Відвідний м’яз мізинця (т. abductor digiti minimi) вузький, веретеноподібний, розташований вздовж бічного краю стопи над підошвовим апоневрозом, прикриває короткий м’яз-згинач мізинця і протиставний м’яз мізинця.
Початок: від підошвової поверхні бічного і присереднього відростків п’яткового горба, горбистості V плеснової кістки і підошвового апоневрозу Прикріплення: до бічної поверхні основи проксимальної фаланги мізинця.
Функція: відводить і згинає проксимальну фалангу мізинця.
Короткий м’яз-згинач мізинця (т. flexor digiti minimi brеvis) тонкий, розташований присередньо від відвідного м’яза мізинця, частково прикритий цим м’язом і підошвовим апоневрозом.
Початок: від підошвової поверхні основи V плеснової кістки, підошвової піхви сухожилка довгого малогомілкового м’яза і довгої зв’язки підошви.
Прикріплення: до основи підошвової поверхні проксимальної фаланги мізинця.
Функція: згинає проксимальну фалангу мізинця.
Протиставний м’яз мізинця (т. opponens digiti minimi) тонкий, часто відсутній. Розташований на підошвовій поверхні V плеснової кістки збоку від короткого м’яза-згинача мізинця, прикритий відвідним м’язом мізинця. Початок: від довгої зв’язки підошви і підошвової піхви сухожилка довгого малогомілкового м’яза.
Прикріплення: до бічного краю V плеснової кістки. Функція: протиставляє мізинець великому пальцю стопи, бере участь у зміцненні бічного поздовжнього склепіння стопи.
68. Топографія нижньої кінцівки: стегновий трикутник, привідний канал, підколінна ямка, гомілково – підколінний канал.
Над- і підгрушоподібні отвори (forr. supraet infrapiriformes) розташовані в межах великого сідничого отвору над і під грушоподібним м'язом (див. мал. 117). Через ці проміжки судини та нерви з порожнини малого таза проникають у сідничну ділянку.
Стегновий трикутник ( trigonum fémorale) (див. мал. 116, а) обмежений зверху пахвинною зв'язкою, збоку — зовнішньо-присереднім краєм кравецького м'яза, присередньо — довгим привідним м'язом. У цьому трикутнику розташовані стегнові артерія і вена, гілки стегнового нерва та лімфатичні вузли, які оточені пухкою волокнистою сполучною тканиною.
Простір між пахвинною зв'язкою і тазовою кісткою поділяється клубово-гребінною дугою на дві лакуни: присередню — судинну (lacuna vasorum), де проходять стегнові артерія і вена, і бічну — м'язову (lacuna musculorum), у якій містяться клубово-поперековий м'яз і стегновий нерв (див. мал. 97).
Привідний канал (canalis adductorius) (див. мал. 124) обмежений з присереднього боку великим привідним м'язом, збоку — присереднім широким м'язом стегна і спереду — сухожилковою перетинкою, натягнутою між названими м'язами. Цей канал, що з'єднує стегновий трикутник з підколінною ямкою, має три отвори: верхній, оточений проксимальними краями його стінок, передній, розташований у згаданій вище перетинці; нижній (hiatus adductorius), утворений пучками великого привідного м'яза, що розходяться. У привідному каналі залягають стегнові судини та підшкірний нерв.
Підколінна ямка (fossa poplitea) (див. мал. 119, 120) є продовженням привідного каналу. Це ромбоподібна заглибина, виповнена жировою тканиною. Вона обмежена спереду підколінною поверхнею стегнової кістки й капсулою колінного суглоба, зверху та з боків — двоголовим м'язом, зверху і зсередини — напівсухожилковим і напівперетинчастим м'язами; знизу — бічною і присередньою головками литкового м'яза.
З підколінної ямки, в жирових скупченнях якої проходять однойменні судини, великогомілковий і загальний малогомілковий нерви, крім описаного привідного виходять: гомілково-підколінний канал, утворений спереду заднім великогомілковим м'язом і довгим м'язом — згиначем великого пальця, камбалоподібним м'язом, і верхній м'язово-малогомілковий канал, розташований між малогомілковою кісткою і довгим малогомілковим м'язом. Відгалуженням гомілково-підколінного каналу вважають нижній м'язово-малогомілковий канал, обмежений спереду малогомілковою кісткою і ззаду довгим м'язом — згиначем великого пальця. У цих трьох каналах розташовані великі судини і нерви.
