Присередній крилоподібний м’яз.

Початок: від стінок крилоподібної ямки клиноподібної кістки, інколи і від горба верхньої щелепи.

Прикріплення: до крилоподібної горбистості нижньої щелепи на її внутрішній поверхні кута нижньої щелепи.

Функція: піднімає нижню щелепу, тягне її у протилежний скороченню бік та висуває вперед нижню щелепу.

Бічний крилоподібний м’яз має верхню головкута нижню головку.

Верхня головка бічного крилоподібного м’яза.

Початок: від підскроневого гребеня та підскроневої поверхні великого крила клиноподібної кістки.

Прикріплення: до суглобової капсули та суглубового диска скронево–нижньощелепного суглоба.

Нижня головка бічного крилоподібного м’яза.

Початок: від зовнішньої поверхні бічної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки.

Прикріплення: до крилоподібної ямки виросткового відростка нижньої щелепи.

Функція бічного крилоподібного м’яза: при однобічному скороченні зміщує нижню щелепув протилежну сторону, а при двобічному – висуває щелепу вперед.

Бічний крилоподібний м’язтакож відтягує вперед суглобову капсулу і суглобовий диск скронево–нижньощелепного суглоба, запобігає ущемленню капсули, а диск зміщує разом із виростковим відростком нижньої щелепи.
Мімічні м'язи представляють тонкі і дрібні м'язові пучки, які групуються навколо природних отворів: рота, носа, очної щілини і вуха, приймаючи так чи інакше участь в замиканні або, навпаки, розширення цих отворів. Замикачі (сфінктери) зазвичай розташовуються навколо отворів кільцеподібно, а розширювачі (ділататори) - радіарну.
Так, мімічні м'язи на відміну від скелетних не мають подвійного прикріплення на кістках, а обов'язково двома або одним кінцем вплітаються в шкіру або слизову оболонку. Внаслідок цього вони не мають фасцій і, скорочуючись, приводять в рух шкіру. При розслабленні їх шкіра в силусвоєї пружності повертається до колишнього стану, тому роль антагоністів тут значно менша, ніж у скелетних м'язів.
Основна функція жувальних м'язів зводиться до руху нижньої щелепи (піднімання, опускання, руху вперед, назад і в сторони). Ці рухи виконують скронева м'яз, жувальна, медіальний крилоподібний м'язи, м'язи, що прикріплюються до під'язикової кістки, латеральний крилоподібний м'яз. Опосередковано в цих рухах беруть участь двубрюшная і підшкірна м'язи шиї.

59. М‘язи плечового поясу: будова (початок, прикріплення) функції; описати і продемонструвати.
М’язи плеча

Вони поділяються на:

м’язи переднього відділу плеча;

м’язи заднього відділу плеча.

До м’язів переднього відділу плеча належать:

Дзьобо–плечовий м’яз.

Початок: від верхівки дзьобоподібного відростка лопатки.

Прикріплення: до передньої та присередньої поверхонь плечової кістки, починаючи від гребеня малого горбка досередтнт цієї кістки.

Функція: згинає плече в плечовому суглобі; приводить його до тулуба; при фіксованому плечі тягне лопатку вперед і донизу; відвертає привернуте плече.

2. Плечовий м’яз.

Початок: від нижніх двох третин передньої поверхні тіла плечової кістки дистальніше дельтоподібної горбистості, а також від присередньої та бічної міжм’язових перегородок плеча.

Прикріплення: до горбистості ліктьової кістки. Глибокі волокна сухожилка м’яза вплітаються в суглобову капсулу ліктьового суглоба.

Функція: згинає передпліччя в ліктьовому суглобі.

Двоголовий м’яз плеча.

довга головка;

Початок: від надсуглобового горбка лопатки. Сухожилок довгої головки проходить крізь порожнину плечового суглоба, потім у міжгорбковій борозні плечової кістки, переходячи у м’язове черевце.

коротка головка.

Початок: від верхівки дзьобоподібного відростка лопатки.

Довга і коротка головки на рівні середини плеча з’єднуються в загальне черевце веретеноподібної форми, яке дещо вище ліктьової ямки, звужується і переходить в довгий сухожилок, який прикріплюється до горбистості променевої кістки.

Від передньо–присередньої поверхні сухожилка відходить апоневроз двоголового м’яза плеча– фасція Пирогова, яка вкриває спереду ліктьову ямку і вплітається присередньо у фасцію передпліччя попереду від круглого м’яза–привертача.

