ПЛАН
1. Адміністративні (організаційно-розпорядчі) методи управління.
2. Ідеологічні методи управління.
1. Адміністративні (організаційно-розпорядчі) методи управління.
Адміністративні методи управління - це сукупність способів та прийомів організаційноготарозпорядчого впливу, що ґрунтуються на субординаційному підпорядкуванні робітників реалізації влади, додержані технологічної і трудової дисципліни та відповідальності. Організаційне і розпорядче управління здійснюють щодня на кожному с/г. і агропромисловому підприємстві і від його науковості залежить ефективність праці. На сучасному етапі засуджено поле адміністрування, командно-адміністративний стиль господарювання і розроблено систему раціонального поєднання методів управління, чітко визначене місце адміністративних методів, сформульовано вимоги до керівників і спеціалістів щодо організаційного та розпорядчого мистецтва управління.
Мета адміністративних методів - створити організаційну підсистему управління, забезпечити її ефективну роботу, своєчасно виявити організаційні переробки, усувати їх на основні розпорядного управління, забезпечувати організаційну цілісність системи управління.
Адміністративні методи управління включають:
1) організаційне проектування і програмування;
2) організаційне та оперативно-розпорядче управління;
3) організаційне контролювання та оцінку роботи.
Методи організаційного проектування і програмування забезпечують ефективність управління за допомогою організаційних проектів різних словесних, організаційних і економіко-математичних моделей, схем алгоритмів різних процесів, оперограм, технолограм, процедурограм, сіткових графіків і матриць. Ці прийоми організаційного управління мало поширені, проте використання їх у передових підприємствах свідчать про високу ефективність їх застосування.
Методи організаційного управління включають організаційне регламентування, організаційне нормування і методичне інструктування.
За допомогою організаційного регламентування створюється організаційна підсистема управління виробництвом, будується організаційна структура управління, визначаються статус колективів, відповідальність керівників та спеціалістів. Зміна одного елемента регламентування зумовлює зміну інших.
Методи організаційного нормування - це різні нормативи, стандарти, нормовані положення. До них належать управлінські, організаційні, технічні нормативні документи. Серед управлінських і організаційних нормативів відділяють правила внутрішнього розпорядку, положення про госпрозрахунок, нормативи організації управлінської праці, норми управління, навантаження, обслуговування тощо.
Економічні нормативи - тарифні розряди і ставки оплати праці, розміри окладів, премій і ін. Дисциплінарні нормативи визначають міру стягнення за порушення дисципліни
Технологічні нормативи визначають обов'язкові вимоги доорганізації та експлуатації техніки і виконання робіт.
Для раціонального функціонування організаційного механізму проводять методичне інструктування на основі інструкцій, положень, рекомендацій, методичних розробок, вказівок (проведення ділових засідань, прийняття ефективних управлінських рішень, рекомендацій з наукової організації управлінської праці і інше).
На практиці виникає потреба в оперативному організаційному втручанні для усунення організаційному втручанні для усунення оперативних явищ і стабілізації прогресивних елементів системи. Це забезпечується за допомогою методів оперативно-розпорядчого управління, які включають методи розпорядчого і оперативно-дорадчого управління. Їх використовують для розв'язання поточних, щоденних та щотижневих проблем, додержання трудової та технологічної дисципліни.
Розпорядче управління спрямоване на додержання темпів і ритму виробництва, регулювання його динаміки. Його використовують також під час перебудови роботи колективу, або тоді, коли потрібно вказати на початок і закінчення робіт (початок масового збирання зернових). Методи розпорядчого управління доцільні в разі своєчасногоїх застосування керівником і спеціалістами. Розпорядче управління виражається у формі директив, постанов, наказів, розпоряджень, рішень, засідань, планів - нарядів, управлінські працівники підрозділів і окремих служб свій розпорядчий вплив оформляють розпорядженнями.
Виконавець має право оскаржити розпорядження керівникові, якщо вважає його неправильним.
