М язи стегна:топографічна класифікація, будова( початок, прикріплення) функції; описати і продемонструвати. М’язи стегна

М’язи стегна розвинені дуже добре у зв’язку з прямоходінням. Вони потужні, діють на кульшовий і колінний суглоби, беруть участь у функціях стояння, ходьби, бігу. Ці м’язи не тільки забезпечують пересування тіла, але й утримують його у вертикальному положенні. М’язи стегна поділяються на три групи. Передня група (згиначі стегна і розгиначі гомілки) включає два м’язи – чотириголовий м’яз стегна і кравецький м’яз; до задньої групи (розгиначі стегна і згиначі гомілки) належать три м’язи – півсухожилковий і півперетинчастий м’язи, двоголовий м’яз стегна; присередня група (привідні м’язи) утворена п’ятьма м’язами – це гребінний і тонкий м’язи, довгий, короткий і великий привідні м’язи.
Передня група м’язів стегна

Кравецький м’яз (т. sartоrius) має стрічкоподібну форму і довжину до 50 см, розташований на передній поверхні стегна в борозні між чотириголовим м’язом стегна і привідними м’язами.

Початок: від верхньої передньої клубової ості, попереду від м’яза-натягувача широкої фасції.

Прикріплення: м’яз прямує косо зверху вниз і присередньо, огинає ззаду присередній відросток стегнової кістки, переходить у міцний сухожилок і прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки, а також вплітається у фасцію гомілки.

У місці прикріплення сухожилок кравецького м’яза зростається із сухожилками тонкого і півсухожилкового м’язів, утворюючи разом з ними трикутну пластинку – поверхневу гусячу лапку (pеs anserіnus superficiаlis), під якою розташовані гусяча сумка (bursa anserina) і підсухожилкові сумки кравецького м’яза (bursae subtendineaе musculi sartоrii).

Функція: згинає стегно у кульшовому суглобі, дещо відводить і обертає його назовні, згинає гомілку в колінному суглобі і обертає її до середини.

Чотириголовий м’яз стегна (т. quadriceps fеmoris) є одним із найпотужніших м’язів людини, розташований у передньому відділі стегна. Складається з чотирьох окремих м’язів: прямого м’яза стегна, бічного, проміжного і присереднього широких м’язів стегна, які оточують майже з усіх боків стегнову кістку. У нижній третині стегна всі чотири м’язи з’єднуються й утворюють загальний для них сухожилок. Цей широкий і товстий сухожилок прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки, а також до основи, верхівки і бічних країв наколінка. Ділянка сухожилка між наколінком і великогомілковою кісткою називається зв’язкою наколінка (lig. patelle). Таким чином, наколінок, що розміщений у товщі сухожилка чотириголового м’яза стегна, є сесамоподібною кісткою, що збільшує кут прикріплення цього сухожилка до горбистості великогомілкової кістки.

 

Перед наколінком під сухожилком розташована переднаколінкова підсухожилкова сумка (bursa subtendinea prepatellaris). Під сухожилком чотириголового м’яза, в місці його прикріплення до горбистості великогомілкової кістки, міститься глибока піднаколінкова сумка (bursa infrapatellaris profunda).

Прямий м’яз стегна (т. rеctus fеmoris) – це найдовший м’яз з усіх частин чотириголового м’яза стегна, він має веретеноподібну форму і є двоперистим. На початковому відділі м’яза розрізняють пряму головку (caput rectum) і повернену головку (caput reflexum).

Початок: від нижньої передньої клубової ості (пряма головка) і зовнішньої поверхні клубової кістки над кульшовою западиною (повернена головка). М’яз прямує зверху вниз попереду від кульшового суглоба, виходить на передню поверхню стегна, де переходить у загальний сухожилок чотириголового м’яза стегна.

Бічний широкий м’яз (т. vаstus laterаlis) – це плоский одноперистий м’яз, розташований на задньобічній поверхні стегнової кістки. Цей м’яз прикритий м’язом – натягувачем широкої фасції і клубово-гомілковим пасмом.

Початок: від міжвертлюгової лінії нижньої частини великого вертлюга, бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки і від бічної міжм’язової перегородки стегна. М’яз прямує косо зверху вниз і присередньо до наколінка переходячи у загальний сухожилок. Частина сухожилкових пучків цього м’яза продовжується в бічний тримач наколінка (retinаculum patellae laterаlе).
Присередній широкий м’яз (m. vastus medialis) одноперистий, плоский, розташований на передньоприсередній поверхні стегнової кістки. Вгорі і позаду цей м’яз прилягає до великого і довгого привідних м’язів, іноді навіть зрощений з ними. Присередня поверхня м’яза прикрита кравецьким м’язом.