Функція: згинає плече в плечовому суглобі, згинає і відвертає передпліччя в ліктьовому суглобі.

До м’язів заднього відділу плеча належать:

1. Триголовий м’яз плеча. Він розташований у задній плечовій ділянці, має довгу головку, бічну головку та присередню головку.

Довга головка.

Початок: від підсуглобового горбка лопатки.

Прикріплення: доходить досередтнт задньої поверхні плеча, де з’єднується з бічною та присередньою головками.

Функція: розгинає і приводить плече до тулуба в плечовому суглобі;

Бічна головка.

Початок: від задньої поверхні плечової кістки між місцем прикріплення малого круглого м’яза зверху і борозною променевого нерва знизу, а також від задньої поверхні бічної міжм’язової перегородки плеча.

Функція: розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі;

Присередня головка.

Початок: від задньої поверхні плечової кістки присередньо від борозни променевого нерва та від присередньої і бічної міжм’язових перегородок плеча.

Функція: розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі.

Прикріплення триголового м’яза плеча: до ліктьового відростка ліктьової кістки.

Функція триголового м’яза плеча: розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі, а довга головка розгинає плече в плечовому суглобі та приводить його до тулуба.

2. М’яз ліктьового суглоба. Він є непостійним, його ще розглядають як частину присередньої головки триголового м’яза плеча.

Прикріплення: до суглобової капсули ліктьового суглоба.

Функція: натягує суглобову капсулу ліктьового суглоба і запобігає її защемленню.

3. Ліктьовий м’яз. Цей м’яз ще називають четвертою головкою триголового м’яза плеча.

Початок: від задньої поверхні бічного надвиростка плечової кістки і обхідної променевої зв’язки.

Прикріплення: до задньої поверхні ліктьового відростка, проксимальної частини тіла ліктьової кістки і до фасції передпліччя.

Функція: розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі і відтягує дозаду суглобову капсулу ліктьового суглоба.

60. М‘язи плеча: класифікація, будова(початок, прикріплення), функції: описати і продемонструвати.
Вони поділяються на:

- м’язи переднього відділу плеча;

- м’язи заднього відділу плеча.
До м’язів переднього відділу плеча належать:

1. Дзьобо–плечовий м’яз.
Початок: від верхівки дзьобоподібного відростка лопатки.
Прикріплення: до передньої та присередньої поверхонь плечової кістки, починаючи від гребеня малого горбка досередтнт цієї кістки.

Функція: згинає плече в плечовому суглобі; приводить його до тулуба; при фіксованому плечі тягне лопатку вперед і донизу; відвертає привернуте плече.
2. Плечовий м’яз.

Початок: від нижніх двох третин передньої поверхні тіла плечової кістки дистальніше дельтоподібної горбистості, а також від присередньої та бічної міжм’язових перегородок плеча.

Прикріплення: до горбистості ліктьової кістки. Глибокі волокна сухожилка м’яза вплітаються в суглобову капсулу ліктьового суглоба.

Функція: згинає передпліччя в ліктьовому суглобі.
3. Двоголовий м’яз плеча.

- довга головка;

Початок: від надсуглобового горбка лопатки. Сухожилок довгої головки проходить крізь порожнину плечового суглоба, потім у міжгорбковій борозні плечової кістки, переходячи у м’язове черевце.

- коротка головка.

Початок: від верхівки дзьобоподібного відростка лопатки.

Довга і коротка головки на рівні середини плеча з’єднуються в загальне черевце веретеноподібної форми, яке дещо вище ліктьової ямки, звужується і переходить в довгий сухожилок, який прикріплюється до горбистості променевої кістки.

Від передньо–присередньої поверхні сухожилка відходить апоневроз двоголового м’яза плеча – фасція Пирогова, яка вкриває спереду ліктьову ямку і вплітається присередньо у фасцію передпліччя попереду від круглого м’яза–привертача.

Функція: згинає плече в плечовому суглобі, згинає і відвертає передпліччя в ліктьовому суглобі
До м’язів заднього відділу плеча належать:

1. Триголовий м’яз плеча. Він розташований у задній плечовій ділянці, має довгу головку, бічну головку та присередню головку.

Довга головка.

Початок: від підсуглобового горбка лопатки.

Прикріплення: доходить досередтнт задньої поверхні плеча, де з’єднується з бічною та присередньою головками.

Функція: розгинає і приводить плече до тулуба в плечовому суглобі;

Бічна головка.

Початок: від задньої поверхні плечової кістки між місцем прикріплення малого круглого м’яза зверху і борозною променевого нерва знизу, а також від задньої поверхні бічної міжм’язової перегородки плеча.

