Лекція 2. Облік зобов’язань по розрахунках з банками
Мета: розглянути об’єкти короткострокового банківського кредитування, організаційно-методичні аспекти обліку розрахунків за кредитами.
План:
1. Основні принципи та правила кредитування підприємств. Види кредитів.
2. Облік короткострокових зобов’язань по розрахунках з банками.
3. Облік витрат на розміщення позики.
4. Облік розрахунків за нарахованими відсотками.
5. Облік довгострокових кредитів банків.
1. Основні принципи та правила кредитування підприємств.
Види кредитів.
Підприємства за сучасних умов господарювання інколи залучають позикові кошти. З цією метою укладається кредитний договір між установою банку та і підприємством, в якому визначається об’єкт кредитування, умови одержання та погашення позик, відсоткові ставки плати за кредит, джерела погашення, терміни, та інші умови кредитування.
Кредит- це надання банком грошових коштів юридичним та фізичним особам у тимчасове користування на визначених умовах.
Згідно з Цивільним кодексом України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальнику) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошей або рівну кількість речей тієї ж якості (розділ 32 ст. 374).
Об’єктом банківського кредитування є фінансовий кредит – сума грошових коштів, які підприємство бере у борг в банку на умовах платності, повернення, цільового використання та, як правило, забезпечення (рис. 2.1).
Суб’єкти банківського кредиту наведені нижче (рис. 2.2).
Забороняється надання кредитів на покриття збитків господарської діяльності позичальника, формування та збільшення статутного капіталу комерційних банків та інших господарських товариств, придбання цінних паперів будь-яких підприємств.
Класифікація кредитів за різними ознаками приведена у таблиці 2.1.
Перелік документів необхідних для отримання банківського кредиту наведений на рис. 2.3.
На рис. 2.4 та 2.5 приведено варіанти отримання та погашення кредиту.
Рис. 2.1 – Принципи надання банківського кредиту
Рис. 2.2 – Суб’єкти банківського кредитування
Таблиця 2.1
Класифікація кредитів
| Класифікаційна ознака | Вид кредиту | Коментар |
| За об'єктами | Товарний | Надається одним господарюючим суб'єктом іншому під час здійснення господарської діяльності у вигляді продажу товарів (продукції, робіт, послуг) з відстрочкою платежу |
| Лізинговий | Відносини між юридичними особами, що виникають у випадку передачі майна у лізинг | |
| Грошовий | Надається в національній або іноземній валюті в порядку, передбаченому чинним законодавством | |
| За суб'єктами | Комерційний | Товарна форма кредиту, характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами підприємницької діяльності |
| Банківський | Надасться банками суб'єктам кредитування всіх форм власності на умовах тимчасового користування, обумовлених кредитним договором. Основними принципами є забезпеченість, поверненість, дотримання строків, цільове використання | |
| Консорціумний | Надається позичальнику банківським консорціумом | |
| Споживчий | Надається лише у національній валюті фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг. Повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору | |
| За строками користування За строками користування | Короткостроковий | Строком до 1 року |
| Середньостроковий | Строком від 1 до 3 років | |
| Довгостроковий | На строк більше 3-х років під забезпечення заставою (майном, майновими правами, цінними паперами), гарантією, дорученням | |
| Прострочений | Кредит, по якому закінчився строк повернення, встановлений в кредитному договорі | |
| Відстрочений | Кредит, строк повернення по якому перенесено на прохання позичальника на пізнішу дату. Відстрочення погашення кредиту оформлюється додатковою угодою до основного кредитного договору та супроводжується, як правило, встановленням більш високої процентної ставки. До відстрочених кредитів відносяться пролонговані кредити | |
| За забезпеченістю | Забезпечений заставою | Предметом застави можуть бути майнові права, цінні папери, інше майно |
| Ломбардний | Гарантується високоліквідним забезпеченням (наприклад, ювелірні вироби, цінні папери), які можуть бути легко продані у разі непогашення кредиту | |
| Іпотечний | Надання кредитів під заставу нерухомого майна | |
| Гарантії | Розрізняють гарантії банків грошовими коштами та майном третьої особи | |
| 3 іншим забезпеченням | Наприклад, доручення страхової компанії | |
| Незабезпечений (бланковий) | Надається комерційним банком тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна або інших видів забезпечення) і тільки під зобов'язання повернення кредиту. |
Рис. 2.3 – Перелік документів необхідних для отримання банківського кредиту
 |
Рис. 2.4 – Порядок одержання та погашення кредиту (варіант 1)
 |
Рис. 2.5 – Порядок одержання та погашення кредиту (варіант 2).
2. Облік короткострокових зобов’язань по розрахунках з банками.
Для правильної побудови обліку кредитів важливо виділити його наступні складові:
1. облік основної суми боргу – суми отриманого кредиту;
2. облік суми відсотків, що нараховуються за користуванням кредиту.
Однак, крім основної суми боргу та відсотків, у підприємства, як правило ще декілька об’єктів обліку, безпосередньо пов’язаних із отриманням кредиту, зокрема:
- комісія за відкриття рахунку та інші послуги банку за надання кредиту;
- витрати на нотаріальне посвідчення та/або державну реєстрацію договорів застави;
- оплата юридичних, аудиторських, консультаційних послуг;
- витрати на експерту оцінку (предметів застави, об’єктів інвестування тощо);
- страхування предметів застави або відповідальності боржника.
Проте, на відміну від суми кредиту та відсотків за ним, всі перераховані витрати мають разовий характер і виникають тільки на етапі отримання і оформлення кредиту.
Для взяття на облік банківського кредиту суттєвими будуть наступні умови:
1) валюта кредиту – окремий облік активів і зобов’язань за видами валют;
2) строк, на який кредит надається (короткострокові – до 12 міс., довгострокові – понад 12 міс.);
3) спосіб надання – банківський рахунок, на який зараховується кредит, механізм надання (як використовуються кошти).
За умовами кредитної угоди сума кредиту може бути зарахована на:
- поточний рахунок підприємства (контокорентний кредит та кредитна лінія) – Дт 311, 312;
- спеціально відкритий для надання кредиту рахунок – Дт 313, 314.
Тому, в обліку будуть мати місце такі особливості:
1. за умовами кредитної угоди, при разовому кредиті сума коштів зараховується на спеціальний рахунок Дт 313 (314) Кт 60.
А потім використовується підприємством за мірою необхідності:
Дт 371, 63, 377, 685 Кт 313,314.
2. коли за поточним рахунком дозволено овердрафт або відкрита кредитна лінія зарахування коштів на поточний рахунок не передбачається, що в обліку відображають: Дт 371, 63, 685 Кт 60.
Облік витрат на розміщення позики.
Всі витрати понесені у зв’язку з отриманням і оформленням кредиту включають до витрат того періоду, в якому вони понесені. Оскільки в П(С)БО 16 та Інструкції до Плану рахунків щодо рахунку 951 зазначено, що під фінансовими витратами розуміють витрати відсотків та інших витрат підприємства, пов’язаних з отриманням залученого капіталу – витрати на розміщення позики відображають у складі фінансових витрат.
Для обліку таких витрат доцільно відкривати до субрахунку 951 субрахунок другого порядку 951/2 «Інші витрати пов’язані з отриманням банківських кредитів»:
Дт 951/2 Кт 655 – віднесено на витрати суму страхового платежу;
Дт 951/2 Кт 685 – нараховано плату за нотаріальне оформлення;
Дт 951/2 Кт 377 – нараховано комісійну винагороду банку за відкриття рахунку тощо.