Початок: від нижньої половини міжвертлюгової лінії, присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки, а також від присередньої міжм’язової перегородки стегна. М’яз прямує косо вниз, переходить у загальний сухожилок. Частина сухожилкових пучків цього м’яза бере участь в утворенні присереднього тримача наколінка (retinаculum patellae mеdiаlе).

Проміжний широкий м’яз (т. vаstus intermеdius) має вигляд плоскої пластинки, з боків він зрощений з бічним і присереднім широкими м’язами, дещо прикритий їхніми краями. Попереду проміжний широкий м’яз прикритий прямим м’язом стегна.

Початок: від верхніх двох третин передньобічної поверхні стегнової кістки аж до міжвертлюгової лінії, нижньої частини бічної губи шорсткої лінії і від бічної міжм’язової перегородки стегна. М’яз прямує зверху вниз і переходить у загальний сухожилок чотириголового м’яза стегна. Функція: чотириголовий м’яз стегна є потужним розгиначем гомілки в колінному суглобі. Окрім того, прямий м’яз стегна згинає стегно у кульшовому суглобі. М’яз відіграє важливу роль у прямоходінні й утримуванні тіла у вертикальному положенні, протидіючи силі ваги, що прагне зігнути ногу в колінному суглобі. Задня група м’язів стегна

До задньої групи м’язів стегна, що розташовані в його задньому відділі, належать три м’язи: двоголовий м’яз стегна, півсухожилковий і півперетинчастий м’язи. Всі вони починаються від сідничого горба. Початкові відділи цих м’язів покриті великим сідничним м’язом. Півсухожилковий і півперетинчастий м’язи, що прилягають позаду до великого привідного м’яза, розміщені присередньо. Двоголовий м’яз стегна проходить збоку і межує з бічним широким м’язом. На межі між середньою і нижньою третинами стегна м’язи розходяться. Півсухожилковий і півперетинчастий м’язи прямують вниз і присередньо, обмежовують підколінну ямку зверху і присередньо. Двоголовий м’яз стегна спрямований вниз і вбік, обмежуючи підколінну ямку зверху і збоку.

М’язи задньої групи стегна відіграють важливу роль у підтримці вертикального положення тіла і при прямоходінні, перешкоджаючи згинанню тулуба в кульшовому суглобі під впливом сили ваги.
Двоголовий м’яз стегна (т. biceps fеmoris) довгий і потужний, має дві головки – довгу і коротку.

Початок: – довга головка (cаput lоngum) починається товстим коротким сухожилком від верхньоприсередньої поверхні сідничого горба і крижово-горбової зв’язки. Ця головка прямує зверху вниз і вбік поруч з півсухожилковим м’язом. На межі між середньою і нижньою третинами стегна довга головка двоголового м’яза відокремлюється від півсухожилкового м’яза і з’єднується з короткою головкою.

– коротка головка (cаput brеve) починається від бічної губи шорсткої лінії і верхньої частини бічного надвиростка стегнової кістки, а також від бічної міжм’язової перегородки стегна.

Прикріплення: обидві головки з’єднуються на межі між середньою і нижньою частинами стегнової кістки, переходять у загальний сухожилок, що прикріплюється до головки малогомілкової кістки і до зовнішньої поверхні бічного виростка великогомілкової кістки. Частина волокон цього сухожилка вплітається у фасцію гомілки.
Півсухожилковий м’яз (т. semitendinоsus) довгий і плоский, розташований присередньо у задньому відділі стегна. Збоку цей м’яз межує із двоголовим м’язом стегна, а присередньо – з півперетинчастим м’язом. Проксимальна частина півсухожилкового м’яза покрита великим сідничним м’язом. Іноді приблизно на середині стегна півсухожилковий м’яз має сухожилкову переділку. На рівні середньої третини стегна м’яз переходить у довгий сухожилок.

Початок: від верхньоприсередньої поверхні сідничого горба і крижово-горбової зв’язки.

