Кампанія "від дверей до дверей" - це один з основних видів безпосередньої агітації членами політичної партії. Це – наймогутніший засіб агітації - вдома у виборця, наживу, віч-на-віч. Її сила полягає в тому, що виборців переконують голосувати за партію кандидата інші такі ж, як і вони, громадяни на доступному для їхнього розуміння мові, використовуючи звичну для них аргументацію. Ця кампанія передбачає обхід квартир виборців, зустрічі в ними, поширення агітаційних матеріалів і мобілізацію особистим прикладом живої людини. Логіка переконання проста: "Раз вони агітують за нього, значить за ним стоїть щось серйозне".
Кампанія "від дверей до дверей" є складова частина практично кожної серйозної виборчої кампанії. Вона особливо необхідна там, де правляча еліта обмежує допуск претендента в засоби масової інформації, насамперед на телебачення і радіо. Тоді партія мобілізує як "добровольців", що працюють з інтересу, так і бригади "професіоналів", що протягом місяця обходять практично всі чи квартири будинку виборців. В останні роки різні форми кампаній "від дверей до дверей" стали найбільш популярними й ефективними в проведенні багатьох виборних кампаній.
Водночас слід зазначити, що в кампаніях «від дверей до дверей» головною запорукою успіху є особистість агітатора, його уміння «уселяти довіру» і переконувати. Підбор агітаторів стає в даному випадку однієї з проблем першорядної важливості. Важливо, щоб агітатори ходили не голіруч і не з порожніми головами. Сила їхньої особистої переконаності є вагомим аргументом у політичній боротьбі.
Існують наступні правила проведення даної кампанії: агітатори повинні мати при собі рекламні матеріали з портретом, біографією та програмою кандидата; найкращий час для візиту – від 17 до 20 або в суботу у першій половині дня; не старатись переконати виборця будь-якою ціною; потрібно давати співбесіднику висловитись й не бути нав’язливим та надокучливим; записувати усі прохання та побажання виборців.
Структура агітаційної кампанії „від дверей до дверей”:
1. Визначення цілей і задач поквартирной агітації;
2. Визначення цільових груп виборців і адрес будинків, де вони проживають;
3. Паспортизація всіх будинків у виборчому окрузі (тип будинку, дата будівлі, коди в під'їздах, кількість виборців у будинку, категорія виборців, у тому числі особливості їхнього голосування на минулих виборах, старші по під'їздах і т.п.);
4. Визначення концепції і стратегії агітаційної кампанії;
5. Складання кошторису кампанії;
6. Формування корпуса агітаторів і бригадирів, а також створення матеріальних умов для їхньої роботи (підбор приміщень для муніципального (районного) штабу, установка там телефонів, комп'ютера, принтера і т.п.);
7. Визначення нормативів роботи, форм і періодичності звітності, а також розмірів і періодичності оплати персоналу;
8. Визначення маршрутів, по яких працюють агітатори, підготовка маршрутних завдань агітаторам;
9. Формування пакета роздавальних матеріалів (текст бесіди агітатора з набором аргументів "за" кандидата, презентаційна листівка, календарик, авторучка, поліетиленова сумка з емблемою і гаслом кандидата і т.п.;
11. Твердження на засіданні штабу концепції і графіка агітаційної кампанії;
12. Проведення тренінгів і інструктажів з корпусом агітаторів і бригадирів;
13. Проведення агітації в будні і вихідні дня, мобілізація виборців на участь у масових заходах кандидата;
14. Контроль за роботою агітаторів і бригадирів, забезпечення безпеки їхньої роботи і щоденне узагальнення результатів роботи;
15. Контроль за реакцією на агітацію з боку виборців за допомогою телефонного центра;
16. Щоденна звітність керівника кампанії, обговорення її ходу на засіданнях штабу;
Зрозуміло, це загальна схема. Частина дій можна не застосовувати, а у випадку розширення кампанії будуть потрібні додаткові дії. Послідовність цих дій може трохи мінятися, деякі з них можуть здійснюватися паралельно. Але в цілому дана схема показує багатоплановість і складність технологічного процесу, керування яким вимагає спеціальних знань і навичок.