Оперативно - розпорядче управління здійснюють за допомогою уснихвказівок.
Колегіальним розпорядчим органом, який забезпечує своєчасний вплив на виробництво, є наряд. На ньому здійснюють оперативний аналіз, планування, організацію і активізацію виконання завдань. Результат обговорення - розпорядчий документ у вигляді плану - наряду.
деологічиі методи управління.
Основними ідеологічними методами і прийомами є організаційно - ідеологічне управління, гласність, демократизація, гуманізація виробництва і управління, забезпечення єдності інтересів і соціальної справедливості, організація конкуренції, соціальне і матеріальне стимулювання забезпечення соціальної спадкоємності, колегіального розв'язання соціальне - економічних проблем, всебічна оцінка діяльності.
Організаційно - ідеологічне управління включає розподіл і регламентацію функцій адміністрації та громадських організацій, ради підприємства (зборів і ради колективів), спеціалістів і керівників щодо реалізації завдань і функцій виховної та іншої ідейно політичної і ідеологічної роботи. За допомогою ідеологічних, моральних і етичних кодексів, норм і правил формуються трудові, моральні, етико - психологічні взаємовідносини у колективі і ставлення до роботи, природи тощо. Організаційно - ідеологічне управління включає також проведення конференцій, рад, семінарів, симпозіумів та інших форм розв'язання проблем виховної роботи.
Виховні аспекти демократизації управління - це широка участь кожного члена колективу в організації та вдосконаленні виробництва і управління у розробці та реалізації соціальне - економічних планів тощо. Вони є умовою ефективної діяльності, фактором соціальне - економічного розвитку.
Важливішим ідеологічним методом є гуманізація виробництва і управління. Вона сприяє збереженню і примноженню людських цінностей, інтелектуального потенціалу особи, створенню умов для роботи. Це здійснюються за рахунок скорочення ручної праці, повної та гармонійної реалізації всього потенціалу особливості, естетизації виробництва,підвищення культуриуправління, охорони здоров'я поліпшення побутових умов.
Ефективність роботи колективу значною мірою залежить від єдності інтересів: особистих, колективних і державних; економічних, політичних, психологічних, естетичних і моральних;
стратегічних, тактичних і щоденних; формальних і неформальних тощо. Забезпечення гармонії цих інтересів за допомогою різних прийомів виховної роботи, створення необхідних умов для їх реалізації є одним з ідеологічних методів управління.
Ідеологічне управління здійснюються ефективно за допомогою наукової організації раціонального управління конкуренцією, що народжує нові ініціативи і почини у ствердженні творчого підходу до праці, змагання розуму, формування ділової особистості.
До ідеологічних методів управління виробництвом належать також підвищення кваліфікації працівників та їх економічна освіта. Керівники, працівники повинні набути навичок з управління трудовим колективом в умовах демократизації всіх сфер суспільного життя, значно розширювати підготовку в галузі системного аналізу, зовнішньоекономічних зв'язків тощо.
Одним з ділових ідеологічних методів управління колективами цехів, відділків, бригад, ферм, кооперативів і орендних підрозділів є всебічна оцінка їхньої діяльності не тільки за економічними, а й за соціальними, моральними і культурними аспектами. Предметом трудової ідеології членів колективу мають бути їх гармонійний розвиток, економічний достаток, соціальна справедливість, любов до праці тощо.
Ідеологічні методи управління реалізуються через стиль управлінської діяльності керівників і спеціалістів, який здебільшого характеризується ідейною спрямованістю, принциповістю і відповідальністю, гласністю, створенням у колективі сприятливого морально - політичного і соціального клімату.
Література:
1 В.О.Беспалов Управління сільськогосподарським виробництвом навч. Посібник - К: «Вища школа», 1992.- с.38-44.
2. В.А.Рульєв. Управління сільськогосподарським виробництвом метод. Посібник.- Мелітополь: «ТАТА».1997.-с.36-38.