Прикріплення: сухожилок м’яза огинає позаду присередній надвиросток стегнової кістки і прикріплюється до присередньої частини горбистості великогомілкової кістки, а також до фасції гомілки, беручи участь в утворенні поверхневої гусячої лапки (pеs anserіnus superficiаlis).
Півперетинчастий м’яз (т. semimembranоsus) плоский і довгий.

Початок: від сідничого горба між початком півсухожилкового і великого привідного м’язів довгим плоским сухожилком, який на рівні середини стегна переходить у м’язове черевце, що розташоване попереду від півсухожилкового м’яза і довгої головки двоголового м’яза стегна. Сухожилок півперетинчастого м’яза спочатку сплощений, потім заокруглюється і розташовується на присередньому боці його черевця.

Прикріплення: сухожилок м’яза проходить позаду присереднього надвиростка стегнової кістки, на рівні задньої поверхні колінного суглоба він сплощується і поділяється на три сухожилкові пучки – присередній, середній і бічний, тому цю розгалужену частину сухожилка називають глибокою гусячою лапкою (pеs anserіnus profundus). Присередній сухожилковий пучок йде горизонтально вперед і прикріплюється до присереднього виростка великогомілкової кістки під обхідною великогомілковою зв’язкою колінного суглоба. Середній сухожилковий пучок прикріплюється до задньої поверхні присереднього виростка великогомілкової кістки і вплітається у фасцію підколінного м’яза. Бічний сухожилковий пучок повертає вбік і догори, продовжуючись в косу підколінну зв’язку колінного суглоба. Присередня група м’язів стегна

До м’язів присередньої групи стегна належать п’ять м’язів: тонкий і гребінний м’язи, великий, довгий і короткий привідні м’язи. Привідні м’язи дуже розвинуті в людини в зв’язку з прямоходінням. Вони розташовані у присередньому відділі стегна. Присередні м’язи стегна починаються від лобкової і сідничої кісток біля затульного отвору. Початкові відділи привідних м’язів прикривають зовнішній затульний м’яз. Поверхнево в групі привідних м’язів розташовані гребінний і тонкий м’язи, глибше розміщений довгий привідний м’яз, а найглибше – великий і короткий привідні м’язи. М’язи присередньої групи прикріплюються вздовж стегнової кістки – від малого вертлюга до присереднього надвиростка стегнової кістки.

 

Тонкий м’яз (т. grаcilis) плоский, довгий і стрічкоподібний, розташований поверхнево вздовж присередньої поверхні стегна. У верхній частині стегна присередньо від тонкого м’яза розміщений довгий привідний м’яз, а позаду – великий привідний м’яз. У нижній третині стегна попереду тонкого м’яза розташований кравецький м’яз, а позаду – півперетинчастий м’яз. На рівні колінного суглоба тонкий м’яз лежить між кравецьким і півсухожилковим м’язами.

Початок: від передньої поверхні нижньої гілки лобкової кістки і нижнього краю лобкового симфізу.

Прикріплення: до присередньої частини горбистості великогомілкової кістки і фасції гомілки, беручи участь в утворенні поверхневої гусячої лапки разом із сухожилками півсухожилкового і кравецького м’язів Функція: приводить стегно, згинає гомілку в колінному суглобі і одночасно обертає її до середини.
Гребінний м’яз (т. pectіneus) є коротким і плоским, прилягає до передньої поверхні зовнішнього затульного м’яза і короткого привідного м’яза. М’яз прямує вниз і вбік. До бічного краю гребінного м’яза прилягає клубово-поперековий м’яз, між ними утворюється клубово-гребінна борозна. Присередньо гребінний м’яз межує з довгим привідним м’язом і капсулою кульшового суглоба

Початок: від лобкового гребеня і верхньої гілки лобкової кістки.

Прикріплення: до гребінної лінії стегнової кістки, що розташована між задньою поверхнею малого вертлюга і шорсткою лінією стегна.
Довгий привідний м’яз (т. adductor lоngus) товстий, плоский, розташовується присередньо і донизу від гребінного м’яза, закриває попереду короткий привідний м’яз і верхні пучки великого привідного м’яза.

Початок: за допомогою товстого міцного сухожилка від зовнішньої поверхні верхньої гілки лобкової кістки між лобковим горбком і лобковим симфізом, збоку від початку тонкого м’яза. Довгий привідний м’яз проходить зверху вниз і вбік, продовжується в широкий плоский сухожилок.

Прикріплення: до середньої третини присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки, між зонами прикріплення великого привідного і присереднього широкого м’язів стегна.
Короткий привідний м’яз (т. adductor brеvis) товстий і плоский, має трикутну форму. Розташований за гребінним і довгим привідним м’язами.