Функція: розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі;

Присередня головка.

Початок: від задньої поверхні плечової кістки присередньо від борозни променевого нерва та від присередньої і бічної міжм’язових перегородок плеча.

Функція: розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі.

Прикріплення триголового м’яза плеча: до ліктьового відростка ліктьової кістки.

Функція триголового м’яза плеча: розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі, а довга головка розгинає плече в плечовому суглобі та приводить його до тулуба.
2. М’яз ліктьового суглоба. Він є непостійним, його ще розглядають як частину присередньої головки триголового м’яза плеча.

Прикріплення: до суглобової капсули ліктьового суглоба.

Функція: натягує суглобову капсулу ліктьового суглоба і запобігає її защемленню.

3. Ліктьовий м’яз. Цей м’яз ще називають четвертою головкою триголового м’яза плеча.

Початок: від задньої поверхні бічного надвиростка плечової кістки і обхідної променевої зв’язки.

Прикріплення: до задньої поверхні ліктьового відростка, проксимальної частини тіла ліктьової кістки і до фасції передпліччя.

Функція: розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі і відтягує дозаду суглобову капсулу ліктьового суглоба.

61. М‘язи передпліччя:топографічна класифікація, назвати м‘язи кожної групи, визначити загальні принципи їх початку та прикріплення, описати їх функції.
М’язи передпліччя поділяються на:

- м’язи переднього відділу передпліччя, або м’язи відділу згиначів передпліччя, які поділяються на:

- поверхневу частину;

- глибоку частину;

- м’язи заднього відділу передпліччя, або м’язи відділу розгиначів передпліччя, які поділяються на:

- поверхневу частину;

- глибоку частину;

- бічну частину передпліччя, або м’язи променевої частини.
До м’язів поверхневої частини переднього відділу передпліччя (musculi partis superficialis compartimenti antebrachii anterioris) належать:

1. Круглий м’яз–привертач (musculus pronator teres), який має:

- плечову головку (caput humerale);

Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri).

- ліктьову головку (caput ulnare).

Початок: від вінцевого відростка ліктьової кістки (processus coronoideus ulnae).

Прикріплення круглого м’яза–привертача (musculus pronator teres): до бічної поверхні середини тіла променевої кістки (corpus radii).

Функція круглого м’яза–привертача (musculus pronator teres): привертає і згинає передпліччя (pronatio et flexio antebrachii).

2. Променевий м’яз–згинач зап’ястка (musculus flexor carpi radialis).

Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri), від присередньої міжм’язової перегородки плеча (septum intermusculare brachii mediale).

Прикріплення: до долонної поверхні основи II–III п’ясткових кісток.

Функція: згинає кисть (flexio manus), відводить кисть (abductio manus), привертає передпліччя (pronatio antebrachii), згинає передпліччя (flexio antebrachii).

3. Довгий долонний м’яз (musculus palmaris longus).

Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri) і фасції передпліччя (fascia antebrachii).

Прикріплення: переходить в долонний апoневроз (aponeurosis palmaris).

Функція: натягує долонний апоневроз (aponeurosis palmaris), згинає кисть (flexio manus) в променево–зап’ястковому суглобі (articulatio radiocarpalis), згинає II–V пальці у п’ястково–фалангових суглобах, згинає передпліччя.

4. Ліктьовий м’яз–згинач зап’ястка має:

- плечову головку;

Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки і від присередньої міжм’язової перегородки плеча.

- ліктьову головку.

Початок: від присереднього краю ліктьового відростка та заднього краю проксимальної половини тіла ліктьової кістки і від фасції передпліччя.

Прикріплення ліктьового м’яза–згинача зап’ястка: до горохоподібної кістки, гачкa гачкуватої кістки, горохово–п’ясткової зв’язки і горохово–гачкуватої зв’язки та до основи V п’ясткової кістки.

Функція: згинає зап’ясток і приводить кисть, згинає передпліччя.
5. Поверхневий м’яз–згинач пальців має:

- плечо–ліктьову головку;

Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки і від присереднього краю вінцевого відростка ліктьової кістки, а також від фасції передпліччя й обхідної ліктьової зв’язки.

- променеву головку.

Початок: від передньої поверхні проксимальної частини променевої кістки.

Прикріплення поверхневого м’яза–згинача пальців: кожний із чотирьоx сухожилків розділяється на дві ніжки, які прикріплюються до обох боків середніх фаланг пальців кисті.

