Транспортно-експедиційне обслуговування може здійснюватися як самим підприємством, так і посередниками.
Транспортно-експедиційні посередники – це фізичні чи юридичні особи, що організують транспортно-експедиційне обслуговування, але самі можуть і не примати безпосередньої участі в процесі перевезення.
Організація транспортно-експедиційного обслуговування може здійснюватися централізовано і децентралізовано.
При децентралізованій організації перевезень доставку вантажів здійснює одержувач, який замовляє транспорт, виконує навантаження, експедирування та розвантаження вантажу.
Централізоване перевезення організаціями посередників здійснюється на основі договорів і передбачає:
– укладання договорів з вантажовласниками;
– складання змінно-добових планів перевезень;
– розробку раціональних маршрутів перевезень і графіків роботи рухомого складу;
– складання оперативних планів перевезень;
– визначення видів транспортних засобів та їх кількості;
– вибір транспортно-технологічних систем транспортування вантажів;
– організацію транспортно-експедиційного обслуговування.
Календарний графік перевезень складається, а потім узгоджується з клієнтом.
Наявні такі транспортно-технологічні системи доставки вантажів:
– контейнерна – універсальна і найбільш розповсюджена система доставки пов'язана з використанням морського транспорту в поєднанні з залізничним, а також автомобільного та водного транспорту;
– ролкерна – система доставляння вантажів з горизонтальним способом обслуговування суден. Система придатна для перевезення змішаних вантажопотоків на короткі відстані;
– пакетна – система доставляння, що вимагає спеціального упакування вантажів. Ця система передбачає здійснення витрат на утримання складів та на пакувальні матеріали. Може застосовуватися для перевезення укрупнених партій вантажів;
– ліхтеровозна – система з відділяємими плавучими ємностями, що може бути використана в мілководних портах.
Основою вирішення завдань, пов'язаних із централізованими перевезеннями, є розробка логістичної концепції транспортно-експедиційного обслуговування, в основі якої лежить маршрутизація перевезень.
Маршрутизація перевезень – це створення маршрутів, що дають змогу визначити обсяг перевезень вантажів, кількість рухомого складу та мінімізувати транспортно-експедиційні витрати.
На автомобільному транспорті вони можуть бути маятникові і кільцеві.
Маятникові – це маршрути, за яких шлях слідування автомобіля між двома вантажними пунктами неодноразово повторюється. Вони можуть бути зі зворотним холостим пробігом, зі зворотним, не повністю навантаженим пробігом, зі зворотним навантаженим пробігом.
Кільцевий – слідування автомобіля по замкнутому колу, з'єднуючи декілька споживачів або постачальників.
В основі організації внутрішньовиробничого транспортування лежить встановлення маршрутів міжцехових перевезень. Основними видами маршрутів є також маятниковий та кільцевий. До їх різновидів відносять променевий та зональнокільцевий маршрути перевезень.
При маятниковій системі зв'язок між пунктами здійснюється за двома варіантами: в одному напрямку з вантажем, в іншому – порожняком; в обох напрямках з вантажем. Схема променевих маршрутів застосовується для доставки вантажів із одного пункту в декілька пунктів чи із декількох пунктів в один (поставка готової продукції із декількох цехів).
Схема кільцевих, зоно-кільцевих маршрутів забезпечує вантажне обслуговування декількох споживачів вантажів, розташованих у зоні цього кільця, за один рейс.