Початок: від зовнішньої поверхні тіла і нижньої гілки лобкової кістки, збоку від початку тонкого м’яза. М’яз прямує вниз і вбік, поступово розширюючись.

Прикріплення: коротким товстим сухожилком до верхньої частини присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки позаду місця прикріплення довгого привідного м’яза. Функція: приводить стегно в кульшовому суглобі, бере участь у його згинанні й обертанні стегна назовні.
Великий привідний м’яз (т. adductor mаgnus) потужний, плоский, має трикутну форму – це найбільший з усіх м’язів стегна. Він розташовується за коротким і довгим привідними м’язами, попереду від нижніх пучків великого сідничного, півсухожилкового, півперетинчастого м’язів і довгої головки двоголового м’яза стегна. М’яз розширюється донизу і присередньо, його верхні пучки спрямовані майже горизонтально, а нижні пучки – вниз.

Початок: від сідничного горба, гілки сідничої кістки і нижньої гілки лобкової кістки.

Прикріплення: вздовж усієї присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки аж до її присереднього надвиростка.

М‘язи гомілки:топографічна класифікація, будова(початок, прикріплення), функції; описати і продемонструвати.М’язи гомілки утворюють три групи – передню, задню і бічну. Передня група м’язів гомілки

 

До передньої групи м’язів гомілки, які за фукцією є розгиначами, належать три м’язи: передній великогомілковий м’яз, довгий м’яз-розгинач пальців і довгий м’яз-розгинач великого пальця. Передні м’язи гомілки, що розташовані в передньому відділі гомілки,

прикріплюються до кісток стопи, зокрема до фаланг пальців (розгиначі пальців). Ці м’язи збоку відокремлені від бічної групи м’язів гомілки передньою міжм’язовою перегородкою гомілки. Присередньо м’язи передньої групи прилягають до бічної поверхні великогомілкової кістки, а позаду – до міжкісткової перетинки гомілки.
Передній великогомілковий м’яз (т. tibiаlis anterior) довгий, звужується донизу, розташовується поверхнево і присередньо.

Початок: від бічного виростка і верхньої половини бічної поверхні тіла великогомілкової кістки, а також від верхньої частини міжкісткової перетинки і фасції гомілки.

М’яз прямує зверху вниз, межуючи збоку з довгим м’язом-розгиначем пальців (угорі) і з довгим м’язом-розгиначем великого пальця (у нижніх відділах гомілки). На рівні нижньої третини гомілки черевце переднього великогомілкового м’яза переходить у довгий, тонкий і плоский сухожилок, що проходить в синовіальній піхві попереду надп’ятковогомілкового суглоба під верхнім і нижнім тримачами м’язів-розгиначів.

Прикріплення: обігнувши присередній край стопи, сухожилок м’яза прикріплюється до підошвової поверхні присередньої клиноподібної кістки і основи I плеснової кістки. Під сухожилком у місці його прикріплення розміщена підсухожилкова сумка переднього великогомілкового м’яза (bursa subtendinea musculi tibialis anterioris).

Функція: розгинає стопу в надп’ятковогомілковому суглобі і відвертає її (супінує), піднімає присередній край стопи і обертає стопу назовні, зміцнює поздовжні склепіння стопи. При фіксованій стопі нахиляє вперед гомілку, сприяє утримуванню тіла у вертикальному положенні.
Довгий м’яз-розгинач пальців (т. extensor digitоrum lоngus) – це плоский, одноперистий м’яз, розташований збоку від переднього великогомілкового м’яза.

Початок: від бічного виростка великогомілкової кістки, головки і переднього краю малогомілкової кістки, а також від верхньої третини міжкісткової перетинки, передньої міжм’язової перегородки і фасції гомілки.

М’яз прямує вниз, його сухожилок проходить під верхнім і нижнім тримачами м’язів-розгиначів. На рівні надп’ятково-гомілкового суглоба сухожилок м’яза розділяється на чотири сухожилки, що розташовані в загальній синовіальній піхві під тримачами м’язів-розгиначів.