Функція: згинає середні та проксимальні фаланги II – V пальців та згинає кисть і передпліччя.
До м’язів глибокої частини переднього відділу передпліччя (musculi partis profundae compartimenti antebrachii anterioris) належать:

1. Глибокий м’яз–згинач пальців (musculus flexor digitorum profundus).

Початок: від передньої поверхні проксимальної частини тіла ліктьової кістки (facies anterior partis proximalis corporis ulnae) нижче горбистості ліктьової кістки (tuberositas ulnae) і від міжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).

Прикріплення: чотири сухожилки, що проходять між ніжками сухожилків поверхневого м’яза–згинача пальців; прикріплюється до основ кінцевих фаланг II–V пальців (bases phalangium distalium digitorum secundi–quinti [II–V]).
Функція: згинає кінцеві фаланги II – V пальців (flexio phalangium distalium digitorum secundi – quinti), разом із ними і самі пальці (flexio digitorum), а також згинає кисть (flexio manus) в променево–зап’ястковому суглобі (art. radiocarpalis).

2. Довгий м’яз–згинач великого пальця кисті (musculus flexor pollicis longus manus).

Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri), від передньої поверхні середини тіла променевої кістки (corpus radii) і міжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).

Прикріплення: до основи кінцевої фаланги великого пальця (basis phalangis distalis pollicis).

Функція: згинає кінцеву фалангу великого пальця (flexio phalangis distalis pollicis), разом з нею і сам палець (flexio digiti), бере участь у згинанні кисті (flexio manus).
3. Квадратний м’яз–привертач (musculus pronator quadratus).

Початок: від передньої поверхні і переднього краю дистальної третини ліктьової кістки.

Прикріплення: до передньої поверхні дистальної третини тіла променевої кістки.

Функція: привертає передпліччя і кисть (pronatio antebrachii et manus).
До м’язів бічної частини передпліччя (musculi partis lateralis antebrachii), або м’язів променевої частини (musculi partis radialis), належать:

1. Плечо–променевий м’яз (musculus brachioradialis).

Початок: від верхньої третини бічного надвиросткового гребеня (crista supraepicondylaris lateralis) та бічної міжм’язової перегородки плеча (septum intermusculare brachii laterale).

Прикріплення: до бічної поверхні променевої кістки (facies lateralis radii) над її шилоподібним відростком (processus styloideus radii).

Функція: згинає передпліччя (flexio antebrachii) в ліктьовому суглобі (art. cubiti), відвертає (супінує) проноване передпліччя, привертає (пронує) супіноване передпліччя і встановлює передпліччя в середнє положення між пронацією та супінацією.
2. Довгий променевий м’яз–розгинач зап’ястка (musculus extensor carpi radialis longus).

Початок: від нижніх двох третин бічного надвиросткового гребеня (crista supraepicondylaris lateralis) та від бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri), а також від бічної міжм’язової перетинки плеча (septum intermusculare brachii laterale).

Прикріплення: до тильної поверхні основи II п’ясткової кістки (facies dorsalis basis ossis metacarpi secundi [II]).

Функція: розгинає кисть (extensio manus) і відводить її (abductio manus), дещо згинає передпліччя (flexio antebrachii)

3. Короткий променевий м’яз–розгинач зап’ястка (musculus extensor carpi radialis brevis).

Початок: від бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri), від проксимальної частини обхідної променевої зв’язки (pars proximalis ligamenti collateralis radialis) і від фасції передпліччя (fascia antebrachii).

Прикріплення: до тильної поверхні основи III п’ясткової кістки (facies dorsalis basis ossis metacarpi tertii [III]).

Функція: розгинає і відводить кисть (extensio et abductio manus).
До м’язів поверхневої частини заднього відділу передпліччя (musculi partis superficialis compartimenti antebrachii posterioris) належать:

1. М’яз–розгинач пальців (musculus extensor digitorum). На тильній поверхні п’ястка (facies dorsalis metacarpalis) між його сухожилками є три міжсухожилкові зв’язки (connexus intertendinei).

Початок: від бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri) і фасції передпліччя (fascia antebrachii).

Прикріплення: центральний пучок сухожилкових волокон прикріплюється до основи середньої фаланги (basis phalangis mediae), а два бічних пучки – до основи кінцевої фаланги II–V пальців (basis phalangis distalis digitorum secundi–quinti [II–V]).

Функція: розгинає II–V пальці, а також кисть (extensio digitorum secundi – quinti et manus) в променево–зап’ястковому суглобі (art. radiocarpalis).

