Зберігання зернових мас в охолодженому стані

Охолодження, як і зниження вологості, різко гальмує ін­тенсивність усіх біологічних процесів у зерновій масі, при­гнічує життєдіяльність мікроорганізмів, може призвести до загибелі великої частини комах.

Для охолодження зерна (насіння) використовують природне ат­мосферне повітря, досягаючи при цьому повного консервування ма­си на весь період зберігання.

Зниження температури на кожні 5 °С приблизно вдвічі збільшує тривалість стійкого зберігання зерна, однак надійне консервування забезпечується тільки за достатньо ефективного охолодження.

При охолодженні зернової маси першого ступеня температура всіх шарів насипу нижча 10 °С, другого ступеня — нижча 0 °С. Най­сприятливіша для зберігання насіння температура 0 - 5 °С. Не ре­комендується охолоджувати насіння до низької мінусової темпера­тури, оскільки в його партіях з підвищеною вологістю спостерігаєть­ся зниження схожості. Температура мінус 10 — 20°C згубно діє на зерно злакових при його вологості понад 18 — 20 %. Крім того, знач­не охолодження зернових мас (до мінус 20 °С і нижче) зумовлює ве­ликий перепад температур у весняний період, що призводить до самозігрівання у верхньому шарі насипу.

Для охолодження зерна використовують не тільки атмосферне, а й штучно охолоджене повітря за допомогою холодильних установок. Штучний холод дає змогу швидко охолодити партії зерна і запобігти втратам його внаслідок активного розвитку мікроорганізмів і комах. Доцільно застосовувати його для охолодження зерна рису, насіння соняшнику та овочевих культур.

Основне значення режиму зберігання зерна в охолодженому стані полягає в тимчасовому консервуванні вологого й сирого зерна на току на певний період (до початку сушіння). Це найважливіший захід для запобігання псуванню зерна і насіння в перший період їх зберігання на току.

Охолоджувати доцільно й сухе зерно, оскільки при цьому знижу­ється інтенсивність його дихання, а отже, і втрати маси при зберіганні, а також підвищується стійкість його до факторів псування, різко знижується небезпека пошкодження комахами-шкідниками. Сухе й охолоджене зерно та насіння зберігаються найдовше.

Режим зберігання зернової маси в охолодженому стані порівняно із тривалим зберіганням сухого зерна є допоміжним. Його менша надійність зумовлена тим, що в охолодженій зерновій масі значно швидше прогріваються до безпечного рівня периферійні шари на­сипу під впливом підвищеної температури зовнішнього повітря, підлоги і стін сховища. В таких випадках необхідна повторна оброб­ка, правда, лише невеликої частини зернового насипу. В початко­вий період зберігання свіжозібраного зерна консервування охоло­дженням є основним технологічним заходом його захисту від псу­вання. В якості основного цей метод застосовують при зберіганні зерна технічного призначення (пивоварного тощо).

Способи охолодження зернових мас атмосферним повітрям поді­ляють на дві групи: пасивні й активні. При пасивному охолодженні зернову масу не перемішують і не нагнітають у неї повітря, а провітрюють зерносховища та облад­нують у них припливно-витяжну вентиляцію. Відкриваючи вночі вікна і двері складу в літньо-осінній період, знижують температуру повітря в складі, а отже, в зерновій масі.

Підвищити ефективність пасивного охолодження можна, облад­навши припливно-витяжні канали безпосередньо в місткостях для зберігання зерна (засіках, бункерах та ін.). Однак цей захід не зав­жди ефективний, бо за такої системи вентиляції крізь зернову масу проходить недостатня кількість повітря для того, щоб охолодити її.

До активних способів охолодження належать перелопачу­вання зернових мас, пропускання їх через зерноочисні машини, конвеєри і норії, обробка на стаціонарних або пересувних установ­ках для активного вентилювання, що пов'язано з травмуванням зе­рна. Активним способом охолоджують насамперед нестійке до збері­гання зерно.

Зернову масу перелопачують лопатами з дерева, фанери або лег­кого металу. Стикаючись з повітрям, зерно й домішки охолоджують­ся, поновлюється запас повітря в міжзернових проміжках. Чим бі­льша різниця між температурами навколишнього повітря і зернової маси, тим більший ефект від перелопачування. Проте цей спосіб охолодження зерна трудомісткий і малоефективний.

Значно більший ефект з меншими затратами праці, ніж перело­пачування, дає переміщення зернових мас на послідовно встанов­лених конвеєрах або через зерноочисні машини, обладнані венти­ляторами. При цьому чим довший шлях руху зерна, тим більше во­но контактує з повітрям і тим інтенсивніше охолоджується.

Нині основний спосіб охолодження зернових насипів — активне вентилювання атмосферним повітрям.

Обробка зернових мас штучно охолодженим повітрям дуже ефек­тивна. В режимі активного вентилювання свіжозібране зерно воло­гістю до 20 % можна зберігати без зниження якості протягом 8—10 днів, але втрати на дихання при цьому різко збільшуються.