Прикріплення: кожний сухожилок на рівні проксимальних фаланг II–V пальців розділяється на три сухожилкові пучки. Середній пучок прикріплюється до основи середньої фаланги, а два бічних – до основи кінцевої фаланги. Непостійний п’ятий сухожилок цього м’яза прикріплюється до основи V плеснової кістки.
Функція: розгинає II–V пальці в міжфалангових і плесно-фалангових суглобах, розгинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, піднімає її бічний край і дещо приводить (пронує) стопу. Нахиляє гомілку при фіксованій стопі. Третій малогомілковий м’яз піднімає бічний край стопи.
Довгий м’яз-розгинач великого пальця (т. extensor hаllucis lоngus) плоский і одноперистий. Він розташований між переднім великогомілковим м’язом (присередньо) і довгим м’язом-розгиначем пальців (збоку), який частково прикриває цей м’яз попереду.

Початок: від середньої третини передньої поверхні малогомілкової кістки і міжкісткової перетинки гомілки. Далі м’яз прямує зверху вниз, переходить у сухожилок, що проходить на тил стопи під верхнім і нижнім тримачами м’язів-розгиначів в окремій синовіальній піхві.

Прикріплення: на тилі стопи сухожилок довгого м’яза-розгинача великого пальця розташований присередньо (пальпується під шкірою) і прикріплюється до основи кінцевої фаланги великого пальця. Окремі сухожилкові пучки м’яза можуть прикріплюватися також до основи проксимальної фаланги. Між сухожилком і головкою I плеснової кістки розміщена сумка довгого м’яза-розгинача великого пальця (bursa musculi extensoris hallucis longi).

Функція: розгинає великий палець в міжфаланговому і плесно-фаланговому суглобах, розгинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, піднімає її присередній край. Якщо стопа зафіксована, то нахиляє гомілку вперед.
Задня група м’язів гомілки
Триголовий м’яз литки (т. triceps surae) формує випуклу округлість заднього відділу гомілки – литку, він складається з двох окремих м’язів. Поверхнево розміщений литковий м’яз, а глибше – камбалоподібний м’яз. Литковий м’яз перекидається через колінний і надп’ятково-гомілковий суглоби, а камбалоподібний м’яз – тільки через надп’ятковогомілковий суглоб. Обидва м’язи мають загальний товстий п’ятковий сухожилок (сухожилок Ахілла), що прикріплюється до п’яткової кістки.

Литковий м’яз (т. gastrocnemius) плоский і широкий, має дві масивні головки: присередню і бічну, котрі обмежовують знизу підколінну ямку.

Початок: бічна головка (cаput laterаlе) починається від підколінної поверхні стегнової кістки над її бічним виростком, а присередня головка (cаput mеdiаlе) також починається від підколінної поверхні стегнової кістки, але над присереднім виростком.

Приблизно на середині гомілки обидві головки з’єднуються в загальне черевце, що трохи нижче переходить у широкий плоский сухожилок, який поступово звужується. Між кожною головкою литкового м’яза і капсулою колінного суглоба (на рівні задньої поверхні відповідного виростка стегнової кістки) є синовіальні сумки: бічна і присередня підсу-хожилкові сумки литкового м’яза (bursa subtendinea musculi gastrocnemii lateralis et bursa subtendinea musculi gastrocnemii medialis). Обидві сумки часто сполучаються з порожниною колінного суглоба.
Камбалоподібний м’яз (т. sоleus) – це товстий і плоский двоперистий м’яз з потужним черевцем. Форма м’яза відповідає його назві. Розташований попереду литкового м’яза.

Початок: від головки і задньої поверхні верхньої третини малогомілкової кістки, лінії камбалоподібного м’яза, що навскіс проходить на задній поверхні верхньої третини тіла великогомілкової кістки, а також від сухожилкової дуги камбалоподібного м’яза (arcus tendines musculi solei), що натягнута навскіс між малогомілковою і великогомілковою кістками. М’яз прямує вниз, переходить у плоский сухожилок, що з’єднується із сухожилком литкового м’яза.

Прикріплення: литковий і камбалоподібний м’язи утворюють один товстий п’ятковий сухожилок (tendo calсaneus) – сухожилок Ахілла, що прикріплюється до п’яткового горба. Між п’ятковим сухожилком і п’ятковою кісткою залягає сумка п’яткового сухожилка (bursa tendinis calcanei).