2. М’яз–розгинач мізинця (musculus extensor digiti minimi).

Початок: від бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri) і фасції передпліччя (fascia antebrachii).

Прикріплення: до тильної поверхні середньої та кінцевої фаланг мізинця (facies dorsalis phalangium distalis et mediae digiti minimi), вплітаючись в їх тильні сухожилкові розтяжки.

Функція: розгинає мізинець (extensio digiti minimi).

3. Ліктьовий м’яз–розгинач зап’ястка (musculus extensor carpi ulnaris). Він (musculus extensor carpi ulnaris) має:

- плечову головку (caput humerale);

Початок: від бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri).

- ліктьову головку (caput ulnare).

Початок: від верхньої частини заднього краю ліктьової кістки (pars superior marginis posterioris ulnaris).

Прикріплення ліктьового м’яза–розгинача зап’ястка (musculus extensor carpi ulnaris): до задньої поверхні основи V п’ясткової кістки (facies posterior basis ossis metacarpi quinti [V]).

Функція ліктьового м’яза–розгинача зап’ястка (musculus extensor carpi ulnaris): розгинає і приводить кисть (extensio et adductio manus).
До м’язів глибокої частини задньої групи передпліччя (musculi partis profundae campartimenti antebrachii posterioris) належать:
1. М’яз–відвертач (musculus supinator).

Початок: від бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri), обхідної променевої зв’язки (lig. collaterale radiale) і кільцевої зв’язки променевої кістки (lig. anulare radii), від гребеня м’яза–відвертача на ліктьовій кістці (crista musculi supinatoris ulnae).

Прикріплення: до передньої та бічної поверхонь проксимальної частини тіла променевої кістки (facies anterior et lateralis partis proximalis corporis radii) вздовж, від її горбистості (tuberositas radii) до місця прикріплення круглого м’яза–привертача (punctum fixum musculi pronatoris teretis).

Функція: обертає передпліччя назовні (rotatio antebrachii externa), відвертаючи (supinatio) променеву кістку (radius) разом із кистю (manus).

2. Довгий відвідний м’яз великого пальця (musculus abductor pollicis longus).

Початок: від задніх поверхонь тіл променевої та ліктьової кісток (facies posteriores corporum radii et ulnae), від міжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).

Прикріплення: до тильної поверхні основи I п’ясткової кістки (facies dorsalis basis ossis metacarpi primi).

Функція: відводить великий палець (abductio pollicis), бере участь у відведенні кисті (abductio manus).

3. Короткий м’яз–розгинач великого пальця кисті (musculus extensor pollicis brevis).

Початок: від задніх поверхонь тіла променевої кістки (facies posteriores corporis radii) та міжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).

Прикріплення: до основи проксимальної фаланги великого пальця кисті (basis phalangis proximalis pollicis).

Функція: розгинає проксимальну фалангу, разом із нею і палець (extensio phalangis proximalis et digiti); відводить великий палець кисті (abductio pollicis).

4. Довгий м’яз–розгинач великого пальця кисті (musculus extensor pollicis longus).

Початок: від задньої поверхні (facies posterior) середини тіла ліктьової кістки (corpus ulnae) та міжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).

Прикріплення: до основи дистальної фаланги великого пальця кисті (basis phalangis distalis pollicis).

Функція: розгинає великий палець кисті (extensio pollicis) та бере участь у розгинанні кисті (extensio manus).

5. М’яз–розгинач вказівного пальця (musculus extensor indicis).

Початок: від задньої поверхні дистальної третини тіла ліктьової кістки (corpus ulnae) та від міжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).

Прикріплення: до тильної поверхні проксимальної фаланги вказівного пальця (facies dorsalis phalangis proximalis indicis).

Функція: розгинає вказівний палець (extensio indicis), бере участь в розгинанні кисті (extension manus).

62. М‘язи кисті: топографічна класифікація, назвати м‘язи та визначити їх функції.
Короткий вiдвідний м’яз великого пальцякисті (m. abductor pollicis brevis ).Початок: тримач м’язів – згиначiв, горбок човноподiбної кiстки, сухожилок довгого відвідного м'яза великого пальця, фасцiя передпліччя. Прикрiплення: основа проксимальної фаланги великого пальця кистi. Функцiя: вiдводить великий палець кистi, бере участь у згинаннi проксимальної фаланги великого пальця кистi.