Гомілково-підколінний канал (canalis cruropopliteus) обмежений спереду заднім великогомілковим м'язом, ззаду — камбалоподібним м'язом і глибоким листком фасції гомілки, що вкриває його спереду, зсередини — довгим м'язом — згиначем пальців, ззовні — довгим м'язом — згиначем великого пальця. Верхній отвір каналу обмежений сухожилковою дугою камбалоподібного м'яза (ззаду) і підколінним м'язом (спереду). Крім того, розрізняють передній і нижній отвори зазначеного каналу. Передній отвір розташований у міжкістковій перетинці та пропускає передню великогомілкову артерію, нижній — спереду обмежений заднім великогомілковим м'язом, ззаду — п'ятковим сухожилком. Через нього задні великогомілкові судини та великогомілковий нерв проникають у присередній кісточковий канал. Клітковинний простір гомілково-підколінного каналу через верхній отвір сполучається з клітковиною підколінної ямки. За ходом передньої великогомілкової артерії він пов'язаний з переднім м'язовим ложем, за ходом гілок задньої великогомілкової та малогомілкової артерій — з підшкірною жировою клітковиною гомілки, внизу через присередній кісточковий канал — із серединним клітковинним простором підошви.
69. Тримачі м‘язів згиначів та розгиначів верхньої та нижньої кінцівок: їх утворення та топографія.
Тримач м’язів-згиначів розташований присередньо, перекидається від присередньої кісточки до присередньої поверхні п’яткової кістки. Від утримувача відходять до заплеснових кісток сполучнотканинні пучки, що розділяють простір під тримачем м’язів-згиначів на три кістково-волокнисті канали:
-у першому каналі, який розміщений відразу позаду і знизу присередньої кісточки проходить піхва сухожилка заднього великогомілкового м’яза;
-у другому каналі, який розміщений позаду і дещо вбік від першого каналу, проходить піхва сухожилків довгого м’яза-згинача пальців;
-у третьому каналі, що розташований позаду перших двох каналів, проходить піхва сухожилка довгого м’яза-згинача великого пальця.
В окремому волокнистому каналі, що розміщений між піхвами сухожилків довгого м’яза-згинача пальців і довгого м’яза-згинача великого пальця, проходять із заднього відділу гомілки на підошву задній судинно-нервовий пучок гомілки – задні великогомілкові артерія і дві вени, а також великогомілковий нерв.
Верхній тримач м’язів-розгиначів розташований в нижній частині переднього відділу гомілки, він натягнутий між переднім краєм великогомілкової кістки і бічною поверхнею малогомілкової кістки. Під цим тримачем проходять сухожилки переднього великогомілкового м’яза, довгого м’яза-розгинача великого пальця і довгого м’язарозгинача пальців.
Нижній тримач м’язів-розгиначів розташований нижче попереднього, перекидається над сухожилками м’язів передньої групи гомілки у місці їх переходу на тил стопи. Він починається від бічної поверхні п’яткової кістки і розділяється на дві ніжки: верхня прикріплюється до присередньої кісточки, а нижня – до човноподібної та присередньої клиноподібної кісток. Від нижнього тримача м’язів-розгиначів до кісток стопи відходять перегородки, які розділяють простір під тримачем на чотири кістково-волокнисті канали:
-у присередньому каналі проходить піхва сухожилка переднього великогомілкового м’яза, яка простягається від верхнього краю верхнього тримача м’язіврозгиначів до рівня верхівки присередньої кісточки;
-у середньому каналі розміщена піхва сухожилка довгого м’яза-розгинача великого пальця;
-у наступному, третьому каналі проходять тильні артерія і вени стопи, а також глибокий малогомілковий нерв;
-у бічному каналі розміщена піхва сухожилків довгого м’яза-розгинача пальців.
Піхви сухожилків довгого м’яза-розгинача великого пальця і довгого м’яза-розгинача пальців проходить на тилі стопи до рівня основ плеснових кісток.
Позаду і знизу від бічної кісточки розміщені верхній та нижній тримачі малогомілкових м’язів.
Верхній тримач малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum fibularium superius) проходить від бічної кісточки до бічної поверхні п’яткової кістки.
Нижній тримач малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum fibularium inferius) прикріплюється до бічної поверхні п’яткової кістки.