Функція: згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, дещо її приводить і обертає назовні, сприяє згинанню гомілки в колінному суглобі, у вертикальному положенні піднімає п’яту. Якщо стопа зафіксована, тягне гомілку і стегно назад.
Підошвовий м’яз (т. plantаris) непостійний, має невелике м’язове черевце веретеноподібної форми довжиною 3–7 см і тонкий довгий сухожилок. Черевце розташоване на задній поверхні верхньої третини гомілки попереду від литкового м’яза, а сухожилок м’яза проходить вниз між литковим і камбалоподібним м’язами, поруч з присереднім краєм п’яткового сухожилка.

Початок: від задньої поверхні бічного надвиростка стегнової кістки дещо вище від початку бічної головки литкового м’яза, а також від капсули колінного суглоба.

Прикріплення: тонкий сухожилок підошвового м’яза переважно зростається з п’ятковим сухожилком, іноді самостійно прикріплюється до п’яткового горба.

Функція: бере участь у згинанні стопи, натягує капсулу колінного суглоба.
Глибока частина задньої групи м’язів гомілки
Підколінний м’яз (т. popliteus) плоский і короткий, залягає в підколінній ямці безпосередньо на задній поверхні капсули колінного суглоба.

 

Початок: міцним товстим сухожилком від бічної поверхні бічного виростка стегнової кістки нижче місця прикріплення обхідної малогомілкової зв’язки і від капсули колінного суглоба.

Прикріплення: м’яз прямує вниз і присередньо, дещо розширюючись, і прикріплюється до задньої поверхні великогомілкової кістки над лінією камбалоподібного м’яза.

Функція: згинає гомілку, обертає її досередини, натягує капсулу колінного суглоба.
Довгий м’яз-згинач пальців (т. flеxor digitоrum lоngus) двоперистий і має веретеноподібну форму, розташований на задній поверхні великогомілкової кістки позаду і присередньо від заднього великогомілкового м’яза.

Початок: від задньої поверхні тіла великогомілкової кістки нижче лінії камбалоподібного м’яза, глибокої пластинки фасції гомілки і задньої міжм’язової перегородки гомілки.
Функція: згинає II–V пальці в міжфалангових і плесно-фалангових суглобах, згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, обертає її назовні, сприяє зміцненню склепінь стопи.
Довгий м’яз-згинач великого пал ьця (т. flеxor hаllucis lоngus) є найбільшим з глибоких м’язів гомілки, має двоперисту будову. Розташований збоку, частково прикриває позаду задній великогомілковий м’яз. У середній і нижній частинах гомілки межує з бічним краєм довгого м’яза-згинача пальців. Від бічної групи м’язів гомілки довгий м’яз-згинач великого пальця відокремлений задньою міжм’язовою перегородкою гомілки.

Початок: від задньої поверхні нижніх двох третин тіла малогомілкової кістки, міжкісткової перетинки і задньої міжм’язової перегородки гомілки.
Прикріплення: сухожилок довгого м’яза-згинача великого пальця, проходячи на підошві між присередньою і бічною головками короткого м’яза-згинача великого пальця, прикріплюється до підошвової поверхні кінцевої фаланги великого пальця.

Функція: згинає великий палець у міжфаланговому і плесно-фаланговому суглобах, згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, а також її приводить і відвертає (супінує), зміцнює поздовжнє склепіння стопи.
Задній великогомілковий м’яз (т. tibiаlis posterior) розташований найглибше, у задньому відділі гомілки, безпосередньо на міжкістковій перетинці гомілки, між довгим м’язом-згиначем пальців (присередньо) і довгим м’язом-згиначем великого пальця (збоку) і прикритий цими м’язами. Верхня частина цього м’яза двопериста, нижня – однопериста.

Початок: від нижньої поверхні бічного виростка і верхніх двох третин тіла великогомілкової кістки, а також від задньої поверхні тіла малогомілкової кістки і міжкісткової перетинки гомілки.

М’яз прямує зверху вниз і над присередньою кісточкою переходить у потужний сухожилок, який розміщений в окремій синовіальній піхві під тримачем м’язів-згиначів у борозні на задній поверхні присередньої кісточки. У цьому місці сухожилок проходить попереду сухожилка довгого м’яза-згинача пальців і далі продовжується на підошвову поверхню стопи.

Прикріплення: до горбистості човноподібної кістки, а також окремими пучками до підошвової поверхні трьох клиноподібних кісток, основ ІІ–IV плеснових кісток і довгої підошвової зв’язки.

Функція: згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, приводить і відвертає (супінує) стопу, натягує довгу підошвову зв’язку, зміцнює поздовжні склепіння стопи.