Короткий м'яз-згинач великого пальця кистi (m. flexor pollicis brevis). Має поверхневу (caput superficiale) та глибоку (caput profundum) головки. Почато к: поверхнева головка – тримач м’язів – згиначiв; глибока головка – кiстка-трапецiя, трапецiєподiбна кiстка, головчаста кiстка, основа I п’ясткової кiстки.Прикрiплення: променева та лiктьова сесамоподiбнi кiстки, основа проксимальної фаланги великого пальця кистi. Функцiя: згинаня у п’ястково-фаланговому суглобі великого пальця кистi.

Привідний м'яз великого пальця кистi (m. adductor pollicis). Має двi головки: косу (caput obliquum) та поперечну (caput transversum).Початок: коса голока – II - III п’ястковi кiстки, головчаста кiстка, промениста зв'язка зап'ястка; поперечна головка – III п’ясткова кiстка.Прикрiплення: лiктьова сесамоподiбна кiстка, основа проксимальної фаланги великого пальця кистi. Функцiя: приводить великий палець кисті та згинає його у п’ястково-фаланговому суглобі.

Протиставний м’яз великого пальця кисті (m. opponens pollicis).Початок: тримач м’язів – згиначiв, горбок кiстки-трапецiї.Прикрiплення: променевий край I п’ясткової кiстки. Функцiя: протиставляє великий палець кистi мiзинцю.
Короткий долонний м’яз(m. palmaris brevis).Початок: долонний апоневроз, тримач м'язів-згиначiв.Прикрiплення: шкiра присереднього краю долонi.Функцiя: утворює складки шкіри підвищення V пальця.

Вiдвідний м’яз мiзинця (m. abductor digiti minimi).Початок: сухожилок ліктьового м'яза – згинача зап'ястка, тримач м'язів – згиначiв, горохоподiбна кiстка.Прикрiплення: основа проксимальної фаланги мiзинця. Функцiя: вiдводить мiзинець, згинає його проксимальному між фаланговому суглобі.

Короткий м'яз-згинач мiзинця (m. flexor digiti minimi brevis).Початок: тримач м'язів – згиначiв, гачок гачкуватої кiстки.Прикрiплення: основа проксимальної фаланги мiзинця. Функцiя: згинає та приводить мізинець.

Протиставний м’яз мiзинця (m. opponens digiti minimi).Початок: тримач м'язів-згиначiв, гачок гачкуватої кiстки.Прикрiплення: присередній край V п’ясткової кiстки. Функцiя: протиставляє мiзинець великому пальцю кистi.

Червоподiбнi м’яз и(mm. lumbricales). Їх чотири, розташовані між сухожилками м'язів – згиначiв пальцiв.Початок: поменева поверхня сухожилків глибокого м'яза – згинача пальцiв.Прикрiплення: тильна поверхня проксимальної фаланги II-V пальцiв, міжсухожилковий зв’язок м'яза – розгинача пальцiв. Функцiя: згинання II-V пальцiв у п’ястково-фаланговому суглобі.

Долонні мiжкiсткові м’язи (mm. interossei palmares). Їх у людини три.Початок: перший м’яз - лiктьова поверхня основи II п’ясткової кiстки; другий та третiй м’язи - променева поверхня основи IV та V п’ясткових кiсток.Прикрiплення: міжсухожилковий зв’язок м’язів – розгиначів II, IV, V пальцiв. Функцiя: приводять II, IV та V пальцi до III пальця (зводять пальцi), згинання у п’ястково-фаланговому суглобі та розгинання у між фалангових суглобах II, IV, V пальцiв.

Тильнi мiжкiстковi м’язи (mm. interossei dorsales). Їх чотири.Початок: суміжні поверхні основ I-V п’ясткових кiсток.Прикрiплення: проксимальнi фаланги II-IV пальцiв: перший та другий м’язи – бічний край проксимальних фаланг II-III пальцiв, третiй та четвертий м’язи – присередній край проксимальних фаланг III-IV пальцiв. Функцiя: розводять II-IV пальцi, згинання у п’ястково-фаланговому суглобі та розгинання у між фалангових суглобах II-IV пальцiв (мал. 113).

