::
Нехай функція інтегрована на буде інтегрована на , де тобто змінна – верхня межа.
Визначений інтеграл, що має вигляд називається визначеним інтегралом функції зі змінною верхньою межею.
Властивість 1.
Якщо функція інтегрована на проміжку , то Ф( неперервна на .
Доведення:
Нехай Введемо позначення
Розглянемо приріст функції .
Якщо застосувати формулу середнього значення, то (*), де .
Якщо в рівності (*) перейти до границі, коли , то одержимо: . А це означає, що функція – неперервна в точці . Оскільки точка була обрана довільно, то Ф – неперервна на .
Властивість 2.
Якщо функція – інтегрована на проміжку і неперервна в точці . Тоді функція Ф диференційована в точці .
Доведення:
Нехай умови нашого твердження виконано тоді з рівності (*) (властивості 1):
(1)
Де . Оскільки функція – неперервна в точці , то це означає, що буде виконуватись нерівність:
виконується нерівність а значить і:
Причому – фіксована – змінна (2)
Одержимо ,
Якщо перейти до границі в рівності (1), то одержимо . Це означає, що функція Ф має похідну в точці яка дорівнює .
Наслідок:
Якщо – неперервна в то Ф( диференційована на . Тобто . Це означає, що можна розглядати як первісну .
ФОРМУЛА НЬЮТОНА-ЛЕЙБНІЦА
Нехай функція – неперервна на , тоді має місце наступна формула Ньютона-Лейбніца:
Де – будь-яка з первісних функції на .
Доведення:
Нехай функція – неперервна на , тоді згідно з наслідком до другої властивості інтеграла зі змінно верхньою межею функція є первісною . – будь-яка інша первісна. Тоді згідно із твердженням про первісні функції одержимо, що:
Покладемо :
Покладемо :
Метод інтегрування частинами
Нехай функції u(x), v(x), u´(x), v´(x) неперервні на [a,b]. Тоді має місце наступна формула:
- або = - .
Доведення:
За допомогою правила диференціювання добутку можна отримати рівність: Ця рівність означає,що функція є первісною для . Оскільки остання функція є неперервною на проміжку [a,b], то за допомогою формули Ньютона - Лейбніца одержимо, що = . З останньої рівності безпосередньо випливає формула (1):
= - .
Приклад
= = - = =
Заміна змінної у визначеному інтегралі
Теорема
Нехай виконуються умови:
Функція неперервна на [a,b].
Функція , а також неперервні на проміжку [ ]. Причому t [ ] виконується нерівність a ≤ ≤ b, тобто значення функції не виходить за межі проміжку [a,b].
=a, =b. Тоді має місце наступна формула:
= (1)
Доведення
Нехай виконуються умови теореми. Оскільки функція неперервна на [a,b], то за допомогою формули Ньютона- Лейбніца, одержимо:
(2), де - будь-яка первісна для . Оскільки неперервна на [a,b], то згідно з наслідком до другої властивості інтеграла зі змінною верхньою межею, цей інтеграл (який є однією з первісних для ) є диференційованою функцією. Тому будь-яка інша первісна, у тому числі , диференційована на [ ], диференційована на проміжку. Тоді диференційована [α,β]. Причому виконується рівність:
=
Остання рівність означає, що - первісна для . Оскільки остання функція є неперервною на проміжку [ ], то згідно з формулою Ньютона – Лейбніца, одержимо наступну рівність:
= (3)
(за третьою умовою теореми)
Порівнюючи рівності (2) і (3) одержимо рівність (1), що і треба було довести.
Якщо при обчисленні визначеного інтеграла зроблена заміна, то при знаходженні цього інтеграла немає потреби повертатися до вихідної заміни.