Бічна група м’язів гомілки
Довгий малогомілковий м’яз [т. fibularis (peroneus) longus] – це плоский, довгий двоперистий м’яз, що розміщений поверхнево у бічному відділі гомілки. Зверху м’яз розташовується безпосередньо на малогомілковій кістці, а знизу прикриває короткий малогомілковий м’яз. Довгиймалогомілковий м’яз переднім краєм прилягає до довгого м’язарозгинача пальців, а заднім краєм – до камбалоподібного м’яза, відокремлюючись від них передньою і задньою міжм’язовими перегородками гомілки.

Початок: м’яз починається двома головками – передньою і задньою: передня головка починається від головки малогомілкової кістки, бічної поверхні бічного виростка великогомілкової кістки і фасції гомілки, задня головка – від верхньої частини бічної поверхні малогомілкової кістки. Між цими головками залишається вузька щілина – верхній м’язовомалогомілковий канал.

Прикріплення: до підошвової поверхні основ I і II плеснових кісток і присередньої клиноподібної кістки.

Функція: згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, опускає присередній край стопи, а бічний її край піднімає, одночасно відводячи і привертаючи стопу (пронує), зміцнює поперечні і поздовжнє склепіння стопи.
Короткий малогомілковий м’яз [т. fibularis (peronеus) brеvis] плоский і двоперистий, розташований на малогомілковій кістці і прикритий довгим малогомілковим м’язом.

Початок: від нижніх двох третин бічної поверхні малогомілкової кістки аж до бічної кісточки, а також від передньої і задньої міжм’язових перегородок гомілки.

Сухожилок м’яза огинає позаду бічну кісточку, проходить вниз і вперед по бічній поверхні п’яткової кістки під її малогомілковим блоком у загальній синовіальній піхві із сухожилком довгого малогомілкового м’яза (попереду нього) під верхнім і нижнім тримачами малогомілкових м’язів.

Прикріплення: до горбистості V плеснової кістки. Функція: згинає стопу в надп’ятково гомілковому суглобі і піднімає її бічний край, одночасно відводячи і привертаючи (пронуючи) стопу. 67. М’язи стопи: топографічна класифікація, назвати м‘язи та визначити їх функції. М’язи стопи

Приводять в рух пальці стопи, окрім деяких м’язів гомілки також власні м’язи, що розташовані на тильній і підошвовій поверхнях стопи. На тильній поверхні стопи розміщені два м’язи: короткий м’яз-розгинач пальців і короткий м’яз-розгинач великого пальця. На підошві розташовується 19 коротких м’язів. Це м’язи – згиначі великого та інших пальців, привідні і відвідні м’язи великого пальця та мізинця, червоподібні та міжкісткові м’язи тощо. За функцією ці м’язи дещо подібні до м’язів кисті. Підошвові м’язи виконують ще одну дуже важливу функцію – зміцнюють склепіння стопи.
М’язи тилу стопи

М’язи тилу стопи розташовані під тильною фасцією і під сухожилками довгих м’язів-розгиначів пальців.

Короткий м’яз-розгинач пальців (т. extensor digitоrum brеvis) плоский і тонкий, має три черевця.

Початок: від тильної і бічної поверхонь передньої частини п’яткової кістки, а також від нижнього тримача м’язів-розгиначів, м’яз прямує косо вперед і присередньо по тильній поверхні стопи.

Прикріплення: на рівні середини плеснових кісток кожне черевце переходить у тонкий сухожилок, які прямують до II–ІV пальців і приєднуються збоку до відповідного сухожилка довгого м’яза-розгинача пальців, а потім разом з ним прикріплюються до основ середньої і кінцевої фаланги II–ІV пальців. До мізинця відходить окремий сухожилок від третього малогомілкового м’яза, або від сухожилка короткого м’яза-розгинача пальців, що йде до IV пальця.

Функція: розгинає II–V пальці стопи (разом із довгим м’язом-розгиначем пальців) і дещо відводить їх.
Короткий м’яз-розгинач великого пальця (т. extensor hаllucis brеvis) плоский, має веретеноподібне черевце, розміщений присередньо від короткого м’яза-розгинача пальців.

Початок: від верхньої бічної поверхонь передньої частини п’яткової кістки, прямує косо вперед і присередньо, переходить на рівні І заплеснової кістки у довгий тонкий сухожилок.

Прикріплення: до тильної поверхні основи проксимальної фаланги великого пальця.