 

63. Топографія верхньої кінцівки: пахвова ямка, канал променевого нерва, ліктьова ямка борозни на передній поверхні..
Пахвова ямка (fossa axillaris) обмежена спереду m. pectoralis major, ззаду - m. latissimus dorsi, медіально - грудною стінкою, латерально-плечем. Після видалення жирової клітковини, кровоносних судин, нервів і лімфатичних вузлів оголюється значна за розмірами порожнина (cavum axillaris), має нижнє широкий отвір (apertura inferior cavi axillaris), Вгорі пахвова порожнина звужується і повідомляється з шиєю через апертуру (apertura superior cavi axillaris), обмежену ключицею, I ребром та верхнім краєм лопатки. Через верхнє отвір в пахвову порожнину проникає судинно-нервовий пучок для верхньої кінцівки. На задній стінці пахвової ямки є два отвори: forr. trilaterum et quadrilaterum, утворені м'язами верхньої кінцівки та її пояса.
Канал променевого нерва (canalis п. radia lis) утворений однойменною борозною плечової кістки та черевцем триголового м'яза плеча. Його верхній отвір визначається між присередньою та бічною головками м'яза, а нижній відкривається в зовнішньопередній ліктьовій борозні. У каналі проходять променевий нерв і глибока артерія плеча.

Присередня та бічна борозни двоголового м'яза чітко вимальовуються на шкірі плеча відповідно до присереднього і бічного контурів цього м'яза. Найважливішою є присередня борозна (sulcus bicipitalis medialis), оскільки вона відповідає проекції основного судинно-нервового пучка плеча.
Ліктьова ямка (fossa cubitalis) визначається в передній ліктьовій ділянці. Вона обмежена зверху плечовим м'язом, збоку — плечово-променевим м'язом і присередньо — круглим м'язом-привертачем (пронатором) (див. мал. 106). В глибині ліктьової ямки розташований сухожилок двоголового м'яза, а всередину від нього — плечові артерії, вена та серединний нерв. Безпосередньо під шкірою ямки залягає серединна вена ліктя. Біля бічного і присереднього країв ліктьової ямки проходять передні бічна й присередня ліктьові борозни.

Передня бічна ліктьова борозна, у якій залягають променевий нерв і судини, що його супроводжують, обмежена присередньо двоголовим (разом з плечовим) і збоку плечово-променевим м'язами. Передня присередня ліктьова борозна, де містяться бічні гілки плечової та ліктьової артерій і супровідні вени, утворена ззовні двоголовим (разом з плечовим) м'язом, присередньо — круглим м'язом-привертачем.

Аналогічні борозни виділяють також у задній ліктьовій ділянці з обох боків ліктьового відростка ліктьової кістки. Задня присередня ліктьова борозна, обмежена, ліктем і присереднім надвиростком плечової кістки, глибша; у ній безпо-середньо під шкірою проходить ліктьовий нерв.

Канал ліктьового нерва починається в задній присередній ліктьовій борозні, звідки спускається між капсулою ліктьового суглоба і головками ліктьового згинача зап'ястка і далі переходить у ліктьову борозну на передпліччі.
У нижній чверті передньої ділянки передпліччя між сухожилками згиначів добре помітні три борозни: променева, в глибині якої звичайно промацується пульсація променевої артерії і яка обмежена ззовні сухожилком плечово-променевого м'яза, а зсередини сухожилком променевого згинача зап'ястка; серединна, де міститься серединний нерв, утворена присередньо сухожилком поверхневого згинача пальців і ззовні сухожилком променевого згинача зап'ястка; ліктьова, у якій проходять ліктьові артерія, вена та нерв, розташована між ліктьовим згиначем зап'ястка (зсередини) та поверхневим згиначем пальців (збоку).

М‘язи тазу: топографічна класифікація і будова(початок, прикріплення), функції; описати і продемонструвати. М’язи тазового пояса (musculi cinguli pelvici) оточують кульшовий суглоб з усіх боків. Усі вони починаються від кульшових кісток, поперекових хребців і крижової кістки, а прикріплюються до верхньої третини стегнової кістки. М’язи тазового пояса поділяються на дві групи. Внутрішня група розташована в порожнині таза (клубово-поперековий, грушоподібний і внутрішній затульний м’язи). Зовнішня група м’язів розташована на бічній поверхні таза й в сідничній ділянці (великий, середній і малий сідничні м’язи, квадратний м’яз стегна, м’яз-натягувач широкої фасції, зовнішній затульний м’яз, верхній і нижній близнюкові м’язи). М’язи зовнішньої групи розташовані кількома шарами. Ці м’язи підтримують рівновагу тіла в положенні стоячи і при ходьбі. Внутрішні м’язи тазового пояса.

Клубово-поперековий м’яз (т. iliopsоas) складається з двох м’язів – великого поперекового і клубового. Ці м’язи починаються від поперекових хребців і клубової кістки, потім з’єднуються в єдиний м’яз, що при кріплюється до стегнової кістки. Великий поперековий м’яз бере участь в утворенні задньої стінки черевної порожнини.

