Глибокі м’язи шиї поділяються на дві групи: бічну і присередню (передхребтову). До складу бічної групи входять передній, середній і задній драбинчасті м’язи. Таку назву вони отримали тому, що почина ються і прикріплюються уступами – драбиноподібно. Присередня (передхребтова) група включає довгі м’язи шиї і голови, передній і бічний прямі м’яза голови (останні два описані в розділі “М’язи спини”), що розташовані на передній поверхні хребтового стовпа по обидва боки від серединної лінії.
Передній драбинчастий м’яз (т. scalеnus anterior) представлений довгою, звуженою донизу стрічкою.
Початок: сухожилковими зубцями від передніх горбків поперечних відростків II–VI шийних хребців.
Прикріплення: м’язові пучки прямують зверху донизу і прикріплюються коротким сухожилком до горбка переднього драбинчастого м’яза на верхній поверхні I ребра (попереду від борозни підключичної артерії). Попереду передній драбинчастий м’яз прикритий груднинно-ключично-соскоподібним м’язом.
Середній драбинчастий м’яз (т. scalеnus mеdius) довший і товщий за попередній, розташований збоку і позаду від нього.
Початок: короткими сухожилковими зубцями від поперечних відростків II–VII шийних хребців, збоку від початку переднього драбинчастого м’яза.
Прикріпленн я: м’яз проходить зверху донизу і збоку від переднього драбинчастого м’яза, прикріплюється коротким сухожилком до верхньої поверхні I ребра позаду від борозни підключичної артерії.
Задній драбинчастий м’яз (т. scalеnus posterior) найкоротший із драбинчастих м’язів.
Початок: тонкими сухожилковими пучками від задніх горбків поперечних відростків IV–VI шийних хребців.
Прикріплення: м’яз проходить зверху донизу і прикріплюється до верхнього краю і зовнішньої поверхні II ребра.
Функції: усі драбинчасті м’язи при фіксованому шийному відділі хребта піднімають I і II ребра, сприяючи розширенню грудної порожнини, тобто беруть участь в акті вдиху. При фіксованих I і II ребрах і двобічному скороченні драбинчасті м’язи нахиляють шию вперед. При однобічному скороченні згинають і нахиляють шию у свій бік.
Довгий м’яз шиї ( т. lоngus cоllі) є одним із найдовших у цій ділянці, він розташований на передньобоковій поверхні хребта від III грудного до I шийного хребця. М’яз має видовжену трикутну форму, посередині він широкий. М’язові пучки довгого м’яза шиї різні за довжиною і напрямком, тому у ньому розрізняють три частини – вертикальну (присередню), верхню і нижню косі:
– вертикальна (присередня) частина:
початок: від передньобічної поверхні тіл ІІІ грудного – V шийного хребців;
прикріплення: до передньобічної поверхні тіл ІІ– IV шийних хребців;
– верхня коса частина:
початок: від передніх горбків поперечних відростків ІІІ–V шийних хребців;
прикріплення: до переднього горбка І шийного хребця (атланта) і до тіл ІІ–IV шийних хребців разом з пучками вертикальної частини цього м’яза;
– нижня коса частина:
початок: від передньобічної поверхні тіл І–ІІІ грудних хребців;
прикріплення: до передніх горбків поперечних відростків V–VІІ шийних хребців.
Функція: при двобічному скороченні довгий м’яз шиї згинає шийну частину хребтового стовпа. При однобічному скороченні м’яз нахиляє шию у свій бік. При скороченні верхньої косої частини м’яза, голова повертається в його бік, при скороченні нижньої косої частини голова повертається у протилежний до м’яза бік.
М’язи голови: класифікація. Жувальні м‘язи:будова (початок, прикріплення), функції; описати і продемонструвати. Мімічні м‘язи: відміно від решти скелетних м‘язів, класифікація, фнкції, описати і продемонструвати. М’ЯЗИ ГОЛОВИ
Вони поділяються на:
-жувальні м’яз;
- м’язи лиця, або мімічні м’язи.
Жувальні м’язи
1. Жувальний м’яз має поверхневу частинута глибоку частину.
Поверхнева частина жувального м’яза.
Початок: від передніх двох третин виличної дуги.
Прикріплення: до жувальної горбистості нижньої щелепи.
Функція: піднімає нижню щелепу і тягне її вперед.
Глибока частина жувального м’яза.
Початок: від задніх двох третин виличної дуги.
Прикріплення: до жувальної горбистості нижньої щелепи.
Функція: піднімає нижню щелепу.
Функція жувального м’яза:
піднімає нижню щелепу, переважно кут нижньої щелепи, притискаючи нижні кутні зуби до верхніх кутніх зубів, розвиваючи більшу силу ”роздавлюючий м’яз”;
висуває нижню щелепу вперед .
2. Скроневий м’яз.
Початок: від скроневої поверхні тім’яної кістки, лускової частини скроневої кістки і внутрішньої поверхні скроневої фасції.
Прикріплення: до вінцевого відростка нижньої щелепи.
Функція: піднімає нижню щелепу, діючи в основному на передні зуби ”кусаючий м’яз” та тягне дозаду висунуту вперед щелепу.