Поняття випадкової події “А” і ймовірність W”А” появи цієї події
У фізиці взагалі, та в молекулярній фізиці зокрема, доводиться постійно мати справу з випадковими подіями. Випадковими подіями (випадковими значеннями x i фізичної величини x) називають такі події, факт появи яких наперед з достовірністю передбачити неможливо. На питання, чи буде мати місце дана подія чи ні, неможливо дати визначену відповідь.
Приклад:
У посудині знаходиться газ. Подумки розіб’ємо даний об’єм на 4 рівні частини: D V 1, D V 2, D V 3, D V 4. Вкинемо до посудини “мічену” (радіоактивну) молекулу, знаходження якої можливо визначити приладами, і будемо слідкувати за її місцезнаходженням у об’ємі посудини. Будемо фіксувати, наприклад, таку подію “ А ”, як знаходження молекули в об’ємі D V 2 через кожні 5 хвилин. Чи можливо заздалегідь дати точну відповідь на питання, чи буде через 15 хвилин після початку спостереження знайдена молекула в об’ємі D V 2? Певної відповіді на це питання дати неможливо. Бо молекули в газі рухаються хаотично. Тому знаходження молекули в даному об’ємі – подія випадкова. Іншими словам: координати x, y, z окремої молекули – величини випадкові. Теж саме можливо сказати і стосовно швидкостей u x, u y, u z. Передбачити їхнє точне значення неможливо.
Крім того що координати і швидкості окремих молекул x i, u i є величинами випадковими (приймають випадкові значення), вони ще несуттєві для усієї сукупності молекул в цілому, бо ніяк не характеризують властивостей всієї системи молекул.
Знаходження ймовірностей випадкових подій. Умова нормування
Разом з тим, випадкові події (значення випадкових величин) підкоряються статистичним закономірностям, які відображають властивості усієї системи молекул в цілому і тому носять об’єктивний характер. Як нам вже відомо, якщо подія “ А ” випадкова, то це означає, що неможливо достовірно наперед визначити – здійсниться ця подія чи ні. Однак є можливість наперед визначити наскільки велика ймовірність! появи тієї чи іншої події “ А ”.
Нехай при проведенні N дослідів (спостережень) випадкова подія “ А ” була зафіксована при NА дослідах. Збільшення числа проведених експериментів до нескінченності призводить до прагнення відносної частоти 
спостереження випадкової події “ А ” до границі:
(1)
де W ”А” - імовірність появи випадкової події “А”. Це частотне визначення імовірності. Вважається, що кількість дослідів складає достатньо велике число і знак lim опускають:
(1*)
Імовірність W ”А” може приймати значення в інтервалі 0£ W ”А”£1. Значення W ”А”=0 відповідає випадкові, коли при жодному досліді не спостерігається подія “ А ” – неможлива подія. Відповідно імовірність W ”А” = 1 можлива тільки тоді, коли при усіх дослідах спостерігалася тільки подія “ А ” – достовірна подія.
Приклад:
Повернемося до спостереження за “міченою” молекулою в об’ємі V. Фіксуємо подію “ А ”, яка полягає в тому, що “мічена” молекула потрапляє в об’єм D V 2. Для цього протягом тривалого періоду часу t будемо знаходити положення частинки через проміжки часу Dt. Тоді число вимірювань дорівнює 
. Нехай за час t частинка проводить усередині малого об'єму DV2 час tА, тоді число "позитивних вимірювань" буде рівним:
Ймовірність того, що частинка знаходиться в об’ємі DV2, визначається:
Якщо час спостереження досить великий, то час перебування tА ~ DV2, тоді ймовірність буде рівною:
Такі ж ймовірності будемо фіксувати і для знаходження “міченої” молекули в об’ємі D V 1 – подія “ В ”, D V 3 – подія “ С ”, D V 4 – подія “ D ”.
; 
; 
Сума ж усіх цих ймовірностей дорівнює:
W = W ”А”+ W ”В”+ W ”С”+ W ”D” =1 (2)
Формула (2) і є умовою нормування ймовірності випадкових подій. По-суті, це ймовірність виявити “мічену” молекулу в якій-небудь частині об’єму V, який займає газ.
В загальному випадку виконується умова:
Þ 
(3)
Словами умову нормування ймовірностей Wi взаємно виключаючих подій (і =1, 2,…, n) можна виразити наступним чином: сума ймовірностей усіх можливих (для досліджуваної системи) взаємно виключаючих подій дорівнює одиниці. Взаємно виключаючи події – це такі події, коли поява однієї з них, виключає появу усіх інших.