Великий поперековий м’яз (т. psoas major) – це товстий, довгий, веретеноподібний м’яз, що розташований на задній стінці порожнини живота і прилягає до тіл поперекових хребців. Збоку і позаду від великого поперекового м’яза розташовуються квадратний м’яз попереку (угорі) і клубовий м’яз (знизу).

Початок: від бічної поверхні тіл, міжхребцевих дисків і поперечних відростків XII грудного, I–V поперекових хребців. М’яз прямує вниз, перетинає попереду межову лінію таза і з’єднується з клубовим м’язом.

Клубовий м’яз (т. iliаcus) великий і плоский, має трикутну форму, розташований в клубовій ямці. Присередньо він межує з великим поперековим м’язом.

Початок: від верхніх двох третин клубової ямки та внутрішньої губи клубового гребеня клубової кістки, передньої крижово-клубової і клубово-поперекової зв’язок. М’яз прямує вниз і на рівні межової лінії з’єднується з великим поперековим м’язом, утворюючи єдиний клубово-поперековий м’яз.

Прикріплення: клубово-поперековий м’яз, звужуючись, виходить з порожнини таза на передню поверхню стегна через м’язову затоку і тонким коротким сухожилком прикріплюється до малого вертлюга стегнової кістки.
Між сухожилком м’яза і малим вертлюгом є клубова підсухожилкова сумка (bursa subtendinea iliacа).

Між сухожилками клубово-поперекового і гребінного м’язів міститься клубово-гребінна сумка (bursa iliope tinea).

Функція: клубово-поперековий м’яз згинає стегно в кульшовому суглобі і обертає його назовні. Якщо нижні кінцівки зафіксовані, то при двобічному скороченні нахиляє таз разом з тулубом уперед і згинає поперекову частину хребта, а при однобічному скороченні – нахиляє поперекову частину хребта у свій бік.
Малий поперековий м’яз (т. psоas minor) непостійний (є у 60 % людей), має невелике коротке черевце і тонкий довгий сухожилок. Цей м’яз розташований на передній поверхні великого поперекового м’яза і зрощений з його фасцією.

Початок: від бічної поверхні тіл XII грудного і I поперекового хребців, а також від міжхребцевого диска між ними.

Прикріплення: до клубово-лобкового підвищення. Частина сполучнотканинних пучків сухожилка продовжується в клубову фасцію.

Функція: натягує клубову фасцію, згинає поперековий відділ хребта.

Внутрішній затульний м’яз (т. obturatorius internus) має вигляд трикутної пластинки, розширена частина м’яза розташована на внутрішній поверхні затульної перетинки, а його звужена частина спрямована вниз і назад до малого сідничного отвору. Зверху між пучками м’яза є внутрішній отвір затульного каналу.

Початок: від країв затульного отвору (окрім затульної борозни) кульшової кістки, внутрішньої поверхні затульної перетинки і затульної фасції.

Прикріплення: звужуючись, м’яз виходить з порожнини малого таза через малий сідничий отвір, перекидається через край малої сідничої вирізки,як через блок, повертається під гострим кутом убік і прикріплюється міцним коротким сухожилком до вертлюгової ямки стегнової кістки. Між м’язом і краєм сідничої вирізки розташована підсухожилкова сумка внутрішнього затульного м’яза (bursa subtendinea musculi obturatorii interni).
Верхній близнюковий м’яз (т. gemеllus superior) починається від сідничої ості, а нижній близнюковий м’яз (т. gemеllus inferior) – від сідничого горба.

Функція: внутрішній затульний м’яз разом із двома близнюковими м’язами обертають стегно назовні. При фіксованих нижніх кінцівках (в положенні стоячи) ці м’язи допомагають утримувати таз від нахилу в протилежний бік.
Грушоподібний м’яз (т. pirifоrmis) має конусоподібну форму, початковий відділ м’яза розміщений у малому тазі, середній і кінцевий відділи – на зовнішній поверхні таза, під великим сідничним м’язом.

Початок: від тазової поверхні крижової кістки (II–IV крижових хребців) збоку від тазових крижових отворів. З порожнини малого таза м’яз виходить через великий сідничий отвір.

Прикріплення: круглим сухожилком до верхівки великого вертлюга стегнової кістки.

Функція: обертає стегно назовні і відводить його. Якщо нижні кінцівки зафіксовані, то при двобічному скороченні м’язи нахиляють таз уперед, при однобічному скороченні – нахиляє таз у свій бік.